|
Перш ніж щось робити, треба 10 разів подумати й обрахувати, і тільки потім починати. саме за таким принципом обирав обприскувачі для ПП «Комунар» його власник Олександр Джугань
Земельний банк господарства становить 2500 га, на яких вирощують соняшник, озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сою і люцерну. Окрім рослинництва підприємство має молочне тваринництво — утримує 1000 голів ВРХ, з яких 350 — дійне стадо. Крім молока та м’яса завдяки тваринництву є органічні добрива.
Торік урожай кукурудзи становив приблизно 118 ц/га у сухій вазі. Звісно, рік був вдалим, але й удобрення також безперечно зіграло свою роль. Проте, щоб забезпечити максимальну ефективність рослинницького напряму, потрібно дуже ретельно підійти до питань захисту. Від того, як якісно та вчасно вноситимуть пестициди, залежить майбутній урожай.
Власний досвід і ретельний підрахунок
Власник господарства ще 2008 року звернув увагу на обприскувачі данського виробника Hardi й придбав причіпну модель Commander із системою повітряної підтримки Twin Force. На той час, обираючи обприскувач, брали до уваги багато чинників: співвідношення ціни та якості, зручність експлуатації та надійність.
Експлуатація цієї моделі була вкрай успішною. Протягом 7 років він обробляв рослини засоби захисту, а після появи самохідної машини завдання для причіпного обприскувача змінились — тепер він вносить КАС. Хоча у якийсь момент і була думка продати Commander, проаналізувавши ситуацію і оцінивши роботу протягом багатьох років, а також фактичний стан агрегата, було вирішено залишити його й застосовувати на внесенні РМД. І справді — навіщо продавати обприскувач, у якого за стільки років навіть рама не піддалася корозії, а насос замінили тільки тому, що механізатор не злив із нього воду перед постановкою машини на зимове зберігання. Всі секції штанги — заводського виробництва, були практично відсутні технічні поломки й несправності. То що ж може бути кращим, ніж така машина?
Коли три роки тому треба було вибирати вже самохідний обприскувач, звісно, що власник насамперед спирався на свій досвід. Тож обрали самохідний обприскувач Hardi Alpha Evo 4100. На той час в Україні це була перша машина зі світлодіодною оптикою та системою Dynamic Fluid 4, яка забезпечує миттєве реагування потоку в магістралі на зміну швидкості руху. Завдяки цьому обприскувач може відчутно економити дорогу «хімію», а рослини отримують дещо менший стрес через надмірну обробку засобами захисту. Також позитивним у цій машині є оснащення двигуном Євро 3 без системи селективного очищення вихлопних газів з допомогою сечовини (AdBlue). Олександр Джугань розповів, що перед придбанням відвідав багато демонстраційних заходів, на власні очі побачив, як змінюється напрямок потоку за застосування системи повітряної підтримки Twin Force, і вирішив нічого більше не шукати.
Власник підприємства зазначив, що новий обприскувач працює за будь-якої погоди, крім дощу та буревію. Сусіди можуть по кілька днів чекати, коли стихне вітер, тоді як для обприскувача Hardi це не є проблемою. Система Twin Force як би розкриває масив рослин і спрямовує дрібнодисперсний потік робочого розчину всередину. До того ж це за мінімального знесення. В таких умовах інші обприскувачі залишають за собою шлейф робочого розчину на 200–300 м в бік! Тож обприскувач Hardi із системою Twin Force не дасть витрачати гроші на вітер у прямому й переносному значенні. Одним-єдиним побажанням Олександра Джуганя було зробити пневматичну або гідропневматичну підвіску для забезпечення плавності ходу на полі й особливо на наших нерівних дорогах. Це не лише покращило б комфорт оператора, а й зменшило б час на переїзд до місця роботи. В усьому іншому власник повністю задоволений і поки що не бачить конкурентів цій машині.
Двигун Deutz, на переконання власника господарства, є одним із найкращих у світі, і це був ще один аргумент на користь обприскувача Hardi. В господарстві працює телескопічний навантажувач із двигуном Deutz, наробіток якого 12 тис. мотогодин. І нічого не ламається й не потребує додаткової уваги, крім періодичного ТО. До такого легко звикнути, й надалі не хочеться навмисно ускладнювати собі життя. Тому коли власник дізнався, що двигуни Deutz установлюють на самохідні обприскувачі Hardi, це суттєво збільшило рівень довіри до машини.
Яка ціна важливіша
Ретельний підхід до вибору самохідного обприскувача на сьогодні диктується вже не так його ціною, як ціною, і чималою, засобів захисту. Кожен фермер добре розуміє, що коли не спрацьовує «хімія», виникають проблеми з кількістю та якістю врожаю. Проте крім цього є питання собівартості системи захисту. Одна справа, коли через страх «недохімічити» вносять максимальну норму, ризикуючи пошкодити рослини або завдати сильного стресу, й зовсім інша, коли можна спокійно працювати за нижньою межею й бути впевненим у результаті.
«Я сам маю технічну освіту, тому багато читаю про техніку, щоб зрозуміти її потенційні можливості. Потім дивлюсь, як вона працює в реальних умовах, оскільки теорія від практики може відрізнятися, й обіцяні переваги можуть бути не зовсім такими, як того хочеш. У разі з оприскувачем розглядав ще машину відомого американського виробника, однак вирішив, що для мене переваги Hardi є більш цінними. Взагалі якщо розглядати обприскувачі, я передивився велику кількість виробників, і поки що для мене існує тільки два бренди — це Hardi та ще один (дуже дорогий) німецький бренд зеленого кольору», — зазначає Олександр Васильович.
Експлуатація
Сьогодні самохідний обприскувач починає з обробки соняшнику, частково допомагає на внесенні КАС причіпному обладнанню, обробляє кукурудзу (вносять Master Power) і пшеницю. З минулого року обприскувачем вносять мікродобрива в різних фазах вегетації, і навіть спадало на думку, що можна робити десикацію соняшнику — великий кліренс дозволяє це робити. Однак поки що не було потреби, і цю операцію вже не виконували. На обприскувачі працюють два оператори позмінно, машина працює в режимі non-stop і майже весь літній сезон для неї є робота. Сезонний наробіток становить близько 4000 га.
Слід зазначити, що за 2,5 роки жодних технічних негараздів не було. Механізатори швидко навчилися працювати з машиною — з електронікою розібрались швидше, ніж звикли до габаритів машини. Добре, що крайні секції штанги можуть складатись, і незначні контакти краями штанги проходять непомітно й безболісно.
Машина точно (практично ідеально) витримує норму виливу. Якщо норма не сходиться (дали 350 л/га, а в результаті комп’ютер показав 352 або 354), це може залежати від точності системи навігації. Різниця між точністю безкоштовного й платного сигналів усе ж існує, і тут як раз можна отримувати незначні пропуски або перекриття. В перший рік у господарстві користувалися платним сигналом, і норма витримувалася чітко. Однак і на безкоштовному можна нормально працювати. Якби різниця була більшою, у використанні платного сигналу був би сенс, а так — навіщо платити більше?
«Сьогодні на кожному полі логістика прорахована до дрібниць. Оператори знають, де вони будуть заправлятись, і якщо у цей процес постійно вноситимуть коригування через невідповідність норми виливу, втрачатиметься дорогоцінний час. Якщо на кожній заправці втрачати зайвих 10 хв, за 10 год роботи втрачаємо годину, а за 20 днів — добу робочого часу. Це мінімум 150 га необробленої площі! Враховуючи те, що постійно треба працювати, наздоганяючи час, будь-яка затримка майже завжди є критичною. В результаті можна недоотримати врожай, а відповідно й прибутку: ніби й купуєш найкращі засоби захисту, а врожайність на сусідніх полях відрізняється. Здавалося, що таке 1 ц/га? Дрібниці! Проте перемножимо на сотні й тисячі гектарів і почнемо розуміти ціну втрат робочого часу. Спочатку думаємо, що це ґрунт не такий або агроном не з тієї ноги встав, або дощ невчасно пішов… А насправді десь бур’янець забрав поживні речовини й вологу, десь «попрацював» шкідник. Наприклад, не внесли до 3-го, 5-го або 7-го листка необхідні речовини або не захистили від бур’яну та шкідників, і вже можна не очікувати максимального врожаю. Наприклад, у кукурудзі кількість рядів у качані та кількість зернин у ряді закладається саме на ранніх стадіях вегетації, і потім можна робити все, що хочеш, але результат не зміниться. Ані рясні дощі, ані додаткове живлення не зможуть суттєво вплинути на врожайність. Хіба що масу тисячі зернин вдасться дещо підняти, бо цей параметр рослина формує в пізніх стадіях. Тож машина, яка виконує обприскування, має працювати точно та надійно, й, крім того, мінімально залежати від погодних умов. І якщо дощ зупиняє всі обприскувачі, то з вітром машини Hard iз системою повітряної підтримки Twin Force впораються», — каже Олекснадр Джугань.
Продуктивність чи здоров’я?
Добова продуктивність самохідного обприскувача у цьому господарстві пояснюється тим, що власник категорично проти наднормової роботи персоналу, який працює на обприскувачі під час виконання небезпечних для здоров’я робіт. Операторів зобов’язують застосовувати повний комплект засобів індивідуального захисту, але від людського чинника нікуди не подінешся. Тому всіх, хто працює з «хімією», підприємство за власний кошт відправляє в санаторій для оздоровлення. Втома під час роботи з такою широкозахватною машиною неприпустима — зменшення концентрації уваги може призвести до негативних наслідків, як-от наїзд на стовп або дерево. А техніка дорога, її ремонт теж недешевий, і ризикувати не варто. За словами власника, якщо потрібна висока добова продуктивність (через великий земельний банк або за інших причин), можна купити два обприскувачі й працювати спокійно та надійно.
Швидкість руху під час унесення залежить від того, з яким препаратом працюють. Наприклад, під час внесення ґрунтового гербіциду працюють на швидкості 12–14 км/год. Післясходові гербіциди вносять на меншій швидкості, бо шини мають ширину 320 мм, а міжряддя — 70 см. Тому найкраще їхати повільніше, але не пошкоджувати рослини. Також усе залежить від стану поля: за якісної підготовки ґрунту машина рухається плавно, вона більш керована, і відтак можна їхати швидше. Коли ж є нерівності, краще не поспішати, бо це і дискомфорт оператора, і тримати міжряддя важче, і додаткове навантаження на систему стабілізації штанги.
Точних даних з витрати палива немає, але вони значно менші, ніж в обприскувачах інших брендів. Це досягається завдяки тому, що тут менший об’єм силового агрегата — всього 6,7 л, хоча потужність тільки на 30 к. с. менша, ніж 9-літрового двигуна одного з конкурентів. Також чималий вклад у витрати пального вносить вага обприскувача — за малим понад 9 т, тоді як інші можуть мати вагу 13–14 т. Це безперечно впливає на витрати, бо вагу машини треба «перепхати» через усі нерівності та схили. Звичайно, що легша машина потребуватиме значно менше енергії для руху.
Ще власник трохи жалкує, що бочка об’ємом усього 4100 л. У господарстві деякі поля видовжені (найдовше — 2800 м), і на два гони бочки не завжди вистачає. Пробували заливати під кришку — піниться. Проте це вже індивідуальні особливості експлуатації в конкретному господарстві. Ураховуючи інші переваги, це абсолютно не впливає на загальну ситуацію з обприскуванням.
Олександр Ворона,
продукт-менеджер напряму сільгосптехніки ТОВ «Спектр-Агро»
«Насамперед хочу зазначити, що самохідні обприскувачі Hardi мають одну з найлегших рам на ринку. Це дає фермерам кілька переваг: поперше, зменшується тиск на ґрунт, проте важливішою є можливість раніше зайти в поле для проведення раннього обробітку й підживлення озимих культур. Порівнюючи з важчими моделями, різниця в часі може бути від одного до двох тижнів, а це є суттєвим на тих стадіях, коли закладається майбутня врожайність; подруге, обприскувач витрачає менше пального, бо не треба переміщувати зайві тонни. Навіть якщо уявити, що на гектарі можна заощадити 0,3 л дизпалива, на 1000 га вийде 300 літрів. Тобто якщо ПП «Комунар» обробляє за рік близько 4000 га, економія становить щонайменше 1200 л. У грошовому еквіваленті це близько 30 тис. гривень, які за 5 років перетворюються на 5000 євро.
За систему повітряної підтримки Twin Force можу сказати як агроном — вона обов’язково має бути на обприскувачі. Без неї він забезпечує набагато менш ефективний захист хоча б через те, що погодні умови (пориви вітру) можуть не давати зайти в поле, і в результаті обробка буде виконана не зовсім вчасно. Як наслідок, рослини потерпають від тих чи інших негативних впливів (шкідники, хвороби, бур’яни) довше, масштаб проблеми зростає, і під час збирання врожаю стає зрозумілим, у скільки обійшлися затримки.
Обприскувачі без системи повітряної підтримки зупиняються, коли швидкість вітру сягає 5–6 м/с, а в деяких господарствах працюють тільки до 4 м/с. Обприскувач Alpha Evo із системою Twin Force може нормально працювати за поривів вітру до 12 м/с. До того ж рух за вітром або проти компенсується нахилом форсунок уперед і назад на 35 і 15 градусів відповідно.
Ще один момент — це можливість ефективно наносити ЗЗР на нижню поверхню листка. Є багато хвороб і шкідників, що живуть і розмножуються саме з нижнього боку листка, і тому важливо потрапити «хімією» безпосередньо на об’єкт обробки. Без системи повітряної підтримки, якою можна створити своєрідну «турбулентність» потоку робочого розчину всередині рослинного масиву якісно поборотись із проблемою вдається не завжди. Наприклад, активні шкідники можуть бути знищені, але на їх місце приходять інші й роблять свою чорну справу. Наприклад, такий шкідник як ріпаковий прихованохоботник, дістати його «хімією» дуже важко, але з допомогою системи Twin Force дрібнодисперсна крапля транспортується повітряним потоком усередину рослинної маси, безпосередньо до об’єкта обробітку.
Або приклад із лободою: якщо розчин потрапить на верхню частину листкової поверхні, що має восковий наліт, бур’ян тільки отримає стрес, а потім далі розвиватиметься. З допомогою так званого «турбулентного потоку», про який ми вже згадували вище, робочий розчин вкриває листкову поверхню бур’яну як з верхнього, так і з нижнього боку, що дає можливість ефективно працювати діючій речовині гербіциду.
Щодо жорсткості підвіски, то можу сказати таке: потрібно проводити якісну підготовку поля, й тоді оператору буде комфортніше працювати. А головне завдання обприскувача — забезпечити якісну й правильну доставку робочого розчину до точки роботи в широкому діапазоні погодних умов. І Hardi Alpha Evo із системою Twin Force справляється із цим найкраще».
Володимир Огійчук
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
