Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Індиківництво і його технології

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Індиківництво і його технології

Про загальносвітове виробництво індичатини, обсяги споживання м’яса індиків у різних країнах і технологічні особливості індиківництва у Східній Європі.

В Україні відзначається поліпшення добробуту населення, тому створюються передумови до того, що споживання м’яса індички зростатиме. Вже сьогодні населення починає купувати індичатини більше. Є також сподівання на те, що завдяки доброму цьогорічному врожаю зернових зменшиться ціна на комбікорми. Тож ми очікуємо, що 2019 рік буде для виробників індичатини дуже непоганим.

 
 

Обсяги світового виробництва індичатини

Загальне світове виробництво індичатини сьогодні становить 6,080 млн тонн. До цього часу все ще близько 47,4% індичатини виробляє США та Канада. У цих країнах виробництво зосереджено в руках потужних гравців ринку. В середньому в США споживають близько 8 кг індичатини на душу населення на рік.

Мексика — країна, звідки має походження індичка, майже не відіграє ролі на цьому ринку. Там досі дика індичка «сидить на дереві» й вага її становить 3,5 кг. Споживають там близько 1,4 кг на душу населення на рік.

Бразилія дуже успішна країна щодо виробництва бройлерів, але у виробництві індичатини вона не попереду. А от Росія протягом останніх двох років збільшила виробництво індичатини вдвічі. І там нині зосереджено близько 5% загального виробництва індичатини світу.

У Євросоюзі дуже розповсюджена традиція споживання м’яса індички. Тут виробляють близько 35% індичатини у світі. Середнє споживання індичатини у ЄС близько 4 кг на душу населення на рік (хоча в Німеччині, наприклад, це 5,9 кг на душу населення).

В Україні, за попередніми даними, споживання індичатини становить не більше як 1 кг на душу населення. Такий стан справ доводить той факт, що перспектива зростання споживання індичатини на внутрішньому ринку є. Загалом у 2017 році було посаджено на інкубацію близько 221 млн індичат. Це менше, ніж у 2016 році, через спалахи пташиного грипу.

Особливості індиківництва у Східній Європі

Серед цікавих технологічних упроваджень — безрингові посадки з установленими зверху інфрачервоними випромінювачами. Там згорає газ, і в пташнику не збільшується рівень СО2. До того ж дуже важливо, щоб пташник був добре утеплений і в ньому не відбувалося перепаду температур. Додатково в приміщенні ще можуть стояти дві газових пушки, щоб вирівнювати температуру в усьому пташнику.

Прохід роблять такий самий, як і з ринговою посадкою, щоб могли заїжджати тачки тощо. Система повністю автоматизована для того, щоб зменшити кількість робочої сили. Напувалки й годівниці для птиці опускають у перший же день. Потім, як і за рингової посадки, на третій і четвертий день ринги розпускають, все зайве забирають і залишають тільки кормові автомати.

Наступна цікавинка, яку можна побачити у Східній Європі, — це пташники ангарного типу. Будівництво таких пташників дешевше через використання сендвічпанелей. Монтують такий пташник за один місяць. У такі приміщення птицю також садять безрингово, утримують за температури +35…+37 °С. По периметру приміщення встановлюють парове опалення. Температура тримається дуже добре.

Важливою умовою ефективної експлуатації такого пташника є його якісне утеплення. Є досвід використання таких пташників у досить суровому кліматі. Наприклад, за температури повітря в навколишньому середовищі –20 °С температура в пташнику трималася +36 °С. Є невеликий мінус: коли великі снігопади, пташник замітає повністю, доводиться докладати зусиль на його розчищення. Інших суттєвих мінусів немає.

Щодо підстилкового матеріалу в пташнику за вирощування індиків. Є цікавий варіант застосування безрингової посадки птиці на солому — садять по 2,5–3 тис. голів молодняку. За посадки індичат важливо звертати увагу на якість соломи, щоб не допустити в ній небезпечних грибів, що згубно впливатимуть на птицю. На якісній соломі птиця абсолютно комфортно почувається, але важливо забезпечити такі умови: у приміщенні має добре працювати система мікроклімату; дотримання щільності посадки; забезпечено нормальний розвиток кишківника птиці (він має бути здоровим). Тоді від соломи жодних проблем не буде.

Одним із цікавих і ефективних типів підстилкового матеріалу є солом’яна гранула. Її перевага як підстилки перед звичайною соломою в тому, що вона безпечніша. В процесі її виробництва відбувається нагрів до +70 °С, а це гарантія того, що вона знезаражується і у пташник не буде занесено з підстилкою аспергільоз. Солом’яні гранули гігроскопічні, птиця на цій підстилці почувається дуже добре — вона чиста, і її лапи здорові.

Ми проводили дослідження й порівнювали результати вирощування птиці на соломі та солом’яній гранулі. На підстилці з гранул соломи ми отримали кращі результати — у птиці були більш здорові кінцівки, ніж у тієї, яку утримували на соломі.

Щодо економії. Рекомендується у пташниках ставити світлодіодне обладнання. Як показує досвід, такі лампи майже не перегорають. За цим майбутнє. Можна також заощадити на опаленні пташника — встановити електричне опалення за допомогою електричних брудерів.

За матеріалами доповіді

Йоахіма Хольца (Moorgut Kartzfehnvon Kameke GmbH&Co. KG)

у рамках щорічного міжнародно-практичного форуму POULTRY FARMING Записала доповідь Віра Славянська

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: