На Волині розташована одна з найстарших і найбільших лохинових плантацій в Україні. Володіє нею ПП «Флора» — непублічний, але доволі впливовий гравець на ринку лохини. Ми взяли інтерв’ю в директора господарства Владислава Полякова.
|
| Владислав Поляков |
— Пане Владиславе, у пресі мало інформації про ПП «Флора». Розкажіть нашим читачам про вашу компанію.
— Підприємство засноване у 2004 році. На той час уже була промислова плантація лохини площею 13 га, посаджена попереднім власником, яка росла та плодоносила без зрошення. Наш бізнес був молодим, мали місце негаразди адміністративного характеру, які негативно позначилися на динаміці розвитку підприємства, але, сподіваюся, що це лишилося в минулому.
Радикальні структурні зміни та збільшення кількості насаджень відбулися у 2008–2010 роках. Залучені у 2008 році інвестиції дозволили збільшити площу насаджень до 180 га. У 2014–2016 роках проведено об’ємну роботу, спрямовану на оновлення та ремонт безпосередньо ягідника й інфраструктури, були реконструйовані дренажні канали, модернізовано та збільшено потужність іригаційної системи. Нині компанія «Флора» вирощує лохину на площі 210 га, із яких 180 га — це плодоносні насадження, 30 га — молоді рослини.
Перші ділянки плантації лохини засаджені сортами Джерсі, Герберт, Ерлі Блу, Блуетта, Нортланд. На новіших ділянках компанія вирощує сорти Ерлі Блу, Патріот, Дюк, Торо, Нельсон, Блукроп, Блуголд, Рубель. У 2018 році закладено нові сорти лохини Децис, Бонус, Бригітта. Ми також збудували систему зрошення. Велику увагу приділяємо якості води.
Починаємо збирати лохину із середини липня, збирання триває до перших приморозків на поверхні ґрунту. Були роки, що ягоди збирали до листопада. Торік з усієї плантації зібрали 1000 т ягід.
Компанія постійно оновлює матеріально-технічну базу. Побудували сортувально-холодильний комплекс.
Для зберігання та пакування використовуємо технології, що дозволяють зберегти поживні речовини та смакові властивості ягід під час доставки до кінцевого споживача. Для внутрішнього ринку ПП «Флора» має власний бренд «Волинська голубиця». Наша продукція продається в найбільших мережах супермаркетів України, на оптових та роздрібних ринках. Також розвиваємо експортний напрям.
— Який посадковий матеріал використовуєте для закладання нових насаджень?
— З кращих сортів лохини ми вирощуємо посадковий матеріал для власних потреб. Для цього маємо дві плівкові теплиці. Живці беремо зі здорових та добре розвинених кущів, пагонів третього порядку. Обрізаючи плодоносні пагони на кущах, ми втрачаємо частину врожаю. Але власні саджанці більш адаптовані до місцевих умов, ніж вирощені в лабораторних умовах. На сьогодні компанія висадила до теплиць на приживання близько 200 тис. живців.
Укорінені живці виносимо з теплиць на дорощування, на зиму їх укриваємо тирсою. Зараз у нас є певна кількість однорічних саджанців, але здебільшого маємо дворічні, між теплицями — п’ятирічні саджанці в горщиках, які торік дали ягоди.
 |
— У чому полягає ваша філософія бізнесу, що відрізняє вас від інших виробників?
— Із цим питанням у нас водночас просто і складно. Вирощуючи ягоди, я керуюся основним принципом: «Не виробляй те, чого не споживатимеш сам». Ми робимо акцент не на візуальній привабливості продукції, а на максимальній користі для людей. Я хочу, щоб покупці, купуючи нашу продукцію, не переживали за те, скільки шкідливих речовин вони з’їли, а були впевнені щодо якості ягоди.
На сьогодні чимало представників сільськогосподарського бізнесу прагнуть отримати прибуток будь-якою ціною, незважаючи на можливі наслідки для здоров’я людей. Вони отримують товарні ягоди з використанням великої кількості хімікатів, дія яких спрямована на набирання ваги плодами. Як результат — красиві ягоди, а користі від них немає.
Для підвищення врожайності ми застосовуємо природні методи, наприклад мікоризні мікробіологічні інокулянти. Їх застосування дає змогу рослинам отримувати більше води й мінералів із ґрунту. Для забезпечення рослин поживними речовинами регулярно мульчуємо їх сосновою щепою, хвоєю, мохом. Крім цього, використовуємо спеціально завезену з Канади мікоризу. Хоча лохина є самозапильною культурою, компанія купує та встановлює на плантації не менше п’яти вуликів із джмелями на один гектар. Також дозволяємо місцевим пасічникам встановлювати кілька сотень бджолиних вуликів. Торік вони зібрали до 15 т меду. Звичайно, такі методи істотно збільшують собівартість продукції, але ми отримуємо задоволення від того, що саме наші ягоди покупці упізнають за смаком.
— Складається враження, що фінансова складова вас узагалі не цікавить і ви готові витрачати замість того, щоб заробляти. Тоді який сенс вкладати, ризикувати, якщо немає фінансового зиску?
— Це хибне враження. Наша логіка щодо заробітку полягає в жорсткому адмініструванні витрат. Але унікальне розташування ягідника, коли поряд Польща і Білорусь, дає нам свої переваги.
Також ми робимо ставку на завчасне планування обсягів реалізації та ціни, що дозволяє нам впевнено почуватися в період мінімальних цін, коли йде масове збирання врожаю. Крім того, постійно намагаємося розширювати географію збуту за рахунок експортних операцій.
— Які ваші плани щодо розвитку підприємства?
— Компанія взяла в оренду ще 40 га землі й планує посадити нові насадження лохини, які дають великі за розміром ягоди. Також хочемо отримати сертифікат виробника органічної продукції.
— Пане Владиславе, поділіться баченням перспектив ринку лохини в Україні. Яку роль у цих процесах відіграватиме ПП «Флора»?
— Про зростання площ під лохиною та низьку купівельну спроможність українців в останні роки не розповідав, певно, лише лінивий, тому я не буду на цьому акцентувати увагу. Звісно, закордонні ринки в певних часових проміжках дуже привабливі з погляду отримання прибутку. Це неможливо заперечувати. Проте є моменти, коли за кордоном не тільки наша продукція не в ціні, але й місцеві виробники хапаються за голову і не розуміють, як збувати вирощене. Говорити, що там завжди все добре, а в нас тут біда, я не буду.
На думку багатьох експертів, ринок України є досить ємким, хоч і недостатньо платоспроможним. Ми намагаємося спланувати збільшення свого валу так, щоб в умовах очікування зменшення ціни на фоні загального збільшення виробництва почуватися комфортно. Ми вже сьогодні робимо ставку саме на український ринок, українського споживача, намагаючись зробити нашу продукцію доступною.
Людмила Капустіна
журнал “Плантатор”, травень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
