Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Таргетована годівля

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Таргетована годівля

Обмежене надходження нутрієнтів в організм птиці є причиною багатьох проблем, що супроводжують сучасне виробництво.

Сьогодні можливо зробити так, щоб птиця в молодшому віці мала ліпші показники росту навіть за зменшення споживання корму на 1 одиницю виробленної продукції, але за умови поліпшення його якості кормовими добавками — нутрієнтами (рис. 1).

Раніше виробництво яєць було на дуже низькому рівні: кури-несучки виробляли до 120 яєць на рік (рис. 2). За останні десятиріччя цей показник відчутно поліпшився: сьогодні несучки можуть нести близько 300 яєць на рік. Тільки протягом останніх 30 років виробництво яєць збільшилося на 30% за поліпшення коефіцієнта конверсії кормів на 40%. Це пов’язано з підвищенням попиту на кормові добавки. Для оптимального живлення сучасної птиці потрібно враховувати її високу продуктивність, а отже, вищі вимоги до сучасних генетичних кросів.

 
Рис. 1

Споживання поживних речовин може бути обмежене у різні періоди розвитку птиці. Найважливіший період — це період росту. В перші тижні життя пташенят для оптимального розвитку їх кістяка потрібна спеціальна годівля.

Під час хвороби птиці, коли всмоктування нутрієнтів у травному тракті знижується, їх дія є обмеженою. Те ж саме — під час вакцинації, коли імунна система піддається максимальному навантаженню, і в період стресу, коли птиця може недоотримувати поживні речовини тільки з їжі. Сьогодні на виробництві часто птиця піддається сильним стресчинникам. Тому оптимальний рівень поживних речовин є надзвичайно важливим, щоб дозволити птиці досягти свого повного метаболічного потенціалу й зберегти добре здоров’я. За наявності дисбалансу між постачанням поживних речовин, рівнем стресу та метаболічними показниками можуть виникнути різні проблеми. Наприклад: захворювання кісток, погіршення якості яєчної шкаралупи, проблеми зі шкірою, подушечками лап, із функціонуванням кишківника. Далі — проблеми з травленням, відновленням після хвороб й імунітетом. І, нарешті, проблеми з метаболізмом печінки та відтворною здатністю.

 
Рис. 2

Втрати птахівництва від різного роду захворювань стада разючі. Наприклад, хвороби кістяка (рахіт, остеомаляція) призводять до втрати 120 млн доларів у вирощуванні бройлерів, і 40 млн доларів — у вирощуванні індиків (ці цифри є дещо застарілими: на сьогодні втрати ще більші). Величезні збитки також провокують захворювання печінки в птиці (геморагічність, стеатоз). Кури-несучки особливо схильні до захворювання, що призводять до крововиливів у печінку — відсоток смертності збільшується від 2 до 20%.

Однак навіть у птиці, що не виявляє клінічних ознак захворювання, спостерігають зниження продуктивності (може впасти на 10%). Те саме стосується інфекційних захворювань: втрати продуктивності птиці через кокцидіоз можуть сягати 50%, від гістомонозу в індиків — 80–100%, у курей-несучок — 20%. Втрати через вищипування пір’я та канібалізм в індиків і курей — до 15–30%. Щоб запобігти великих втрат, треба подбати про здоров’я птиці й знизити її захворюваність шляхом спеціалізованого згодовування нутрієнтів.

Відмова від антибіотиків

Є й інше завдання, яке потребує розв’язання — зниження застосування антибіотиків для лікування бактеріальних інфекцій. Наприклад, у Європейському Союзі з 2006 року заборонено застосовувати антибіотики й стимулятори росту в птахівництві. Раніше це було загальнопоширеною практикою для поліпшення здоров’я і пришвидшення росту птиці. Виробники використовували кокцидіостатики, щоб контролювати протозоальні кокцидіози й антибіотики — для придушення бактеріальних захворювань (наприклад, некротичний ентерит, що спричиняє Clostridium perfringens), а також патогенів, небезпечних, зокрема, й для людини, таких як Salmonella spp. і E. coli. На сьогодні антибіотики в країнах ЄС вводять тільки на розсуд ветеринарних лікарів для лікування конкретного захворювання. Такі обмеження сильно тиснуть на фермерів, тому вони шукають безпечні, природні та перевірені альтернативи.

Для профілактики інфекційних захворювань птиці існують два основних шляхи. По-перше, поліпшуються умови утримання (температура, програма освітлення, мікроклімат), проводиться вакцинація (це дуже важливо) й ретельно контролюються санітарно-гігієнічні умови. По-друге, птицю забезпечують нутрієнтами. Тому що тільки так можна надати їй всі необхідні поживні речовини, що поліпшують продуктивність і запобігають дефіциту специфічних нутрієнтів. Це має ефект, подібний до того, який дають фармацевтичні препарати.

Слід пам’ятати, що профілактика захворювань дуже важлива і економічно вигідніша, як порівняти з їх лікуванням: грам профілактики вартий кілограма лікування (мінімізуються виробничі витрати й зменшується медикаментозне втручання). Птиці потрібні вітаміни, ефірні олії, пробіотики й мінерали.

Вітаміни

Вітаміни є важливою складовою індустрії птахівництва. В організмі птиці можуть також синтезуватись вітаміни, але їх недостатньо. Вітаміни потрібні для всього метаболічного процесу — для росту, виробництва яєць, тому важливо, щоб нутрієнти покривали потреби птиці у цих речовинах. Дефіцит вітамінів має свої специфічні візуальні прояви. Наприклад, дефіцит вітаміну D одразу відбивається на якості яєчної шкаралупи.

Були проведені дослідження з метою демонстрації зв’язку між рівнем отримання вітамінів і розвитком птиці: за низького рівня надходження вітамінів у птиці спостерігались ознаки їх дефіциту.

За субоптимального збалансованого додаткового підживлення птиці вітамінами не спостерігалось явних ознак вітамінного дефіциту, але спостерігалася досить низька продуктивність: імунна система не працювала як треба — птиця була схильна до захворювань. Тобто на субоптимальному рівні зовнішній вигляд, життєдіяльність, а також здоров’я були на низькому рівні.

На стадії оптимального забезпечення вітамінами, коли протягом усього періоду життя висока потреба у вітамінах птиці максимально задовільнялась — її зовнішній вигляд, здоров’я і продуктивність були на високому рівні. За забезпечення вітамінами понад необхідний оптимальний рівень також були отримані хороші результати. Наприклад, уведення вітаміну D під час активного росту й максимальної продуктивності поліпшує міцність кісток і якість шкаралупи. А введення під час росту бройлерів вітаміну А зміцнює їх імунітет. Уведення вітаміну Е із селеном перед забоєм поліпшує антиоксидантні характеристики м’яса.

Ліпотропні препарати

 
Рис. 3

Ці кормові нутрієнти задають для поліпшення метаболічних функцій. До них належать карнітин, холін і бетаїн. Вони впливають на енергетичний метаболізм птиці, жиро вий обмін і рівень накопичення жиру в печінці, тому особливо корисні у разі проблем птиці з печінкою.

Були проведені дослідження конверсії корму — для цього 40 тис. бройлерів розділили на дві групи. Одна група — контрольна (20 тис. голів), друга — та, яка отримувала LOVIT Hepavent. Це продукт, що містить карнітин, бетаїн і холін, ліпотропні чинники якого можуть поліпшити метаболізм птиці. В результаті контрольна група мала нижчий індекс м’язової маси проти групи, що отримувала добавки. Крім того, додаткове введення цього ліпотропного чинника привело до покращення енергетичного метаболізму птиці й, таким чином, поліпшення її зовнішнього вигляду. Конверсія корму була знижена на 4% за кращої продуктивності (рис. 3).

Ефірні олії

Дуже цікава цільова добавка, бо її застосування дає різні ефекти. Ефірні олії активні проти бактерій, грибів і можуть виступати як препарати широкого спектра дії. Вони також мають антиоксидантний, протизапальний і протиспазмолітичний ефекти. Олії можуть допомогти в разі виникнення захворювань травлення. З огляду на це дуже цікаво спостерігати, як саме ефірна олія застосовується і який ефект вона дає.

 
Рис. 4

Величезне значення має якість самої ефірної олії, яка визначається процесами її екстрагування з рослини та якістю самої рослини. Місце вирощування, час збирання врожаю і сам процес збирання, строк зберігання, пора року, умови зберігання — все це впливає на концентрацію активних інгредієнтів в олії.

Для демонстрації цього ефекту було проведено точні обчислення: брали два різних продукти — продукт А, що містить масло орегано в кількості 75 000 мг, і продукт Б — 100 000 мг. Якщо порівнювати етикетки, то можна подумати, що продукт Б якісніший через те, що він містить більш концентрований продукт, а отже, буде ефективнішим.

Однак велике значення має якість олії. Продукт А — це 70% активних інгредієнтів, продукт Б має нижчу якість і, як наслідок, меншу кількість активних інгредієнтів. Активний компонент олії орегано це — карвакрол, який і відповідає за її властивості. Якщо розрахувати концентрацію олії та концентрацію активних інгредієнтів олії, тоді можна по-справжньому порівняти цих два продукти (рис. 4). Висновок: продукт А є якіснішим, тому що концентрація активних речовин у ньому вища, тому цей продукт ефективніший.

Бактерії-пробіотики

Вони також є цікавими добавками, що сприяють поліпшенню життєдіяльності та благополуччя птиці, бо можуть поліпшити стабільність травного тракту. Бактерії-пробіотики борються з патогенними бактеріями, запобігають адгезії патогенів і токсинів до слизової оболонки кишківника шляхом асоціації та/або блокування рецепторів кишківника. Вони позитвино впливають на імунні процеси в кишківнику й тому мають позитивний ефект на здоров’я шлунково-кишкового тракту. А коли стан ШКТ поліпшується, поліпшується й здоров’я самої птиці, зростає її продуктивність.

Було проведено три різних дослідження, за яких LOVIT Probiotic додавали в питну воду. Впродовж дослідження одна контрольна група не отримувала кормову добавку, цільова група отримувала пробіотик 200–250 г/л питної води, перший тиждень життя, після антибіотикотерапії. Перша група налічувала 5000 особин курочки та півники, друга — 5300 особин (курочки) й третя — 13 200 півників у групі. В результаті цільова група (що отримувала пробіотик) показала більший приріст м’язової маси. Отже, додавання пробіотику приводить до збільшення маси тіла завдяки поліпшенню здоров’я птиці через стабільність ШКТ. Також, було зафіксовано зниження падіжу на 3,9%, застосувань антибіотиків на 33%. А це — одне з найважливіших завдань: знайти альтернативу застосування антибіотиків.

Переваги застосування кормових добавок, які можна додавати в питну воду

Використання кормових добавок з питною водою є надійним і ефективним методом в птахівництві. Це особливо актуально при вирощуванні молодняку, тому що курчата починають пити раніше, ніж їсти. Окрім того, в періоди захворювань і стресу споживання води завжди вище від споживання їжі. Тобто додавання у воду необхідних нутрієнтів є зручнішим варіантом в тому сенсі, що добавка потрапить до птиці саме тоді, коли вона найбільше її потребує. Проте слід завжди враховувати концентрацією активних речовин для досягнення бажаного результату.

Підсумовуючи сказане, можна дійти висновку: обираючи кормові добавки, потрібно враховувати не лише ціну, а і їх якість — порівнювати склад продукту, стабільність і концентрацію активних речовин. Наявність, наприклад, ортофосфорної кислоти, співвідношення окремих вітамінів у продукті. Окрім того, виробникам слід обирати саме ті добавки, склад яких спеціально розроблений для розв’язання конкретних завдань.

Доктор Рольф Шмітц, технічний менеджер компанії «Кеслер Нутрішн Гмбх» (Німеччина)

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: