Українські сільгоспвиробники вже мали нагоду переконатися в дієвості агрострахування і надалі ним користуватимуться, щоб протидіяти непередбачуваним погодним ризикам.
Чи страхувати свої ризики, кожен, безумовно, вирішує сам. Утім, чи є сенс відмовлятися від такого захисту, якщо йдеться про бізнес, — особливо аграрний? Ми поцікавилися думкою тих, хто рік у рік вирощує та збирає врожаї, добре знається на ситуації й має практичний досвід агрострахування.
На власному досвіді
ТОВ «Агроконтракт-Н» із 1999-го господарює на Кіровоградщині. Господарство спеціалізується на вирощуванні соняшнику, озимої пшениці, ячменю та кукурудзи за технологією нульового обробітку (no-till), а також має власний комбікормовий завод у Новомиргороді з підведеною залізничною колією, що функціонує. Завдяки ефективним підходам і впровадженню інноваційних технологій ґрунтообробітку за майже два десятиліття Андрій Заліський (власник ТОВ «Агроконтакт-Н») наростив земельний банк практично у сім разів — до 7000 га (у Новоукраїнському, Новомиргородському й Олександрівському районах Кіровоградської області).
Андрій Вікторович на власному досвіді неодноразово переконувався, які високі ризики супроводжують сільськогосподарське виробництво. Тож, аби убезпечити бізнес від збитків, скажімо, через погодні катаклізми, вже 10 років страхує свої посіви. У 2009-му пан Заліський застрахував ячмінь у страховій компанії (СК) «Спектр»; наступного року — посіви озимої пшениці й озимого ячменю у СК «Кредо-Класик» (тепер UNIQA); 2011-го — 3144 т зерна кукурудзи й 2625 т зерна пшениці в «Українській Страховій Групі»; ще за рік — скористався пропозицією ПрАТ СК «ПЗУ Україна» й застрахував кукурудзу; а 2014-го у ПрАТ СК «ІнГосСтрах» застрахував трактори, жатки й обприскувачі, які придбав у лізинг; 2015-го застрахував у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» майбутній урожай соняшнику на площі 1716 га, а в ПАТ «Страхова група «ТАС» — посіви озимої пшениці (1371 га) й озимого ячменю (245 га). Торік посіви пшениці страхував у ПрАТ «БрокБізнес». Аграрій уже неодноразово переконувався в необхідності такого захисту.
Так, 2012-го через потужний ураган наприкінці червня було пошкоджено до 50% посівів ріпаку (який, на щастя, було застраховано від урагану, зливи та граду в СК «Кредо-Класик» — тепер UNIQA). Страхова компанія оперативно залучила своїх представників до оцінки завданої шкоди, а після проведення відповідних розрахунків недобір урожаю майже повністю компенсували.
Наступного разу застраховані посіви озимої пшениці на площі 1560 га у селі Родниківка постраждали від весняних заморозків наприкінці квітня — на початку травня 2013-го. І знову витрати господарства компенсувала страхова компанія. Незважаючи на те, що очікуваного доходу ТОВ «Агроконтракт-Н» не отримало, в кредитну «кишеню» лізти не довелося.
На думку пана Андрія Заліського, подальше вдосконалення системи страхування має відбуватися відповідно до стандартів українського та світового законодавства. Успішний міжнародний досвід у сфері агрострахування варто адаптувати до умов національної економіки. Персоналу страхових компаній надати більше розуміння технології виробництва сільськогосподарської продукції й особливостей психології товаровиробника. До того ж ринок потребує створення привабливих і прозорих умов страхування. Нині ж основна маса полісів страхування сільськогосподарської продукції, на жаль, не передбачає травневих заморозків. Тож часто буває, що термін дії зимової страховки закінчився, а літньої — ще не настав. У цей проміжок є ризик втратити врожай без відшкодування. Такі нюанси мають бути враховані, аби вберегти одну з провідних галузей економіки України — сільське господарство від очікуваних і неочікуваних потрясінь.
Реальний аргумент
Засновником фермерського господарства соціального спрямування «Зарваниця-Агро» (з 2006 року господарює на Тернопільщині) є Марійський духовний центр «Зарваниця». Господарство має 1149 га землі. В структурі посівів є різні культури: зернові та зернобобові — 380 га (озима пшениця — 232 га, озимий ячмінь — 56 га, ярий ячмінь, ріпак), ярі зернобобові та зернові культури займають 665 га (зокрема, й кукурудза — 537 га), гречка — 12 га, олійні (ріпак озимий — 92 га). Господарство також утримує велику рогату худобу.
Заступник голови фермерського господарства «Зарваниця-Агро» Юрій Михайлович Зозуля розповідає: «На початку діяльності зіткнулися з питанням необхідності страхування, коли за державною програмою отримували дотацію. Тоді ми придбали страховий поліс в СК „Провідна”. Ріпак тієї зими не перезимував, змушені були пересівати поля». Це був перший випадок, коли господарство отримало страхове відшкодування. А разом із коштами прийшло усвідомлення доречності такого захисту. Бо хоча Тернопільщина й не є аж надто ризиковим регіоном, проте мало не щороку посіви потерпають чи то від граду, чи від посухи, чи від вимерзання.
Тож тепер «Зарваниця-Агро» страхується регулярно — і взимку, й на весну-літо. А торік, коли господарство застрахувало посіви за програмою мультиризикового страхування за партнерською програмою AXA та PZU за сприяння сервісної компанії «Агро Арена», поле кукурудзи постраждало від граду. Експерти страхової оперативно приїхали, оглянули посіви, надали висновки, і за два тижні господарство отримало страхову виплату.
Аналізуючи свій досвід страхування, Юрій Михайлович зазначає, як важливо вести конструктивний діалог між партнерами. Коли укладали перший страховий договір, спеціалісти страхової компанії пояснили, як важливо дотримуватись технологій вирощування, вчасно повідомляти про страховий випадок (град, вогонь і подібні стихійні ризики), чи про можливі загрози виникнення страхового випадку (посуха, заморозки і тому подібні ризики). Все це — процедури страхування. Тож якщо їх правильно розуміти й належним чином дотримуватися, то й вести діалог і обстоювати свою позицію в суперечливих ситуаціях набагато простіше. Як зауважує пан Юрій, перед укладанням договору страхування він і його колеги обов’язково ознайомлюються з процедурою огляду полів до страхування та в разі настання страхового випадку. «Для нас важливо розуміти, що відбувається в полі і як проводить розрахунки страхова компанія, — каже заступник голови «Зарваниця-Агро». — У нас великий досвід страхування з різними страховими компаніями й можемо впевнено сказати, що всі страховики відкриті до співпраці. Наш агроном завжди присутній на огляді полів, бо для нашого господарства це важливо».
На 2018-й фермери вже провели перші переговори зі страховиками й найближчим часом укладатимуть страхові контракти.
Коли страховка обов’язкова
Власний страховий досвід має вже чимало українських аграріїв. Щоправда, не кожен готовий відкрито говорити про наболіле. Скажімо, про труднощі в комунікації з представниками страхових агенцій, про непривабливість умов страхування й про дисбаланс у розумінні сторонами нюансів агротехнології. Втім, і про успіхи кажуть обережно, аби не наврочити. А тому на прохання фермерів розповідатимемо їхні історії, не називаючи імен. Один із наших співрозмовників — керівник господарства з Харківської області, що вже понад 25 років вирощує зернові й олійні на 148 га і заклав на 2 га молодий сад. Підприємець чудово розуміє важливість страхування, але практикує його лише за потреби, для прикладу — коли бере кредит, звертається до дружньої страхової компанії й купує страховку на озимі культури, найчастіше — на ріпак і пшеницю залежно від умов посівної. Восени представники страхової компанії оцінюють біологічний актив і відпрацьовують умови страхування. За потреби навесні додатково оглядають і вирішують, що робити з посівами. Господар бере участь в огляді разом зі страховиками. Спільно вони оцінюють можливості отримати середній урожай, ураховуючи зимові втрати. Якщо остаточно сходяться на висновку, що немає сенсу залишати посіви, страхова компанія компенсує весняну кампанію з пересіву на цьому полі під нову культуру.
Фермер із Сумської області господарює лише 6 років. Утім, за цей час наростив земельний банк у понад 5 разів — до 550 га. Вирощує кукурудзу, озиму пшеницю, ріпак і ячмінь. Двічі скористався страхуванням. Утім, першого разу не отримав відшкодування збитків, хоча й розраховував на виплату (як пояснили представники страхової компанії, сума збитку була в межах франшизи). Зневірившись, господар вирішив більше не працювати зі страховиками. Щоправда, 2016-го вимушений був укласти страховий договір — задля співпраці з ДПКЗУ. Звісно ж, маючи попередній негативний досвід, на жодні виплати не сподівався. Однак, коли в липні від граду загинув майже весь дозрілий урожай, страхова компанія виконала всі свої зобов’язання й компенсувала збитки.
Господар, що обробляє землю в Ружинському районі на Житомирщині, у 2015 році підписав форвардний контракт із ДПКЗУ. Страховку сприйняв як необхідну умову отримання коштів за державною програмою (та ще й платити за неї не довелося — все, як мовиться, йшло взаємозаліком). Коли через посуху зрозумів, що вже практично втратив урожай кукурудзи, почав сушити мозок, як розраховуватись із ДПКЗУ. Про страховку згадав не відразу. Та все ж зателефонував до страхової компанії. Разом із її представниками кілька днів їздили по полях, оглядаючи збитки. А ще за кілька днів господареві повідомили, що всі його зобов’язання по форварду перед ДПКЗУ буде виконано.
Досяжні горизонти
Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору у Європі та Центральній Азії» вже 10 років веде роботу щодо формування культури страхування сільськогосподарських ризиків.
За цей час у співпраці з об’єднаннями агровиробників, страховим ринком, а також Міністерством аграрної політики та продовольства України та Нацкомфінпослуг проведено роботу щодо (1) розробки критеріїв, за якими страхова компанія повинна отримати ліцензію на ведення бізнесу в сільському господарстві, і сьогодні відповідно до законодавства страхова компанія має отримати ліцензію на ведення сільгоспстрахування. Щоб отримати ліцензію, вона повинна мати відповідних фахівців і спеціалізовані страхові продукти. Для аграрія це означає, що до вас не може прийти компанія, яка не розуміється в сільському господарстві; (2) за підтримки Проекту пройшли навчання та були відповідно сертифіковані експерти, що мають право за настання страхового випадку здійснювати огляд посівів і визначати розмір завданого збитку. Це державна програма, яку контролює Нацкомфінпослуг. Сьогодні 63 спеціалісти страхового ринку мають такі ліцензії. Для аграрія це означає, що до вас на огляд посівів приїжджає людина, яка має сільськогосподарську освіту й пройшла державне навчання, як саме слід проводити огляд поля; (3) розроблені страхові продукти для польових культур (озима пшениця, озимий ріпак, озиме жито, тритикале, яра пшениця, ярий ячмінь, яре жито, кукурудза, соняшник, цукровий буряк) за участі американських і канадських експертів. Сьогодні українські страхові продукти для польових культур відповідають міжнародним стандартам; (4) тарифи розраховані також відповідно до найкращої світової актуарної практики й визнані провідними міжнародними перестраховими компаніями; (5) протягом 6 років у співпраці з Міністерством було проведено понад 300 семінарів, у яких взяли участь понад 4,5 тис. агровиробників. Семінари проводили в районних центрах і навчали аграріїв основ агрострахування, розуміння страхових договорів, вибору страхової компанії, вміння захищати свої інтереси, обирати найкращі пропозиції страхування на ринку.
Тривалий час держава тримала відносини з агростраховим ринком на паузі. Віднедавна ця «крига» почала скресати. Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало співпрацю з Проектом IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору у Європі та Центральній Азії» над розбудовою ефективної системи аграрного страхування в країні, аби забезпечити агровиробників відповідними інструментами, котрі б допомагали завчасно протидіяти ризикам, що пов’язані з природними чинниками, й таким чином запобігати збиткам у виробництві. Така співпраця також паралельно налагодила діалог зі страховиками. А нещодавно в складі Міністерства було створено Сектор аграрного страхування, що безпосередньо дбатиме про подальший розвиток агрострахування в Україні.
Зокрема, Міністерство аграрної політики у співпраці з Проектом IFC зосереджується на розробці системи страхування сільського господарства. Це сприятиме зменшенню сільськогосподарських ризиків, а отже — розширить аграріям доступ до фінансування. На часі посилення довіри агросектору до страхування. Цього можна буде досягнути, забезпечивши умови для зменшення витрат українських фермерів на такий захист своєї продукції. Безсумнівно, більшість із тих сільгоспвиробників, котрі вже мали нагоду переконатися в дієвості страхового захисту врожаю від непередбачуваних погодних ризиків, і надалі ним користуватиметься. Аби вибудувати потужну систему, потрібно поглиблювати взаємодію всіх учасників процесу. Втім, хіба хтось казав, що буде легко?
Ірина Головко,
експерт з агрострахування За матеріалами, наданими Проектом IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору у Європі та Центральній Азії»
газета “АгроМаркет”, травень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
