Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Зміцнюючи позиції

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Зміцнюючи позиції

Ціни на український шрот досягнули історичного максимуму. Що далі?

 

Протягом багатьох років Україна є помітним гравцем на світовому ринку шротів. Вона закріпила за собою безсумнівне лідерство на світовому ринку олійного шроту, посідаючи перше місце з виробництва (близько 30% світового виробництва) й експорту цієї продукції (понад 60% світового експорту). Поточного сезону пропозиція шроту на внутрішньому ринку обмежена. І це, зокрема, вплинуло й на цінову політику. То за якими цінами нині можна купити шрот в Україні, та які ринкові очікування щодо його виробництва й експорту?

  

Останніми роками ми спостерігаємо збільшення виробництва й експорту шротів — як результат виробництва й переробки олійних в Україні. Традиційно у структурі розподілу виробництва 85% припадає на соняшниковий шрот, 14% — на соєвий і 1% — на ріпаковий.

 

У 2016/17 МР виробництво соняшникового шроту, за оцінками «АПК-Інформ», сягало рекордних 5,6 млн тонн. Однак сезон-2017/18 демонструє зниження обсягів виробництва цього продукту на 9% — до 5,1 млн тонн. Таке зниження спричинено зменшенням обсягів виробництва насіння соняшнику й соняшникової олії поточного сезону. Цим видом шроту країна повністю забезпечена, тож немає потреби в імпортних закупівлях. Ураховуючи внутрішнє споживання (близько 0,9 млн тонн), Україна наростила обсяги експортних поставок до рекордних 4,7 млн тонн у 2016/17 МР. Поточного сезону цю оцінку знижено до 4,3 млн тонн, що зумовлено зниженням загальної пропозиції. Проте на світовому ринку Україна, як і раніше, утримує лідерські позиції.

 

Соняшниковий шрот Україна постачає в країни ЄС: Іспанію, Францію, Польщу, Білорусь, Нідерланди — за сім місяців поточного сезону надійшло 56% обсягу експорту. Загалом 49 країн купували соняшниковий шрот з України в сезоні 2017/18 (вересень-березень). Як порівняти з аналогічним періодом минулого року, основні країни-покупці суттєво не змінилися. Однак поточний сезон відкрив нам нового імпортера: Китай за згаданий період придбав близько 50 тис. тонн соняшникового шроту (це загалом 2% українського експорту). Сертифікати якості, що відповідають вимогам для експорту цього продукту в КНР, мають тільки дев’ять українських підприємств. Втім, стимул для отримання такого дозволу мають й інші підприємства, бо в планах Піднебесної подальше нарощення обсягів закупівель соняшникового шроту. Разом із тим суттєво — утричі проти тогорічних показників — скоротився експорт до Індії (до 54 тис. тонн). Знизилися відвантаження соняшникового шроту і в Пакистан — 21 тис. тонн за вересень-березень 2017/18 МР проти майже 130 тис. тонн за такий самий період 2016/17 МР.

 

На початку поточного сезону спостерігалася достатня пропозиція шроту на світовому ринку. Тож у портах України протягом вересня-січня переважала тенденція зниження цін. Разом із тим далі ціни почали різко зростати й уже у квітні ціна збільшилася в середньому на 90 дол. США, досягнувши 255 дол. США/т. У чому ж причини такої стрімкої зміни в ціновій динаміці попиту? Отже, перенесемося в далеку Аргентину. Поточного сезону в цій країні очікується різке зниження врожаю соєвих бобів (принаймні так заявляють провідні світові агентства). Це спричинить зниження виробництва й експорту соєвого шроту (а його головним експортером є саме Аргентина) і, відповідно, зростання його ціни. Можливо, Аргентина компенсує дефіцит сировини імпортом. Утім, невтішний прогноз уже нині спровокував реакцію ринку і ціни поповзли догори. А від світових цін, зокрема на соєвий шрот, залежать і ціни на українську продукцію, зокрема на соняшниковий шрот.

 

Що ж відбувається на внутрішньому ринку? З початку поточного сезону попит на соняшниковий шрот був помірний. Та вже із січня 2018-го закупівлі активізувалися. Ажіотаж спричинила поява на ринку нового імпортера (Китай), скорочення власного виробництва на тлі зниження прогнозів щодо виробництва аргентинської сої (і, відповідно, зниження виробництва й експорту соєвого шроту). Це позначилося на внутрішніх цінах, які у другій половині квітня досягнули історичного максимуму. Ціна пропозиції на соняшниковий шрот в Україні (EXW) у середньому сягала рекордних 8000 грн/т (!) проти 5000 грн/т на початку 2017/18 МР. Досвідчені продавці, звісно, можуть згадати, як десятиліття тому за долар давали 5 грн, а ціна на соняшниковий шрот коливалася в межах 500 грн/т, та це вже зовсім інша історія. В короткостроковій перспективі, ймовірно, попит на соняшниковий шрот в Україні утримуватиме високу планку. Разом із тим ціна пропозиції на соєвий шрот (EXW) у другій половині квітня досягнула 14 500 грн/т, що в середньому на 2500 грн вище, як порівняти із цінами на старті сезону.

 

Загалом поточний сезон приніс низку рекордів, зокрема, й ринку соєвого шроту. Так, його виробництво оцінюють на рівні максимальних 883 тис. тонн, що на 3% більше проти 2016/17 МР. До слова, Україна практично не імпортує соєвий шрот, самостійно задовольняючи внутрішній попит у цьому продукті. Його внутрішнє споживання становить 560 тис. тонн. І хоча в структурі світового експорту соєвого шроту частка України ледь перевищує 0,5%, вона все одно в ТОП-10 світових експортерів (поточного сезону за кордон може бути поставлено рекордні 360 тис. тонн).

 

Протягом кількох років суттєво наростили закупівлю українського соєвого шроту Білорусь й Угорщина. За вересень-березень поточного сезону ці країни отримали половину українського експорту (близько 108 тис. тонн). За такий самий період минулого сезону у ці країни відвантажено близько 77 тис. тонн шроту (чи 41% українського експорту). Також за сім місяців поточного сезону майже в 4 рази збільшив обсяги закупівель Азербайджан — до 22 тис. тонн (третє місце в списку країн — імпортерів українського соєвого шроту). Крім того, у 2,4 раза виріс експорт у Польщу — до майже 16 тис. тонн. Натомість Франція й Туреччина нинішнього сезону пасуть задніх.

 

Суттєве зростання цін на американський соєвий шрот із початку сезону спричинило зростання експортних цін на українську продукцію. Тож у другій половині квітня ціни попиту на неї (FOB) досягали 465 дол. США/т, тоді як ціна на аргентинський трималася на рівні 425 дол. США/т. Надалі свою присутність на світовому ринку соєвого шроту Україна може збільшити внаслідок ослаблення позицій Аргентини.

 

***

 

Соняшниковий шрот з України вивозять на зовнішні ринки мільйонами тонн. Новий сезон теж обіцяє принести нові рекорди. Його виробництво й експорт у 2018/19 МР прогнозують на рівні максимальних 5,7 млн тонн і 4,8 млн тонн відповідно. Щодо ринку соєвого шроту, то й тут на майбутній сезон очікуються рекордні показники — щодо виробництва (понад 950 тис. тонн) і експортного потенціалу, який оцінюється в 375 тис. тонн.

 

 

Олена Карасик

аналітик «АПК-Інформ»

газета “АгроМаркет”, травень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: