Якість олії в харчуванні людини —на сьогодні надзвичайно актуальна проблема. Традиційною сировиною для виробництва олії в Україні є зерно соняшнику. Цінність соняшникової олії в тому, що вона легко засвоюється організмом і є джерелом багатьох корисних елементів і енергії для людини. Олію та ядра зерен використовують у їжу, у випіканні хлібобулочних виробів, у виробництві солодощів, у кормовиробництві та для застосування в промисловості.
Сировину високої якості можливо отримати зі здорового зерна, тобто важливим питанням у технології вирощування соняшнику є захист рослин протягом вегетації від шкідливої дії чинників, що впливають на кількість і якість олії в зерні. Головною причиною зниження цих показників, як і раніше, є грибні хвороби, які істотно впливають на розподіл поживних речовин у рослині.
Деякі хвороби істотно шкодять посівам соняшнику в усіх регіонах світу. Загалом налічується понад 30 патогенних мікроорганізмів, які пошкоджують соняшник і призводять до значних економічних збитків у вирощуванні культури. Шкодочинність різних грибних хвороб за сприятливих умов вирощування та розвитку епіфітотій може досягати від 0 до 100% загибелі посівів.
Дуже агресивними й шкодочинними на соняшнику є вищі гриби класу аскоміцетів (Erysiphe cichoracearum f. helianthi Jacz.и Leveillula compositarum f. helianthi Golovin.). Вони спричиняють захворювання борошнистою росою, що проявляється переважно на верхній частині листка як білий повстяний покрив зі спороносною грибницею. Утворюються жовті, неправильної форми, з бурими краями плями. Протягом вегетації на хворій рослині проходить кілька генерацій гриба безстатевими спорами, які утворюють конідії та перезаражають інші рослини. Інтенсивність збільшується за сухої спекотної погоди. В кінці вегетації з’являється статева (сумчаста) стадія у вигляді замкнутих плодових тіл клейстоціїв. Сприятливими умовами розвитку є наявність мінімальної кількості вологи й температура +12…+17 °С.
Шкідливість хвороби проявляється в період цвітіння. Уражені грибом частини рослини різко зменшують асиміляційну здатність і за сильного ураження листка виникає передчасне усихання рослин, що призводить до зниження олійності зерна та втрати урожаю загалом. Хвороба зустрічається в усіх регіонах вирощування соняшнику, але найбільшу шкоду завдає в сухих степових районах. Втрати врожаю внаслідок негативної дії збудника хвороби можуть досягати 25–30%.
Джерелом первинної інфекції є перитеції та міцелій, що перезимував у заражених листках і стеблах соняшнику.
Недосконалий грибPlasmopara halstedii (Farl.) є збудником поширеної хвороби соняшнику — несправжня борошниста роса (пероноспороз).
Переноспороз проявляється у вигляді білого нальоту на вегетативних органах рослини в різні фази розвитку:
Втрати врожаю зерна соняшнику за масового розповсюдження хвороби можуть сягати понад 50%.
Інтенсивності прояву хвороби сприяють висока вологість і низька температура. Проростання ооспор відбувається за +12…+14 °С, а вихід зооспор за +15…+18 °С та високій вологості. Хворі рослини різко відстають у рості (15–30 см), мають слабку кореневу систему й тонке крихке стебло, листки дрібні та гофровані, міжвузля дуже вкорочені. Зустрічається в усіх регіонах вирощування соняшнику, але найвища шкодочинність — у Лісостепу та північному Степу України. Розвиток хвороби посилюється за прохолодної дощовитої погоди після сівби.
Зберігається збудник несправжньої борошнистої роси міцелієм й ооспорами в насінні соняшнику, ґрунті та в рослинних рештках. Збудник хвороби уражає тільки вегетуючу рослину.
Ефективними недорогими й дієвими агротехнічними заходами боротьби зі збудниками більшості грибних хвороб, які розповсюджуються через насіння, ґрунт і зимують на рослинних рештках є дотримання сівозміни та застосування деструкторів стерні в поєднанні з класичним чи мінімальним обробітком ґрунту.
Надзвичайно велику увагу селекціонери приділяють створенню генетично стійких ліній і гібридів соняшнику до борошнисто-росяних грибів. На сьогодні расовий склад збудника пероноспорозу налічує понад 13 рас і постійно змінюється, тому досягти повної генетичної стійкості досить важко.
Високу генетичну стійкість до борошнистої роси та пероноспорозу мають гібриди соняшнику Всеукраїнського наукового інституту селекції.
Селекція стійких гібридів, які надійно захищені і від первинного, і від вторинного зараження несправжньою борошнистою росою, досягається завдяки лініям, які виявлено на інфекційних фонах.
Новий скоростиглий (до 100 днів) гібрид Атілла традиційної технології вирощування має високу стійкість до переноспорозу (10 балів із 10), придатний для вирощування в усіх зонах, має високу натуру зерна й олійність, стійкий до 6-ти рас вовчку, фактична врожайність — 4,0 т/га.
Сучасні високоолійні гібриди нового покоління Шенон, Фолк і Амато (вегетація до 110 днів) поєднують у собі генетичну стійкість до борошнистої роси (9 балів) і високу врожайність понад 4,0 т/га. Придатні для вирощування за класичною та енергоощадними технологіями, можливе використання гербіцидної системи захисту від бур’янів — толерантні до трибенурон-метилу в дозі 50 г/га одноразово. Гібрид Шенон стійкий до 7-ми рас вовчку, а Фолк і Амато — до 6-ти.
Високотехнологічні гібриди соняшнику Армагедон і Карлос 115, генетично стійкі до борошнистої роси (9 балів), мають стійкість до 6-ти рас вовчку й фактичну врожайність до 3,8–4,0 т/га. Новий гібрид Євро стійкий до 6-ти рас вовчку й борошнистої роси на 8 балів, має високий потенціал урожайності до 5,6 т/га, період вегетації до 100 днів.
Гібриди Євро, Армагедон, Карлос 105 і Карлос 115 придатні для системи захисту гербіцидами групи імідазолінонів (Євро-Лайтнінг).
ТОВ «АПК ВНІС» Клієнтська підтримка 0800 302 032 (дзвінки в межах України безкоштовні)
газета “АгроМаркет”, лютий 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
