Лохиновий маркетинг по-польськи
Лохина — важлива культура для польських фермерів, хоча в червні–липні на гуртових ринках ціна на цю продукцію опускалася нижче 2 євро/кг. Щоб укріпити позиції серед світових гравців, польські фонди й спілки проводять різноманітні акції для популяризації польських ягід.
Постачальник для вимогливих
У 1995–2016 роках світове виробництво ягід лохини зросло у 20 разів. Польща стала важливим виробником цієї культури. Лохина в Польщі серед іншої плодово-ягідної продукції посідає друге місце за обсягами експорту в грошовому еквіваленті. Більшість експорту спрямована до країн Європейського Союзу (понад 80%), також значним покупцем є Азія, зокрема Сінгапур, Малайзія, Гонконг, Японія. Виробникам вдалося ввести моду на польську лохину, зробити її трендовою продукцією. Поточний 2018 рік обіцяє бути роком розширення присутності польської ягідної продукції в Індонезії, Індії та В’єтнамі. Такі зміни на світовому ягідному ринку призвели до диверсифікації постачальників лохини, адже раніше ці ягоди споживачі всього світу асоціювали переважно з Південною та Північною Америкою, де промислово лохину вирощують не один десяток років.
Польщу на світовому ягідному фронті сприймають як ключового постачальника лохини на вимогливі ринки. Перевагою польських ягід вважається якість, виробництво в екологічно чистих регіонах, ручне збирання та співпраця (кооперація) виробників. Кооперація не лише допомагає полякам продавати свій товар великими партіями на різні континенти, а й сприяє обміну досвідом та встановленню високих стандартів у галузі. Поляки експортують ягоди лохини у 25 країн на чотирьох континентах, і це без перебільшення серйозне досягнення. Воно було б неможливим без кооперації та ретельного контролю. Наприклад, господарства, які є членами лохинових кооперативів, пишаються тим, що час між збиранням та охолодженням ягід у них не перевищує 30 хв. Такі високі стандарти гарантують свіжий ягідний аромат і більшу тривалість зберігання, кращу збереженість і товарний вигляд продукції.
Найбільшим споживачем польської лохини є Велика Британія. Там споживання ягід зростає завдяки споживачам, які сприймають фрукти як здоровий перекус. На другому сніданку діти у Великій Британії отримують ягоди лохини, дорослі купують їх, щоб перекусити на роботі. Причому польська лохина на британському ринку вже понад 30 років. Постачати британцям блакитні ягоди поляки почали ще до того, як лохину назвали супер’їжею. Польська лохина має гарну репутацію завдяки якості та смаку. Кислі ґрунти й клімат, зокрема поєднання сильних морозів і спекотного літа, сприяють збалансованості в ягодах солодких і кислих нот, що надає польській лохині унікального смаку.
Водночас у польській пресі та під час профільних заходів (виставок і конференцій) звучить тема зростання загальносвітового обсягу виробництва лохини й пов’язаної з цим потреби активізації рекламних заходів, спрямованих на збільшення споживання ягід у самій Польщі. Не лише українці, а й поляки вважають лохину надто дорогою ягодою, хоча, звісно, у Польщі лохини споживають істотно більше.
Глобальний ринок — глобальні проблеми
Виробників лохини в усьому світі хвилюють схожі проблеми. Передусім найважливішим питанням є сталий розвиток ринку, тобто зростання споживчого попиту на ягоди. Також виробники заклопотані підвищенням споживчої цінності ягід, в ідеалі в них не повинні виявлятися жодні залишки засобів захисту рослин. Польща, США, Іспанія та інші країни перманентно перебувають у пошуках дешевої робочої сили для роботи на ягідних плантаціях, адже ручне збирання, як і раніше, вважається еталоном для постачання лохини на свіжий ринок.
Поточний сезон став справжнім викликом для польських плантаторів, які чекали значної кількості робочих з України. За даними ресурсу GazetaPrawna, станом на середину липня польський Фонд соціального страхування в сільському господарстві (KRUS) повідомляв лише про 34,1 тис. сезонних робочих, тоді як уряд розраховував навіть на 500 тис. Брак робочої сили призвів до того, що деякі виробники відмовилися від збирання врожаю на плантаціях малини, адже заплатити злотий (7,2 грн) за збирання кілограма ягід — це надто дорого на фоні гуртової ціни 1,7 zl/кг. Оскільки вартість лохини істотно вища порівняно з малиною, навряд чи фермери залишать її незібраною, однак подорожчання вартості збирання неодмінно позначиться на загальному фінансовому результаті за підсумками сезону.
Літо з лохиною
Незважаючи на негаразди, польські виробники намагаються зберігати оптимізм і вдосконалювати не лише виробництво, а й маркетинг вирощеної продукції. У Польщі промотування лохини поставлене на високий рівень. В останні три роки 1 липня відзначається День польської лохини — це дата початку лохинового сезону, час достигання перших ягід надранніх сортів. Свято лохини має свої атрибути: відкриває сезон споживання свіжих достиглих ягід наймолодша дитина в галузі. Цього року така честь випала 10-місячному Мацику, сину подружжя Хромінських, які вирощують лохину на площі 3,5 га у гміні Збучин. За право відкривати лохиновий сезон у Польщі щороку змагаються немовлята віком від 7 до 18 місяців, які є дітьми фермерів, що займаються виробництвом лохини або іншим чином пов’язані з галуззю. Обирають першовідкривача сезону шляхом голосування за претендентів у соцмережах. Організатори свята вважають, що такий приклад стимулює споживачів до купівлі ягід, адже вони бачать, що батьки-фермери змалечку привчають своїх дітей до споживання фруктів. Якщо виробники не бояться годувати свою малечу ягодами з плантації, отже, їхня продукція справді є безпечною і корисною для здоров’я. Імідж лохини як «здорової цукерки» у Польщі підтримують і торгові мережі.
На свято 1 липня також запрошують рестораторів, дієтологів, технологів і науковців, які роз’яснюють переваги споживання блакитних ягід. Традиційно акцент робиться на тому, що ягоди лохини є джерелом антиоксидантів. Вони допомагають запобігти раку, серцево-судинним захворюванням, регенерувати мозок і нервову систему, а також допомагають підтримувати гарний зір і молодість шкіри.
Цьогорічне святкування польського Дня лохини відбулося під патронатом Інституту харчування і продовольства та Національного центру харчування. Почесний патронат був здійснений Міністром сільського господарства та розвитку сільських районів та Національним центром підтримки сільського господарства. Основним партнером свята протягом багатьох років був Інститут садівництва в Скерневіце, його директор Малгожата Корбін також була присутня на цьому заході. Усе перелічене свідчить про те, наскільки важливою поляки вважають популяризацію вирощеного продукту.
Кампанію «Літо з лохиною», частиною якої є День лохини 1 липня, у Польщі проводить Державна спілка груп виробників фруктів та овочів (Krajowy Związek Grup Producentow Owocow i Warzyw), партнер — Фонд сприяння польській лохині. Проект отримав фінансування від Фонду сприяння фруктів та овочів (Funduszu Promocji Owocow i Warzyw), а його вартість становить близько 180 тис. злотих (понад 40 тис. євро). Кампанія також включає підготовку публікацій у пресі про користь лохини, зйомки фільмів про вирощування ягід, з яких споживачі можуть дізнатися нюанси отримання кінцевого продукту, значна увага приділяється підготовці рецептів різноманітних страв із лохини та порадам щодо споживання. І все-таки ставка робиться на те, що ключовими фігурами в просуванні ягід є самі виробники, адже краще за них розповісти про вирощені ягоди не зможе ніхто.
Ягідне пиво
Щоб максимально розширити асортимент виробів із лохини та страв із додаванням цих ягід, польські пивовари із Вроцлава навіть створили два види лохинового пива: SALAMANDER Blueberry Berliner Weisse i ART#16 Blueberry Foreign Extra Stout Nitro. Прем’єра напою відбулася в лютому на виставці Fruit Logistica в Берліні. Крім того, польське пиво на лохині дегустували представники ягідної спільноти з усього світу на щорічному Міжнародному ягідному конгресі, який проходить 19–21 березня в голландському Роттердамі. Такому потужному маркетингу українські виробники ягід поки що можуть тільки позаздрити.
За матеріалами сайту www.ogrodinfo.pl
журнал “Плантатор”, вересень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».