25–26 листопада у Вінниці AGP Group і журнал «Садівництво по-українськи» провели міжнародний українсько-польський форум «Інтенсивний сад — 2015». Подія зібрала понад 400 учасників.
Під час форуму діяв виставковий зал і проходила практична конференція «Інтенсивний сад: удосконалюємо технологію».
Садівники, науковці та консультанти, а також представники комерційних компаній, що пропонують садівничому ринку різноманітне обладнання, засоби захисту та садивний матеріал, з’їхалися до Вінниці, щоб обговорити актуальні питання сучасного інтенсивного садівництва.
Під час конференції з доповідями виступили українські та польські науковці й консультанти, а також фахівці, які представляли комерційні компанії з України, Польщі та Бельгії.
У виступах доктора с.-г. наук із Інституту винограду і вина «Магарач» Олени Странішевської йшлося про принципи побудови ефективного захисту яблуневого, вишнево-черешневого та персиково-абрикосового садів. Консультант Євгеній Найченко розповідав учасникам конференції про успішний український досвід проріджування зав’язей яблуні. Кандидат с.-г. наук, директор Артемівського розсадника Євгеній Розсоха ділився досвідом застосування сучасних сортів і підщеп черешні в Україні. Петро Далаков, директор і засновник фермерського господарства «Прайм-Фрут», що на Одещині, розповідав про досвід провадження інтенсивного саду персика та абрикоса в умовах Півдня України.
Мирослав Сітарек з Інтституту садівництва в місті Скерневіце, що в Польщі, присвятив свої виступи черешні. Польський науковець радив, як добирати та поєднувати сорти і підщепи для інтенсивного саду черешні. Йшлося у його виступах і про агротехніку та формування дерев сучасного інтенсивного саду черешні.
Науковець із Познанського природничого університету Софія Зидлик радила, як запобігати ґрунтовтомі у яблуневих садах, які закладено на місці попередніх насаджень яблуні. У ще одній доповіді науковець порушила низку засадничих питань щодо фертигації інтенсивного саду яблуні.
Професор Казимир Томала з Варшавського університету сільського господарства радив, як правильно гамувати ріст та підвищувати якість плодів яблуні. Ще один його виступ було присвячено зберіганню яблук в умовах динамічної контрольованої атмосфери.
Участь в роботі конференції взяли й партнери форуму.
Представник генерального партнера форму — компанії «Байєр Кроп Саєнс», кроп-менеджер із технологій захисту плодових культур Степан Логойда, виступив із доповіддю «Технологічні підходи в захисті зерняткових культур від хвороб і шкідників за рекомендаціями компанії «Байєр».
Представник офіційного партнера форуму — компанії «Сингента», технічний експерт зі спеціальних культур Володимир Воєводін, прочитав доповідь «Ефективна система захисту саду від шкідників і хвороб препаратами компанії «Сингента».
Олександр Биковський, представник-консультант компанії «Агрісол» — партнера форуму з добрив — розповів про роль позакореневих підживлень в сучасному садівництві.
Олексій Битюков, кроп-менеджер зі спецкультур компанії BASF — інноваційного партнера форуму — розповів про інновації компанії в системах захисту плодових насаджень.
Про захист та якісний обробіток садів обприскувачами, що їх постачає компанія UVC — технічний партнер форуму, йшлося у виступі Дмитра Прилуки, менеджера компанії по роботі з ключовими клієнтами.
Представник спеціального партнера форуму — компанії «Аріста ЛайфСайєнс», Микита Суворов, спеціаліст з питань добрив та біостимуляторів — свій виступ на конференції присвятив технології захисту плодового саду за рекомендаціями компанії.
Марніх Ван Прайєт, директор бельгійської компанії Inopower — партнера форуму з обладнання — знайомив учасників конференції з особливостями застосування в садах протиградових гармат.
Ексклюзивним партнером форуму стала компанія «Іранга Груп».
Перед учасниками конференції також виступив представник польської компанії Chlodnie KA Павло Баранський. У його виступі йшлося про проектування та будівництво холодильників для динамічної контрольованої атмосфери й інших видів регульованого газового середовища.
Організатори форуму вдячні всім учасникам події та запрошують їх до співпраці під час форуму «Інтенсивний сад — 2016».
КОМЕНТАРІ УЧАСНИКІВ
Дмитро Курінний, агроном ПОСП «Агросвіт», Харківська область:
Я за освітою агроном і у садівництві вже вісім років. Теми, порушені на конференції, для мене дуже цікаві. Добре, що про них нам розповідали не лише українські фахівці, а й науковці з Польщі. У господарстві маємо 30 га інтенсивного зрошуваного саду яблуні на підщепі М9. Саду черешні поки що не маємо, але на майбутнє готуємо площі під створення нового саду — з часом вирішимо, які саме породи вирощуватимемо. Може, до яблуні додамо також і черешню.
Жалкуємо, що Роберт Сас, один із польських доповідачів, що мав розповідати про захист яблуні від парші, захворів і не приїхав — ми дуже хотіли познайомитися із польськими напрацюваннями на цю тему. Загалом же конференція дуже цікава, сподобалась, шкода, що наступну таку потрібно чекати ще цілий рік.
Ігор Майдебура, агроном ФГ «Фруктове», Херсонська область:
У господарстві маємо 100 га зрошуваного саду, вирощуємо черешні, яблуню та персик. Площу вирощування яблуні плануємо збільшувати — за рахунок розкорчування старого персикового саду.
За освітою я агроном, у садівництві вже 15 років. Від конференції маю гарні враження. Сподобалися виступи кримського науковця Олени Странішевської, особливо той, у якому йшлося про захист від бактеріального опіку та вертицильозу у кісточкових порід. Дуже цікавим був виступ польського науковця Казимира Томали про регуляцію росту дерев та підрізання коренів. Сподобалася доповідь Євгенія Найченка про проріджування зав’язі. Коли слухав доповіді польських науковців — то хотілося, щоб презентації було перекладено українською мовою.
Вадим Гончарук, ФГ «Трипілля», Вінницька область:
У фермерському господарстві маємо 20 га саду — 15 га яблуні, 2 га груші, решта — черешня, щеплена як на ВСЛ, так і на насіннєвій підщепі. У садівництві я працюю дуже давно, починав ще 1990 року. На конференції мені було цікаво, адже багато доповідей стосувалися черешні, знайшов корисне і у виступах, присвячених вирощуванню яблуні — корисною була кожна лекція.
Сподіваємося, що така конференція буде і наступного року — на ній, окрім іншого, ми б хотіли взнати про обрізування черешні та про застосування препаратів, які здатні гамувати ріст цієї породи.
Петро Микитюк, головний агроном ТОВ «Петрівський посад», Кіровоградська область:
Під час конференції я отримав потрібні мені відповіді щодо системи догляду за садом. При закладанні 30 га яблуневих насаджень, із яким я почав працювати лише два роки тому, свого часу допустилися низки помилок. Зокрема, дерева отрималися надміру перерослими. Регулювання росту яблуні та підрізання коренів, про яке йшлося у доповіді польського науковця Казимира Томали — дуже актуальні теми. Я зрозумів, як саме слід застосувати регулятори росту, щоб ефективно загамувати ріст яблуні у саду нашого господарства. Мій колега під час форуму отримав корисну інформацію щодо створення фруктосховища — він спілкувався із представником однієї з комерційних компаній, яка надає ринку такі послуги та обладнання. Також під час форуму ми познайомилися та плідно поспілкувалися із виробниками садивного матеріалу — маємо ділянку і згодом хочемо розширити площу свого саду, будемо садити яблуні та ягідні культури.
Сергій Панов, ТОВ «Сади Бердянська», Запорізька область:
На конференції нам дуже сподобалися доповіді кримського науковця Олени Странішевської щодо захисту садів. Також багато цікавого було у виступі польського науковця Мирослав Сітарека про формування черешні, цікавими були і виступи професора Казимира Томали. На форум завітали й українські фахівці з вирощування сучасних садів черешні — із ними ми також плідно поспілкувалися. Для нас конференція видалася досить пізнавальною.
Садівництвом ми займаємося із 2013 року, наш напрямок — черешня та абрикос. Також маємо трохи саду яблуні. 2016 року плануємо закладати нові сади черешні за інтенсивними технологіями. Щоб взнати, як те краще зробити, вже їздили і знайомилися із досвідом вирощування черешні у Польщі, Італії та США. На форумі познайомилися із представниками європейської компанії, яка продає якісний садивний матеріал черешні, навесні плануємо купувати у них саджанці.
Сергій Макаров, співзасновник ФГ «Сонячне», Запорізька область:
Свій перший сад ми у господарстві заклали 2011 року. До того доглядали куплений та раніше закладений іншими фахівцями сад яблуні площею 5 га — на ньому багато експериментували та завдяки тому зрозуміли, що нам потрібно у садівництві.
На конференцію ми їхали за новою інформацією, за цікавинками. А в цілому програма була гідною, на форум приїхало чимало садівників не-початківців, із ними було дуже цікаво зустрітися та поспілкуватися.
Наступного року, коли приїдемо на конференцію, хотіли би ще більше почути про вирощування сучасних інтенсивних cадів черешні.
Іван Захарко, садовод ФГ «Мюд», Дніпропетровська область:
У господарстві маємо 18 га саду яблуні на підщепі М9 та 30 га яблуні на підщепі ММ-106. Від конференції я отримав те, що чекав. По кісточкових культурах та по черешні були досить цікаві доповіді. Персика ми ще не маємо, але, щоб закласти такий сад, їх було корисно послухати.
Наступного року, коли буде така конференція, було б дуже цікаво послухати виступи про обрізування яблуні та черешні.
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
