Громада з Черкащини запросила до себе іноземних консультантів, розвиває туристичний кластер і працює над формалізацією плодоовочевого.
«Змінити себе, змінити свою компанію, змінити світ!» — девіз однієї з провідних українських бізнес-шкіл. Однак чи можливо в реальному житті, не маючи спеціальної бізнес-освіти, великих статків і влади, змінити хоча б власну справу? Виявляється можна, якщо розпочати з головного — мислити по-новому та діяти!
Коли візія — не просто мрія
Перше, чого навчають у бізнесшколі… ні-ні не навчають, до чого підводять дорослих «студентів» у бізнес-школі — це осмислення власного життя та погляд на нього під критичним кутом. Є такий прийом, який називається «гелікоптер в’ю». Коли загальну картинку оцінюють як ціле, тобто дивляться на ситуацію «зверху», а потім ніби спускаються донизу й розбирають її як конструктор «Лєго» на цеглинки.
Є спеціальна література, яка допомагає у пошуках відповідей, сенсів, візій та усвідомлення власних ролей, які ми відіграємо в житті. І коли пазл починає складатися, виникає бачення майбутнього бажаного стану, до якого ми хочемо прийти (якщо, звісно, є таке бажання). Ця ідеальна картинка майбутнього називається візія. Стосується вона особистого життя, бізнесу, чи життя громадського — не важливо, суть одна й та сама. Різниця полягає в тому, яким чином ми діятимемо / не діятимемо, щоб досягти / не досягти цього бажаного майбутнього, адже візія без конкретних дій — це просто мрія.
Зауважите, що досить абстрактно?
Виявляється, аж зовсім ні. Ця історія про те, як одна людина змінила власне життя та вплинула на своє оточення, як банальна реформа в Україні, яку багато хто сприймає скептично, надала поштовху до змін цілій громаді, створила робочі місця й додану цінність (про яку всі також д-у-уу-же полюбляють говорити). Коли ідеєю, що народилась у голові однієї людини, поділитись з іншими й бути з ними, як кажуть, на одній хвилі — можна гори перевернути. Ася Счастлівцева з Черкащини повірила, що її громада зможе. І людей довго переконувати не довелося, бо їхнє бачення майбутнього (читай: візія) збігалося. Громада почала діяти спільно й уже багато чого досягла.
Кластерна ініціатива
Мешканці села Головківка Чигиринського району Черкаської області, куди приїхала Ася після навчання й тривалого проживання в Польщі, мали слабке уявлення про самореалізацію та самозайнятість, потребували допомоги навіть у таких питаннях, як, наприклад, оформлення пенсії чи субсидії. Натомість для росту й збагачення громади потрібно було шукати об’єднавчі ідеї, аналізуючи їх сильні та слабкі сторони — що саме люди можуть добре робити разом і не можуть поодинці. Нині туристичний кластер, який об’єднав п’ять навколишніх сіл, гостинно приймає охочих відпочити в тутешніх місцях козацької слави. Зареєстрували й розвивають діяльність кооперативу, який вирощує та реалізує сільськогосподарську продукцію. А ще замислили спільно переробляти плодоовочеву продукцію на основі вітчизняної інфрачервоної технології сушіння. Порахували інвестиції — для реалізації проекту потрібно близько 1 млн грн. Виступили з кластерною ініціативою. Заручилися підтримкою місцевої влади. Попереду — впровадження проекту. Проте ініціативна громада вже нині має чимало підстав для оптимізму.
Волонтери в селі
Багато літніх людей у селі мають присадибні ділянки й сади, але не можуть їх самотужки обробити. Виникла ідея соціального проекту «Сільський волонтер», який передбачає фізичну допомогу літним людям, або тим, хто опинився у скрутних обставинах життя й мешкає на селі.
Суть проекту така: сільські жителі приймають охочих допомогти своєю працею, надають їм житло та їжу, а волонтери, скажімо, збирають яблука, здають їх на переробку й розділяють зі старенькими прибуток. Щось на кшталт ініціативи світової організації World Wide Opportunities Organicon Farms, у якій бере участь 53 країни світу. Це об’єднання фермерів-органіків, які запрошують до себе волонтерів, котрі мають бажання пожити й попрацювати на фермі. Проживання та харчування безкоштовні, волонтери працюють від 4 до 6 годин, фермери показують свій спосіб життя й передають знання і досвід. Аби долучитися до програми, учасники мають заплатити символічний щорічний внесок.
Ася Счастлівцева поділилася своєю ідеєю з друзями й однодумцями в селі. Звісно ж, одразу знайшлися скептики, але й охочі теж підтримали ініціативу. Тож уже цього року вперше п’ять садиб готові приймати у себе волонтерів!
«Виписали» фахівця
На одному зі столичних тренінгів активістка дізналася про міжнародну програму Senior Experten Service (SES) або ж «Служба старших експертів» — ця організація, яку фінансує уряд Німеччини, заснована, щоб допомагати іншим країнам. Суть програми в тому, що представники різноманітних професій, які вже на пенсії (від робітників до висококваліфікованих спеціалістів вузького профілю) надають безкоштовні консультації по всьому світу на громадських засадах. Кожен охочий може приєднатися до цієї програми, організація об’єднує 12 тис. спеціалістів сільського господарства та промисловості, охорони здоров’я, маркетингу, адміністративного сектору, це фахівці, які надають практичну допомогу по введенню нових стандартів на виробництві, написанню бізнес-планів, вирішенню технічних, економічних чи організаційних завдань.
|
Аналіз витрат і вигід |
 |
Ася розповіла про цю ідею у громаді. Люди порадились і вирішили «виписати» фахівця з вирощування картоплі! Аби це вдалося реалізувати, передусім треба було знайти родини фермерів, які його прийматимуть. Врешті він працював із трьома родинами: двома родинами Марченків – з Миколою та Жанною, з Валерієм та Тетяною, а також із родиною Лугових — Андрієм та Світланою.
Фолькер Льох (так звали німецького консультанта) працював із кожним окремо. Спочатку дізнавався про весь технологічний процес — від посадки до збирання. Оглянув усі поля, техніку, визначив, якою може бути сівозміна, проаналізував, як господарі працюють із трейдерами, навіть картоплю з ними разом мив. За результатами своїх польових досліджень пан Фолькер написав звіт, що містить технологічну карту — індивідуальні рекомендації для кожного фермера: вибір сорту, сівозміна, розрахунок добрив для певного типу ґрунту.
Ці рекомендації — прості й практичні. Їх нескладно виконати. Вони навіть не передбачають додаткових капіталовкладень. Ідеться про зміну відстані між рядками, кущами, боротьбу з бур’янами без гербіцидів. Утім, в ефективності кожен переконався вочевидь — урожай збільшився у 2–3 рази. Завдяки панові Фолькеру тепер кожен учасник консалтингового проекту знає, що треба робити, аби досягти таких показників! Побачивши, що досвід і знання часом важливіші за інвестиції, українські фермери усвідомили потребу в постійному навчанні. Тож вирішили надалі дотримуватися такої самої тактики, як і німецькі фахівці. До слова, з наступного сезону хтось повністю, а хтось частково (через значні земельні площі) переходить на технологію, запропоновану паном Фолькером — і порівняють результати в динаміці.
Аналіз витрат та вигід від Фолькера Льоха
Щоб уникнути фінансових втрат, фермер повинен аналізувати обсяги видатків і прибутків від кожного вирощеного врожаю. За допомогою такого розрахунку можна також порівняти економічні переваги окремих культур.
Такі розрахунки можуть допомогти фермерові контролювати витрати, прибуток і навіть збитки.
Наталія Маєвська,
консультант із агромаркетингу
газета “АгроМаркет”, жовтень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
