Розраховувати на кредит нині можуть, швидше, великі чи середні гравці.
Про свою готовність фінансувати агросектор заявляють Credit Agricole, «ОТП Банк», «Ощадбанк», «ПриватБанк», «ПроКредит Банк», «Райффайзен Банк Аваль», «Укргазбанк», «Укрексимбанк» і UniCredit Bank. Вони пропонують (залежно від кредитного пакета) позики на термін 1–6 років.
Діапазон ефективних кредитних ставок (річних) варіюється від 23 до 28%, але залежить від самого кредитного продукту, строку кредитування, валюти, у якій надається кредит, порядку виплати відсотків, а також фінансового стану самого позичальника. То які умови пропонують банки?
Фінустанови готові надавати кредити під нерухомість (як виробничу, так і комерційну); техніку й обладнання; автотранспорт; зерно; майбутній урожай чи майно поручителя. Крім того — для придбання сільгосптехніки, перед- та постекспертне фінансування, для будівництва елеваторів тощо. Найбільше довіри в банків викликають такі види застави, як нерухоме майно, техніка й обладнання. Загалом вимоги до майна, яке може бути передано в заставу, дуже високі, а оцінка трохи занижена.
Серед обов’язкових умов для фінансування аграрного підприємства банки називають, зокрема такі:
• прибуткова діяльність підприємства;
• достатній рівень капіталізації;
• необхідний рівень ліквідності;
• відсутність заарештованих активів;
• відсутність заборгованості в інших банках;
• відсутність судових спорів (особливо з податковою);
• наявність страхування майна та/або своєї виробничої діяльності.
Часом банки висувають і досить специфічні власні вимоги. Наприклад, щодо мінімального розміру землі в обробітку (не менше ніж 500 га) чи наявності завершеного циклу виробництва або щонайменше трирічної присутності в агробізнесі. Що ж до розширення програм фінансування шляхом застосування так званих «партнерських програм», то банки готові впроваджувати їх щодо придбання сільгосптехніки й обладнання з компенсацією частини витрат зі сплати відсотків за кошт постачальника, реалізації програм фінансування проектів щодо збільшення енергоефективності (заміщення енергоресурсів, енергії з відходів, біогазові реактори, системи крапельного зрошення, «ефективна» сільськогосподарська техніка), реалізації механізму аграрних розписок.
Деякі фінустанови (наприклад, «Райффайзен Банк Аваль») стверджують, що для ведення агробізнесу найкраще користуватися вексельною програмою, яку пропонує банк. Мова про щойно започатковану нову партнерську програму «Байєра» та «Райффайзен Банк Аваль» — «Вексель під 1%», яка пропонує цікаві умови авалювання векселів (для кінцевих споживачів — сільгосппідприємств і фермерів усього під 1%).
«ПриватБанк» пропонує можливість придбання сільгосптехніки за схемою фінансового лізингу на 5 років. Варто ще згадати про надзвичайно адаптований графік погашення платежів (з урахуванням сезонності бізнесу). Крім того, про готовність збільшення кредитування українського агросектора до 200 млн євро у 2016 році заявили и представники ЄБРР. Міжнародна фінансова корпорація (IFC) цього року готова інвестувати в АПК України приблизно 200–300 млн доларів.
Окрім того, Міністерство аграрної політики та продовольства України має намір залучити кредит від ЄБРР на підтримку малих і середніх фермерських підприємств. За словами міністра, на 2016 рік запланована робота з розширення співпраці за такими напрямами: надання ЄБРР фінансової допомоги малим фермерам, підтримка у створенні кооперативів (studytoursin EU countries), посилення юридичної допомоги з питань переходу прав власності на землю в агросекторі України. Утім, усе це перспективні плани, а нині розраховувати на адекватний кредит від фінустанови можуть радше великі чи середні гравці.
Анжеліка Лівіцька, старший юрист Dentons
газета “АгроМаркет”, квітень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
