Високі показники рентабельності олійних роблять їх найпривабливішими для вирощування.
Загальна площа під основними олійними культурами зросла за десятиліття на 83% (посіви соняшнику — на 31%, сої — майже втричі, ріпаку — на 65%), причому домінує у структурі соняшник.
Звісно, виручка від реалізації коливалася — залежно від урожайності, одержаної в кожному окремому господарстві, та строків продажу кожної культури. Втім, навіть попри падіння цін на світовому ринку, більшість аграріїв вважає олійні чи не найпривабливішими за рентабельністю для вирощування.
Соняшник. Незвичайний
Окрім звичайного лінолевого соняшнику, до якого ми всі вже звикли, впродовж кількох останніх сезонів набирає популярності вирощування кондитерського, а також високоолеїнових сортів (уміст олеїнової кислоти в них має становити понад 82%). Незважаючи на те, що сумарна частка площ під двома цими культурами становить близько 2% (високоолеїнового — близько 1%), наразі спостерігається певна тенденція до зростання. Як відомо, є низка суттєвих агротехнологічних вимог для вирощування високоолеїнового соняшнику. Передусім — просторова ізоляція від посівів звичайного (щонайменше 300 м). На всіх виробничих етапах — під час сівби, збирання, транспортування й зберігання високоолеїнового соняшнику — в жодному разі не можна допускати змішування насіння. Втім, нехай якими складними є агротехнологічні вимоги, валовий збір за останніх три роки збільшився на 45%. Ще б пак! Цінова премія на такі сорти в середньому на 15–20% вища, до того ж попит з боку переробників завжди високий. Окрім того, зростає споживчий попит на високоолеїнову олію. Практично всю її експортують у країни Європи. Основні компанії-виробники та експортери – «АДМ Україна», «Авіс», Мелітопольський ОЕЗ, Вінницький ОЖК. За прогнозами, до 2020 року попит країн ЄС на високоолеїнову олію становитиме більш ніж 1,2 млн.тонн, тому Україна має непогані шанси скористатися такою перспективою.
Цінова премія на кондитерський соняшник становить близько 50% від звичайного. Завдяки його властивостям (великоплідність, добре обрушення, вміст білка — не менше як 19%, вага 1000 насінин — не менше ніж 70 г, уміст олії — до 42%) на такий соняшник є попит з боку виробників кондитерської та снекової продукції.
Соєві перспективи
Серед олійних культур, які можуть принести прибуток, розглядають і сою. Тож мало не щороку вона лідирує за посівними площами і за валовим збором. Власне, й обсяги споживання сої в Україні суттєво зросли за останні 5 років. Так, у 2015/16 МР частка внутрішньої переробки досягнула 44% загальної пропозиції сої (проти 38% у 2011/12 МР). Загалом у 2015/16 МР на виробництво олії та шроту піде 1,25 млн сої, що на 25% більше, ніж у попередньому сезоні, та в 2,4 раза — проти показника 2011/12 МР.
| Таблиця 1. Середні врожайність і ціни реалізації олійних культур |
 |
За останніх три роки кількість підприємств-переробників сої перевищила сотню. На першу десятку припадає близько 80% ринку переробки. Загалом, незважаючи на зростання обсягів переробки сої, домінує у розподілі врожаю експорт. Він за останні 5 років зріс майже удвічі. У 2015/16 МР постачання сої з України оцінюється на рівні 2,1 млн тонн, що на 13% нижче за показник 2014/15 МР, та загалом суттєво вище, ніж у 2011/12 МР. Наразі за вересень-лютий 2015/16 МР на зовнішні ринки надійшло 1,2 млн. тонн української сої (–22% до 2014/15МР за такий самий період). Основні покупці — Туреччина, Іран та Єгипет (близько 70% українського експорту сої).
Зі зростанням обсягів переробки сої в Україні, також зросли й обсяги експорту соєвої олії. Зокрема, у 2015/16 МР цей показник може досягнути 165 тис. тонн (+21% до 2014/15 МР, утричі більше, ніж у 2011/12 МР). Основні покупці — Китай та Польща. Експорт соєвого шроту оцінюється у 370 тис. тонн (+1,7 раза до 2014/15 МР). Найбільше його купують Білорусь і Туреччина.
Ріпакові горизонти
В останні роки спостерігаємо зниження посівних площ під ріпаком, що зумовлено зниженням зацікавленості до його виробництва (передусім — через високий ризик загибелі культури в період перезимівлі, а погодний чинник, як відомо, непередбачуваний), — відбувається поступова переорієнтація на рентабельніші культури.
Обсяги внутрішньої переробки ріпаку відносно невеликі. Щоправда, вони суттєво збільшилися останнім часом — із 25 тис. тонн у 2011/12 МР до 245 тис. тонн у 2014/15 МР, у поточному маркетинговому році очікується зростання до 342 тис. тонн. Загалом на експорт іде 75-87% загальної пропозиції ріпаку (залежно від сезону). Втім, за останніх три роки через скорочення валового збору дещо знизилися обсяги експорту. Зокрема, у 15/16 МР експорт оцінюється в 1,4 млн. тонн (-29% до 2014/15 МР). Натомість зросли обсяги експортного постачання ріпакової олії — до 150 тис. тонн у 2015/16 МР (+31% до 2014/15) і шроту — 190 тис. тонн у 2015/16 МР (+22% до 2014/15). Основний покупець цієї української продукції — країни ЄС. У 2015/16 МР вони викупили 80% усього експортованого ріпаку (проти 66% у 2014/15 МР), ріпакової олії — 60%, шроту — 80%. Також високий інтерес до української ріпакової олії виявляє Китай — 22-24% за останніх два сезони.
| Таблиця 2. Потенційно можлива виручка від реалізації олійних культур в Україні |
 |
Про попит і пропозицію
Загалом і внутрішній попит на олійні культури залишатиметься високим, бо вже тепер спостерігається дисбаланс між обсягами їх виробництва та наявністю потужностей для переробки. Яскравий приклад 2015-го: олійних культур вироблено на рівні 17 млн. тонн, а потужності з переробки розраховані більш ніж на 18,5 млн. тонн.
Наразі показники врожайності в Україні поступаються показникам інших країн-виробників. В разі їх зростання, то за вказаних цін виручка від реалізації може збільшитися на 30-50%, а по деяких культурах — понад удвічі.
Анна Бурка, експерт ІА«АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, квітень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
