Інтерв'ю

Як на ринок птахівничої продукції вплинув коронавірус COVID-19 і як на ньому позначиться невдалий посушливий сезон у аграріїв

Життя після пандемії

Сергій Карпенко
виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України»

Як на ринок птахівничої продукції вплинув коронавірус COVID-19 і як на ньому позначиться невдалий посушливий сезон у аграріїв.

Після кризи охорони здоров’я сьогодні головною проблемою у світі називають продовольчу безпеку країн, оскільки існують серйозні побоювання, що через посушливу весну та зиму без снігу значно скоротиться врожай зернових культур. Все це, а також запровадження карантинних обмежень, не може не впливати на собівартість виробництва птахівничої продукції, обсяги її реалізації та на птахівничий бізнес загалом. Як зміниться ринок птахівничої продукції, яким він буде у найближчому майбутньому, чи залишаться за українським виробником завойовані експортні ринки і як компанії розвиватимуться у новій реальності, розповів Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України». 

Сергію, чи вплинуло запровадження карантинних обмежень на розвиток птахівничого бізнесу в Україні? Які економічні наслідки такі заходи матимуть для компаній? 

— Як і для всіх галузей економіки, запровадження карантинних обмежень мало негативний вплив на птахівництво. 

По-перше, відбулося різке збільшення виробничих витрат виробників. З’явилися додаткові витрати на запровадження заходів протидії і профілактики поширення коронавірусу на виробничих потужностях. Збільшилися транспортні витрати, зокрема і на доставляння працівників на виробництво. Зросли на 20% ціни на імпортований добовий молодняк, а також на ветеринарні препарати та кормові добавки у зв’язку зі значною зміною валютного курсу і логістичними витратами під час експортно-імпортних операцій. Зросли на 10–15% ціни на зернові та продукти переробки олійних культур, які є основними компонентами кормів. Оскільки комбікорми у собівартості продукції птахівництва становлять 65–70%, то це негативно позначилося на собівартості виробництва та змушує виробників переглядати свою цінову політику. 

По-друге, внаслідок закриття переважної більшості продовольчих ринків у країні, суттєвого зниження попиту в секторі HoReCa та з боку переробних підприємств відбувся перерозподіл в обсягах збуту продукції через різні канали реалізації. Невеликі птахопідприємства, які відіграють важливу роль у постачанні продукції на регіональних ринках, втратили чи не єдиний основний свій канал збуту продукції — продовольчі ринки. У цих підприємств удвічі зменшилася реалізація через невеликих оптових дистриб’юторів та значно збільшилися строки поповнення обігових коштів від продажу продукції. 

Зміни в каналах реалізації, порушення в ланцюгах поставок, зменшення доходів населення — все це призвело до подальшого накопичення залишків та зниження відпускних цін виробників на фоні збільшення собівартості виробництва. 

З послабленням карантинних обмежень ситуація поступово виправлятиметься, однак це займе значно більше часу, ніж тривалість самого карантину. 

Як змінились обсяги виробництва птахівничої продукції в нашій країні за останні пів року? 

— За січень — березень 2020 року виробництво м’яса птиці у нас зросло на 7%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, і становило 356,1 тис. тонн. Весь приріст забезпечує промисловий сектор, який збільшив виробництво майже на 9%. 

Виробництво яєць у сільськогосподарських підприємствах скоротилося майже на 1% до 2,33 млрд штук, тоді як господарства населення навпаки збільшили виробництво на 1,2%. Все це стало наслідком несприятливої цінової ситуації на промислові яйця в І кварталі, що змусило підприємства скорочувати поголів’я курей-несучок ще задовго до впливу сезонних чинників. 

Чи змінилися загалом обсяги експорту та імпорту курячого яйця та м’яса в Україні? Як на обсяги і напрями експортних поставок вплинула пандемія COVID-19? 

— За чотири місяці 2020 року з нашої країни було експортовано 139 тис. тонн м’яса птиці, що лише на 2,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт м’яса птиці становить 25,3 тис. тонн, що на 37% менше, ніж за аналогічний період 2019 року. 

Експорт яєць становить 624 млн штук, що на 30% менше, ніж 2019 року. 

Значний вплив на показники експорту мали обмеження, які запровадили країни-імпортери української продукції птахівництва внаслідок спалаху пташиного грипу на одній з птахофабрик Вінницької області в січні 2020 року, а також виникнення певних логістичних проблем через пандемію COVID-19 та зниження світових цін на продукцію птахівництва. 

Які прогнози щодо експорту птахівничої продукції у майбутньому? Чи зміняться напрями її реалізації найближчим часом? 

— Другий квартал 2020 року визначатиметься відновленням обсягів експорту продукції птахівництва. Цьому сприятиме відновлення статусу вільної від грипу птиці території України та, відповідно, зняття обмежень на імпорт з боку країн, які вводили такі заборони, а також підвищений попит зі сторони деяких країн, особливо Близького Сходу, на продукцію птахівництва через пандемію COVID-19 та порушення ланцюгів поставок. 

Якщо говорити про внутрішній ринок птахівничої продукції, які тренди формуються на ньому? Чи очікують птахівники позитивних зрушень щодо прибутковості підприємств у цьому році? 

— Сьогодні дефіцит продукції птахівництва на внутрішньому ринку відсутній, навіть існує перевиробництво продукції, яке негативно впливає на цінову ситуацію

Запровадження карантинних обмежень лише поглибило негативні цінові тренди на м’ясо птиці, які й так тривають ще з початку року. Натомість після трьох місяців збиткової торгівлі яйцями з квітня спостерігалося зростання відпускних цін промислових виробників до рівня собівартості продукції. У квітні цього року, як порівняти з аналогічним періодом 2019 року, ціни на яйця знизилися на 20%, а як порівняти з квітнем 2018-го — на 39%. У травні цінові тренди досягнуть рівня тогорічного періоду, проте залишаться значно нижчими, ніж позаторік. 

Відновлення експортних поставок, поступове зняття карантинних обмежень добре впливатимуть надалі, однак прогнози щодо позитивних цінових трендів на продукцію птахівництва та збільшення прибутковості підприємств галузі в найближчій перспективі є досить песимістичними. 

Вікторія Дичаковська

журнал «Наше Птахівництво», травень 2020 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».