Плануємо реалізовувати 100 тис. свиней в рік вагою по 115 кг

Командна робота

Зберегти кожне живонароджене порося та створити йому належні умови для росту

Тиха експансія данських свинарів в інші країни Європи не оминула й Україну — з нашими сировинними можливостями інакше й бути не могло. Так, 2001 року двоє данських фермерів заснували на Вінниччині «Дан-Фарм Україна», що спершу спеціалізувалася на рослинництві, а після створення 2005 року фактично з нуля свинокомплексу в Київській області змінило напрям діяльності на свинарство, повністю орієнтоване на данську генетику. Нині це цілком самостійне підприємство, що працює з українськими реаліями, але стратегічні рішення ухвалює рада директорів у Данії. Про особливості роботи за данськими стандартами ТОВ «Дан-Фарм Україна» розповів директор зі свинарства Володимир Радченко. 

— Пане Володимире, з огляду на данське коріння вашого підприємства чим воно вирізняється від українських господарств? 

— Від найкращих господарств кардинально нічим. У нас створено правильні, комфортні умови для утримання тварин, ми застосовуємо передові європейські технології, зокрема данські, які сформувалися протягом багатьох років розвитку свинарства. Це забезпечує добру репродукцію. Від початку заснування ферми сюди було завезено батьківське поголів’я концерну DanBred, і ми досі з ним працюємо. На сьогодні завозимо тільки кнурів із Данії, а свиноматок F1 відновлюємо на підприємстві. 

Велика перевага данської генетики порівнюючи з іншими, — один із найбільших виходів пісного м’яса в товарних свиней і велика конверсія корму. Тож економічна доцільність свинарства з такою генетикою найкраща. 

Якісне м’ясо — це не тільки якісна генетика, це симбіоз генетики та годівлі. Раціони, які ми використовуємо, спрямовані, щоб виростити свиню, що має понад 70–75% забійного виходу м’яса. 

Для вирощування поголів’я ми не використовуємо стимулятори росту й антибіотики як стимулятори росту, годуємо тільки правильно збалансованими кормами, додаючи премікси та ВМД — цього достатньо для здорового росту. Антибіотики задаємо тільки в лікувальних цілях. 

На «Дан-Фарм Україна» практикуємо суху годівлю, на «ДФУ Агро» — рідку. Адже на відгодівельнику вигідніше використовувати рідку годівлю. Це практичніше, зручніше, знімає багато логістичних ланок, бо не потрібно постачати корм під кожен корпус, натомість корми централізовано надходять у годівниці по кормопроводу з резервуара-змішувача. 

Найбільша перевага цієї системи в тому, що ми можемо регулювати конверсію корму. Нині вона для свиней на відгодівлі від 30 до 115 кг становить 2,5 кг. Але для підтримання рідкої системи годівлі потрібен кваліфікований персонал. Тобто система проста для тих, хто знає, як із нею працювати. 

— Чи є особливості в раціонах для різних систем годівлі тварин? 

— Немає. У нас споживання корму лімітоване на кожен день, для цього використовуємо дозатори. Для обох систем розробляємо криву годівлі, щодня обсяг кормів автоматично збільшується залежно від ваги тварин. Для свиноматок є крива годівлі залежно від різних фаз супоросності, для лактуюючих свиноматок розробляємо криву на 28 днів, протягом яких вони перебувають у секторі опоросу. Середнє використання корму на одну свиноматку нині на рік становить 1320 кг. 

Премікси купуємо на українському ринку на тендерній основі — надсилаємо свої рецептури компаніям й обираємо тих, хто запропонує найкращу ціну. Нині на ринку є компанії, що мають добру репутацію, досвід, тож країна походження не має значення. Наприклад, минулий тендер для відгодівлі виграла українська компанія UTAGRO і нормально нас годувала, ніяких претензій не було, ефективність виробництва була на достойному урівні. Новий тендер виграла компанія, що представляє в Україні данського виробника, але тільки через кращу ціну.

Нині ми використовуємо 50% кукурудзи в складі кормів. Дійшли до цього з часом — починали з 25%, поступово збільшуючи норми. Це значно здешевило нам собівартість виробництва. Але цього року кукурудза дорожча, ніж пшениця. Та й загалом тогорічне удорожчання кормів позначилося на нашому виробництві — був недобір урожаю і в Київській, і в Житомирській областях, тому змушені були купувати сировину. Але наразилися на проблему неякісного зерна, ураженого мікотоксинами, тому довелося багатьом постачальникам відмовити, перш ніж знайшли задовільної якості. 

— Данська генетика — це якісне м’ясо та багатоплідність. Але багатоплідність має й певні ризики, зокрема нездатність свиноматки вигодувати всіх живонароджених поросят. Ви стикалися з такою проблемою? 

— Маючи на фермі 3500 свиноматок, ми на тиждень запліднюємо 170, деякі з них вибувають із різних причин, тому на сьогодні запліднюваність свиноматок становить 93%. Таким чином маємо 155–165 опоросів на тиждень. 

Живоплідність свиноматок справді велика. Свиноматка має в середньому 14 сосків, відповідно, може вигодувати 14 поросят. Ми маємо 17,6 живонароджених поросят на свиноматку середньою вагою 1,2 кг, падіж становить 12%. Відлучаємо поросят вагою 6,5–7 кг. 

З кожного опоросу маємо так званий залишок — у середньому три поросяти, які свиноматка не може вигодувати. Тобто з усіх опоросів це 500 поросят, яких ми маємо десь прилаштувати, якось вигодувати. Штучне вигодовування — це дуже дорого, тому багато років практикуємо систему прийомних свиноматок. Підбираємо в опороснику свиноматку, яка має поросят мінімум 21-денного віку, їх відлучаємо, забираємо на дорощування, а їй підселяємо восьмиденних поросят іншої свиноматки. Своєю чергою, свиноматці, яка зосталася без поросят на восьмий день лактації, підселяємо новонароджених поросят. Ось така багатоходова комбінація. Ясно, що забираємо від матері найбільших і найсильніших живонароджених поросят. 

— Чи виникають проблеми з прийомними свиноматками? 

— Звісно, виникають — це природа, яку ми не можемо примусити нам допомогти, можемо тільки просити. Обираємо свиноматку, зважаючи на її статус здоров’я, апетит, кондицію. Спершу поросят годину тримаємо окремо, щоб свиноматка поїла, заспокоїлася, лягла, тоді випускаємо до неї поросят. У деяких випадках робимо ін’єкцію окситоцину — для підвищення лактації. 

Буває, що свиноматка не хоче годувати прийомних поросят — лягає на живіт у позі собаки й не підпускає їх. Тоді мусимо шукати для них іншу маму. Буває, й на другий день не хоче годувати. Але це більше виняток. Зазвичай вони добре приймають поросят і вигодовують протягом 28 днів. 

До того ж ми маємо молочну систему в опороснику — у кожній клітці стоїть напувалка з молоком для поросят. Ми використовуємо сухий молокозамінник, розводимо його з водою в спецпунктах, і воно по молокопроводу транспортується до всіх стаєнь. Тривалий час нам сухе молоко постачав «Каргіл», але нестабільність цін спонукала нас до економії, певний час ми взагалі не використовували молокозамінник. Тепер ситуація покращилася, тож відновили цю практику. 

— Вочевидь за системи прийомних свиноматок порушується графік запліднень, відповідно, зменшується кількість опоросів і народжених поросят. Як це впливає на економічні показники? 

— Графік запліднень, швидше, відтягується. Але все одно ми на рік маємо 2,35 опоросу на свиноматку, що цілком достатньо. У нас не всі свиноматки стоять в опороснику. Зазвичай ми забираємо поросят у 28 днів, бо 21 день для свиноматки замало, адже її живоплідність залежить від періоду лактації. Окрім того, після 28 днів вона нормально приходить в охоту. А 21 день лактації мають тільки деякі свиноматки. Тож середній період лактації на свиноматку — 28 днів усе одно лишається. 

— Ви згадали про важливість кваліфікованого менеджменту. Як працюєте з персоналом? Як намагаєтеся нівелювати людський чинник? 

— Мати суперкваліфікований менеджмент, тобто коли кожен працівник із вищою освітою, майже нереально. Тому в нас основне навантаження на бригадирів, які навчають людей, мотивують до роботи, пояснюють кожному, для чого треба робити певну процедуру. Ми бачимо, що люди в нас розвиваються — за певний час оператор може вирости до бригадира. 

Щодо людського чинника, то всі неприємні, важкі для людини чи рутинні процеси у нас автоматизовано, наприклад, гноєвидалення чи годівля. Як і підтримання мікроклімату. Але робота з тваринами без присутності людини неможлива. Наприклад, від кваліфікації працівників залежить, яку саме свиноматку вибрати прийомною мамою, як замінити поросят, щодня контролювати, як свиноматка їх приймає, годує. Тут нема часу на роздуми — від народження поросяти рахунок іде на години, щоб його прилаштувати до прийомної мами. Інакше воно помре. Тому для секції опоросу особливо важлива командна робота. 

— На вашому сайті зазначено, що ваше підприємство підтримує партнерські відносини з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), діяльність якої сфокусована на створенні фінансових інструментів, що покращують стан навколишнього середовища. Які проєкти реалізовуєте ви? 

— NEFCO є нашим кредитором. Умовою надання кредиту було дотримання нами європейських вимог щодо екологічності виробництва, зокрема відсутності парникових викидів. Зокрема, йдеться про облаштування закритих лагун для гною. Окрім того, ми працюємо над виконанням свого зобов’язання щодо встановлення системи теплових помп для обігріву приміщень, яка працює на відновлювальній енергії, в нашому випадку енергії з гною. 

Загалом ми намагаємося бути максимально енергоефективними. Наприклад, приміщення відгодівлі у нас взагалі не опалюються, тому що ферма зовні добре утеплена, тож цілий рік там підтримується температура 18–20 градусів. 

— Як плануєте надалі розвивати виробництво? 

— На сьогодні в рік ми продаємо 25–30 тис. поросят вагою 30 кг і 80 тис. відгодівельних свиней вагою 115 кг. Реалізуємо тільки на українському ринку живою вагою. Але в планах збільшення поголів’я. Річ у тім, що проєктна потужність «ДФУ Агро» становить 25 тис. місць одночасного утримання, ми ж поки що маємо 23 тис. місць і можемо максимум зробити чотири постановки за рік. Тому кожен рік добудовуємо площі й плануємо 3 тис. місць відгодівлі додати. Після повної реконструкції будемо реалізовувати в рік 100 тис. свиней вагою 115 кг, і 20 тис. поросят вагою 30 кг.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Тарас Стадницький головний технолог UTAGRO  

— У UTAGRO за 11 років стабільної роботи на українському ринку ми звикли працювати з найкращими. Співпраця з ТОВ «Дан-Фарм Україна» у нас не обмежувалася тільки періодом останніх тендерів. Адже наші комбікорми надходили на «Дан-Фарм» ще з осені 2018 року, і тільки цього року ми зосередилися на відгодівлі. Для клієнтів ми виробляємо продукцію з урахуванням їхніх побажань, більше з тим — готові перевершувати їхні очікування. Тож готові до наступних тендерів. 

Головна наша мета — допомогти зробити виробництво наших партнерів прибутковим, особливо в ринкових умовах 2021 року. Наші продукти для відгодівлі орієнтовані на мінімізацію конверсії корму завдяки ідеальному балансу його складових. Також разом із клієнтами ми добиваємося найкращої якості м’яса завдяки контролю забарвлення та вологоутримувальних здатностей. Спільно досягаємо високих середньодобових приростів. 

Щоб відгодівля була ефективною, варто закладати основи зі старту з молокозамінниками, суперпрестартером Mellow Go та престартером Tyke, які ідеальні для рідкої та сухої годівлі й визначають її майбутнє! 

ДОВІДКА

Власники: холдинг Agro East A/S (Данія), створений на базі майже 70 фермерських господарств. Міноритарний співвласник — Данський державний інвестиційний фонд (IFU). 

ТОВ «Дан-Фарм Україна» (Київська область) — ферма повного циклу з підрозділами репродукції та дорощування потужністю 110 тис. поросят на рік. Супутні виробництва — рослинництво, виготовлення комбікорму. 

На свинокомплексі одночасно утримують 3,5 тис. свиноматок, 8–9 тис. поросят-сисунів, 1200 голів ремонтного молодняку, 30 кнурів, 15 тис. поросят на дорощуванні (до 30 кг). 

ТОВ «ДФУ Агро» (Житомирська обл.) — господарство для відгодівлі свиней, де одночасно утримують 20 тис. свиней.