Ветеринарна майстерність
Про організацію роботи підприємства, забезпечення ветеринарного благополуччя розповів Володимир Сисак, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агропродсервіс Вест»
Створення потужного сільськогосподарського підприємства — тривалий процес. Сьогодні однією зі стратегічних цілей ТОВ «Агропродсервіс Вест» є виробництво високоякісної продукції птахівництва на довгостроковій перспективі із запровадженням найсучасніших технологій виробництва. Власним баченням і досвідом роботи щодо профілактики бактеріальних і вірусних хвороб і тим, як правильно організувати виробництво, щоб уникнути втрат продуктивності птиці, Володимир Сисак поділився з журналом «Наше птахівництво».
— Пане Володимире, останнім часом на птахівничих форумах головна тема — вирощування птиці без антибіотиків. Яка ваша думка щодо цього?
— Уважаю, що в умовах інтенсивного виробництва м’яса бройлерів повна відмова від антибіотиків вимагає істотних фінансових інвестицій, пов’язаних із переходом на альтернативні засоби (про-, пре-, симбіотики, бутирати тощо). У сучасних реаліях не кожне підприємство може собі дозволити змінювати схему виробництва, бо виробники цих недешевих засобів рекомендують їх давати птиці протягом усього циклу вирощування. За низької ціни сьогодні на м’ясо птиці застосовувати повністю альтернативні засоби в процесі вирощування птиці складно. Тоді вирощування птиці стане нерентабельним.
Щодо нашого підприємства, то антибактеріальні засоби задаємо тільки у разі потреби, після проведення тесту на чутливість у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок. Також проводимо антибіотикотерапію за посадки птиці в перші 5 діб, після чого випоюємо їй пробіотики (протягом 10 діб) з метою заселення корисною мікрофлорою шлунково-кишкового тракту. Упродовж вирощування відповідно до схеми випоюємо комплексні вітамінні препарати, підкислювачі та гепатопротектори.
— Які технологічні параметри вирощування птиці у вашому господарстві існують при її посадці?
— Основні наші зусилля ми спрямовуємо на перші дні життя курчат. Якщо в цей час буде правильно відрегульована система мікроклімату в пташнику, курчата своєчасно отримують ветеринарні препарати й правильно буде проведена вакцинопрофілактика, проблем із бактеріальними та вірусними інфекціями до останніх термінів вирощування не виникатиме.
Наше господарство дотримується класичної схеми світлового режиму. У період посадки добового молодняку перші три доби світло зовсім не вимикаємо. Потім поступово зменшуємо кількість світлових годин, кожен день на 2 години, і поступово виходимо на 4-годинний світловий режим.
Таким самим чином відповідно до віку птиці виставляємо температуру, яку підтримуємо стельовою вентиляцією, витяжною, торцевою вентиляцією, а також із боків пташника розміщено віконця-«шторки», що автоматично відкриваються і закриваються. Узимку пташник, звичайно, опалюємо газом і соломою, бо курчата надходять з інкубатора, де температура +37…+38 °С, тож намагаємося зробити температуру, наближену до цієї (+33…+35 °С). Обов’язково дивимося клінічний стан, а саме, чи курча активне, не задихається тощо.
Вологість на нашому птахокомплексі регулюється автоматичною системою мікроклімату. У першу добу вологість становить 75–80%, а впродовж росту птиці поступово знижується. Найоптимальніша вологість — 60–70%. Це все контролюється, у корпусах є технологічні карти, у які працівники пташника занотовують усі показники кожного дня.
— Які заходи треба вживати, щоб не допускати поширення респіраторних інфекцій птиці?
— Проблема респіраторних захворювань завжди була актуальною — як нині, так і в минулі роки. Проте вона цілком підконтрольна. Якщо вживати профілактичні заходи, експансію респіраторних інфекцій можна стримувати.
Щоб не допускати поширення респіраторних захворювань, ретельно готуємо пташники безпосередньо перед посадкою птиці. Особливу увагу приділяємо поточній дезінфекції, механічному очищенню та фінальній (після миття) обробці. Після проведення всіх обробок обов’язково відправляємо змиви зі стін, підлоги, обладнання в державну районну лабораторію ветмедицини для підтвердження аналізів на якість дезінфекції. Також контролюємо ветеринарно-санітарні норми в період посадки та в процесі її вирощування.
Але, на мій погляд, тільки санітарно-гігієнічними заходами утримати поширення інфекцій на великих птахопідприємствах неможливо. Звичайно, вони повинні виконуватись, але в комплексі з іншими чинниками, наприклад, такими як створення оптимальних умов для життєдіяльності птиці: світло, годівля, мікроклімат. Коли птиця утримується в оптимальних для неї умовах, а її імунний статус є на достатньо високому рівні, вона здатна впоратись із мікробним тиском на неї. Звичайно, що в умовах інтенсивного виробництва, коли в пташниках утримується велика кількість птиці на одному квадратному метрі, цього важко досягти, тому на підприємстві є перелік заходів, які слід проводити обов’язково, незалежно від того, у яких умовах утримується птиця. Завдяки регулярному проведенню комплексу заходів наш птахокомплекс вільний від респіраторних захворювань уже багато років.
— Опишіть заходи біобезпеки, які впроваджено у вашому господарстві.
— По-перше, ретельно стежимо за дотриманням санітарних норм, адже людський чинник і недбалість можуть бути причиною спалахів небезпечних інфекційних хвороб. Робітникам птахофабрики забороняється утримувати свійську птицю вдома, щоб не бути переносником інфекцій. Робочий персонал працює тільки в робочому одязі та взутті. Крім того, працівники з різних пташників протягом дня не контактують між собою.
Птахофабрика працює в закритому режимі, тобто стороннім особам забороняється заходити на її територію. В’їзд на птахофабрику обладнано автоматичною системою дезінфекції автомобілів, в кожному пташнику перед входом лежить дезінфекційний килимок, заправлений дезрозчином, на санпропускнику є душова кабіна, спеціалізована пральня тощо. В кожному пташнику є рукомийники з гарячою водою й місткість із дезінфекційним засобом.
Від яких вірусних хвороб ви робите птиці щеплення?
— Робимо вакцинацію спочатку на інкубаторі векторною вакциною проти таких інфекційних хвороб, як хвороби Марека, Гамборо, Ньюкасла й інфекційного бронхіту. Упродовж вирощування вакцинуємо птицю ще на 14-ту добу проти хвороби Ньюкасла, згідно з епізоотичним станом району. Обов’язково перед вакцинацією птиці за 2–3 дні й після неї випоюємо комплексні вітамінні препарати, такі як ловіт, міксовіт, інтравіт, біосупервіт для підтримання імунного статусу поголів’я.
Лабораторні аналізи крові на наявність материнських антитіл щодо напруженості імунітету після проведених вакцинацій робить фірма — постачальник вакцин, і паралельно матеріал відправляємо до Львівського науководослідного інституту.
— Які вимоги висуваєте до підстилкового матеріалу? Як відомо, саме підстилка є одним із чинників передання багатьох інфекційних захворювань.
— Тривалий час у себе на підприємстві ми використовуємо солому як підстилковий матеріал. Порівнюючи з тирсою та соняшниковою лузгою, солома є, на мій погляд, вигіднішим матеріалом. Тирса — це матеріал, що дорого коштує, та не завжди є в наявності. Вирощувати бройлерів на лушпинні не практикували.
Перед тим як завезти солому в пташник, її перевіряємо, щоб упевнитись, що вона не містить хворобливих мікроорганізмів. За 1–2 доби до надходження добового молодняку приміщення обробляємо однохлористим йодом або іншими йодовмісними препаратами методом «гарячого туману». Робимо це з метою недопущення виникнення грибкових захворювань, наприклад, такого як аспергильоз.
У присутності птиці дезінфекцію не робимо, тільки фінальну, коли завершується технологічний цикл вирощування.
— Чи вдалося мінімізувати втрати через високі температури влітку і чи вдалось уникнути теплового стресу у птиці?
— У нас в одному пташнику утримуються понад 70 тисяч голів птиці, тому проблема теплового стресу для нас є дуже актуальною. Цього року з власного досвіду скажу: дуже сподобалось поперемінне випоювання таких ветеринарних препаратів, як ацетилсаліцилова кислота зранку та препарат на основі ефірних олій увечері впродовж усього спекотного періоду, коли температура навколишнього середовища була вищою за +27 °С. Паралельно на літній період знижуємо щільність посадки, залишаючи на забій не більше як 14 голів на квадратний метр, тоді повітря вільно проходить повз птицю й забирає надлишки тепла.
— Як контролюєте якість готової продукції? Чи впроваджена система контролю якості на вашому підприємстві?
— За 14 діб до забою здаємо тушки птиці до Тернопільської державної лабораторії ветеринарної медицини для контролю наявності сальмонельозної палички, бо сальмонельоз є антропозоонозним захворюванням, що викликає харчові токсикоінфекції у людей.
Усі інші моніторингові дослідження та проведення органолептичних, фізико-хімічних і бактеріологічних досліджень робить Тернопільський м’ясокомбінат, який працює за системою сертифікації та стандартизації НАССР, що передбачає аналіз ризиків, небезпечних чинників і критичних точок контролю.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО КОМПАНІЮ
ТОВ «Агропродсервіс Вест» — сучасне та потужне підприємство з вирощування бройлерів у Тернопільській області. Це вертикально інтегроване підприємство з повним циклом виробництва — від вирощування зернових до випуску готової продукції. Воно являє собою два комплекси з вирощування бройлерів кросів Рос 308 і Коб 500 із загальним поголів’ям 270 тис. голів та комплекс з утримання 30 тис. індиків породи Біг 6 із сучасним європейським обладнанням, комплексною системою вентиляції та кондиціюванням повітря.
Добовий молодняк бройлерів закупають в основному на племптахорепродукторі ТОВ «Хайчікен» і частково в Польщі. Відгодівля птиці здійснюється кормами власного комбікормового заводу, що в селищі Настасів Тернопільського району.
Вирощену птицю транспортують на власний забійний цех, потужність якого на сьогодні становить 10 тис. голів на зміну, відповідно, 20 т м’яса птиці, яке потім реалізують як у вигляді сирого м’яса, так і у вигляді готового продукту — консервації та каші з м’ясом курки, виготовлених на Тернопільському м’ясокомбінаті. Готова м’ясна продукція поступає у фірмові магазини підприємства «Студія м’яса».