Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

У філії «Антонов-Агро» успішно організовано розведення, вирощування свиней, власна переробка та реалізація готової продукції

Анатолій Жидок
головний ветеринарний лікар господарства «Антонов-Агро»
Поділитись:

Філія «Антонов-Агро», яка розташована в мальовничому селі Круглик, що на Київщині, з 1990-х років минулого століття входить до складу славнозвісного ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова», який згодом перейменували на ДП «Антонов». 

Тваринництво в господарстві складається з двох напрямів — свинарства та кролівництва. Також тут практикують промислове розведення риби та вирощування грибів. Підприємство має замкнутий цикл виробництва — від розведення та вирощування тварин до переробки сільськогосподарської сировини й випуску готової продукції — ковбасних, м’ясних виробів широкого асортименту. 

На сьогодні в господарстві налічується 2600 голів свиней різних порід: українська велика, п’єтрен, ландрас, дюрок, зокрема 200 свиноматок. Кількість кролів — 2200 голів. Вони представлені породами каліфорнійський і новозеландський білий. 

На підприємстві «Антонов-Агро» запроваджено технологічний процес виробництва свинини, що передбачає такі етапи: відтворення поголів’я, годівля, виробнича експлуатація, забезпечення сприятливого мікроклімату, комфортне утримання, зооветеринарний захист тварин. Поголів’я свиней по групах розміщено в трьох виробничих приміщеннях, для кожної групи відповідно розроблена технологічна карта з догляду та годівлі. Про особливості утримання свиней нашому журналу розповів головний ветеринарний лікар господарства Анатолій Жидок. 

— Анатолію Миколайовичу, хотілося б дізнатися про особливості утримання у вашому господарстві всіх груп свиней. Розпочнемо з корпуса №1 — маточника… 

— У цьому корпусі утримують свиноматок після відлучення поросят і кнурів-плідників (породи велика біла, ландрас, п’єтрен), у яких відбираємо сперму для осіменіння. Також тут утримується кнур-пробник породи п’єтрен. Вирощуємо тільки товарних свиней. Самі проводимо штучне осіменіння. Для отримання товарних поросят застосовуємо традиційну схему товарної гібридизації. «Мамок» намагаємося відбирати з помісі ландраса та білої, яких покриваємо п’єтреном. На осіменіння свиноматок відправляємо на четвертий день після відлучення поросят. Після цього вони перебувають у своїх боксах протягом 30 днів, потім переміщуємо їх до іншого відділення цього самого корпусу. В згаданому відділенні в боксах перебувають супоросні свиноматки, народжуються поросята й ростуть до переведення, тобто до віку 60 днів. З них 30 днів поросята знаходяться зі свиноматкою, на 30-й день відлучаємо, свиноматка готується до осіменіння, а поросята ще протягом 30 днів перебувають там, де народилися. Приблизний вік молодих свиноматок на час проведення першого осіменіння становить близько 230–240 днів, а вага 130–140 кг. 

— Як визначаєте охоту свиноматки? 

— Як я вже згадував, у нас є пробник — кнур віком 2,5 роки; раніше ми брали в нього сперму для осіменіння, а коли її якість погіршилася, то тварина стала пробником. Кнура запускаємо в прохід перед головами свиноматок. Лицьовий бік станків зі свиноматками є решітчастим, щоб тварини могли краще побачити й обнюхати одна одну. Свиноматка, що перебуває в охоті, доволі активно реагує на кнура. Є багато способів визначити її охоту, але ми дійшли висновку, що саме застосовуючи кнура-пробника, можна досягнути найменших прохолостів. Адже жодні звукові, дотикові чи графічні ефекти штучних кнурів не замінять одного хорошого кнура-пробника.

Кнур-плідник

Природу не обдуриш! До прямого контакту з пробником свиноматки не допускаються. На 25-й день після осіменіння проводимо УЗД: якщо свиноматка виявиться супоросною, то переганяємо її в загальне відділення для супоросних свиноматок, якщо ні — тварина відправляється на повторне осіменіння. 

— Чим годуєте супоросних свиноматок? 

— У них підвищена напруженість обмінних процесів, викликана надлишком протеїну, що може бути причиною погіршення відтворювальної продуктивності. Кількість корму в цей період має бути зменшена через велику концентрацію енергії в комбікормі, інакше тварини можуть зажиріти. В нашому господарстві супоросні свиноматки двічі на день отримують спеціальний комбікорм для поросних свиноматок (норма — 3 кг на добу). Цього цілком вистачає для підтримання потрібної конституції та здоров’я тварин. Вода подається з автоматичних напувалок досхочу. 

— Які особливості облаштування родового відділення, й скільки в середньому отримуєте поросят за один опорос? 

— За тиждень до опоросу свиноматку забираємо із загального приміщення й переводимо до одного з боксів родового відділення у цьому самому корпусі. Особливістю цього приміщення є те, що тут установлено окремі будки для поросят, де після народження вони відігріваються під інфрачервоною лампою. В середньому на свиноматку народжується 11 поросят. Така кількість, на мою думку, є оптимальною, бо для всіх малюків вистачає сосків, отож вони зможуть отримати достатню кількість молока.

Найкращий корм для малюків — молоко свиноматки

Хоча є свиноматки, що приносять і понад 15 поросят за опорос. Тоді частину приплоду доводиться підкладати під іншу свиноматку, яка тільки опоросилася, або ж до свиноматки, у якої пройшов опорос не більше ніж три дні тому. Три дні — максимальний строк, коли поросят можна підкладати до інших «мамок». Проте, перед тим як перемістити малюків до нової годувальниці, треба їм дати молозиво від рідної матусі, щоб міг сформуватися імунітет до хвороб. 

— Чим годуєте свиноматок під час лактації? 

— Свиноматки, особливо якщо в них велика кількість поросят, потребують посиленого харчування під час лактації. Протягом 12–24 годин після опоросу свиноматкам не потрібно їсти, проте обов’язково має бути достатньо води. В нас розроблено спеціальний раціон для свиноматок, які перебувають у стані лактації. Порівнюючи із супоросними, кількість комбікорму збільшується. 

Свиноматок після опоросу примушуємо вставати хоча б 2–3 рази на день. Це стимулює апетит, травлення й дає можливість краще оцінити її стан. Іноді застосовуємо короткостроковий вигул свиноматок, що також дає позитивні результати.  

— Чим годуєте поросят на різних етапах життя? 

— Після народження — молоком свиноматки до 12 днів, із сьомого дня починаємо давати стартовий комбікорм: стартер №1, що складається з дев’ятнадцяти інгредієнтів. Він має повністю збалансований склад: до зернової групи (пшениця, кукурудза, ячмінь) додатково додаємо метіонін, тріонін, сухе молоко й глюкозу. Цим комбікормом годуємо молодняк до відлучення, потім переходимо на стартовий №2, до складу якого додаються мінеральні та вітамінні добавки відповідно до потреб поросят цього віку. 

— Коли відбувається кастрація поросят, і яка профілактика хвороб молодняку? 

— На п’ятий день після народження ми обрізаємо поросятам хвости (з метою профілактики канібалізму), станочком робимо кастрацію й проколюємо препарат заліза Біоферон. Його вводимо одноразово для профілактики анемії, адже поросята народжуються з невеликим запасом заліза в організмі (близько 30–50 мг), а з молоком матері одержують лише 1 мг від добової потреби в 10–15 мг. Відтак, поросята у 3–4-денному віці перебувають у залізодефіцитному стані, а скажімо, у тритижневому віці їм потрібно вже 200 мг і більше заліза на добу, тоді як із молоком вони можуть отримати всього близько 25 мг. Тому залізовмісний препарат ефективно захищає наш молодняк від залізодефіцитної анемії. 

Для профілактики основних захворювань усього поголів’я проводимо вакцинацію від класичної чуми свиней і бешихи. Свиноматок окремо щепимо проти лептоспірозу й парвовірусного ентериту. Проти класичної чуми свиней поросят вакцинуємо на 60-й день, від бешихи — коли забираємо від свиноматки. Переважно молодняк у нас здоровий, але іноді бувають діареї. Застосовуємо традиційне лікування. 

— Яке поголів’я утримуєте у свинарнику №2? 

— Група поголів’я віком 61–140 днів. Тут розміщено станки, в кожному з яких утримується 25–30 голів. Годуємо комбікормом двічі на день: зранку й десь о 15 год, вода роздається автоматично. Хоча є норма годівлі, але фактично корму дається досхочу. Оператор проходить зранку й дивиться по коритах: якщо свині добре їдять, може збільшити комбікорму, не доїли — зменшити. Свині не з’їдять більше, ніж їм треба. Головне, щоб вони не відчували голоду, бо тоді можуть переїсти. Після того як свині доростуть до 140 днів, тобто до ваги 70 кг, переганяємо їх у корпус на остаточну відгодівлю, де вони вже перебуватимуть до забою. Тут тварини доростають до ваги 110 кг. Повний цикл становить приблизно 195 днів. Для захисту від спеки у свинарниках ми встановили вентилятори, також систематично проводимо дезінфекцію та дератизацію. 

— У чому різниця між корпусами дорощування й остаточної годівлі?

Комбікорм виготовляють у власному цеху

 — Згодовуються різні види комбікормів, із різними добавками й компонентами. Наприклад, у корпусі остаточної відгодівлі в комбікорм додаємо сіль, крейду, премікси, амінокислоти тощо. Тобто корм повністю збалансований за вітамінно-мінеральним складом саме для свиней, які перебувають на фінішному етапі відгодівлі. Годівля в нас повністю суха. Вважаю, такий тип годівлі обрано вдало, адже він пов’язаний із нижчими витратами на установку й обслуговування обладнання, забезпечує кращий санітарно-гігієнічний стан ферми, знижуються втрати корму та його забруднення. Корм за сухої годівлі легше збалансувати за поживністю, мінерально-вітамінним складом. У нашому господарстві всі раціони для свинопоголів’я повністю збалансовано за поживними речовинами, обмінною енергією, амінокислотами, мікрота макроелементами. Зернову групу для виготовлення комбікорму ми закуповуємо, але комбікорм виготовляємо у власному комбікормовому цеху. 

— Якими є заходи захисту від АЧС? 

Прохідна філії «Антонов-Агро»

— Біобезпеці на нашому підприємстві приділяється велика увага. Територію ферми повністю огороджено, чітко розділено на чисту та брудну зони. На територію ферми неможна потрапити, не пройшовши через дизкилимки, душові та повністю не перевдягнувшись. Сторонні транспортні засоби не заїжджають на територію. Як я вже казав, годівля відбувається тільки сухим комбікормом власного виробництва, що виготовляється на території ферми. Також у нас закритий тип виробництва — свиней ми не закуповуємо і не завозимо на територію ферми. З усіма нашими працівниками проведено інструктаж, організовано їхнє харчування, також їм заборонено вдома тримати свиней. Оскільки наше господарство розташовано неподалік лісу, ретельно стежимо, аби на територію не забігали дикі тварини. 

Інна Бірюкова

журнал The Ukrainian Farmer, вересень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись: