Твердий потенціал

Висока маржинальність твердої пшениці, її попит на внутрішньому і зовнішньому ринках робить цю культуру привабливою для вирощування.  

Вирощування твердих сортів пшениці в Україні набуває все більшої популярності. Насамперед через їх високу маржинальність. Щоправда, ця культура досі є нішевою в Україні. За розрахунками науковців, посівна площа твердої пшениці в Україні має становити понад 300 тис. гектарів у центральних, східних і північно-східних областях. І хоч агровиробники з року в рік закладають більше площ під цю культуру, наразі її частка на внутрішньому ринку пшениці не перевищує 5–8%. 

У господарстві «Західний Буг» тверду пшеницю вирощують уже четвертий сезон. Як розповів агроном-аналітик агропідприємства Дмитро Кисельов, на появу цієї культури у сівозміні вплинуло рішення щодо створення продукції з доданою вартістю. З 2021 року компанія заклала інвестиції у розширення елеваторних потужностей, а також будівництво млина й макаронного цеху. Паралельно із цим фахівці ПП «Західний Буг» проаналізували експортні ринки й вийшли на дуже цікаві ціни за якісну продукцію. Наразі під тверду пшеницю і компанії відводять у середньому 3500 га в озимому та ярому клинах. 

— Пане Дмитре, яким сортам твердої пшениці надаєте перевагу, ураховуючи регіональні особливості вашого господарства? 

— Щороку ми закладаємо дослідні ділянки твердої пшениці. Наразі маємо близько 20 сортозразків і 40 варіантів елементів технології вирощування твердої пшениці. Ми моніторимо якість з кожної машини прямо з поля, тому можемо відстежувати рівень варіабельності в межах контуру. Після випробування лишаємо 2–3 сорти, щоб дотримуватись конвеєрності. Коли находимо потенційно стабільніший сорт, додаємо його. За результатами наших дослідів, сорти іноземної селекції істотно випереджають вітчизняні як за якістю, так і за врожайністю. Ми тестували велику кількість сортів твердої пшениці української селекції й, на жаль, вона вся просідає за вмістом протеїну і скловидністю. Якщо говорити про європейські сорти, ми надаємо перевагу австрійській селекції, хоча у виробничих посівах і випробуваннях маємо польські й німецькі сорти. 

— Ураховуючи поступові зміни клімату, наскільки зимостійкість сортів є важливим показником? 

— Наразі не бачимо проблеми із зимостійкістю в нашому регіоні. Бал зимостійкості — 4 нас цілком задовольняє, і ми не мали випадків вимерзання посівів. Відповідно, жодного разу нам не доводилось пересівати або вибраковувати посіви. 

— Кажуть, що тверда пшениця дуже вимоглива до попередників. 

— Насправді це є доволі спірним твердженням. Що точно не може бути попередником — кукурудза та стернові культури через низьку стійкість твердої пшениці проти фузаріозу. 

— Які строки сівби та норми висіву твердої пшениці є оптимальними? 

— Ми починаємо сіяти тверду пшеницю після 10 жовтня й закінчуємо до 1 листопада. Підзимня сівба ярої твердої стартує з 1 грудня, а закінчуємо сіяти яру до 30 березня. 

Норма висіву — від 3,2 до 4,5 млн залежно від сорту, терміну сівби та класифікації ґрунту. Післяпосівне прикочування посівів не проводимо. 

— Які процедури проводите для збереження вологи? 

— Здебільшого застосовуємо технологію strip-till. Задля збереження вологи за класичної технології навесні проходимо штригельною або ротаційною бороною. 

— Чим технологія вирощування твердої пшениці відрізняється від вирощування м’якої? 

— Істотні відмінності — в рістрегуляції, зокрема, у жодному разі не можна допускати вилягання. Також важливим є посилений захист колоса проти фузаріозу. На мою думку, основною особливістю є відсутність азотних «ям» під час  усього періоду вегетації. Для уникнення цієї проблеми постійно проводимо листкову діагностику й розраховуємо живлення. У нас під кожний сорт розроблено сортові технології, які відрізняються одна від одної. 

— Які хвороби посівів є найпоширенішими у вашому регіоні, окрім фузаріозу? — Хвороб багато. Основні — кореневі та прикореневі гнилі, септоріоз, алтернарія й інші. Застосовуємо проти них композиції з діючими речовинами згідно з переліком дозволених препаратів на конкретний шкідливий організм. А з метою недопущення вилягання застосовуємо рістрегуляцію згідно із сортовими технологіями: у нас розроблено індивідуальні рекомендації з урахуванням сорту й типу ґрунту. 

— У які строки запланували збирання врожаю твердої пшениці цього року? 

— ПП «Західний Буг» обмежується в середньому 600 га твердої пшениці в кожному підрозділі, що пов’язано з необхідністю жнив у дуже стислі строки. 

Цьогоріч плануємо провести жнива з 10 по 20 липня. Зазвичай збираємо пшеницю прямим комбайнуванням. Особливість збирання твердої пшениці в тому, що потрібно вкластись у п’ять календарних днів жнив. І насправді краще почати збирати пшеницю з вологістю 18%, ніж чекати, коли цей показник знизиться до 14%, і в результати проґавити якість унаслідок перестоювання. Адже один дощ, коли зерно досягло технічної стиглості, перетворить урожай на фураж. 

— На яку врожайність розраховуєте цього року? 

— Запланована врожайність не перевищуватиме 7 т/га, адже збільшення врожайності призводить до втрат якості. Оптимальним балансом урожайності та якості є 6,5 т/га. 

Типово ми збираємо тверду пшеницю з такими показниками: натура — 810– 814 г/л, протеїн — 14%, скловидність — на рівні 92–95%, а число падіння (ЧП) становить 450–500 секунд. 

— Уважається, що врожайність твердої пшениці на 10% нижча від м’якої. Чи це правильне твердження? 

— Типова врожайність м’якої пшениці у нас — у межах 8,3–8,5 т/га, твердої — 6,5 до 7 т/га, тобто в нашому випадку це — в межах 20%. Істотної проблеми нагнати вал немає, але тут страждає якість — насамперед натура, протеїн. Тому ми не бачимо сенсу грати у цю гру.  

— Яка собівартість вирощування твердої пшениці на гектар і яка маржинальність цієї культури? 

— Собівартість вирощування твердої пшениці в середньому відрізняється на 20 євро від м’якої, її маржинальність у середньому становить 300 євро/га. 

— Розкажіть, будь ласка, до яких країн світу ПП «Західний Буг» експортує тверду пшеницю? 

— Урожай у нас не застоюється, тому псування зерна протягом пів року зберігання ми не помічали. На насіннєвому заводі дворічне насіння не втратило посівних якостей. Ми спроможні сформувати партії належних якості й обсягу. Тому в усі роки вирощування експортували тверду пшеницю екстракласу великими лотами в Італію. 

— На ваш погляд, ця культура є складною у вирощуванні, особливо, якщо йдеться про високоякісну продукцію? 

— Тверда пшениця оптимально лягає в конвеєрне вирощування зернових культур і підходить для всіх регіонів України. Я б не сказав, що ця культура є складною у вирощуванні. 

Для твердої пшениці не потрібна якась специфічна техніка. Зокрема, сіємо сівалками MZURI. Також застосовуємо обприскувач і комбайн для збирання врожаю. 

Щоправда, ця культура навряд чи стане заміною в господарствах, де вирощують різні сорти сої або цукровий буряк через різні строки сівби. Головне — чітке і своєчасне виконання агротехоперацій. Бажано, щоб були сортові технології, адже треба розуміти, які рістрегулятори та у яких дозах є найефективнішими. Крім того, у вирощуванні твердої пшениці треба обстежувати ґрунти на вміст мінерального азоту. Це потрібно для правильного планування азотного живлення. 

Можливо, ця культура потребує більшої уваги агронома, адже щоб отримати врожай належної якості, слід вчасно ідентифікувати й розв’язати проблему. 

— Що, на ваш погляд, стримує українських агровиробників від вирощування твердої пшениці? 

— На мою думку, є певне нерозуміння технології вирощування цієї культури, відсутність в агропідприємств товарних партій із високою якістю, нерозуміння ринку тощо.