Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Інтерв'ю

Ставка на ожину

Інна Яременко
керівник компанії BerryMore Active
Поділитись:

Підприємство BerryMore Active в селі Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області лише четвертий сезон займається ягідництвом, проте має амбітний план: стати найбільшим виробником ожини в країні.

Інна Яременко

Про реалії роботи, окупність інвестицій в ожину, популяризацію культури серед українських споживачів та відгуки європейських байєрів в інтерв’ю журналу «Плантатор» розповіла керівник компанії Інна Яременко. 

Інно, на відміну від багатьох виробників, ви зробили ставку на нетиповий напрям — вирощування ожини, замість того, щоб обрати традиційну малину чи суниці садові. Чому так? 

— Ми почали вирощування ягід відносно недавно, з 2017 року. До цього протягом 20 років займалися імпортом до України квітникарської продукції. Починали з 3 га ягідної плантації, зараз маємо 20 га ожини, але ще не всі з них вступили в плодоношення, яке наступає через 2–3 роки після посадки. У наступному році закладемо ще 5 га ягідників, а до 2025 року плануємо зайняти під ожиною 85 га. На цей час вважаємо себе найбільшою ожиновою плантацією в Україні. 

Чому зупинилися на вирощуванні ожини? Річ у тому, що локація нашої плантації практично ідеальна для вирощування ягід: ми знаходимося між Запорізькою та Дніпропетровською областями, на південному схилі, неподалік від природного заповідника, у 800 м від водойми — затоки Дніпра. Ожина нам здалася цікавим напрямом, адже тут менша конкуренція, ніж у секторі малини та лохини, ягода оригінальна, дає добру фінансову віддачу. Братися за нове — це виклик, але ми не шукаємо легких шляхів. 

Як показала подальша виробнича практика, із вибором культури ми не помилилися. Розташування поля і сорт ягоди, який ми обрали, має найкращі смакові властивості завдяки балансу цукристості й кислотності, насиченості аромату, блиску та щільності текстури ягоди. Вона має добру лежкість і транспортабельність, чудово смакує як у свіжому, так і в замороженому чи переробленому вигляді. Як і чорниця та журавлина, ожина містить багато антиоксидантів, допомагає зміцнити нерви. Крім вітамінів групи Р, багата на вітаміни А, В1, В2, Е, С і РР, а також насичена великою кількістю мінеральних речовин, таких як мідь, марганець, магній, калій, кальцій. 

Тобто у вас на плантації буде монокультура, інші ягоди вирощувати не плануєте? 

— Так, ожина у нас буде єдиною ягідною культурою, ми зробили ставку на неї. Також маємо невелику ділянку із заглибленням схилу, де хочемо посадити обліпиху. Вона, як і ожина, є своєрідною вітамінною бомбою, бо містить чимало вітамінів (С, Е, групи B), каротин та антиоксиданти. 

На ваш погляд, яка територія в Україні зайнята під ожиною? 

— Точної статистики щодо площ під цією культурою я не зустрічала, все приблизно. Вона росте в господарствах населення, є в деяких професійних ягідних господарствах, але її тримають здебільшого для ягідного асортименту, по 0,5–2 га, і часто не реєструють як окрему культуру. За моїми спостереженнями, в Україні від загального валу ягідних культур ожина займає не більше 10%. Переконана, що наш позитивний приклад стимулюватиме виробників більш серйозно дивитися на вирощування ожини.  

Багато виробників ягід скаржаться, що у 2020 році отримали нижчий результат, ніж було заплановано. Який урожай вдалося зібрати вам? 

— На жаль, погодний чинник зруйнував усі наші плани. Весняні заморозки не дали нам зібрати до 50–60% потенційного врожаю ягід. Ми отримали до 50 т, а це замало для такої території. На наступний рік побоююся навіть планувати, але хочемо зібрати понад 100 т ожини. 

Про ожину український споживач знає мало, принаймні, вона не настільки розпіарена, як лохина. Чи не стане це обмежувальним чинником для вашого бізнесу? 

— До певної міри згодна, але в нас амбітні плани на майбутнє. Ми усвідомлюємо, що нам треба не лише розбудовувати бізнес, а й працювати над популяризацією ожини в Україні. В уявленні споживачів вона чомусь завжди кисла на смак. Але це не так! Залежно від сорту ожина має делікатний смак: від кисло-солодкого до солодкого. Тому нам доводиться чимало часу та зусиль докладати для того, щоб люди пробували та змінювали своє враження, формувати культуру споживання в Україні. Ми неодноразово проводили безкоштовні дегустації на виставках, у супермаркетах й отримували тільки схвальні відгуки. 

До яких інвестицій на гектар слід бути готовим виробнику, який хоче вирощувати ожину? 

— Залежить від того, на які обсяги ягоди ви хочете вийти в результаті. Якщо вирощувати до одного гектара, то можна обійтися мінімальними затратами. Якщо ж це великі обсяги, доведеться викласти 100–120 тис. доларів на гектар. Чому так багато? Зрозуміло, що ягідник — це не лише купівля саджанців (саджанці — до 10% сукупних витрат). Це передусім затрати на інфраструктуру, охолодження, зберігання, сортування, логістику, систему поливу, техніку, тару, тощо. Додайте до цього щосезонний догляд за рослинами, добрива, пальне, оплату податків, електрику, виплати зарплати працівникам. У підсумку виходить значна сума. Відбити її за один-два сезони нереально, але окупність і перші прибутки плантація дає доволі швидко. 

Крім того, на відміну від лохини, яка може плодоносити до 60 років поспіль, ожину слід оновлювати кожні 10–12 років. Ці витрати також мають бути враховані під час планування насаджень. 

Зорієнтуйте по ціні на ожину у 2020 році в Україні та за кордоном. 

— Традиційно найвищі ціни на ягоду на початку плодоношення. Ті господарства, які вирощують ранні сорти ожини в тунелях чи під іншим накриттям, збирають урожай на один-два тижні раніше і формують стартові ціни. Цього року гуртова ціна на ожину починалася зі 120–130 грн/кг, а наприкінці сезону становила 50 грн/кг. Що стосується країн ЄС, то середня ціна на ожину становила 4–4,5 євро/кг. 

З якими технологічними складнощами у вирощуванні ожини доводиться стикатися найчастіше? 

— В ягідництві неможливо досягти ідеалу. Завжди знайдуться проблеми, які треба коригувати в процесі роботи, та чинники ризику. У нашій кліматичній зоні ми тільки набираємося досвіду. З ожиною не так важко, як із лохиною, вона не настільки вимоглива до кислотності ґрунту та умов вирощування. Але, приміром, зараз ми стикаємось із тим, що в нас змінюється клімат, ягоди отримують сонячні опіки. Тож ми маємо інвестувати в будівництво укриттів, тунелів. Однозначно я б порадила перед висаджуванням ожини продумати зручне місцерозташування та логістику, зробити детальний аналіз ґрунту та води. Ожина потребує чималого водного ресурсу. 

Який сорт вирощуєте, як його обирали? 

— На початку роботи ми тестували різні сорти, але пізніше зупинилися на сорті американської селекції Натчез, він був виведений і запатентований Джоном Кларком в США в 2007 році в Університеті Арканзасу. Натчез належить до безшипних сортів ожини з повною відсутністю колючок на гілках. Крім того, Натчез — один із найбільш ранніх сортів. Стиглими і солодкими ягодами можна поласувати вже в кінці червня, поки плоди інших сортів висять на гілках ще зелені. 

Слід мати на увазі, що кущі ожини Натчез безшипні, напівстоячі. На початку росту вони мають вертикальний напрям пагонів, після чого приймають положення, характерне для сланких сортів. Під вагою плодів або від сильного вітру схиляються донизу, тому обов’язково потребують опор. Період плодоношення триває майже два місяці, ягоди мають розмір 3,5–5 см та добрий товарний вигляд, непогано зберігаються. За правильного охолодження їх можна транспортувати на далекі відстані, приміром до ЄС. 

Які сорти ожини розглядаєте для себе на перспективу? 

— Поки що конкретних сортів не називатиму. Але ми плануємо додати кілька сортів, аби максимально розтягти в часі строки плодоношення. Із Натчез збираємо ягоди з 20–25 червня по 10 серпня, а хочеться, щоб збирання тривало до глибокої осені. 

— Яку врожайність отримуєте та на яку потенційно розраховуєте в наступному сезоні? 

— У середньому в минулому сезоні зібрали 4 т/га, у наступному сезоні очікуємо 7–8 т/га. 

Чи маєте потужності для зберігання та охолодження? 

— Спорудження нових холодильників та сховищ для ягід триває. Річ у тому, що вони в нас розташовані в місті, і це був наш прорахунок. Сховище, приміщення для попереднього охолодження, лінії сортування мають бути максимально близько до поля або на самому полі. Тоді ягода не втрачатиме своїх смакових кондицій і довго залишатиметься свіжою. 

Розкажіть детально про зимовий догляд за ожиною. Чи потрібні їй укриття? 

— Ризик підмерзання є, за морозів понад 20 °С ризикуємо втратити потенційний урожай. Ожина слабостійка до морозів, якщо протягом тривалого періоду тримається мінус 20–25 °С, то це може зашкодити культурі. Але за нашими спостереженнями, найбільше ожина боїться не зимових, а весняних заморозків, а от зиму витримує непогано. Нам дуже на руку зміни клімату, тож радикально холодних зим ми не очікуємо. 

Який тип шпалер використовуєте? Деякі господарства використовують так звані поворотні шпалери, у вас вони також є? 

— Шпалери виготовляємо самі, у нас на підприємстві. Оскільки наш сорт є прямостійким, то поворотну шпалеру використовувати ми не можемо: лоза дуже ніжна та потребує акуратного ставлення. 

Чи були складнощі із завезенням саджанців ожини в Україну? 

— Ми працюємо із голландською компанією-постачальником, саджанці є сертифікованими, лабораторно чистими та вирощеними за всіма правилами, з дотриманням технологій. Складнощів із завезенням рослин немає, адже маємо власну логістичну компанію «Трак Ангел», яка спеціалізується на транспортуванні квітів, зокрема із Нідерландів. 

Скільки працівників потрібно для обслуговування такої ділянки, як у вас? 

— У сезон потрібно до 70 працівників, а на постійній основі — 15. У нас роботи не зупиняються ні на день. У грудні закінчили обрізування та підв’язали кущі, потім почали робити детальні розрахунки врожаю на наступний рік. 

Як працюєте над збутом продукції? Будете торгувати тільки в Україні чи спробуєте постачати на експорт? 

— Враховуючи потенційні обсяги врожаю, будемо працювати й на експорт, і на внутрішній ринок. Для експорту потрібно мати сертифікати (до речі, ми другий рік поспіль проходимо сертифікацію підприємства за стандартами Global G.A.P.). Також слід напрацювати механізм поставок та мати достойний обсяг. Три чи п’ять тонн ягід нікого не цікавлять — потрібні десятки і сотні тонн, стабільні поставки високої якості. Поки що ми лише вчимось експортувати. Цікаво, що українським споживачам найбільше подобаються панетки з ожиною вагою 250 г, а європейцям — удвічі менші. 

— Чи були тестові поставки вашої ожини за кордон? 

— Так, у 2020 році вдалося відправити тестову партію 7–8 т до Нідерландів. Знаємо, що частину з них перепродали німцям, у супермаркети Мюнхена. 

— Щодо внутрішнього ринку: як ви побудували збут ожини минулого сезону? 

— Змушена констатувати, що попит на свіжу ягоду впав, адже більше її купують у зонах відпочинку, на курортах. Також покупцями є різноманітні заклади харчування, ресторани й кафе тощо. Оскільки більшість із них під час карантину були закриті, то і формували замовлення мляво. Цього року ми активно працювали із торговими мережами «Ашан» та «Сільпо», відправляли партії на гуртовий ринок «Столичний» та на інші київські ринки. А от самостійно відкривати Інтернет-магазин та займатися збутом безпосередньо поки не хочемо. У цьому сезоні плануємо реалізацію через низку Інтернет-магазинів наших партнерів. Якщо й далі будуть зачинені розважальні заклади, то шукати додаткові шляхи збуту доведеться. 

— Чи відправляли ягоди на перероблення, заморожування? 

— Так, близько 20% зібраних ягід ми одразу віддали на заморожування, але це були ягоди другого сорту. Що стосується перероблення, то постійно працюємо із «Ласункою», а от із молокопереробними підприємствами домовитися, щоб вони купували нашу ягоду для наповнювачів, так і не вдалося. Тому роблю для себе невтішний висновок, що натуральна якісна сировина їм просто не потрібна, попиту немає. Заморожена ягода найбільше цікава європейцям, там роблять і смузі, і пюре, і сублімовані продукти з них.

Марія Михно 

журнал “Плантатор”, січень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ