Про виклики, переваги та перспективи розвитку ягідного бізнесу в Україні
Солодкі перспективи для малини
Свою роботу треба любити і вважати її справою всього життя. Тоді невдачі не змусять опустити руки, а після тимчасових труднощів обов’язково прийде успіх. Так вважає Ігор Новосядлий, співзасновник та учасник СОК «Файна поляна» з Тернопільщини. В інтерв’ю журналу «Плантатор» він розповів про виклики, переваги та перспективи розвитку ягідного бізнесу в Україні.
— Пане Ігорю, розкажіть, із чого ви починали? Як був створений ваш кооператив?
— Я мав невеликі насадження ягід удома, цікавився малиною. А мій колега мав десь 50 соток малини, і ми з ним планували посадити більші плантації. Якось до нас підійшов представник агрохолдингу «Мрія» (нині — «Континентал Фармерз Груп») і запропонував допомогу у створенні сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Це був соціальний проєкт. Представники агрохолдингу виступили з ініціативою створити кооператив на їхніх теренах, щоб їхні пайовики могли мати самозайнятість та додатковий дохід на власних присадибних ділянках. Ми погодилися. Так у 2015 році виник ягідний кооператив «Файна поляна». З оформленням юридичних документів нам допомогли представники агрохолдингу. Також вони частково фінансували придбання саджанців, які ми закупили в Польщі. Ціна одного саджанця тоді становила 8 грн. Ми платили по 2 грн, інших 6 доплачували донори. Так засадили 4 га малини. Спочатку в кооперативі було троє учасників. На сьогодні «Файна поляна» об’єднує 27 одноосібників і одне фермерське господарство. Разом ми маємо понад 20 га малини.
— Як готуєте ґрунт під посадку ягідних кущів? Чим підживлюєте малину в процесі росту?
— Я менеджер свого поля, тому по цих питаннях завжди консультуюся зі своїм колегою, якого називаю «агрономом на Вайбері». Він радить перед висаджуванням ягідних культур спочатку кілька років сіяти на полі сидерати або бобові (сою, горох). А от по картоплі ягоди садити не варто: після цієї культури в ґрунті залишається багато шкідників. Безпосередньо перед посадкою оремо поле, культивуємо його та формуємо рядки. У процесі росту кущів вносимо в ґрунт діамофоску із розрахунку 350 кг на гектар і навесні даємо 150 кг азоту на гектар. Я роблю щороку аналіз ґрунту і вже за його результатами вирішую, скільки вносити міндобрив. Також зазвичай 4 рази за сезон обробляємо малину від шкідників.
— Яким сортам надаєте перевагу? Яка схема їх посадки?
— Ми розпочинали з двох сортів: ремонтантного осіннього сорту Полана і літнього Глен Емпл. Урожайність першого сорту в умовах поливу й хорошого догляду може сягати 10 т/га. Полана добре йде на переробку та заморозку. Глен Емпл теж може давати 8–10 т/га, використовується зазвичай на свіжий ринок. Обидва сорти доволі стійкі до хвороб та кліматичних умов. Звичайно, Глен Емпл має більше шансів вимерзати і висихати, адже це літній сорт, його однорічні пагони мають здатність вимерзати на шпалері.
У цьому році плануємо посадити ще два сорти: Октавію та Феномен. Ми їх закупили у вітчизняних розсадниках. Схема посадки осінньої малини: 2,5 м між рядами і 40 см — відстань між саджанцями в ряду. Літні сорти мають міжряддя 3,5 м, відстань у ряду — 50 см.
— Як поливаєте малину? Яку техніку використовуєте для догляду за плантацією?
— Облаштували крапельний полив. Поливаємо за потребою, зазвичай через кожні 3 дні, щоб ягоди наситити вологою, із розрахунку 30 кубів води на гектар. Не варто воду лити постійно, тоді можуть з’явитися кореневі гнилі. Щодо техніки, то яка є в наявності, таку й використовуємо. Зокрема, я купив мотоблок, але він не має достатньої потужності, тому «загнувся» на полях. Тепер у мене наймана техніка, звичайний вітчизняний тракторець Т-25, перевірений часом. Він протягом сезону орієнтовно 4–5 разів фрезує міжряддя, підтримує в них чорний пар.
— Коли починається період збирання врожаю? Збираєте вручну чи за допомогою комбайнів?
— Період збирання літніх сортів починається в липні. Осінніх ремонтантних — з першої декади серпня і триває до середини або кінця жовтня. Збираємо вручну, бо техніка для збирання ягоди дорога і неефективна: після комбайна 30–40% продукції залишається на кущах.
Кооператив має 28 учасників, кожен сам є господарем на своєму полі. Хтось збирає ягоди сім’єю, інші залучають родичів чи наймають сусідів.
— Наскільки мені відомо, СОК «Файна поляна» побудував перший в Україні кооперативний цех для заморожування ягід. Розкажіть, що до нього входить?
— У нас є попередня камера охолодження, де температура ягід знижується з 20 градусів до нуля. Наступна камера — для шокового заморожування, з температурним режимом –35 °С. Маємо камеру для фасування ягід з температурним режимом –5 °С, а також камеру зберігання на 60 т, де підтримуємо –18 °С. Ягоди тут можуть зберігатися протягом двох років, та зазвичай ми їх реалізуємо протягом року. До речі, наразі збільшуємо потужності цеху. Враховуючи те, що учасники кооперативу продовжують садити малину, добудовуємо один холодильник.
— Як ви шукали шляхи збуту?
— Це виявилося нелегкою справою. У 2018 році ми почали будувати цех заморожування. Це був невдалий рік: свіжі ягоди на полях вартували 5–8 грн/кг. А за кілограм зібраних ягід людям треба було заплатити в межах 10 грн. Малина гнила на полях, дехто навіть не бачив смислу її збирати. І коли нарешті сформувалася товарна партія, на морожену продукцію теж не було збуту. У нас почався розпач — думали, що вклали гроші дарма. Але згодом з’явився клієнт, який допоміг нам продати цю малину. І вже після цього ми всім кооперативом шукали, куди збути ягоду. Нині наша малина в основному йде за кордон, на експорт. Ринкова ціна ягоди минулого року була в межах 50 грн/кг. За кордон ми її продаємо на 10% дорожче.
— Знаю чимало аграріїв, які пробували займатися малиною, але за кілька років вирубали насадження: мовляв, культура нерентабельна. Що скажете з цього приводу?
— Повторюся: 2018 рік був невдалим. Наступні два роки були хороші, коли ціна на ягоду трималася в межах 40–50 грн/кг, тепер малину знов почали насаджувати. Я вважаю, що такий малиновий «сплеск» протриває рік-другий, потім знову може бути спад на ціну. Моя особиста думка: якщо ягода коштує в межах долара, це не найгірший варіант. Вона все одно дорожча, ніж картопля й інші культури. Аби була не дешевша за долар. Принаймні, маю відчуття, що у 2021 році для аграріїв буде хороша ціна на малину.
— На вашу думку, що заважає успішному веденню ягідного бізнесу в Україні?
— Ягідний бізнес — один із найризикованіших, адже він залежить від багатьох чинників: погоди, ціни, наявності робітників. Зернові збере комбайн. З ягодами не так: як люди на поле не прийдуть, то весь рік праця даремна. Нині багато моїх земляків виїхали за кордон на заробітки, тому іноді важко знайти людей на збирання.
Якби можна було спрогнозувати стабільну ціну на ягоди, можливо, люди частіше б закладали ягідні плантації. А так деякі аграрії заходять у цей бізнес, думаючи, що зароблять, тобто йдуть на ризик. Мовляв, закладу плантацію, бо є хайп, і є зараз прибутки на ягодах. На другий рік ціна впала: корчують і переорюють ділянку. Це несерйозно.
Свою роботу потрібно любити і до неї ставитися, як до справи свого життя. Якщо постійно займатися цим ягідним бізнесом, раз на кілька років буде фінансовий сплеск. І він перекриє ті роки, які були нерентабельними. Кожен сезон фермер не буде в плюсах — така специфіка малинового, та й не лише цього бізнесу. Потрібен професійний підхід: тоді траплятимуться роки, що принесуть серйозні дивіденди.