Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Інтерв'ю

Солодка польова цариця

Степан Садовник
керівник ТОВ «Садкорн»
Поділитись:

ТОВ «Садкорн», що базується в с. Маяки Біляївського району Одеської області, спеціалізується на вирощуванні кукурудзи солодкої з 2003 року.

Степан Садовник

Степан Садовник, керівник підприємства та агроном в одній особі, зазначає, що ця культура дещо відрізняється від звичайної зернової кукурудзи, тому всі технологічні операції тримає під особистим контролем.

— Степане, розкажіть, як виникла ідея вирощувати солодку кукурудзу?

— Моє знайомство з нею почалося з імпортної продукції, адже в Україні на початку 2000-х років солодку кукурудзу не вирощували. Мені вона сподобалася, і я поставив собі за мету започаткувати цей напрям у нашій країні. Більше трьох років ми привчали покупців до нового продукту, який треба готувати не 40 хв, а лише 5. Так поступово вчилися, розвивалися, збільшували потужності. А з 2016 року завдяки проєкту UHBDP придбали обладнання, на якому почали виробляти готову продукцію у вакуумній упаковці. Цю готову продукцію, яку я називаю «консервою нового покоління», реалізуємо під торговою маркою «Садкорн».

До солодкої кукурудзи вирощували інші овочі, але згодом зрозуміли, що цій культурі треба приділяти максимально багато уваги, тому зосередилися саме на ній. В останні три роки ми спостерігаємо динаміку підвищення попиту. Щороку збільшуються обсяги реалізації солодкої кукурудзи: і у вигляді сировини, і готової продукції, вона стає більш поширеною та більш масовою.

— З якими насіннєвими компаніями співпрацюєте?

— На ринку України представлені гібриди кукурудзи американської, голландської, австралійської, турецької та іншої селекції. Ми щороку випробовуємо різні гібриди. Під час вибору звертаємо увагу на тривалість вегетаційного періоду, намагаємося підбирати гібриди різних груп стиглості. Доволі добре себе зарекомендували скоростиглі гібриди турецької компанії May Seed, зокрема Вега F1. До речі, у зв’язку зі змінами клімату ця компанія має значну перевагу, оскільки гібриди, що були виведені в більш посушливому та жаркому кліматі, в наших умовах є перспективнішими порівняно з гібридами, які створювалися в країнах з більш прохолодними та вологими погодними умовами. Тому на цей рік, окрім гібрида Вега F1, який нам дуже подобається, ми вже придбали нові гібриди May Seed, такі як Карамелло F1, Мірза F1 та біколорний гібрид Майбіко F1.

Я раджу віддавати перевагу якісному насінню та не економити на вартості насіннєвого матеріалу. Адже відомо, що хороший урожай починається з насіння. Та й народна мудрість говорить: що посієш, те й пожнеш.

— Які основні відмінності кукурудзи солодкої від зернової? Яку площу кукурудза солодка займає у вашому господарстві?

— У 2020 році ми мали 55 га, на 2021 рік запланували збільшити площу до 120 га.

Коренева система кукурудзи солодкої майже вдвічі менша, тому рослини негативно реагують на нестачу вологи й елементів живлення. Під час стресових ситуацій знижується імунітет, рослина стає більш уразливою до хвороб, на ній з’являється сажка, і з цього стану вивести кукурудзу доволі складно. За нашими спостереженнями, саме технологія вирощування є визначальним фактором, який впливає на появу та поширення сажкових грибів. Ми намагаємося організувати вирощування так, щоб рослини якомога менше потрапляли в стресові ситуації, тому режиму вологозабезпечення приділяємо максимальну увагу.

— Мається на увазі організація системи поливу?

— Так. Солодка кукурудза, на відміну від зернової, вимоглива до вологи протягом усього періоду вегетації. Якщо у фазі 6–8 справжніх листків рослини будуть відчувати нестачу вологи, то вони можуть зупинити ростові процеси і сформувати неповноцінний качан. Тому я раджу не вирощувати її без поливу. Узагалі, кукурудза солодка — доволі вимоглива культура, тому для отримання якісної продукції потрібно, щоб кожна технологічна операція виконувалася на бездоганному рівні.

Воду для поливу ми беремо з Дністра. За 1 м3 води платимо в середньому 2,2 грн. Поливи проводимо протягом усього періоду вегетації, раз на 2–3 дні. За сезон культура потребує близько 3 тис. м3 води. Вологість ґрунту та поливну норму визначаємо візуально. Середня поливна норма становить орієнтовно 40–50 м3 /га. У період формування качанів, особливо в спекотну погоду, коли температура підвищується до 40 °С, збільшуємо поливну норму до 60–80 м3 /га. У деяких випадках ця норма доходить і до 100 м3 /га, коли рослини завдяки споживанню більшої кількості води знижують температуру і в такий спосіб нівелюють негативну дію високих температур, яка впливає на запилення культури. Про такий метод зменшення негативного впливу високих температур та повітряної посухи слід пам’ятати, особливо тим господарствам, які мають свою свердловину із недостатнім наповненням, через що в критичний період може не вистачити води для поливу. А це негативно позначиться на врожайності.

— Наскільки серйозними можуть бути наслідки стресу?

— Солодка кукурудза має генетичну схильність до формування бічних пагонів (залежно від гібрида їх ріст може бути контрольованим або неконтрольованим), які зазвичай виростають у довжину до 40–50 см. Коли рослини потрапляють у стресову ситуацію, бічні пагони можуть досягати висоти головного стебла, відбираючи на себе значну кількість вологи і поживних речовин, які рослина мала б використовувати на формування качана. Крім того, через сильний стрес рослини взагалі можуть не сформувати качанів.

Використання біорозкладної плівки на посівах кукурудзи

— Які основні технологічні елементи ви застосовуєте під час вирощування кукурудзи солодкої?

— З осені проводимо оранку на глибину 28–30 см, культивацію та вирівнювання ґрунту. Навесні боронуємо, проводимо передпосівну культивацію і сівбу. В основному це класична схема технологічних операцій, але кожна операція має бути виконана своєчасно та ретельно.

Крапельну стрічку, якщо є волога в ґрунті на момент сівби, укладаємо в період міжрядного обробітку, якщо вологи недостатньо — укладаємо під час сівби. Так, за один прохід наша сівалка Optima Kverneland вносить добрива та гербіцид, здійснює висів насіння, укладає крапельну стрічку та біорозкладну плівку.

Глибина загортання насіння становить усього 3–4 см, оскільки зернівка солодкої кукурудзи меншого розміру, тому в ній міститься менша кількість поживних елементів порівняно із зерновою кукурудзою. Під час останньої міжрядної культивації проводимо підгортання кукурудзи, це стримує рослини від вилягання під час літніх злив та сильного вітру.

— Яка норма висіву?

— Ми експериментували, відхилялися в бік збільшення або зменшення від рекомендованих норм висіву. Врешті-решт прийшли до того, що в нашому регіоні найкращою нормою висіву є 60 тис. шт./га. Із такої кількості рослин на 1 га ми, як правило, отримуємо від 30 до 40 тис. кондиційних качанів залежно від року.

Сівбу проводимо у 15–18 строків, щоб отримати конвеєр свіжої продукції протягом двох з половиною місяців.

— Розкажіть по систему живлення, яку застосовуєте в господарстві.

— Кукурудзу ми вирощуємо в монокультурі, тому й живленню приділяємо належну увагу. Під час сівби вносимо 100–120 кг/га амофосу або нітроамофосу, причому наша сівалка добрива вносить не в рядок, а на відстані 4–5 см від самого ряду. На сівалках, у яких відсутня така можливість і добрива вносяться безпосередньо в рядок, я рекомендую зменшити норму добрив до 50 кг/га під час сівби.

Далі, під час міжрядного обробітку ґрунту, вносимо по 220–250 кг/га азотних добрив (аміачну селітру, карбамід або КАС). У фазу 5–7 справжніх листків вносимо мікродобрива, що містять цинк та магній, а також монокалій фосфат нормою 20–30 кг/га. За тиждень до викидання волоті вносимо сульфат калію нормою 100 кг/га.

Посіви солодкої кукурудзи перед збиранням урожаю

— Наскільки інтенсивним є пестицидне навантаження на солодку кукурудзу?

— Ми рухаємося в бік зменшення негативних наслідків аграрної діяльності на довкілля за рахунок зменшення внесення гербіцидів. Для цього більше проводимо механічних прополювань. Із гербіцидів застосовуємо Примекстра Голд (компанії Syngenta). На окремих ділянках за потреби проводимо ручне прополювання бур’янів.

Фунгіциди фактично не застосовуємо. Основний неприємний момент — це шкідники: бавовняна совка та лучний метелик. Вони найбільше докучають. У минулі роки почали переходити на біоінсектициди. З цього року плануємо взагалі відмовитися від застосування хімічних препаратів для знищення шкідників. До того ж хімічні інсектициди найбільш ефективні за температури до 27 °С, в умовах підвищення температури до 35 °С і більше в них знижується ефективність.

— Як визначаєте період, коли потрібно вносити інсектициди?

— Раніше ми розставляли феромонні пастки, але вони в наших умовах не проявили високої ефективності. Практичний досвід підказав нам інший шлях, як можна моніторити появу шкідників. Так, орієнтовно з 21 до 23 год ночі ми об’їжджаємо поля. Якщо на відстані 1 км нам зустрічається 5 дорослих особин совки, значить, через три дні ми проводимо інсектицидну обробку. Це нетрадиційний метод, але дієвий. Також проводимо обстеження листового апарату рослин. Бавовняна совка відкладає яйця поштучно, тому треба мати неабиякий досвід, щоб помітити її яйцекладку і визначити період обробки так, щоб препарат був внесений тоді, коли личинка буде знаходитися на стадії розвитку 1–2 покоління.

— Ви застосовуєте на солодкій кукурудзі біорозкладну мульчувальну плівку. Які в неї переваги й недоліки?

— Мульчувальна плівка дозволяє отримувати більш ранню продукцію (у середньому на 6–7 днів) і сівбу проводити раніше рекомендованих строків.

Два роки поспіль ми застосовували біле агроволокно для накриття сходів, але коли кукурудза досягала висоти 10–12 см, його важко було видалити з поля без пошкодження рослин. Застосовували біорозкладну плівку ісландського виробництва, а коли на ринку України з’явилася альтернатива від українського виробника, перейшли на її використання. Наразі працюємо з компанією ВАТ «Укрпластик», замовляємо плівку товщиною 8 мікрон. Таку плівку рослини пробивають без зайвих перешкод. Трапляються одиничні випадки, коли паростки не можуть пробити плівку, у такому разі доводиться пробивати її вручну.

Рослини під плівкою розвивають більш потужну кореневу систему, мають товще стебло, формують початок більшого розміру. Укладання плівки — це додаткові затрати, приблизно 400–500 дол./га, але за ранніх строків сівби вони себе виправдовують. З метою якісного укладання плівки ми ретельно вирівнюємо поверхню ґрунту та намагаємося проводити обробіток так, щоб на полі була якомога менша кількість грудочок великого розміру.

— Яка врожайність і ціна реалізації продукції?

— Урожайність ми рахуємо не в тоннах, а в кількості кондиційних качанів на гектар. Середня кількість качанів з гектара становить приблизно 35 тис. шт. Треба розуміти, що ранні та більш пізні строки сівби, як правило, менш урожайні, бо рослини частіше потрапляють у несприятливі температурні умови: знижені температури порівняно з оптимальними за ранніх строків сівби, натомість більш високі температури під час запилення за пізніх строків посіву.

Ті качани, які не повністю запилилися або мають невирівняні ряди, вважаються некондиційними, тому ми їх не реалізовуємо, а віддаємо на корм тваринам. Можливо, в майбутньому зможемо поставити лінію для консервації окремо зернівок кукурудзи, але наразі для нас це не першочергове завдання.

Собівартість качана становить у середньому 2,3 грн/шт., це без додаткових витрат (біорозкладної плівки). Перші качани у 2020 році ми продавали за 5–6 грн, наприкінці сезону віддавали за 3 грн/шт., при тому, що вартість варених качанів на пляжах Одещини доходила до 30 грн/шт.

— Чи готові ви до кооперації з іншими виробниками?

— Так, але через відсутність державного регулювання та розбіжність менталітету співвітчизників досягти позитивних результатів від співпраці доволі складно. Тим господарствам, з якими маємо контракти на поставку нам кукурудзи, допомагаємо закуповувати насіння, проводимо консультації, намагаємося якомога більше контролювати виконання та якість технологічних операції.

— Ви не боїтеся конкуренції?

— Ні, не боюся. Що більше буде якісної продукції на ринку, тим швидше солодка кукурудза стане більш масовою. На жаль, доволі часто на ринку можна зустріти велику кількість неякісного товару, тож ми готові надавати допомогу задля покращення якості продукції в цілому.

Ми відкриті до поширення інформації, не приховуємо технологічні моменти, з радістю ділимося досвідом. Але, як показує практика, із десяти виробників, що пробують вирощувати цю культуру на своїх полях, залишається лише один, який продовжує нею займатися тривалий час. По-перше, це продукт, який має обмежений термін реалізації, його можна прирівняти до суниць садових. Обгортки качанів швидко змінюють забарвлення, через що погіршується товарний вигляд. Та й самі качани протягом п’яти днів потрібно зібрати та реалізувати. Зібрану продукцію бажано реалізувати в день збирання, бо під час зберігання за температури 30 °С вона за добу втрачає до 17% цукрів, які перетворюються на крохмаль, тому якість такої продукції істотно знижується.

— Які поради можете надати виробникам для кращої реалізації товару?

— Раджу збирати кукурудзу з шостої години ранку до 10–12-ї години дня. Під час транспортування великих партій треба мати на увазі, що качани за вологості 35–40% можуть нагріватися, внаслідок чого в них іще швидше знижується вміст цукрів. Ми рекомендуємо сітки в транспортних засобах складати на піддони для кращого їх провітрювання. Нереалізовану продукцію слід зберігати в прохолодному приміщені і збувати її протягом наступних декількох днів.

Продукція від господарства «Садкорн» у супермаркетах

— Транспортування качанів у рефрижераторі за низької температури зможе подовжити життєвий цикл товару?

— Так, але слід пам’ятати, що за зниження температури до точки роси качани намокають, що також позначається на товарній якості продукції. У такому разі ми рекомендуємо знімати верхні листки обгорток качанів. Краще, коли це роблять працівники супермаркетів безпосередньо перед викладанням товару на полиці.

— Чи збираєтеся постачати продукцію за межі Одеської області?

— Наш виробничий масив розташований на відстані 30 км від Одеси, 40 км до Затоки і близьких до неї курортних містечок. У нас є надійний канал реалізації вирощеної продукції. Однак у цьому році ми ведемо перемовини зі столичними супермаркетами саме в тому ключі, щоб продукція надходила на полиці торгових мереж протягом 24 год після збирання, оскільки ми зацікавлені продавати під нашою торговою маркою якісний продукт. А з цим є певні складнощі: потрібна чітка логістика товару по мережі столиці плюс додаткова підготовка товару (знімання верхніх листків обгортки, в яких під час транспортування погіршився товарний вигляд).

— Які чинники стимулюють, а які стримують розвиток вашого бізнесу?

— Ринок змінюється, змінюється політика супермаркетів. Щоб працювати з великими торговими мережами, треба докласти чимало зусиль, адже вони висувають високі вимоги не тільки до якості товару. Це виступає стимулом.

Якщо говорити в цілому за агросектор, стримує розвиток хаотичність ринкової політики, відсутність стабільності та державного регулювання, особливо ринку овочів. Незахищеність інтересів українських виробників дозволяє імпортувати продукцію рослинництва, у результаті чого знижується ціна на вітчизняні товари. Немає навіть достовірної інформації про посівні площі певної культури, через що важко спрогнозувати ціну на продукцію під час укладання контрактів. До цього переліку можна додати відсутність страхування, відсутність дотацій тощо.

— Які плани на майбутнє?

— У 2020 році нам вдалося експортувати партію солодкої кукурудзи у вакуумній упаковці на європейський ринок, тож у цьому сезоні збільшуємо площі під нею, щоб і далі розширювати цей напрям. Плануємо також 30–50% від запланованого обсягу вирощувати самостійно, решту отримувати за рахунок укладання контрактів з іншими сільгоспвиробниками.

Маємо намір виробляти екологічно чисту продукцію. З 2021 року ключі з 2021 року розпочинаємо співпрацю з ТОВ «Дунайський Аграрій», землю якого сертифіковано для такого виробництва.

Наталія Негуляєва, канд. с.-г. наук

журнал “Плантатор”, березень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ