Складові рентабельності

У господарстві «Тарутинська аграрна компанія» роблять ставку на виробництво якісної смачної свинини. 

Для ТЗОВ «Тарутинська аграрна компанія», що в Одеській області, якість виробленої свинини — пріоритет у роботі. Адже від цього показника безпосередньо залежить прибутковість бізнесу, орієнтованого на ринок свіжого м’яса. Як підприємству вдається виробляти якісний продукт і бути рентабельним, розповів директор компанії Андрій Пересунько. 

— Пане Андрію, здебільшого виробники свинини свою продукцію реалізовують м’ясокомбінатам. Ваше господарство обрало інший вид продажів — безпосередньо споживачу. Чому? Чи не ризикований такий шлях? 

— Ми виробляємо смачне м’ясо, тому й не здаємо його на м’ясокомбінати — реалізуємо в магазини та на ринки, де отримуємо за нього більшу ціну, ніж пропонують м’ясокомбінати. Взагалі ринок свіжого м’яса стабільніший і менш насичений, відтак вигідніший для тих, хто виробляє якісний продукт. Ціни, звісно, коливаються, але загалом теперішня ціна нас влаштовує. 

Щодо ризиків, то їх немає: якщо м’ясо не продаватиметься, його завжди можна реалізувати переробникам. Моє завдання — відстежувати продажі, контролювати якість свинини, щоб свиня забійних кондицій була великою і нежирною. Тоді можна отримувати за неї більшу ціну. Ось це — стимул для нас. 

— Нині через здешевлення зерна багато хто почав вирощувати свиней. Ви відчуваєте посилення конкуренції? 

— Налагодити свинячий бізнес не так просто й швидко — потрібно два-три роки, щоб свинокомплекс запрацював на повну потужність. А відгодівлю провадять небагато — за моїми спостереженнями. Тому про різке зростання конкуренції не йдеться. 

Окрім того, стверджувати, що через зменшення ціни на зерно свинарство стало суперрентабельним, не можна. Адже здорожчали шроти, зростає ціна медикаментів, преміксів, вітамінів, яка прив’язана до курсу долара чи євро. 

Нині попит на свинину дещо падає, бо сам обсяг ринку став меншим. Водночас і нам стало важче працювати: з об’єктивних причин — то світла немає, то затримання з доставкою зерна, преміксів тощо. Адже ми працюємо на покупній сировині… Однак загалом кількість виробників свинини, принаймні в нашому регіоні, не зросла, тож ми не надто відчуваємо конкуренцію. 

— Ви сказали, що виробляєте якісне смачне м’ясо. Як досягаєте такого результату? 

— Насамперед зазначу, що наше підприємство має замкнений цикл, тобто ми контролюємо всі етапи вирощування товарних свиней. Для якості м’яса важлива генетика, насамперед кнурів, від свиноматки більше залежить кількість поросят. Також на якість м’яса впливає годівля.  

Генетику треба час від часу міняти. Ми працюємо з багатьма генетичними компаніями, от тепер — із Genesus, Topigs Norsvin, деякими іншими. Кнурів Genesus породи дюрок завозимо з Великої Британії — вони мають добрий імунітет, стресостійкі, молодняк характеризується високою швидкістю росту, а вирощена свинина — смачна й соковита. 

Свинок F1 купуємо в Україні, бо завозити з-за кордону — нам невигідно. Обираємо продуктивну генетику, з якою легко працювати. Наприклад, свинки Genesus, частка яких становить 30% поголів’я, вирізняються високим статусом здоров’я, спокійним характером, добрими показниками відтворення — народжують у середньому по 14 поросят середньою вагою 1,3 кг. Вони мають високий темп росту, добре споживають корм, у результаті середньодобовий приріст становить понад 700 г. За двадцять п’ять тижнів маємо товарну свиню вагою 120–125 кг. 

— Як працюєте над продуктивністю свиноматок? 

— Окрім генетики для підвищення продуктивності свиноматок потрібна правильна годівля, розумна техніка осіменіння, сприятливий мікроклімат, якісний ветеринарний догляд. 

Багато залежить від умов утримання. Адже доведено: якщо температура в приміщенні на один градус нижча від норми (18 градусів), то свині енергію з’їденого 50 г корму витрачають на обігрівання власного тіла. Тобто якщо в приміщенні температура тільки 10 градусів, то 400 г з’їденого корму піде на підтримання температури тіла. 

— То які умови ви створили для комфортного утримання свиней? 

— Наші ферми перебудовано з колишніх корпусів старої вівцеферми. Якщо порівнювати з європейським рівнем, — а там або суперсучасна ферма, або традиційна, — то наша ферма середнього рівня. У нас встановлено обладнання європейських і вітчизняних виробників. Автоматика, вентиляція — європейська, зокрема наш постійний постачальник обладнання — Big Dutchman. Металоконструкції є й українські — їхня якість не гірша від європейських зразків. 

Через 13 років роботи проводимо реновацію ферми — подекуди замінюємо вентиляцію тощо. Багато коректив додає війна — доводиться міняти постачальників, адже раніше чимало виробничих потужностей із виготовлення обладнання для свинокомплексів було розташоване на Сході крани. 

Дуже велике значення для продуктивності тварин має менеджмент. Ферма укомплектована кадрами відповідно до європейських стандартів. Підприємство порівняно невелике — маємо 546 свиноматок, тож 12 осіб включно з технологом, операторами, техніками, виробниками комбікормів тощо, вистачає для обслуговування такого свинокомплексу. Вони постійно підвищують свій кваліфікаційний рівень, зокрема за підтримки генетичних компаній, компаній — виробників кормів. 

— Ви зазначили, що якість м’яса крім генетики найбільше залежить від годівлі. Які особливості ваших раціонів? 

— Особливість одна: якісні корми, з високим умістом білка. Найзатратнішою в годівлі є зернова та білкова групи, преміксам належить невелика частка витрат. Щодо кормів ми співпрацюємо з компанією «Трау нутришин Україна». У нас добрі відносини з менеджментом цієї компанії. Вони нам складають раціони, перевіряють якість зерна, відстежують процес годівлі. На мою думку, це компанія №1 у світі, яка забезпечує якісними кормами тваринницьку галузь. Взагалі надійні партнери, що пропонують якісний продукт, — надзвичайно важливо для підвищення продуктивності свиней. 

— Ваша компанія з початку створення, з 2009 року, практикувала рідку годівлю. Як ви оцінюєте цей вид годівлі з погляду економіки виробництва та продуктивності поголів’я? 

— Рідку годівлю ми практикували, бо мали, чим годувати, мали сироватку. Адже ми починали свою діяльність як переробне молочне підприємство. Тоді гостро постало питання утилізації сироватки із сирних заводів, а це дорогий і складний процес. Тож, порахувавши, ми вирішили, що вигідно буде започаткувати свинарство — так і сироватку утилізуємо, і на кормах заощадимо. А поготів, що до ферми від сирзаводу всього 7 км, а отже, витрати на перевезення — мінімальні. 

Окрім того, сироватка — цінний продукт, адже містить 0,7–1% білка, 6% — сухої речовини. Тобто 20 л сироватки заміняє 1 кг повноцінного комбікорму, що позитивно впливає на здоров’я та темпи росту свиней. До речі, рідку годівлю ми застосовували тільки для свиней на відгодівлі та поросних свиноматок. 

Проте наразі ми відмовилися від рідкої годівлі, бо немає сировини. Тепер логістика занадто дорога, щоб привозити багато молока для переробки. А якщо сироватки немає, то рідка годівля не має переваг перед сухою з економічного погляду. На двох однакових фермах показники продуктивності свиней від рідкої та сухої годівлі будуть однаковими. Зменшити витрати на годівлі сухими кормами можна, додаючи дешеві інгредієнти — спиртову барду тощо. У такому разі суха годівля економічно вигідніша. 

— Чи вдається вам економити на кормах? 

— Зекономити особливо нема на чому. Адже ми всі складові, зокрема зерно, купуємо за ринковою ціною, власної сировинної бази не маємо. Тому собівартість свинини постійно змінюється — залежно від ціни кормової сировини на ринку. Ми працюємо з коліс, але маємо запаси сировини для виробництва комбікормів на три місяці. Запас зерна на рік нині не робимо через постійну зміну кон’юнктури ринку. А електроенергія, зарплати ростуть постійно. Одне-єдине, що здешевлює виробництво свинини, — наявність комбікормового цеху. 

— Повертаючись до теми якості м’яса, не можна не згадати про таке делікатне питання, як залишки антибіотиків у ньому. Як ви розв’язуєте цю проблему? 

— Звісно, у лікуванні хвороб без антибіотиків не обійтися. Але додавати їх у корм для профілактики — не можна. Так ми зробимо тільки гірше, адже через резистентність до антибіотиків неможливо буде вилікувати інфекційні хвороби, спричинені резистентними вірусами чи бактеріями. Тоді все стадо може злягти від незначного вірусного захворювання. Тому ми застосовуємо антибіотики точково — для лікування однієї свині чи групи свиней. Але якщо мікроклімат у приміщенні нормальний, є постійний доступ до води, забезпечено належні заходи біобезпеки, то особливих проблем немає. Профілактуємо хвороби, зокрема й через випоювання. В осінньо-весняний сезон застосовуємо вакцинацію проти мікоплазми. Співпрацюємо з двома десятками фармацевтичних компаній, купуємо кращі й дешевші медпрепарати. 

— Ви згадали про заходи біобезпеки. Як у вас на підприємстві налагоджено цю систему? 

— Біобезпеки обов’язково треба дотримуватися. І не тільки, щоб запобігти АЧС, але й багатьом іншим хворобам. Деззаходи, обмежений допуск людей на підприємство, поділ на чисту й брудну зони, огорожа ферми — все це у нас забезпечено. Головне, що наша ферма розташована далеко від населених пунктів і доріг з інтенсивним трафіком. Та й у нашій зоні не так багато ферм. Тому особливої загрози поки що не бачимо. 

— На вашу думку, які складові рентабельного свиновиробництва за теперішніх умов? 

— Тут багато складових: правильно підібрана генетика, менеджмент, технічні можливості підприємства, щоб забезпечити умови утримання. І, звісно, маркетинг. Немає такого: купив генетику або збудував сучасну ферму — і в тебе все добре. 

Нині виклик для всіх свиногосподарств один — війна. Про справжню розбудову можна говорити тільки після перемоги, коли Україна матиме можливість спокійно розвиватися. Проте й в умовах війни ми працюємо, бо людям потрібно м’ясо, бо треба підтримувати внутрішню економіку. Тому в планах на 2024 рік подальша реновація ферми та будівництво сучасного комбікормового заводу.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ  

Іван Редька, фахівець зі свинарства, ТОВ «Трау Нутришин Україна»  

— У цей нелегкий час ТЗОВ «Тарутинська аграрна компанія» є одним із еталонів стійкості нашої країни, враховуючи її географічне положення щодо зони бойових дій. Долаючи постійні загрози та виклики, компанія не лише утрималась на ринку, а й надійно посіла свою нішу виробника високоякісної та смачної свинини. 

Незважаючи на те, що господарство працює на покупній сировині, завдяки професійному зворотному зв’язку та оперативній роботі дослідної лабораторії й команди технічної підтримки ТОВ «Трау Нутришин Україна» ми оперативно корегуємо та збалансовуємо раціони для годівлі, враховуючи генетичні особливості та потенціал тварин. Регулярний контроль якості й поживності кормів у поєднанні з професійною організацією виробничого процесу — основа успіху компанії. 

Інтегруючи європейський досвід, ТЗОВ «Тарутинська аграрна компанія» однією з перших в Україні імплементувала спеціально адаптовані, портативні годівниці Milkiwean Transition Feeder — систему годівлі поросят на основі йогурту Milkiwean у поєднанні з гранульованим або розсипним престартером для вирощування поросят на ранніх етапах життя та поросят-сиріт із недостатньою масою тіла. Це дає змогу компанії максимально зберігати поголів’я тварин на ранніх етапах виробництва й стимулювати темпи росту в найкритичніший період життя поросят.  

Євген Шатохін, директор ТОВ «ГЕНЕСУС Україна»  

— ТОВ «ГЕНЕСУС Україна» збільшила об’єм реалізації племінного поголів’я свиней (у грошовому еквіваленті) 2023 року у 2,3 раза проти 2022 року. Досягти такого результату без довіри та лояльності наших клієнтів компанія не змогла б за жодних обставин — я щиро дякую всім нашим партнерам і клієнтам за те, що 2023 року ви були разом із нами! 

Хотів би привітати всіх свинарів України з Новим роком і побажати передусім перемоги й миру, надії та досягнення поставлених завдань. І, звичайно ж, розвитку, який неможливий без якісної та комфортної в роботі генетики. 

2024 року ТОВ «ГЕНЕСУС Україна» збільшує виробництво гібридних свинок Ф1 практично вдвічі, розширивши перелік господарств-партнерів, які тепер працюють у Хмельницькій, Полтавській та Черкаській областях. Також цього року ТОВ «ГЕНЕСУС Україна» розпочинає виробництво свинок і кнурів порід йоркшир, ландрас і дюрок на власній племінній фермі в Київській області — всі завезені на цю ферму з Великої Британії тварини будуть геномно оцінені для гарантування ще якіснішого процесу генетичного відбору для наших клієнтів.  

Інформаційна довідка  

Компанія Big Dutchman International GmbHє світовим лідером у галузі розроблення та виробництва системного обладнання з утримання та годівлі для сучасного птахівництва й свинарства. Асортимент підприємства сімейного типу містить як традиційні системи годівлі з комп’ютерним керуванням, так і обладнання для керування мікрокліматом, очищення відпрацьованого повітря та енергопостачання. Компанія пропонує широкий спектр послуг — від будівництва невеликих сільськогосподарських підприємств і до реалізації комплексів замкнутого циклу з усіма опціями включно — від планування до введення в експлуатацію. 

Big Dutchman International GmbH має 85-літню історію. Нині штат компанії, головний офіс якої розташовано в м. Фехта, налічує 3.400 працівників по всьому світу, зокрема понад 30 фахівців більш як 22 роки працюють у київському офісі. Надійне обладнання компанії експлуатують на всіх п’яти континентах у понад 100 країнах світу. Група Big Dutchman нещодавно досягла обсягу продажу близько 1,123 млрд євро.