Перемогти обставини

 Як закінчити найскладніший в історії країни рік в плюсі та ще й не зекономити на якості, знають садівники Чернівецької області

Двадцяти гектарам саду, закладання яких «Молодіжна аграрна спілка» відклала на початку війни на невизначений строк, все ж бути. Про це «Садівництву по-українськи» розповідає директор компанії Віталій Нігалатій. 

Сад вдасться посадити майбутньої весни завдяки отриманому господарством державному гранту у розмірі 7,3 млн гривень. Це будуть додаткові площі до вже наявних садів на 48 га. 

Попри складні обставини «Молодіжна аграрна спілка» тримається на плаву і навіть закінчила минулий маркетинговий рік з невеличким прибутком. Компанія зібрала непоганий врожай основних експортних сортів, якщо не брати до уваги Джонапринц, якому завадили весняні приморозки. 

Керівники господарства, як і раніше, дотримуються позиції не економити на засобах виробництва та зарплатні персоналу. Проте ринкові перспективи майбутнього року розгледіти важко, каже пан Нігалатій. Нинішні низькі ціни на яблука та подорожчання засобів виробництва можуть змусити затягнути пояси наступного року. 

— Пане Віталію, до якого місяця ви збували врожай минулого року та які у вас підсумки маркетингового року? 

— Яблука продавали, здається, до початку червня. Кінець минулого маркетингового року був поганий, бо вартість транспортування зросла через те що, все пішло через Румунію. Та попри ці негаразди ми вийшли у плюс за загальним прибутком. Це невеликий, але плюс. 

— Як війна вплинула на темпи продажів та роботу в саду? 

— По-перше, підвищилася ціна на дизпаливо, було важко знайти транспорт, були великі черги на відвантаження. Підвищилися ціни на ЗЗР та добрива, а яблука в ціні не зростали. Це основна проблема через війну. А роботи у саду що на весні, що далі аж до кінця збирання врожаю ми провели вчасно, за графіком та у повному обсязі. Проблем з робочою силою також не було. 

— Що можете сказати про обсяг та якість урожаю «Молодіжної аграрної спілки» нинішнього року? 

— Ми зібрали понад 1900 т яблук. Це менше, ніж торік, коли цей показник був 2770 т. Така різниця внаслідок менших зборів сорту Джонапринц, який цього сезону в нас постраждав через весняні приморозки — не дуже добре зацвів. З іншими сортами все добре: Голден та Гала більш пристосовані до низьких температур. Через мороз у всіх цього року проблеми з Джонапринцем. До того ж рік такий, що мало опадів. 

— Чи почали ви вже продавати яблука? 

— Ні. Орієнтовно плануємо почати десь перед Новим роком. А що буде далі, загадувати, як ви розумієте, поки складно через обставини у країні. 

— Якусь стратегію продажів продумували на маркетинговий рік? 

— У планах поки що тільки Європа через те, що логістика буде дешевша. В Азію везти дуже дорого. А взагалі я не можу це прогнозувати, адже ми ще навіть не почали продавати. Тому це так, мої думки вголос. Утім, є ті, хто вже продає. 

— Що вони кажуть? 

— Що логістика дорога. Через це яблуко не виходить дешевим. Ми продаємо через декілька компаній-експортерів. 

— Чи влаштовує вас якість яблук цього року, якщо не враховувати Джонапринц? 

— Взагалі з цим не було проблем. І щільність є, яка потрібна, і колір, і розмір. Сподіваюсь, з якістю для експорту проблем не буде. Наші Гала та Голден, як ми плануємо, підуть до Європи. 

— Чи вже почали закуповувати агрохімію на майбутній сезон? 

— Зараз якусь частину калію маємо купляти, щоб вже розкидати, якщо перший сніг зійде. Далі закуповуватимемо ЗЗР та добрива мірою потреби. 

— З ким співпрацюєте з постачальників хімії? 

— Це компанія «Агронова» — наш постійний партнер. Вони зважають на наші обставини — дають нам декілька місяців, щоб розрахуватися за ЗЗР та добрива. 

— Зараз у багатьох садівників проблема номер один — нестача оборотних коштів. Як у вас з цим? 

— Важкувато. 

— Чи доводилося на чомусь заощаджувати у виробничому процесі? 

— Ні на технологіях, ні на захисті ми не заощаджуємо. Може, й доведеться це робити наступного року, але, сподіваюся, до цього не дійде. 

— Який відсоток вашої продукції минулого року пішов на експорт, а який на внутрішній ринок? 

— На експорт з тогорічного урожаю ми продали приблизно 40%. У 2020/2021 маркетинговому році за кордон пішов більший відсоток через те, що продавали на зовнішні ринки навіть другий сорт яблук. 

— За якими каналами збували яблука на внутрішньому ринку? 

— Це супермаркети в основному, «АТБ» та роздрібна торгівля. 

— Ви почали співпрацювати з «АТБ» навесні. Які зараз враження? Як вони розраховуються? Бо садівники скаржаться на розрахунки з мережами.

 — «АТБ» завжди це робить вчасно. Ми отримуємо гроші упродовж двох тижнів, як за договором. 

— Яка була в середньому закупна ціна на ваше яблуко минулого сезону? 

— Чотирнадцять гривень.  

— Яку ринкову ситуацію очікуєте майбутнього сезону? 

— Було б добре, щоб хоча б у нуль вийти. На прибуток розраховувати важко. 

— Перейдемо до теми гранту. Як ви готували проєкт, як проходили процедуру подання? 

— Ми планували садіння нових площ ще до війни та до появи грантової програми. Війна внесла у цей план корективи — відклали на рік. Потім прочитали про грант та зробили проєкт. Точніше, доробляли той, що нам раніше зробила на новий сад компанія «Іригаційні системи». Та просто підвантажили його у «Дію». 

— Ви взяли грант на освоєння майже 20 га додаткових нових площ. Які сорти плануєте на них вирощувати? 

— Садитимемо Галу Шніко та Шніко Ред. 

— Чи змінюватимете щось у технологіях на нових площах, на відміну від тих, що у вас вже плодоносять? 

— Ми змінюємо схему садіння. У нас було 4 х 1 м, а зараз буде 3,3 х 0,8 м. 

— Чи складали ви вже якісь договори за грантовим проєктом на саджанці та обладнання? 

— Так, вже є договір на дріт, але ще від банку чекаємо проплати. Якщо все нормально з цим першим договором пройде, закуплятимемо далі. 

— А можуть виникнути проблеми? 

— Ця процедура нова для самого Ощадбанку. Вони так і кажуть: будемо пробувати, а далі підвантажуватимемо інші договори. Знову ж таки питання: за який строк грантові кошти надійдуть до банку? Вважаю, головне, щоб були у наявності кошти, тоді ця схема працюватиме. 

— Крім шпалери, саджанців та системи поливу, що ще можете поставити на нову ділянку під грантову програму? 

— Перероблятимемо насосну станцію — треба ставити потужніші насоси. Систему поливу нам робить компанія «Іригатор». На нові ділянки вже проклали труби. Ми взагалі ділянку підготовили раніше отримання гранту — зробили чизелювання ґрунту, розбили на сектори, поставили стовпчики італійського виробництва. Це робила компанія «Артес Політехніка». Грантові гроші підуть на саджанці, також італійські, Gruber Genetti. Треба доробити полив, докупити дріт, троси. Проте суми гранту на ці потреби все одно не вистачить. 

— Назвіть плюси та мінуси грантової програми. 

— Я бачу лише плюси. Хоча тут менше виходить коштів на гектар у порівнянні з програмою компенсації, яка  діяла раніше, а у процедурі все швидше та зручніше. Не треба кататися з проєктами у район, а потім в область, скрізь погоджувати його в інстанціях. Підвантажив у «Дію» і все. 

— Чи легко буде для вашого виробництва виконати умову програми щодо створення певної обов’язкової кількості робочих місць? 

— Трохи забагато вимагає ця норма, але все ж доведеться зробити. У принципі її можливо виконати. 

— Які роботи в саду проводите наприкінці осені та на початку зими? 

— Наприкінці листопада приступили до обрізування, з яким сад буде заходити у зиму. Новий сад закладатимемо вже навесні. Там все вже майже підготовлене, залишилося лише фрезою пройти, щоб зробити траншеї для нових насаджень. 

— Що сьогодні потрібно робити для ефективного покращення якості вирощування, збирання, пакування, зберігання урожаю? Що для цього робите ви? 

— Щоб утримати якість, не можна економити на засобах виробництва. А не економити сьогодні комусь просто неможливо. У когось, як у нас, залишилось у запасах стільки, щоб протриматися ще рік. Але потім заощаджувати буде просто неможливо, якщо ціна на яблука буде така, як зараз. Що тут собі та іншим порадити, навіть не знаю. Напевно, одне: щоб мир був в Україні скоріше, а там, я думаю, ситуація в економіці зміниться. 

— Які питання зараз вас хвилюють як садівника найбільше? Що б ви хотіли почути від експертної спільноти у сфері садівництва? 

— Цікаво, наприклад, було знову порушити питання державної компенсації на закупівлю контейнерів для внутрішніх переміщень та зберігання яблук. На них йде немаленька частина оборотних коштів садівничих господарств. Те саме стосується садової та складської техніки. Добре було б щоб і градобійну сітку компенсували. Ми її плануємо орієнтовно на 2023 рік. Цікавлять будь-які програми фінансування виробництва, бо зараз немає ні ціни, ні нормального збуту. Багато людей повиїжджало — в Україні буде важко яблуко продавати. 

— А щодо технологій? 

— Поки про них навіть не думаємо. Адже перше завдання — знайти гроші, зокрема, на заробітну плату, щоб люди не розбіглися. Щоб рік пройшов не в мінус. А потім вже технології.