Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Локальні прогнози

Павло Єльцов
директор ТОВ «Птахофабрика “Просяне”»
Поділитись:
Павло Єльцов

Про ситуацію на ринку м’яса птиці, роботу підприємства та можливі сценарії його подальшого розвитку розповів директор ТОВ «Птахофабрика “Просяне”» Павло Єльцов.  

Сьогодні на ринку м’яса птиці не найкращі часи. Ми спостерігаємо катастрофічну ситуацію з вартістю кормів для птиці, спричинену нестачею зернових, відповідно, збільшилися ціни на них. Ускладнює ситуацію пандемія, карантин та затяжна внутрішньоекономічна криза. Як далі розвиватиметься ринок бройлерів загалом і ТОВ «Птахофабрика “Просяне”» зокрема журналу «Наше птахівництво» розповів директор ТОВ «Птахофабрика “Просяне”» Павло Єльцов. 

Павле, як, на вашу думку, сьогоднішня криза, що склалась на ринку зернових, впливає на птахівництво? 

— Ситуація, що склалася на ринку зернових та олійних культур, є дуже критичною для тваринницької та птахівничої галузі. Ціни, за якими сьогодні реалізують свою продукцію виробники рослинної сировини для виготовлення комбікормів, не дають змоги бути рентабельними не тільки малим та середнім підприємствам, а й навіть холдингам з вертикально інтегрованою системою виробництва. Вплинути на цю ситуацію ми можемо тільки побічно, опосередковано на рівні громадських ініціатив. Зараз українська Асоціація «Союз птахівників України» працює з Кабінетом Міністрів, щоб розв’язати цю проблему методом квотування експортних постачань, введення дотацій для виробників внутрішнього ринку тощо. 

Закупівельні ціни на комбікорми збільшилися в рази, а вартість продукції птахівництва залишилася на колишньому рівні. Розумію, що зараз ніхто не зацікавлений у підвищенні ціни на м’яса птиці до 60 грн за кілограм, але така ціна була б об’єктивною, зважаючи на ціни за комбікорми. 

На жаль, склалася така ситуація, що птаховиробники затиснуті в рамки цінових критеріїв: з одного боку висока ціна на комбікорм, а з іншого — низька відпускна ціна на продукцію птахівництва. На цю ситуацію ми ніяк не можемо вплинути, але від неї залежить, наскільки бізнес буде рентабельним чи навпаки. 

Що стосується роботи нашого підприємства, то протягом літнього періоду та початку осені економічні показники виробництва були на непоганому рівні, бо була недорога рослинна сировина на ринку, а також завдяки покращенню ефективності виробництва підприємства і виробничих показників (конверсії корму, оптимізації витрат на вирощування птиці тощо). 

— Як саме ваше підприємство покращило ефективність виробництва й чи намагаєтесь і надалі економити у процесі вирощування птиці? 

— На мій погляд, економія має бути виправданою і при цьому не повинно бути ніяких ризиків для птиці. Як показує моя практика, за грамотного використання наявних ресурсів економічна ефективність досягається в рази краще. Наприклад, забезпечення повноцінної та збалансованої годівлі при старті птиці, а також застосування якісних європейських вакцин, правильних профілактичних заходів зі своєчасним контролем материнського імунітету. Все це забезпечує наприкінці вирощування високі показники продуктивності. Тому тут краще застосувати термін не «економія», а «оптимізація». 

Наведу один із прикладів оптимізації конкретного виробничого процесу. У нас на підприємстві доволі жорстка вода, в якій не повністю розчиняються ветеринарні препарати для випоювання птиці. Разом зі спеціалістами птахофабрики та однієї компанії вирішили розробити систему фільтрації, яка дасть змогу зменшити жорсткість води, відповідно, збільшиться розчинність лікарських засобів. Зараз цей проєкт на стадії розроблення, але найближчим часом ми вже зможемо отримати динаміку економії. 

Щодо глобальних речей, зокрема у системі опалення пташників перейти з газу на альтернативніші способи, — це дуже серйозні інвестиції, їх поки що в планах немає. 

— У зв’язку з пандемією коронавірусу, які засоби захисту ви впровадили на птахофабриці для робочого персоналу? 

— Усі повинні розуміти, що на підприємствах такого типу, згідно з чинними ветеринарно-санітарними правилами, всіх заходів захисту дотримувалися і раніше в повному обсязі. Тому під час введення карантинних умов, зважаючи на сьогоднішню ситуацію, практично нічого не змінилося окрім обов’язкової термометрії на вході на підприємство та надягання з маскою захисного щитка. Нам всім дуже важливо вберегти працівників птахофабрики від небезпечної хвороби. 

— Сьогодні актуальною є проблема з кадрами. Як її розв’язуєте? 

— Звичайно, дефіцит кадрів на робочі спеціальності існує. У зв’язку з тим, що наше підприємство розташовано в сільській місцевості, робочий персонал на підприємстві в основному із села. Ми постійно проводимо індексацію заробітної плати робітників для того, щоб люди бачили адекватне її зростання. Також у нас є система мотивації, що залежить від ключових економічних показників діяльності підприємства. Адже, коли люди бачать, що їхня заробітна плата напряму залежить від виробничих показників, з’являється бажання більше працювати для високої результативності. Ми зацікавлені в ефективному управлінні людськими ресурсами, бо це має вирішальне значення для успіху нашого підприємства. 

— Експортні постачання для вашого підприємства — це актуальне питання? 

— На сьогодні наше виробництво для стихійного експорту категорично не підходить, тому що ми не можемо конкурувати за ціною на українську курятину з холдингами згідно з експортними контрактами. 

Хоча певні наміри щодо експорту продукції маємо. У нас є пропозиція від однієї арабської компанії на постачання невеликих тушок птиці вагою 1000–1200 г, у нас це вважається некондиційною продукцією. Також під це замовлення нам потрібно буде переоснащувати всю виробничу операційну ланку. 

Разом із нашими громадськими птахівничими організаціями зараз ведемо переговори з арабськими торговельними мережами про постачання певного обсягу курятини на довгостроковій основі. Сьогодні ми весь обсяг виробленої курятини, а це 60–80 т м’яса птиці на тиждень, реалізовуємо на внутрішньому ринку. До відома, ринок тільки Харківського регіону загалом споживає у тиждень близько 250 т курятини. 

Восени цього року на підприємстві відбулася низка організаційних змін, ми підписали договори окрім переробних підприємств та магазинів також із торговельними супермаркетами міста Харкова, таких як «Ашан», «Фоззі Груп», «Велика кишеня», «Рост», «Клас» тощо. Також розширили географію постачань у Дніпропетровську та Полтавську області. 

Хочу зазначити, що клієнти готові платити високу ціну за нашу продукцію, попри широкий вибір продукції конкурентів. Тому сегмент невеликих магазинів для нас залишається пріоритетним. 

— Розкажіть про плани підприємства на майбутнє. Що нового впроваджуватимете найближчим часом? 

— Ми плануємо протягом трьох наступних років збільшити поголів’я птиці вдвічі, побудувати та ввести в експлуатацію 15 нових пташників на території птахофабрики. Потужності забійного цеху дають змогу це зробити. 

Наступні 3–5 років плануємо зробити власний інкубаторний парк для отримання добового молодняку. Хочемо уникати застосування антибактеріальних препаратів під час посадки птиці, натомість використовувати пробіотичні засоби. 

Сьогодні великою незручністю для нашого підприємства є відсутність власного бренду та індивідуального пакування продукції. І хоч наша компанія усіма силами намагається тримати преміальну якість виробленої продукції, але коли товар в супермаркетах лежить поряд з конкурентами, то споживач не може нас диференціювати. Тому найближчим часом ми зосередимося на покращенні маркетингової політики підприємства. 

Наталія Жейнова

журнал «Наше Птахівництво», січень 2021 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ