Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Крос Коб 500 дає високі показники збереженості та продуктивності птиці

Буде краще

Андрій Піддубний
власник ФОП Піддубний А. О.

Сьогодні нестабільність у країні завдала великого удару по всіх галузях сільського господарства, зокрема й по племінному птахівництву 

Андрій Піддубний

ФОП Піддубний А. О., що у с. Малий Кобелячок Полтавської області, зарекомендувало себе як надійний постачальник добового молодняку бройлерів не лише у своєму регіоні, а й по всій Україні. Нині господарство на стадії реорганізації і найближчим часом називатиметься фермерське господарство «Малокобелячківське». 

Сьогодні господарство є племптахорепродуктором ІІ порядку з вирощування курей батьківського поголів’я кросу Коб 500. На думку власника підприємства, пана Андрія Піддубного, саме цей крос дає високі показники збереженості та продуктивності птиці. 

За час роботи господарства спеціалісти врахували всю специфіку та нюанси годівлі, утримання та успішно задовольняють потреби як населення, так і птахогосподарств добовим молодняком. «З комерційної точки зору, цей крос краще продається на птахівничому ринку, бо як прирости, так і вихід м’яса у нього вищі у порівнянні з іншими», — вважає пан Андрій Піддубний. Про ситуацію, яка склалася на українському ринку племінної продукції, рентабельність виробництва, досвід роботи та плани розвитку господарства пан Андрій розповів журналу «Наше птахівництво». 

Пане Андрію, яка сьогодні, на Ваш погляд, ситуація на птахівничому ринку? 

— Ситуація нині неконтрольована та нестабільна. Ніхто не може прогнозувати, що буде з ринком далі і як на ньому працювати найближчим часом. Зимовий період виявився дуже важкий для виробників м’яса птиці. Висока ціна на зернові культури, а відповідно, комбікорми та комунальні тарифи значно ускладнила ситуацію. Відповідно, багато птахогосподарств працювало без прибутку. Ціни на молодняк птиці були низькі, несумісні з витратами на його вирощування. До того ж дуже впав попит на молодняк. І тільки зараз, із початком сезону інкубації, ситуація більш-менш покращилася, птаховиробники намагаються компенсувати зимову кризу. 

Сьогодні все ще актуальною і важливою проблемою залишається висока вартість комбікорму, який займає основну статтю витрат під час вирощування птиці. Особливо важко в цій ситуації невеликим господарствам, які мають обмежені ресурси, через що такі коливання в ціні на корми негативно позначаються на їх рентабельності. Звичайно, деякі великі холдинги не так відчутно реагують на такі цінові коливання, бо мають дотації від держави. Тому вони можуть диктувати і ціни на м’ясо курки на ринку, то підіймаючи, то різко знижуючи їх. Хоча розподіляти компенсації потрібно й на фермерські господарства, які справді потребують підтримки держави, я так вважаю. 

Як зміниться ринок птахівництва в майбутньому? 

— На мою думку, всі наслідки кризи на ринку ми будемо спостерігати наприкінці року. Нині ще не так гостро відчуваються проблеми. Чому в кінці року, бо як було раніше: закінчується рік, господарство підраховує бюджет та формує, який запас коштів потрібен на наступний сезон, вирішує, що треба придбати для зниження собівартості продукції. Сьогодні підприємства працюють або в нуль або в мінус, відповідно, запаси зробити ні з чого, щоб закупити кормову базу. Виробникам нічого не залишається, як в наступному сезоні виробляти продукцію з високою собівартістю, що, своєю чергою, буде невигідно для споживачів. 

Я вважаю, що ситуація на ринку птахівництва погіршуватиметься. Але ті підприємства, які матимуть можливість  закупити зернову групу восени та виготовляти власними зусиллями комбікорм, працюватимуть хоч із невеликим, але прибутком. А тим господарствам, які працюють на покупному комбікормі, без кредитів не обійтися. І те, що держава пропонує програму компенсації процентної ставки для суб’єктів підприємництва, які, зокрема, здійснюють свою діяльність в аграрному секторі, в рамках якої можна буде зменшити сплату базової процентної ставки до рівня 5–7–9% річних, цього навіть не вистачить, щоб зробити один цикл вирощування птиці кількістю, приблизно, 150 тис. голів. 

На мою думку, ринок птахівництва з часом переорієнтується. Обсяги експортних постачань теж поступово відновляться. Ціна на м’ясо птиці суттєво не підвищиться, можливо, відсотків на 25, бо форвардні контракти, закладені на зерно, доволі високі, як порівняти з минулим роком. Але ми не втрачаємо надії, нас не так легко зламати. І хоч за останні роки в нас маржинальність зменшилася у два рази, ми продовжуємо утримуватися на ринку й розвивати свій бізнес. 

Чи залишається сьогодні рентабельним племінне виробництво бройлерів? 

— Ринок племінного виробництва бройлерів поступово переформовується. Якщо говорити про реалізацію інкубаційного яйця для населення, то можемо спостерігати зниження попиту, тому що молодь не хоче займатися вирощуванням птиці, а старого покоління все менше. 

На племінному ринку виник своєрідний колапс. Зараз ціна на інкубаційне яйце нижча його собівартості виробництва. У зв’язку з цим багато племінних підприємств приймають рішення про припинення своєї діяльності. 

Як Вам у такій ситуації вдається залишатися на ринку і не скорочувати племінне поголів’я? 

— Наше підприємство працює стабільно, задовольняючи потреби клієнтів у повному обсязі з адекватною ціновою політикою. Ми зменшили темпи вкладання інвестицій у розширення бізнесу, перенаправивши їх на вдосконалення технології утримання та підвищення якості продукції. Вважаю, що швидко намагатися наростити темпи виробництва ми можемо, але наразі такого завдання перед собою не ставимо, бо сьогодні це шлях в нікуди. 

Ситуація з дефіцитом зерна — це реальність чи вигадка? 

— Проблеми на ринку зерна немає, це створюється штучно для збільшення попиту та цінової політики. Щороку в літній період ми спостерігаємо «скидання» залишків зерна за низькою ціною в очікуванні нового врожаю. Проте його стартова ціна буде саме і залежати від наявності залишків. Сьогодні актуальнішою проблемою є дефіцит білкової складової комбікорму (шроти, соя, макуха), особливо якісної сировини. Пропозиції на ринку, звичайно, є, але якість продукції зовсім не відповідає встановленим стандартам. Також є проблеми з постачанням субстанцій вітамінів, мінералів, амінокислот із Китаю для виготовлення преміксів. 

Чи можна спробувати знайти альтернативні засоби використання білкової сировини? 

— Щодо нашого підприємства, яке займається вирощуванням батьківського поголів’я, то ми не можемо ризикувати та робити експерименти на птиці, використовуючи альтернативні джерела. Одна помилка в розрахунках може коштувати підприємству дуже дорого — призвести до втрати продуктивних показників птиці та зниження рентабельності виробництва. Потім знадобиться щонайменше декілька тижнів, щоб повернутися на попередній рівень продуктивності. Тільки через сім місяців утримання батьківського поголів’я йде повернення витрачених грошей. Тому економити 100 грн на тонні корму немає сенсу, це нелогічно за вирощування племінної птиці. 

Знаю багато підприємств, які вирощують товарні стада бройлерів на м’ясо, що успішно використовують альтернативні джерела білку, такі як клітковина та м’ясо-кісткове борошно. При цьому вони отримують непогані результати вирощування, але в нашому випадку це просто недопустимо. 

Комбікорм ми робимо на власних потужностях. Маємо сучасну автоматичну лінію потужністю 3 т за годину. Рецептури коригуємо залежно від пори року, віку та умов утримання птиці. І це дуже великий плюс за теперішньої ситуації на птахівничому ринку. 

Розкажіть, як плануєте розвиватися далі. Чи будете нарощувати поголів’я птиці? 

— Попит на м’ясо птиці та купівельна спроможність споживачів диктує нам плани розвитку. У сьогоднішніх умовах суттєво збільшувати племінне поголів’я немає сенсу, бо може виникнути профіцит на ринку. А в цьому році ми, навпаки, працюємо за рахунок дефіциту. Тому є плани трохи збільшити чисельність батьківського поголів’я, а основний акцент у розвитку зробити на удосконаленні технології вирощування для зниження собівартості продукції. 

Журнали