Цукрозаводи Вінниччини очолили загальнодержавний рейтинг найбільших експортерів цукру
З початку вересня закордонним споживачам уже продано понад 50 тис. тонн цукру. Це приблизно четверта частина продукції, виробленої з буряків нового врожаю.
Станом на 31 жовтня на шести цукроварнях Вінниччини зварили 240 тис. тонн цукру. Цукрові буряки викопано на 68% посівної площі. Зібрано 1,7 млн тонн буряків за середньої врожайності майже 500 ц/га. Вихід цукру становить 15,5%, цукристість буряків — 19%.
«Для нас завжди була проблемою реалізація виробленого, — розповідає голова Вінницької обласної асоціації «Поділляцукор» Микола Власюк, — Не було такого виробничого сезону за всі роки незалежності, щоб десь в іншому регіоні держави виробили цукру більше, ніж на Вінниччині. Річна потреба області в цукрі становить 50 тис. тонн. Насправді, отримуємо більше у 6–9 разів. Цьогоріч уже зварили 230 тис. тонн. Загалом, за прогнозами, вийдемо на 400 тис. тонн. Питання реалізації було і є одним із найголовніших».
Маркетингові служби підприємств почали активно шукати покупців за межами держави. «Квоти на продаж до Євросоюзу проблеми не розв’язують, — уточнює Микола Власюк, — Вони мізерні. Їх вибрали ще в лютому. Проте ж чай із цукром п’ють не лише жителі Європи. Почали шукати ринки збуту в інших частинах світу. Наш цукор готові брати і в Африці, і на Близькому Сході. Нині його постачають у два десятки країн».
У середньому тонна цукру на закордонному ринку оцінюється у 500 американських доларів, пояснюють в асоціації «Поділляцукор». До цієї суми слід додати кошти від ПДВ, що їх повертає держава експортеру. Загалом за тонну «піску», проданого за кордон, заводи отримують в середньому 15 тис. грн. Для порівняння: оптово-відпускна ціна за таку саму кількість продукції на внутрішньому ринку на третю декаду жовтня становила 13,8–14 тис. грн.
«Збільшення експорту має ще один позитив, — уточнює економіст асоціації «Поділляцукор» Леонід Козодой, — Завдяки цьому вдається уникнути обвалу цін на внутрішньому ринку. Поки що вартість цукру утримується на тій самій позначці, що була до початку сезону переробки буряків, у середньому 14 тис. грн. Торік у цей час ціна коливалася в межах 13,8–14,5 тис. грн. Однаку нинішнього сезону зросла собівартість продукції через підвищення тарифів на енергоносії».
Вигідний експорт дав можливість реалізувати залишки продукції попередніх років й одночасно утримувати на відносно стабільному рівні ціну на внутрішньому ринку.
