У сучасних кліматичних умовах, коли степова зона наближається до Київської області, на більшості території України тривалість спекотного бездощового періоду за вегетацію щороку збільшується. Раніше для зменшення впливу сонця в закритому ґрунті плівку фарбували вапном, що зменшувало проникнення сонячного світла всередину. Але ступінь затінення від вапна був невеликим, після кількох дощів процедуру фарбування доводилося повторювати, та й використовувати цей спосіб можна було лише в закритому ґрунті.
Для затінення було розроблено спеціальну затінювальну сітку. Її можна застосовувати як для закритого ґрунту, так і для рослин на відкритих плантаціях. Ефект збільшення врожайності від використання сітки залежно від культури може становити 5–30%, а головне — відсоток товарності плодів за її використання сягає майже 100%. Затінювальні сітки бувають різної щільності, що дозволяє використовувати їх для різних видів культур у різних регіонах. У сіток є багато корисних функцій: крім затінення рослин від палючого сонця, їх можна використовувати для захисту врожаю від сильного вітру, граду, птахів, шкідників або як навіс.
Затінювальна сітка — це синтетичне полотно з різними видами переплетень. Її виготовляють із полікарбонату, поліетилену або тканини. Вона здатна знизити температуру під навісом на 5–10 °С, при цьому пропустити потрібну кількість світла для рослин. За рахунок того, що світлозахисна сітка створюється з синтетичного матеріалу, вона стійка до різких змін погоди, не плавиться на сонці, не гниє від вологи і не втрачає свій колір. Термін придатності полотна зі штучного матеріалу — до 5–6 років, найнадійніша та найвитриваліша в експлуатації — полікарбонатна. Сітку виробляють різних розмірів: ширина може бути від 1 до 12 м, що дає змогу широкого її використання.
Затінювальні сітки класифікують за трьома основними критеріями: щільність, колір і призначення.
Різне плетіння потрібне для того, щоб затінення підходило для більшої кількості видів рослин. Від щільності переплетення залежить ступінь захисту рослин від ультрафіолету: рівень затінення може варіювати від 30 до 95%.
Найбільші отвори в сітці потрібні для рослин з родини гарбузових (таких як огірок, кавун, кабачок, патисон). Сітка з щільністю затінення 45–50% для північних регіонів та 55–60% для південних добре захистить ґрунт від пересихання і при цьому забезпечить необхідним світлом. У кавунів знизить появу на плодах опіків, що дасть змогу підвищити врожайність на 15–30%.
Перші плоди томатів часто уражуються сонячними опіками. Для їх укриття використовують полотно з рівнем затінення для північних регіонів 55–60% та для південних 65–70%. Також укривання такою сіткою добре підійде для захисту суниць і більшості зеленних культур.
Для затінення теплиць можна використовувати двошарове накриття. Ранньої весни, коли сонце ще сильно не пече, теплицю накривають сіткою з коефіцієнтом затінення 30%, у літній період накривають другим шаром, який додатково затінює до 60%. Восени, коли активність сонця спаде, верхній шар знімають, щоб збільшити потрапляння світла й тепла.
Сітки з вищим відсотком затінення використовують лише для огорожі або як навіси для створення суцільної тіні.
РОЗСІЮВАННЯ СВІТЛА
Колір сітки може бути різним, істотного впливу на врожай це не дає. Але слід мати на увазі, що проведення робіт у теплицях, накритих яскравими сітками, стомлює зір, тому ліпше вибрати сітку нейтрального кольору (зелену, блакитну).
Одна з функцій затінювальних сіток — розсіювання світла, що сприяє розвитку рослин. Усі рослини отримують сонячне світло в рівних порціях, отже, плодоносять в один час, що вкрай зручно для отримання дружного врожаю.
Зокрема, італійська компанія Retilplast випустила на ринок біле сітчасте покриття Refresh, яке зменшує нагрівання на 20%, не змінює сонячний спектр, легко монтується та знімається. Інновація вже протестована і виходить на широкий світовий ринок. Цю затінювальну сітку натягують поверх плівкового покриття теплиці на початку травня, а знімають у вересні, не використовуючи вапно, яке часто пошкоджує покрив і не забезпечує достатньо світла на початку осені. Розробка зменшує інтенсивність світла без зміни спектра, також непогано розсіюючи його. Біле сітчасте покриття Refresh виготовляють із мононитки білого поліетилену високої щільності (PE-HD) із застосуванням різних добавок.
Для вирощування ранньої продукції використовують енергоощадну сітку срібного кольору, в якої синтетичні нитки нечутливі до ультрафіолету завдяки вплетенню всередину фольгованої нитки. Увечері й за низьких температур вона зберігає до 15% тепла всередині споруди. Теплі потоки повітря під час похолодань частково утримуються всередині завдяки фольгованому покриттю. Це зменшує ризик пошкодження рослин різкими нічними заморозками.
НЮАНСИ МОНТАЖУ
Тепличну сітку найкраще використовувати для зовнішнього покриття. Ефект буде помітний саме завдяки зовнішньому затіненню, оскільки внутрішнє накриття (встановлення сітки на рівні шпалери) не перешкоджає проникненню тепла, що не дає змогу знизити температуру. Таке покриття ідеальне для плівкових теплиць, оскільки додатково буде захищати від опадів у вигляді граду й дощу. В осінньо-зимові сезони й похмурі дні, коли спостерігається дефіцит світла і тепла, завдяки зовнішньому розміщенню сітку можна легко зняти.
Затінювальну сітку натягують на дах теплиці поверх основного покриття. На краях встановлюють натяжні кліпси, до яких в економваріанті кріплять натяжний вантаж. Це можуть бути 5-літрові баклажки з водою, у капітальному варіанті кліпси шурупами прикручують до низу теплиці.
Для накриття рослин у відкритому ґрунті слід установити спочатку опорну конструкцію або каркас. Його роблять із балок, труб, арматури чи інших підручних матеріалів. Відстань між стійками має бути 3 м. Висота конструкції залежить від зросту людини, що доглядає за ділянкою, а також від рослин, які вирощують. Стійки з’єднують тим же матеріалом, з якого вони зроблені.
В економваріанті можна по верху натягти мотузку діаметром 3,0 мм. Далі сітку натягують поверх конструкції, а краї кріплять спеціальними пластиковими кліпсами, через які натягують мотузку або трос. Найголовніше — надійно закріпити опорні елементи конструкції. Падіння самої сітки не становитиме великої проблеми, адже вона вкрай легка, а ось падіння стійок може заподіяти шкоду рослинам. Також не варто побоюватися вітру: завдяки своїй пористості сітка не створює сильну парусність.
ЗАХИСТ ВІД КОМАХ
Затінювальні сітки можуть частково слугувати бар’єром для проникнення комах всередину теплиць або нетхаузів (сітчастих конструкцій).
Однак для захисту від шкідників передусім слугують антимоскітні сітки. Для них важливим параметром є кількість переплетень (mesh) на дюйм.
Меш (англ. mesh — петля, чарунка сітки, отвір сита) — позасистемна одиниця виміру розмірів чарунок дротяних сіток (сит), а також розміру часток сипких тіл. Меш вказує на кількість отворів сітки на 1 лінійний дюйм (25,4 мм).
Для часток меш означає, що вони проходять через сито з відповідним розміром отворів.
Що меншим є отвір, тобто чим більше переплетень, тим краще він захищає від шкідливих комах:
• 17 mesh (1,5 . 1,22 мм),
• 25 mesh (1,08 . 0,73 мм),
• 40 mesh (0,83 . 0,40 мм),
• 50 mesh (0,83 . 0,26 мм).
Найбільшу ефективність у боротьбі з комахами продемонструвала сітка з кількістю переплетень 25 mesh на сантиметр. Вона не пропускає плодову муху (дрозофілу), забезпечує хороший газообмін між тепличним середовищем та довкіллям. Ця антимоскітна сітка вже понад 30 років тестується в Ізраїлі та довела свою практичну цінність серед тамтешніх агровиробників.
Плантатор
