Питання оптимізації виробництва і скорочення його собівартості наразі є однією з найбільш нагальних тем у рослинництві. Для прикладу коротко розповім про динаміку застосування ЗЗР на ринку Німеччини, де, як у всьому світі, хімічні компанії щороку підвищують ціни на препарати на 5–10% — таким чином їх вартість за останнє десятиріччя подвоїлась. Однак з тим, якщо подивитися на загальний обсяг ринку у євро, то він стабільно падає, бо німці з року в рік використовують все менше хімічних ЗЗР. Справді, за останні сім років ринок хімічних ЗЗР у Німеччині скоротився на 500 млн євро. І до того ж країна утримує стабільні обсяги виробництва, а інколи їх навіть вдається збільшувати.
Це відбувається тому, що німецькі аграрії перейшли від хімічної системи засобі захисту рослин до комбінованої. З одного боку, такому переходу сприяє постійне збільшення переліку хвороб, шкідників і бур’янів, резистентних до хімічних ЗЗР, а нові діючі речовини, які здатні їх подолати, з’являються все рідше. З іншого, все більше досліджень свідчать про негативний вплив хімічних ЗЗР довкілля, і тиск громадськості на виробників зростає.
У комбінованій системі захисту рослин значна частина засобів хоча і перебуває «під хімією» — застосовують препарати як широкого спектра, так і вибіркової дії, але разом із тим застосовують й методи біологічної, біотехнічної й механічної боротьби, зокрема з бур’янами. Окрім того, система містить допомогу в ухваленні рішень як то раннє попередження, прогнозування й профілактика. Вона складається з використання резистентних, «сильних» сортів, залучення корисних комах, ліквідації чи контролю над поширенням карантинних організмів. Коли комплексно підійти до системи захисту рослин, можна суттєво скоротити хімічний тиск на ґрунт, але тримати чистими поля й мати добрий врожай.
Комбінуємо системи захисту
Мої колеги з Австрії кілька років поспіль проводили досліди із залученням сучасної просапної техніки, порівнюючи результати з хімічним захистом і певними варіантами гібридного захисту.
2024 року ми подібний дослід повторили в себе на базі підприємства в Черкаській області. Взяли 260 га — це було по 100 га кукурудзи й соняшнику, а також 60 га сої. Поля було поділено на три ділянки, на кожній з яких застосовувався хімічний, механічний і гібридний контроль.
Я тут розповім про дослід із соєю. Минулий рік був посушливий. На дослідному полі за 118 днів досліду випало 125 мм опадів. Сума середньодобових температур становила 1375 градусів. Ґрунт — супісок зі схильністю до утворення ґрунтової кірки. Господарство, у якому проводився дослід, має тваринницький підрозділ, тож на поля періодично вносили органічні добрива, тому активність ґрунтової біоти тут висока.
Отже, дослідну площу в 60 га було розділено на три ділянки по 20 га. На ділянці №1 застосовували гібридний контроль захисту рослин — раннє міжрядне просапування доповнила пізня гербіцидна обробка. На ділянці №2 ми також застосували гібридний контроль, але міжрядне просапування тут біло пізнім, а йому передувала рання гербіцидна обробка. Ділянку №3 було відведено під хімічний контроль, на ній було проведено дві гербіцидні обробки.
Перелік технологічних операцій:
• пшеницю, яка виступала попередником, злущили слідом за комбайнуванням дисковою бороною на глибину 7–8 см;
• після появи падалиці поле було розпушено стерньовим культиватором на глибину 30–35 см;
• весняний обробіток проведено передпосівним культиватором на глибину 4–5 см.
На початок сівби рослинних решток на поверхні поля не було. Саму сівбу сої провели 6 травня. Спеціальною заглушкою на сівалці було перекрито по два насіннєпроводи, висівав кожен третій. Таким чином отримали міжряддя 37,5 см — такий вибір продиктовано шириною шин на тракторі.
Висівали на глибину 4 см. На момент сівби вологи було мало, протягом наступного місяця опадів не було, тому сходи отримали рвані. В деяких рядках сходів не було по 2–3 метри.
Далі наводжу хронологію основних етапів досліду і їх проміжні результати.
Хроніка одного експерименту
11 травня, 5 днів від сівби — «сліпе» боронування
На цей час соя проклюнулась, але не проросла більше як на 1 см, тобто була на глибині 3–4 см. Обробіток на першій ділянці провели ротаційною бороною на глибину 2 см з метою знищити бур’яни в стані білої нитки й дати фору у вкоріненні культурній рослині.
6 червня, 31 день від сівби — перше міжрядне розпушення
Провели міжрядне розпушення на першій ділянці, тоді як на другій і третій ділянках було внесено гербіцид. Культиватор оснащено трьома лапами й захисними дисками, що дозволяють працювати максимально близько до рядка. Додатково встановлено пальчикові мотики, які очищають рядок від слаборозвинених бур’янів. Ваточник вдалося усунути тільки в міжрядді.
Через невелику висоту рослин сої середня робоча швидкість становила 8 км/год, продуктивність — 5,9 га/год. За 10-годинну зміну культиватор міг обробити 590 га, а за цілодобовий режим — до 1180 га завдяки камерам із підсвіткою, що забезпечують роботу вночі.
17 червня, 42 дні від сівби — друге міжрядне розпушення
Після тижня дощів провели міжрядне розпушення на другій ділянці (на першій і третій ділянках було проведено другу гербіцидну обробку), використавши просапні елементи з однією лапою завширшки 18 см. Середня робоча швидкість — 12 км/ год, продуктивність — 8,8 га/год.
На другому етапі міжрядного розпушення продуктивність підвищилась на 50%, дозволяючи обробляти до 880 га за зміну, або 1760 га цілодобово.
19 червня, 44 дні від сівби — перший агроскаутинг
На першій дослідній ділянці на лободі та ваточнику було видно дію гербіциду — верхні листочки пожовтіли й покрутились. Соя добре розвинута, початок гілкування. Друга дослідна ділянка була найчистішою, а рослини на ній мали найбільшу висоту. На третій дослідній ділянці висота рослин — на рівні першої ділянки, але немає гілкування.
22 червня, 47 днів від сівби — супутниковий моніторинг
На супутниковому знімку чітко проглядалась смуга по центру поля, де був проведений міжрядний обробіток. На карті NDVI причиною зеленішого кольору в лівій частині поля є лобода й ваточник.
7 липня, 62 день від сівби — супутниковий моніторинг
На карті NDVI було чітко видно зеленішу ділянку, де проводили дві гербіцидні обробки. Це стало несподіванкою, адже стрес від хімічної обробки мав бути сильнішим за стрес від механічного обробітку.
29 липня, 81 день від сівби — другий агроскаутинг
Установили, що причиною зеленішого кольору на ділянці з двома гербіцидами була не активна вегетація сої, а лобода, що стояла вище від культурних рослин. На першій ділянці (просапування + гербіцид) нижня частина чиста, а у верхній лишився ваточник. Друга дослідна ділянка (гербіцид + просапування) виявилась найчистішою, однак траплявся поодинокий ваточник у верхній частині поля. Третя дослідна ділянка, з хімічним контролем, була вкрита лободою через слабкий контроль бур’янів.
На кожній ділянці було викопано по 10 рослин і полічено кількість бобів на них: найбільша кількість на другій ділянці — 46,7 на рослину, на першій і третій — 36 й 23,4 відповідно. З тим на третій дослідній ділянці боби були найбільш виповненими, а на першій і другій ділянках на рослинах ще можна було знайти квіти. Висновок: хімічний стрес таки скорочує період вегетації сої.
29 серпня, 112 день від сівби — супутниковий моніторинг
На карті NDVI чітко видно, що найчистіше поле — на другій дослідній ділянці (гербіцид + просапування).
30 серпня, 113 день від сівби — оцінювання біологічної врожайності
Вибрали три контрольних точки на стику між дослідними ділянками на відстані 30 м одна від одної, а також місця для відбору зразків, відступаючи метр уліво й вправо від лінії стику дослідних ділянок. Для вимірювання й порівняння брали по два пучки рослин із кожної точки, що дозволило об’єктивно оцінити дельту врожайності, нівелюючи вплив нерівностей поля та зон продуктивності.
Для оцінювання було проведено ручне зрізання сої по 1 м. в трьох контрольних точках на кожній ділянці — цей метод дозволяє мінімізувати похибку через нерівномірність поля та визначити дельту врожайності. Поле має долини й підвищення, що впливають на врожайність. Супутникові знімки показують, що продуктивність зон сильно відрізняється.
На ділянці з раннім просапуванням кількість рослин виявилася практично вдвічі меншою, можливо, через надто агресивне просапування на ранній стадії. Разом із тим тут соя мала більше гілок і практично ту саму кількість бобів з одиниці площі. Врожай на обох ділянках рівний.
Друга дослідна ділянка стала найчистішою завдяки вчасно проведеному механічному обробітку після дощів, який закрив вологу й забезпечив аерацію кореневої системи.
Третя дослідна ділянка почала дозрівати раніше за інші, рослини швидше скидали листя, а частина бобів виявилася розлущеною. Кількість рослин на одиниці площі була практично однаковою в обох ділянках. Коефіцієнт гілкування в третьої ділянки був на 35% нижчим, а кількість бобів менша на 57%, як порівняти з другою ділянкою. За практично однакової маси тисячі, різниця в біологічній урожайності становила 45% на користь другої ділянки.
Такий метод дозволив оцінити вплив певного рішення, але не спрогнозувати врожайність по полю чи ділянці загалом. Відбір рослин проводили тільки з одного краю поля, а поле доволі строкате.
31 серпня, 114 день від сівби — обмолот
Урожайність сої на третій дослідній (два гербіциди) становила 22 ц/га. Рік був дуже невдалий — була спека, була посуха, тому загалом по підприємству, де проводили дослід, урожайність сої, скажімо так, була не рекордною. Поготів урожайність на нашій першій і другій дослідній ділянках становила 26,5 ц/га. Отже, заміна одного з хімічних захистів на механічний додав до неї 450 кг/га, або «плюс» 20%.
Загалом з 60-гектарного поля ми зібрали 150 т сої, тобто середня врожайність по полю — 25 ц/га.
Звісно, із закінченням досліду ми прорахували економіку. Конкретний розрахунок наведено в таблиці — там кожна операція оцінена з точністю до долара. Якщо говорити про кінцевий підсумок, то перша ділянка з урахуванням прибавки у врожайності дозволила нам отримати за мінусом витрат на обробіток і ціни на сою 415 дол./т додаткових 127,4 дол./га. Друга ділянка, на який ми замінили механічним обробітком дорожче внесення гербіциду, додала до виручки ще більше — 144,9 дол./га. Ну, і на третій ділянці ми отримали мінус 71 дол./ га, оскільки два внесення гербіцидів коштувало більших грошей.
Механіка НЕ проти хімії!
Отже, за умов проведення досліду низку переваг показав гібридний метод контролю бур’янів на другій ділянці, де ми поєднали раннє внесення гербіциду та пізній міжрядний обробіток. Перше внесення гербіциду добре проконтролювало лободу та ваточник на ранніх стадіях розвитку. Пізнє просапування дозволяло працювати з більшими швидкостями та забезпечити розрахункову продуктивність у 1100 га однією 9-метровою машиною. Додатковим ефектом від просапування після дощів ми отримали закриття вологи та покращення аерації ґрунту.
Потрібно зазначити, що на практиці результати будуть залежати від конкретних умов на полі, як то наявність і кількість пожнивних решток від попередника, склад бур’янів, погода тощо. Тобто рішення про формат поєднання хімічного та механічного контролів потрібно ухвалювати, виходячи з умов конкретного поля.
Якщо відкрити Інтернет і пошукати у Google досліди з порівнянням хімії з механікою, можна знайти величезну кількість таких досліджень із абсолютно протилежними результатами. Є досліди, які доводять, що з боку економіки виробництва безперечно вигіднішим є хімічний контроль. Разом із тим так саме є й досліди, які стверджують, що, навпаки, по грошах перевага — тільки за механічним обробітком. Однак важливим є інше, а саме умови, у яких працює господарство. Важливий той гербарій, яке росте на полі, і з чим краще може поборотися хімія, а з чим краще — механіка. Важливо, як склалися погодні умови, коли випали дощі та чи були вони взагалі. І ось сукупність цих інструментів, цих чинників визначають вибір тих чи інших засобів захисту рослин.
Висновок, якого я дійшов особисто для себе: техніка для механічного догляду за культурними посівами — це той інструмент, який обов’язково повинен бути в руках розумного агронома. Завдяки її використанню, він може підвищити врожайність і знизити собівартість вирощування, що і є головною метою у рослинництві.
The Ukrainian Farmer
