Щоб отримати високий урожай столового буряка, потрібно не лише знати особливості агротехнології його вирощування, а й мати теоретичні та практичні знання про найпоширеніші хвороби культури, щоб запобігти, зокрема, церкоспорозу.
Протягом століть одним із найпопулярніших овочів залишається столовий буряк. Пращуром столового, цукрового, кормового буряка та мангольда є дикий мангольд, батьківщина якого — Середземномор’я. Столовий буряк — найпоширеніший вид, який здобув неабияку популярність серед українців.
Коренеплід досить невибагливий, добре зберігається взимку, має високі дієтичні та лікувальні властивості. Коренеплоди буряка містять близько 10% цукрів, вітаміни: С, Р, РР, В1, В2, В12, фолієву кислоту, органічні кислоти (яблучну, лимонну), великий набір мінеральних елементів, а також червоний пігмент бетаїн, що, як вважають медики, пригнічує новоутворення. Бадилля ж буряка містить вітамін С і багато каротиноїдів.
Буряк — дворічна просапна овочева коренеплідна рослина родини лободових. Це важлива харчова та технічна культура. Численні сорти й гібриди столового буряка суттєво відрізняються врожайністю, скоростиглістю, смаком і забарвленням м’якоті.
До сортових ознак буряків належать форма, консистенція, забарвлення м’якоті, кільцеватість і скоростиглість коренеплодів. Ранньостиглі сорти буряка мають частіше пласку форму, фіолетово-червону м’якоть з яскраво вираженими білими кільцями, середньостиглі — округлу чи округло-пласку форму, темно-червону шкірку та фіолетово-червону м’якоть. Для пізньостиглих сортів характерною є конічна або конусовидна форма, м’якоть волокниста, малосоковита (цукриста). Коренеплоди буряка на поперечному зрізі мають темно- та світлозабарвлені кільця. Найбільш багатими на поживні речовини є темні кільця, що складаються із шарів соковитих паренхімних клітин. Світлозабарвлені кільця утворюються із судинно-волокнистих пучків, багатих на клітковину та бідних поживними речовинами. Тому буряк зі світлозабарвленими кільцями менш цінний продукт харчування.
Особливості розвитку хвороби
Залежно від умов вирощування, а також підібранихсортів і гібридів на полі домінують ті чи інші захворювання. Церкоспороз —найпоширеніша плямистість листків, що уражує всі види буряків (цукрові, кормові та столові) і близько 40 видів інших культурних і диких рослин: люцерну, горох, сою, картоплю, щирицю, кульбабу, щавель, подорожник, мальву та ін.
Збудником хвороби є гриб Cercospora beticola Sacc. Зимує він у вигляді грибниці в уражених рослинних рештках. Під час вегетації рослин інфекція поширюється за допомогою конідій. У природних умовах протягом осінньо-зимових місяців гриб зберігається в рештках уражених листків на поверхні ґрунту чи у верхньому його шарі не глибше за 10 см. Сприятлива температура для проростання спор — 5…35 °С, оптимальна — 25 °С. Найсприятливішими умовами для розвитку церкоспорозу є температура повітря 20…25 °С, а також відносна вологість повітря 70% і наявність крапельної вологи на листках. Збудник проникає в рослину через продихи. Тривалість інкубаційного періоду за сприятливих температур триває в середньому 3–7 діб, за низьких добових температур — 25–30 діб і більше. Упродовж літа розвивається декілька поколінь конідій гриба. Повітряні течії їх переносять на значні відстані. Тому повторне зараження рослин буряка пов’язане саме з вторинним розселенням збудника церкоспорозу.
Із настанням сухої спекотної погоди через нестачу вологи знижується тургор у рослин і їх стійкість до церкоспорозу, в результаті чого вони за підвищеної вологості легко уражуються грибом. За нестачі вологи хворі листки швидко засихають. Тому більш сильно хвороба розвивається в роки з чергуванням сухої, спекотної та помірно-теплої вологої погоди. Розвиток церкоспорозу посилюється у разі збільшення концентрації посівів буряка й порушенні чергування культур у сівозміні. Загущені посіви уражуються сильніше. Недобір урожаю може становити 30–70%.
Унаслідок ураження хворобою в рослині в 5 разів посилюється транспірація, у 10 разів знижується асиміляція вуглекислого газу, порушується азотистий обмін. Листки часто відмирають, а коренеплоди погано зберігаються. Проявляється церкоспороз на листках у вигляді округлих, багаточисельних, сірувато-жовтих, світло-бурих чи світло-сірих некротичних плям із червоно-бурою облямівкою, розміром 0,2–1,0 см. Розмір плям, їх розташування й інші особливості можуть значно відрізнятися залежно від особливостей сорту й умов зовнішнього середовища. У суху погоду уражена тканина випадає, листки стають продірявленими. У вологу — на поверхні плям, із обох боків, утворюється бархатистий сірувато-білий наліт конідіального спороношення гриба. На черешках листків плями видовжені коричневі (вдавлені). Найчастіше ознаки хвороби проявляються в кінці червня – на початку липня на розвинутих листках, які закінчили ріст. Останніми роками спостерігається більш ранній прояв хвороби. Із часом кількість відмерлих ділянок збільшується, некротичні плями зливаються між собою і вкривають всю поверхню ураженого листка. Сильно уражені листки відмирають, набувають темно-коричневого забарвлення, скручуються донизу і бадилля лежить на поверхні ґрунту. Міжряддя розмикаються. Продовжують вегетацію лише наймолодші листки в центрі розетки. На рослині утворюються нові листки, на що затрачується велика кількість поживних речовин, а це, своєю чергою, негативно позначається на масі коренеплоду та його якості. У разі ураження насінників інфікуються також стебла й околоплідники насіння. Коренеплоди уражених рослин гірше зберігаються. Насіннєва продуктивність маточних коренеплодів від хворих рослин і якість насіння від них також значно нижчі, ніж від здорових. Хвороба проявляється у пригніченні приросту кореня внаслідок масового відмирання листків. У сильно уражених рослин відмирання старих і наростання нових листків призводить до видовження головки кореня (до 10 см), її маса становить 13% загальної маси коренеплоду.
Система захисту
Застосування інтегрованої системи захисту столового буряка дозволяє надійніше захистити культуру від церкоспорозу, а також інших хвороб і шкідників.
Найбільш вигідний і екологічно безпечний спосіб боротьби з хворобами та шкідниками — вирощування високопродуктивних сортів і гібридів із комплексною стійкістю до хвороб, на яких інкубаційний період розвитку хвороби відбуваєтьсядуже повільно, і з’являється незначне спороношення. Такі рослини не потребують обробок пестицидами, або кратність їх обробок є мінімальною.
Восени на полях, де вирощувався буряк, необхідно знищувати рослинні рештки. Відомо, що гриб втрачає життєздатність, якщо рослинні рештки закопати на глибину 20–30 см.
Дотримання сівозміни попереджує розвиток хвороби, знижує запас у ґрунті багатьох видів патогенів.Найкращими попередниками для столового буряка є: озимі зернові (пшениця, жито), рання картопля, огірок, цибуля, гречка та ін. У зволоженій зоні просапні культури, під які вносились органічні добрива (40–60 т/га), а також кукурудза на силос чи зелений корм. Повертати буряк на попереднє місце слід не раніше ніж через 4–7 років.
Необхідно дотримуватися просторової ізоляції між товарними та маточними посівами (1–2 км), це суттєво зменшує вірогідність перенесення інфекції з одного поля на друге.
Інтенсивність і характер прояву хвороб залежать від зовнішніх умов вирощування рослин і навколишнього середовища. За наявності відповідних сприятливих умов для рослин підвищуються і їх стійкість до хвороб. На стійкість буряка впливають як метеорологічні умови, так і агротехнічні прийоми. Своєчасне та вміле застосування агротехніки — це запорукауспішного захисту рослин від хвороб.
Із комплексу агротехнічних заходів підвищують стійкість столового буряка до збудника церкоспорозу раціональне застосування системи живлення. Норми добрив мають бути збалансованими та застосовуватися на основі результатів агрохімічного аналізу ґрунту й рослин, адже надлишок поживних речовин у ґрунті може посилити процес розвитку хвороб. Також пам’ятайте, що позакореневе підживлення столового буряка сприяє швидкому розвитку рослин, формуванню коренеплоду та насіння, обмежує розвиток хвороб, що розвиваються внаслідок нестачі окремих елементів у ґрунті.
Внесення органічних і мінеральних добрив підвищує стійкість рослин до коренеїда, церкоспорозу, фомозу, гнилей коренеплодів. Зауважте, що фосфорні добрива пригнічують розвиток коренеїда, хвостової гнилі, калійні — розвиток церкоспорозу; борні — фомоза; марганцеві — коренеїда і плямистостей листка.
Установлено, що калій є найкращим добривом, який зменшує шкідливість церкоспорозу майже до 50%. Нестача калію знижує стійкість буряка до церкоспорозу та сприяє розвитку хвороби: церкоспорозні плями стають розмитими та великими, що, своєю чергою, призводить до ослаблення тургору, набухання клітинної плазми та зниження супротиву рослини. У разі внесення великої дози калію у рослин підвищується протидія до хвороби. Так, за даними вітчизняних учених, внесення калію (під цукровий буряк) із розрахунку 3 ц/га у вигляді хлористого калію перед висівом буряків збільшило вагу коренів по відношенню до контрою на 20%, скоротився відсоток ураженого листя на 10% (тоді як у контролі відсоток ураженого листя становив 70%), а за внесення хлористого калію він знизився до 59%.
Білоруські вчені дослідили, що з кількох варіантів внесення комплексу добрив найменше ураження буряків церкоспорозом було ц разі внесення навозу. У варіантах, коли вносили лише азот, рослини були пригніченими та значно уражалася церкоспорозом. Натомість у варіантах із внесенням азоту в суміші з калієм, фосфором і бором спостерігався менший розвиток церкоспорозу. Найбільше були уражені рослини в контрольному варіанті (без застосування будь-яких добрив).
Важливо вчасно проводити агротехнічні заходи, які допомагають накопичити вологу в ґрунті, поліпшують аерацію, сприяють росту та розвитку рослин, запобігають утворенню поверхневої ґрунтової кірки особливо під час появи сходів. Передпосівний обробіток ґрунту проводять одночасно з внесенням азотних добрив та їх зароблянням і коткуванням ґрунту. Глибина обробки 3–4 см, що відповідає глибині висіву насіння.
У разі сівби насіння в непрогрітий ґрунт знижується енергія проростання, уповільнюється ріст і розвиток рослин — вони втрачають опір до багатьох збудників коренеїда. Для літньо-осіннього вживання коренеплодів насіння висівають, коли температура ґрунту на глибині 10 см прогрівається до 5 °С, а для зберігання та споживання продукції у зимово-весняний період — на початку червня. Зауважте, за пізніх термінів сівби пересихає верхній шар ґрунту, тому сходи з’являються нерівномірно, вони є ослабленими й уражуються коренеїдом.
Щоб отримати добрі, дружні сходи необхідно провести передпосівну підготовку насіння (сортування за питомою масою, замочування, барботування, збагачення мікроелементами). В 1–3% розчині кухонної солі або аміачної селітри проводять відбір невеликих партій насіння за питомою масою. Для цього протягом 5–7 хв. розчин із насінням збовтують, потім насіння, яке спливло, видаляють, а те, що осіло на дно ємності, промивають чистою водою, просушують або замочують у розчинах мікроелементів (борної кислоти, сірчанокислої міді, марганцевокислого калію по 2–5 г + 10–15 г сірчанокислого цинку на 10 л води).
Необхідно систематично знищувати рослини, уражені вірусними та бактеріальними хворобами на маточних і безвисадкових плантаціях столового буряка, видаляти бур’яни, особливо мареві, які є резерваторами та переносниками вірусів.
У «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» немає зареєстрованих хімічних препаратів, які можна застосовувати на столовому буряку. Проте фермери застосовують проти церкоспорозу: Абакус мк. е. (1,25–1,5 л/га), Альто Супер к.е. (0,5 л/га), Дерозал к.с. (0,3–0,4 л/га), Дитан М-45 з.п. (2–3 кг/га), Емінент в.м.е. (0,8 л/га), Імпакт к.с. (0,25 л/га), Рекс Дуо к.е. (0,4–0,6 л/га), Топсин М з.п. (0,6–0,8 кг/га), Фалькон к.е. (0,6 л/га) та ін. препарати. Більшість із зазначених препаратів мають широкий спектр дії, тобто ефективні не лише від церкоспорозу, а й від пероноспорозу та борошнистої роси. Найчастіше застосовують Альто Супер (72–75%), Дерозал (67–83%), Імпакт (82–87%), Рекс Дуо (78–85%), Топсин М (95%), Фалькон (82%) — усі ці препарати фунгіцидної дії рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для обробки цукрового буряка від хвороб.
Проти зовнішньої та внутрішньої інфекції збудників хвороб насіння буряка протруюють або проводять інкрустацію дозволеними протруйниками.
Є небагато біологічних препаратів, які можна застосовувати і на столовому буряку. Наприклад, біопрепарат Агат 25-К, ПА (7–9 г/кг) рекомендовано для передпосівної обробки насіння овочевих культур для зниження їхураженнязбудниками хвороб. Під час вегетації ним також рекомендують обприскувати рослини з нормою витрати 30 г/га (максимальна кратність обробок — 3).
Проти збудників грибних і бактеріальних хвороб для обробки насіння овочевих культур дозволяється застосовувати біопрепаратПсевдобактерин-2 в.р. (0,1 л/кг), а також проводити обприскування рослин під час вегетації (норма витрати 1,0 л/газа максимальної кратності обробок — 2). Також можна застосовувати інші дозволені біологічні заходи захисту рослин.
Тетяна Райчук, канд. с.-г. наук
Плантатор
