Овочі-Ягоди-Сад

Захист узимку

Захист узимку

Навідувати насадження слід і в морозну пору, щоб у разі потреби вчасно виконати захисні операції.

  

Хоча за календарем і зима, садівникам не варто розслаблятися. Для молодих дерев взимку існує постійна загроза підмерзання кори та камбію, товарному саду зерняткових може загрожувати вимерзання плодових бруньок. Злісними ворогами плодових насаджень взимку є також зайці та миші — вони інтенсивно живляться та пошкоджують кору рослин.

 

 

 

Обрізання

 

До обрізування яблуні та груші можна приступати в погідні дні зими. У цю пору пластичні речовини перебувають у стовбурі, скелетних гілках і коренях дерев, тому обрізання саду не призведе до втрати поживних речовин. Розпочинають з обрізання найбільш зимостійких сортів, потім переходять на зимостійкі та середньозимостійкі. Наприкінці зими, коли минає загроза заморозків, обрізають менш зимостійкі сорти — Ренет Симиренка, Айдаред, Мутсу тощо. Останніми обрізають слабко морозостійкі сорти, а також молоді саджанці. Зрізи діаметром понад 2 см обробляють садовим варом або фарбою на масляній основі.

 

Під час зимового обрізування обробляють і чорноракові ураження кори на штамбах і розвилках гілок. Лікування ран із зачисткою кори виконують до настання стабільної температури +15 °C, сприятливої для розвитку гриба в ураженій корі. Великі рани зачищають до живої тканини й замазують садовим варом або глиною, додаючи 1–2%-го фунгіциду на основі тіофанат-метилу. На рани накладають тканинні пов’язки. Рани добре заживають за обробки нігроловою замазкою (70% нігролу + 30% золи або суміші рівних частин свинячого жиру, воску й каніфолі). Зачистки ураженої кори виносять за межі саду та знищують.

 

Захист від морозів

 

У зимовий період під дією негативних температур настає пошкодження кори, камбію, деревини штамбів і скелетних гілок, в окремі роки в безсніжну пору від різкого зниження температури підмерзає коренева система. За сильного підмерзання рослини гинуть, а за незначного в них улітку зменшується приріст, тоншають пагони, листки набувають світло-зеленого забарвлення.

 

Деревам значною мірою шкодять сонячно-морозні опіки, а також морозобійні тріщини на штамбах і скелетних гілках. Опіки настають унаслідок різких коливань температури протягом доби. Денне підвищення температури оживляє тканини, вони розмерзаються — у них запускаються метаболічні процеси. За нічного зниження температури тканини замерзають, це спричиняє пошкодження клітин. Опіки розташовуються з південного та південно-західного боків штамба та гілок. Вони мають вигляд світлих або темних плям різної форми та розміру.

 

Морозобійні тріщини виникають на штамбі та скелетних гілках, на яких удень розмерзлася кора. Нічне зниження температури призводить до утворення кристаликів льоду в клітинах, які розпирають їх і тим розривають тканини кори та деревини. Таке не спостерігається у дерев старшого віку — їх захищає від морозу груба кора. Морозобійні тріщини з’являються з південного та південно-західного боків, аналогічно сонячно-морозним опікам.

 

Для уникнення негативної дії температур осіннього, зимового та весняного періодів слід двічі побілити штамби та основи скелетних гілок молодих і плодоносних дерев (уперше — після осипання листків з осені, вдруге — у кінці зими або на початку весни після змиву першої побілки опадами). Застосовують 20%-ве вапняне молоко (2 кг свіжогашеного вапна, 300 г мідного купоросу та 2 кг глини на 10 л води) або водоемульсійною фарбу, яка є у вільному продажу в роздрібній торгівлі. Якщо восени через будь-які причини дерева не побілили, операцію можна провести в один із погідних днів початку зими.

 

На молодих деревцях сонячні опіки, морозобійні тріщини та пошкодження гризунами можна попередити обв’язуванням штамбів захисними матеріалами, серед яких і стебла осоки, кукурудзи й гілки ялини (обов’язково голками вниз). Пошкоджень кореневої системи можна уникнути за допомогою мульчування ґрунту торфом, перепрілою соломою або перегноєм. Субстрат мульчі розкладають шаром 10–15 см так, щоб вкрити проекцію крони молодого деревця. Мульчею може слугувати й ґрунт.

 

Захист від гризунів

 

Узимку під час відлиг підвищується активна міграція мишоподібних гризунів — вони шукають собі поживу. Поширеними гризунами в Україні є різні види полівок (нориці): нориця звичайна, нориця гуртова, нориця-економка, нориця водяна, полівка руда, польова миша, щур звичайний, ховрах крапковий та ін. Найшкідливішими на сільгоспугіддях є полівки. У молодих насадженнях вони живляться корою дерев починаючи з кореневої шийки й вище. Якщо молодий сад не захистити від мишей, особливо полівок, ті здатні завдати деревцям серйозної шкоди.

 

 

Щоб не допустити надгризання штамбів, у приштамбовій смузі шириною 50–70 см ущільнюють сніг (якщо він є). Дає ефект розкладання брикетів родентициду на основі флокумафену. Брикети розкладають на відстані 10–15 м один від одного, або по одному в кожну нору. Добрий ефект дає застосування зернових принад, затруєних родентицидами на основі бродіфакуму. Для визначення кількості мишоподібних гризунів виконують маршрутні обстеження молодих насаджень. Щільність популяцій визначають методом підрахунку колоній і нір на 1 га. Під час обстеження обліковцям слід рухатися по діагоналі угіддя на відстань 1 км. За ширини поля зору 5 + 5 = 10 м такий маршрут охоплює площу 1 га. Рухаючись маршрутом, працівники підраховують кількість колоній у полі зору як зліва, так і справа. Колонії позначають віхами. Щоб визначити кількість жилих нір, наприкінці дня всі нори, що трапляються на маршруті, засипають землею й притоптують. Вранці наступного дня ідуть тим самим маршрутом і підраховують кількість жилих нір (у %) у кожній колонії.

 

Значної шкоди штамбам дерев завдають зайці. Тварини надзвичайно обережні та реагують на різноманітні незначні рухи. Ефективним способом їх відлякування є розвішування на гілках гірлянд, які створюють шарудіння.

 

Захищають птахи

 

У зимову пору важливо не забувати про птахів. Найкориснішими є синиці, мухоловки, славки. Синиці розкльовують гнізда білана жилкуватого, золотогуза, кладки яєць кільчатого та непарного шовкопрядів, викльовують із щілин кори гусениць плодожерок. Щоб привабити птахів у садах, ще з осені слід розвішувати на деревах годівниці. Зимове підгодовування значно зменшує загибель птахів. Узимку вони ласують насінням соняшнику, кавунів, гарбузів, конопель, проса, хлібними крихтами, сиром і несоленим м’ясом або салом. Для синиць використовують спеціальні годівниці, корм в які насипають на тривалий час (на один-два тижні) так, щоб він поступово висипався.

 

Знижують кількість шкідників деревини та генеративних органів плодових порід і дятли. Вони живляться личинками та дорослими жуками короїдів, вусачів, златок, гусеницями склівок, червиці в’їдливої та пахучої й іншими комахами, що недоступні для багатьох птахів, добуваючи їх з-під кори та навіть із товщі деревини. Вивішені в саду годівниці приваблюють різноманітних комахоїдних представників пташиного царства — шпаків, дроздів, горобців, дубоносів. Вважають, що птахам властива постійна прописка — у разі підгодовування їх взимку на певній території, улітку вони будуть на цій самій ділянці знищувати шкідників плодових насаджень.

 

 

Ігор Шевчук, канд. с.-г. наук

Інститут садівництва НААН

журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2014 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
6
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ