Овочі-Ягоди-Сад

Для чистого різу

Для чистого різу

Нині можна зустріти найрізноманітніші конструкції секаторів, однак принцип їхньої роботи є однаковим.

 

Сьогодні левова частка ручних робіт у саду виконується за допомогою секатора. Однак ще пару століть тому головним й універсальним знаряддям садівника був ніж. Із його допомогою виконували всі операції з обрізування. Щоб якість робіт була належною, робітники мали віртуозно володіти нехитрим інструментом.

 

Історія

 

Секатор (фр. secateur, від лат. sесо — січу, ріжу) — це садові ножиці для обрізування пагонів і не дуже товстих гілок. Використовують їх під час формування та просвітлення крони дерев чи кущів виноградної лози. Застосовують секатори й під час ручного збирання врожаю винограду.

 

Перший секатор з’явився 1815 року у Франції. Його винайшов маркіз Бертран де Молевілль — колишній міністр короля Людовика XVI — для обрізки виноградної лози. Новий інструмент дозволяв виконувати чисті й акуратні зрізи, завдяки чому рубець швидко гоївся. Із плином часу секатор удосконалювали, і незабаром з’явилися інші його різновиди. Так, завдяки подовженню різальних пластин були отримані садові ножиці, а завдяки подовженню ручок, потовщенню та зміні конфігурації опорного леза з’явилися сучасні кущорізи та сучкорізи.

 

Спочатку секатори виробляли цілком із заліза та куванням. Вони були важкими й мали жорсткі та холодні руків’я, що швидко ржавіли. Завдяки появі нових технологій первісна конструкція секатора піддалася численним удосконаленням. Поява нових матеріалів, таких як алюміній, нержавіюча сталь, пластик, композитні матеріали з армованого скловолокном пластика — усі вони дозволили створити низку нових конструкцій садових секаторів і сучкорізів, якими дуже зручно обрізати дерева.

 

Засадничі вимоги

 

Яким би дорогим не був секатор, він не принесе користі садівникові, якщо не відповідатиме кільком критеріям.

 

Найперше — інструмент має зручно лягати в долоню, це дасть змогу робітникові працювати без утоми весь робочий день. Форма обох лез секатора має бути такою, щоб ножицями можна було різати в кутках гілок. Для цього леза мусять мати гострі навершшя й однаково добре різати по всій своїй довжині. Нижня щока (опора) має скошуватися назовні, однак цей скіс не повинен перетворюватися на ще одне лезо. Такий скіс дозволятиме нижній щоці проникати в кору й у верхні шари тканин пагона, затискаючи лише вузьку смужку деревини. За такої форми нижньої щоки зісковзування секатора з точки, до якої його приклали, значно утрудниться.

 

Верхня щока (клинок) має потовщуватися поступово починаючи від вістря, протяжність скошеного боку не має бути меншою за 8–18 мм. Якщо ж скіс буде крутіший, то клинок не зможе легко врізатися в гілку, деревина дробитиметься замість розрізатися.

 

Конструкція пружини секатора має бути такою, щоб якщо вона зламається, її можна було легко замінити чи відремонтувати без допомоги спеціального механіка.

 

Для скріплення обох половинок ножиць звичайні ґвинт і гайка не годяться — із часом різьба може розкрутитися, щоки перестануть тісно змикатися, і такими ножицями годі й мріяти зробити гарний різ.

 

Половинки ножиць мають бути скріплені спеціальним гвинтом, що закручується в нижню щоку (лезо). Різьба на гвинті має подовжуватися аж до його голівки. Між голівкою гвинта й отвором у верхній щоці не повинно бути вільного простору, інакше різ буде неякісним. Завдяки такій конструкції з’єднання ножиці (леза секатора) краще скріплюються. На голівці гвинта має бути паз для викрутки, щоб за потреби його можна було увігнати глибше і тим тугіше скріпити обидві щоки.

 

 

Принцип різання

 

Принцип «гострого різу» було покладено в основу конструкції секаторів від початку. Його засновано на тому, що робоче лезо секатора має розрізати гілку так само добре, як і садовий ніж — залишаючи чистий і рівний зріз. Це забезпечує швидке загоєння рани й утворення на ній рівного рубця. Усі професійні секатори сконструйовано так, щоб наносити рослині найменше пошкоджень. У сучасних секаторів застосовують переважно два варіанти створення різального зусилля — секатори з паралельними лезами та секатори з ковадлом.

 

Паралельні леза

 

Перший варіант утілено в секаторі з паралельними лезами. Він працює таким чином: робоче лезо ковзає по опорному. У більшості секаторів цього типу різальне робоче лезо має опуклу поверхню, а протирізальна пластина, або упор, — увігнуту. Така конструкція дозволяє лезам секатора краще охоплювати й утримувати відрізану гілку — із тим, щоб міцно її фіксувати в момент різу. У цей час у місці утримання гілки виникає ефект «втягування» гілки між лезами. Тому ці секатори часто називаються обвідними. Це найпоширеніший вид секаторів, і він використовуваний для всіх видів обрізки в саду (рис. 1).

 

Секатор із ковадлом

 

У секаторів цього типу рухоме лезо (гільйотина) розрізає деревину до тих пір, доки не упреться в тверду опору — ковадло. Ковадло виготовляють із більш м’якого металу, щоб під час зіткнення з ним вістря робочого леза не деформувалося. Такий тип секатора застосовують в основному для очищення саду від мертвих і сухих гілок (санітарне обрізування). Загалом же секатор із ковадлом застосовують для обрізки рослин із твердою деревиною. Робоче лезо подібне до сокири, воно легко входить у тверду деревину та розсуває (розколює) її волокна. Такий інструмент ефективний також для обрізання смолистої деревини (хвойні породи), оскільки йому не загрожує злипання лез. Секатор цього типу не рекомендовано використовувати для обрізки деяких фруктових дерев, бо він деформує кору гілки, а це призводить до поганого загоєння ран. У багатьох секаторів із ковадлом робоче лезо опускається на середину широкої протирізальної пластини, яка має неглибоку впадину в місці, на яке опускається різальне вістря. Проте є й секатори, в яких різальне лезо опускається ближче до одного з країв ковадла — це дозволяє проводити обрізування ближче до стовбура дерева.

 

 

 

Будова секаторів

 

На всіх типах секаторів можна відрегулювати зусилля, що зводить леза. Щоб під час тривалої роботи в саду між лезами секатора не утворювався зазор, у шарнірному з’єднанні секаторів зазвичай передбачено спеціальну затяжну гайку, яка поєднана з пристроєм, що фіксує її положення. Конструкцію цієї гайки, спеціальної втулки й основного сполучного болта виробники секаторів часто патентують. Крім того, у кожного секатора є спеціальний пристрій (замок), що утримує його в закритому положенні. Цей пристрій потрібен для безпечного транспортування інструмента та щоб зайве не пошкоджувати леза. Щоб забезпечити переведення секатора із закритого стану в робочий (із повністю відкритими лезами), застосовується спеціальна пружина.

Нині конструкція професійного секатора досягла своєї досконалості, і виробникам дуже важко в ній щось змінити.

 


Робоче лезо

Висока різальна здатність робочого леза досягається за рахунок його геометрії, розробленої відповідно до принципу «гострого різу», а також за рахунок заточки леза на спеціальних верстатах.

Тривалий термін експлуатації леза досягається шляхом спеціальної термообробки. Якщо лезо загартоване занадто сильно, воно буде дуже крихким. Якщо гарт леза недостатній, воно буде неміцним і швидко тупитиметься.

Кути заточування лез є чітко визначеними, їх слід обов’язково дотримуватися. Леза мають бути гострими — це гарантуватиме чистий зріз без розщеплення рослинної тканини, разом із тим не слід допускати надмірного стоншення лез, бо вони ламатимуться.

 

Опорне лезо

Під час виготовлення опорного леза секатора суворо контролюють його геометричні параметри. Опорне лезо є зігнутим, зазвичай на ньому є спеціальний жолобок для стікання соку рослин — це виключає забруднення та залипання різальних поверхонь. Вигин опорного леза допомагає обхопити та втримати гілку, також він зменшує ризик відскоку гілки після того, як вона буде відрізана.

 

Болт і гайка

Кожен виробник зазвичай патентує утримувальні болт і затяжну гайку, оскільки саме вони забезпечують утримання лез паралельними. Для нормальної роботи секатора леза мають бути оптимально затягнені.

 

Буфер

Буфер (амортизатор) потрібен для пом’якшення віддачі під час змикання лез секатора. Численні жорсткі поштовхи (віддача) у долоню внаслідок інтенсивної роботи в саду можуть призвести до пошкодження кистей рук.

 

Пружина

Пружина запобігає злипанню лез і забезпечує м’яке розмикання та змикання лез секатора. Зазвичай пружина виготовляється з міцної нержавіючої пружинної сталі та розрахована на тривалий термін експлуатації.

 

Механізм замка

Призначений для фіксації лез секатора в закритому стані.

 

Руків’я

Руків’я виготовляють із різноманітних міцних матеріалів, таких як сталь, кований алюміній, армоване скловолокно. Забарвлення обирають якнайяскравіше, щоб інструмент легко можна було побачити на землі чи серед трави. Руків’я покривають спеціальними матеріалами, які на дотик здаються теплими. Це може бути покриття з пластику, каучуку чи спеціальної фарби.

 

Техніка різу

 

Щоб місце зрізу було чистим, різ слід виконувати одним сильним і швидким рухом. Його виконують під кутом до гілки, яку підрізають і на відстані 5–7 мм від обраної бруньки.

 

 

 

 

 

Сергій Коженевський, канд. техн. наук,

директор ТОВ «Водоспад»

журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2014 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
6
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ