|
Одна з найголовніших і найприбутковіших культур у світовому виробництві рослинних жирів — соняшник. Соняшникова олія має велике господарське значення, що важко переоцінити. Її застосовують насамперед у харчовій промисловості — у кулінарії, для виготовлення маргарину, консервів і солодощів. Як сировину її використовують у лакофарбовій, фармацевтичній промисловості та інших галузях.
Зважаючи на постійне зростання попиту на рослинні жири, тісний і динамічний зв’язок світового і національного аграрних ринків (особливо у сфері трейдингу продукції олійних культур), обсяги продукування соняшникової олії в Україні в останні роки лише збільшувалися. Сьогодні наша держава — світовий лідер у її виробництві й головний експортер. У 2016–2018 роках у нас щороку вироблялося близько 6 млн тонн олії, з них в інші країни експортувалося понад 5 млн тонн, тобто близько 90%. Безумовно, на це вплинули і досі впливають сприятливі ґрунтово-кліматичні умови зони вирощування та висока рентабельність соняшнику (особливо в центральних, східних і південних регіонах), а також стабільно високі ціни на його врожай. Серед усіх сільськогосподарських рослин його посівна площа в Україні одна з найбільших і посідає друге місце, поступаючись лише озимій пшениці. За даними Державної служби статистики України, у 2018 році соняшником було засіяно понад 6 млн гектарів орних земель. Серед інших олійних він посідає беззаперечне перше місце і за площами вирощування, і за обсягами виробництва олії з його урожаю.
За такої «актуальності» соняшнику в сільгоспвиробників і, відповідно, постійного й неухильного збільшення його посівних площ, що відбувалося в останні роки, фітосанітарна ситуація в перенасичених цією культурою сівозмінах суттєво погіршилася. Посівам стали частіше дошкуляти шкодочинні організми — спеціалізовані шкідники й хвороби. Зокрема, почастішали проблеми від ураження рослин білою гниллю (склеротиніозом), фомопсисом і фомозом, паразитом вовчок соняшниковий. Більше стали потерпати вони і від пошкодження фітофагами: попелицями, клопами, шипоносками, лускокрилими та іншими шкідниками. Можливо, саме через ці обмежувальні чинники урожайність культури 2018 року в господарствах різних форм власності в середньому по Україні становила вього 23,4 ц/га (у початково оприбуткованій масі, без перерахунку на стандартну вологість). А могла б цілком реально становити 30–40 ц/га! Зокрема, потенціал продуктивності гібридів «Сингенти» дозволяє без особливих зусиль досягти таких показників — посівам потрібно тільки забезпечити належний фунгіцидний та інсектицидний захист. Успішним виробничим досвідом доведено, що такі популярні гібриди, як НК Конді й НК Бріо навіть у посушливих умовах (але в разі застосування ефективної системи захисту рослин) здатні сформувати 40 ц/га, а за сприятливої погоди упродовж періоду вегетації — навіть до 50 ц/га.
Ресурс розширення площ соняшнику майже вичерпано, отож в аграріїв є всього одна можливість далі збільшувати валове виробництво його урожаю — використовувати інструменти інтенсифікації. Саме потужна система фунгіцидного й інсектицидного захисту — це поки що невичерпаний резерв підвищення продуктивності культури. Неважко порахувати й окупність затрат на захист рослин, маючи розпорядженні потрібні дані. Втрати врожаю соняшнику від комплексу шкідників на «середньостатистичному» полі становлять приблизно 8–10% (або 2–3 ц/га за урожайності 25–30 ц/га). На сьогодні весь інсектицидний захист від компанії «Сингента», що передбачає зазвичай дві можливі обробки різними високоефективними препаратами, за сучасними цінами коштує близько 1 ц урожаю або й менше.
Отже, щоб скласти надійну й оптимальну за вартістю систему захисту посівів соняшнику від фітофагів, а потім максимально використати її потенціал ефективності, вчасно і правильно проводячи необхідні обробки, слід насамперед знати видовий склад, біологічні особливості основних шкідників, строки їх появи на посівах і періоди максимальної шкодочинності, уразливі стадії і їх сприйнятливість до інсектицидів різних хімічних груп.
 |
Шкідники соняшнику. Шкідливий ентомокомплекс на посівах соняшнику налічує близько 60 видів комах із різних родин і рядів, більшість із яких — поліфаги. За характером пошкоджень їх поділяють на такі групи: шкідники сходів, стебел, листків, а також генеративних органів — кошиків і насіння. Сходи пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники — личинки коваликів, несправжні дротяники — личинки мідляків, личинки хлібних жуків і хрущів, гусениці підгризаючих совок) та наземні фітофаги (імаго південного сірого довгоносика, чорного й сірого бурякових довгоносиків, піщаного і степового мідляків, кравчика-головача). Стебла соняшнику заселяють личинки соняшникового вусача, соняшникової й південної соняшникової шипоносок, стеблового кукурудзяного метелика. Листя об’їдають гусениці лучного метелика, совки-гамми, бавовникової і люцернової совок, види коників, сарани та інших прямокрилих, заселяють і пошкоджують рослиноїдні клопи (ягідний, польовий, люцерновий, щитник зелений і гостроплечий) та колонії геліхризової попелиці. Слід завважити, що названі види клопів і листогризучих совок крім вегетативних істотно шкодять ще й генеративним органам. До того ж у другому випадку вони небезпечніші, бо кількісні і якісні втрати урожаю тоді зростають. Отже, кошики заселяють клопи, гусениці совок, соняшникової вогнівки (або молі), геліхризова попелиця, які живляться чашолистками, оцвітиною, тканинами зворотного боку і серцевиною кошика, а також цвітом і насінням. Усі перелічені види комах вивчені й детально описані в ентомологічній літературі, поширені якщо не по всій, то на більшій частині території України, та мають чимале економічне значення як небезпечні шкідники соняшнику.
Однак у результаті істотного розширення посівних площ цієї культури та відповідно спричинених ним суттєвих порушень у структурі сівозмін ентомокомплекс соняшникових агроценозів останнім часом теж зазнав відчутних змін. На перший план вийшли й стали домінантними види (переважно багатоїдні), яких досі не вважали головними шкідниками цієї культури. До них належать, скажімо, рослиноїдні клопи, бавовникова совка, південна соняшникова шипоноска. З іншого боку, вплив антропогенного чинника призвів до зменшення загальної чисельності інших фітофагів. Зокрема, внаслідок створення і виведення на ринок «панцирних» гібридів соняшнику, якими нині засіваються майже всі площі, відведені під цю культуру, щільність популяцій і шкодочинність соняшникової вогнівки різко зменшилися. З-поміж інших фітофагів, які сьогодні найбільш поширені й чисельні в посівах соняшнику, можна виділити довгоносиків, що створюють чималу загрозу сходам, геліхризову попелицю й лучного метелика (рис. 1–6).
Зупинимося докладніше на поширенні й біологічних особливостях домінантних шкідників соняшнику, пов’язаних із їх живленням і шкодочинністю, та виділимо стадії розвитку, уразливі до токсичної дії сучасних інсектицидів (табл. 1).
|
Таблиця 1. Поширення, шкодочинність та біологічні особливості основних наземних шкідників соняшнику. |
 |
Довгоносики і мідляки. Південний сірий і сірий буряковий довгоносики, піщаний і степовий мідляки — широко спеціалізовані поліфаги, але соняшник — одна з їхніх найулюбленіших кормових рослин. Найнебезпечніші для посівів культури жуки у фазу сходів. Вони об’їдають сім’ядолі й перші справжні листочки, що призводить до відставання рослин у рості й розвитку. Ще перегризають молоді стебельця (гіпокотиль), часто навіть непомітно, у поверхневому шарі ґрунту, внаслідок чого рослина гине. Відбувається зрідження сходів і, відповідно, зниження густоти рослин на період збирання. Зрозуміло, що виправити таку складну ситуацію буде непросто, адже компенсувати суттєву втрату густоти іншими технологічними заходами майже неможливо. У підсумку це спричинить прямі втрати урожаю — продуктивність соняшнику буде істотно нижчою. Інколи за високої щільності популяцій ці шкідники здатні повністю знищити посіви.
Рослиноїдні клопи. Представлені багатьма фітофагами ряду напівтвердокрилі, родин сліпняків і щитників. Пошкоджують різні органи рослин: і вегетативні (молодий приріст листя, стебел), і генеративні органи (оцвітину й інші частини кошика, квітки, молоде насіння). Живлячись, клопи висмоктують із них сік своїм колюче-сисним ротовим апаратом. У місцях уколів утворюються білуваті, пізніше жовті плями, які згодом темніють і засихають (відбувається некротизація ушкоджених і навіть суміжних з ними тканин); ушкоджені частини рослин в’януть, деформуються, часто відмирають. Самі рослини відстають у рості і знижують продуктивність. Пошкодження сім’янок на початку наливу призводить до їх відмирання, а в пізніші фази — до часткового некрозу; істотно знижуються товарні й посівні якості насіння нового урожаю.
Крім прямої шкоди клопи здатні завдавати непрямих або побічних втрат. У місцях пошкоджень, які стають «воротами» для різноманітної інфекції, нерідко розвиваються й поширюються грибні і бактеріальні захворювання. Ці фітофаги ще є переносниками багатьох вірусних хвороб, які уражують рослини системно.
Геліхризова попелиця. Дводомний вид зі складним циклом розвитку, який проходить на двох рослинах-господарях і характеризується зміною чисельних різноманітних поколінь. Починається він на кісточкових плодових деревах (де зимують яйця) й у вегетаційний період продовжується на соняшнику, де шкідник розмножується партенокарпічно й утворює кілька генерацій. Заселяючи культурні рослини, попелиця швидко нарощує тут свою чисельність і формує колонії, у складі яких одночасно є всі стадії: личинки різних віків та імаго. На соняшнику особини фітофага живляться квітками, оцвітиною, чашолистками бутонів (до цвітіння) і ніжними верхівковими листками, висмоктуючи із них сік. У пошкоджених органів змінюється колір (спочатку світлішають, згодом жовтіють), вони в’януть і деформуються. Сильні ушкодження бутонів призводять до утворення маленьких недорозвинутих кошиків. У результаті урожайність соняшнику різко знижується. Попелиця також є переносником різноманітних вірусних захворювань, які додатково знижують продуктивність посівів.
Лускокрилі шкідники (вогнівки і листогризучі совки). До цієї групи фітофагів належать наступні основні види, які часто присутні на полях соняшнику і відчутно шкодять його посівам. З-поміж представників родини вогнівок, як небезпечних ворогів культури, слід виділити лучного і стеблового кукурудзяного метеликів, соняшникову вогнівку. Серед листогризучих совок найбільше економічне значення мають бавовникова й люцернова совки, ще часто трапляється совка-гамма. Незалежно від їх таксономічної приналежності й ентомологічної класифікації, з огляду на практичні міркування агровиробника названі види лускокрилих доцільніше групувати за характером і типом пошкоджень, яких вони завдають рослинам.
Скажімо, генеративним органам нині істотно шкодять бавовникова й люцернова совки, гусениці яких живляться квітками, обгризають чашолистки, оцвітину, зворотний бік кошика, виїдають насіння у фазі наливу. У результаті врожайність товарного насіння різко знижується, а саме воно стає некондиційним (сім’янки дрібні, щуплі, невиповнені, з низькою натурою) і під час обмолоту чи первинного очищення часто йде на зерновідходи. У місцях ушкоджень до того ж розвиваються грибні й бактеріальні захворювання, які стають причиною гнилей (особливо за вологої погоди).
Багато в чому схожі пошкодження соняшниковою вогнівкою (міллю). Гусениці перших віків спочатку живляться пилком і частинами квітів, а починаючи з третього віку здатні прогризати оболонки сім’янок і повністю або частково виїдати ядра. Крім того, личинки молі, вгризаючись у кошики, прокладають у них ходи, що в дощовиті роки призводить до загнивання і повної втрати урожаю. На щастя, нині майже всі гібриди соняшнику, які висівають в Україні, «панцирні», тобто оболонки їхнього насіння містять тонкий склеротинізований шар, що запобігає прогризанню сім’янок гусеницями. Такий прогрес у селекції дав позитивний результат: цей фітофаг уже майже не пошкоджує насіння соняшнику в період вегетації, а загальна його чисельність істотно знизилася. Проте такий «генетичний» захист не вбереже від вогнівки інші органи рослин, зокрема квітки й кошик, імовірність пошкоджень яких однаково висока.
Листовому апарату соняшнику з-поміж лускокрилих найчастіше завдають значних пошкоджень лучний метелик і вищевказані види листогризучих совок. Живлячись, їхні гусениці скелетують або грубо об’їдають листя і за високої чисельності можуть істотно знизити врожайність культури. Загроза особливо зростає в роки масових епізоотій лучного метелика, коли в певних регіонах на одній рослині налічують по кілька десятків особин цього фітофага.
 |
Стебла соняшнику крім личинок соняшникового вусача часто можуть заселяти гусениці стеблового кукурудзяного метелика. Звичайно, цей вид лускокрилих більше відомий як небезпечний шкідник кукурудзи. Проте він є поліфагом і здатний пошкоджувати близько 200 видів культурних рослин та бур’янів, переважно товстостеблих, і соняшник серед них не виняток. Відродившись із яєць, гусениці стеблового метелика спочатку живуть відкрито, об’їдаючи листя й поверхневі тканини інших органів, а потім, прогризаючи отвір, проникають усередину стебел, де тривалий час живляться їхньою серцевиною і згодом закінчують тут свій розвиток. Заселені личинками рослини різко знижують продуктивність: на них формується невелика кількість насіння із низькою натурою і виповненістю. Ушкоджені стебла нерідко ламаються від поривів вітру.
Соняшникова шипоноска. Розповсюджена майже в усіх районах культивування соняшнику. В останні півтора десятиліття особливо поширився інший вид — південна соняшникова шипоноска, яка завдає серйозної шкоди посівам переважно на Сході і Південному Сході України. В обох видів шкодочинна стадія — личинки. Жуки, які з’являються на посівах соняшнику в травні-червні, після спаровування відкладають під шкірку стебел яйця, з яких згодом відроджуються личинки. Останні відразу проникають усередину стебел і живляться їхньою серцевиною, проточуючи численні вузькі і звивисті ходи. В одній заселеній рослині може зосереджуватися до кількох десятків личинок. Шкідливість шипоносок виявляється в таких самих наслідках кількісних і якісних втрат урожаю, як і від інших внутрішньостеблових шкідників (стеблового метелика й соняшникового вусача).
Інсектицидний захист. Щоб забезпечити ефективний контроль усього комплексу шкідників у соняшникових агроценозах, слід насамперед подбати про захист насіння і сходів, адже одразу після сівби культури посівам починають загрожувати чимало видів фітофагів. Саме на початкових етапах росту й розвитку рослин завдана ними шкода найбільша, а втрати врожаю через зрідження стеблестою стають непоправними.
Тому обробка насіння сучасними системними інсектицидами має бути обов’язковою. Сьогодні майже всі гібриди соняшнику «Сингенти» і багато гібридів інших компаній-оригінаторів обробляються високоефективним інсектицидним протруйником Круїзер® 350 FS, т. к. с. Цей препарат надійно захищає сходи від ґрунтових і наземних шкідників навіть за середніх їх рівнів чисельності. Зокрема, коли на поверхні ґрунту посівів соняшнику зосереджено до 3–5 екз./м2 жуків сірого бурякового і південного сірого довгоносиків, обробки насіння Круїзером цілком достатньо для їх ефективного контролю. Однак за подальшого збільшення щільності їх популяцій виникає потреба в додатковому захисті, і це вже має бути обприскування рослин. Тобто насамперед насіння слід обробити протруйником Круїзер® (як обов’язковий базовий варіант), а за різкого й суттєвого збільшення чисельності названих наземних фітофагів треба терміново проводити ще й фоліарні обробки інсектицидами.
Як уже було сказано, вибір конкретного препарату для кожного обприскування і вся система їх застосування повинні враховувати видовий склад фітофагів, їх шкідливі й уразливі стадії розвитку, специфіку живлення, характер пошкоджень і локалізацію щодо культурної рослини, а також чутливість до інсектицидів певних хімічних груп. Для швидкого й гарантованого знищення жуків довгоносиків та інших наземних шкідників сходів необхідні потужні контактні інсектициди з вираженим «нокдаун-ефектом»; для надійного захисту рослин у пізніший період вегетації від попелиць, клопів, інших сисних і прихованоживучих фітофагів потрібні високосистемні препарати з тривалим періодом захисної дії; а для ефективного контролю гусениць лускокрилих кращим вибором стануть контактно-кишкові інсектициди з тривалою трансламінарною дією. Розгляньмо детальніше кожен варіант.
Сучасний асортимент інсектицидів компанії «Сингента», зареєстрованих для обприскування соняшнику в період вегетації, складається з двох інноваційних високоефективних препаратів. Це Енжіо® 247 SC, к. с. та Ампліго® 150 ZC, ФК. Обидва є комбінованими (містять у своєму складі по дві діючі речовини), тому мають широкий спектр інсектицидної дії. Разом у системі вони здатні надійно захистити культурні рослини від усіх видів фітофагів, які можуть заселяти посіви (рис. 7). Тому такий портфель інсектицидів на соняшнику можна сміливо вважати повним: на сьогодні компанія навіть не бачить потреби доповнювати його іншими продуктами.
 |
Попри універсальну дію кожен із цих препаратів має свої сильніші сторони і тому здатний краще контролювати певних шкідників залежно від їх видового складу та зважаючи на їх біологічні особливості й чутливість до інсектицидних сполук різних хімічних груп. Щоб досягнути максимальної ефективності, Енжіо® й Ампліго® позиціонуються й окремо рекомендуються проти різних груп фітофагів, які можуть переважати на конкретному полі.
Енжіо® 247 SC, к. с. Завдяки вираженій і тривалій системній дії тіаметоксаму — однієї з діючих речовин препарат дуже ефективний проти сисних шкідників — геліхризової попелиці і рослиноїдних клопів, які живляться, висмоктуючи із рослин сік колюче-сисним ротовим апаратом. Зазвичай, коли на посівах з’являється попелиця, вона розмножується досить швидко і вже на початку бутонізації (фаза «зірочки») кількість колоній на рослинах помітно збільшується. У клопів на соняшнику живляться обидві генерації, але небезпечніша друга, бо вона чисельніша і шкодить переважно генеративним органам. Хоча щільність популяції у неї досягає максимуму аж у середині — другій половині фази цвітіння, личинки починають відроджуватися на рослинах ще на початку бутонізації. Застосувавши в цей період Енжіо®, можна успішно знищити всі рухомі стадії рослиноїдних клопів (імаго й личинок), а також наявні колонії геліхризової попелиці. Тривалий захисний період препарату, що сягає трьох тижнів, стримуватиме від дальшого заселення ними посівів і забезпечуватиме контроль личинок клопів другої генерації, які можуть відроджуватися з відкладених раніше яєць. У результаті щільність популяцій цих шкідників на полях соняшнику вже, як правило, не збільшується. Слід завважити, що з метою попередження можливого отруєння бджіл усі обробки Енжіо® слід завершити до середини бутонізації культури.
Енжіо® також високоефективний проти таких наземних шкідників сходів, як довгоносики й мідляки, і таких спеціалізованих видів, як соняшниковий вусач і соняшникова шипоноска. Крім тіаметоксаму, препарат містить ще одну діючу речовину — лямбда-цигалотрин. Як і в більшості синтетичних піретроїдів, у цієї хімічної сполуки широкий спектр інсектицидної активності, контактно-кишкова дія та виражений «нокдаун-ефект». За появи на посівах імаго цих фітофагів обприскування рослин Енжіо® забезпечить їх швидку й гарантовану загибель завдяки названим властивостям і перевагам лямбда-цигалотрину та додатковій контактно-системній дії тіаметоксаму. Крім того, поєднання в одному препараті двох хімічних сполук із різними механізмами дії робить процес отруєння шкідливих комах незворотним, що в підсумку неодмінно призводить до їх смерті і запобігає виникненню резистентності.
Варто відмітити, що жуки шипоноски відкладають яйця під епідерміс стебла соняшнику, а личинки локалізуються вже в його середині, де живляться серцевиною, тому їх називають прихованоживучими. Жоден із відомих інсектицидів не зможе їх там ефективно знищити, тому основною стадією ефективного хімічного контролю може бути лише імаго — в період заселення ними посівів. Однак ще на етапі відродження личинок із яєць і початку їх проникнення в поверхневі тканини стебла системний тіаметоксам таки виявляє проти них немалу ефективність. Вчасне і якісне обприскування посівів Енжіо® забезпечуватиме й своєчасну токсикацію органів рослини, зокрема поверхневих тканин стебла, цією активною речовиною. Варто завважити, що в рослині тіаметоксам рухається акропетально тобто — по флоемі (провідні пучки якої розміщено якраз ближче до периферії стебла).
Офіційні регламенти передбачають єдину універсальну норму витрати препарату Енжіо® на соняшнику — 0,18 л/га, яка ефективна проти всіх названих вище шкідливих комах. Як позитивний практичний момент слід зазначити можливість дворазової обробки, якщо в цьому виникатиме потреба. Залежно від строків заселення рослин і шкодочинності фітофагів перша обробка, наприклад, може проводитися у фазу сходів (за різкого зростання чисельності довгоносиків і мідляків), а друга — пізніше, за появи в понадпороговій чисельності клопів, попелиць, шипоноски чи вусача. Звичайно, можливі й інші варіанти.
Ампліго® 150 ZC, ФК. Цей інноваційний препарат теж комбінований і містить дві контактно-кишкові діючі речовини — лямбда-цигалотрин і хлорантраніліпрол. Вони доповнюють одна одну, забезпечуючи Ампліго® високу ефективність та широкий спектр дії проти багатьох видів шкідників. Завдяки різним механізмам дії цих інсектицидних сполук таке їх поєднання ще й запобігає виникненню і розвитку в комах резистентності.
Хлорантраніліпрол крім контактно-кишкової виявляє також і трансламінарну дію, тобто здатний крізь епідерміс проникати в мезофіл листка і локально там поширюватися. До того ж хімічні властивості цієї сполуки (яка належить до нового класу антраніламідів) зумовлюють його повільну деструкцію в рослинних тканинах і, відповідно, тривалу й стабільну інсектицидну активність. Разом це має надзвичайно важливе значення для ефективного знищення гусениць лускокрилих. Унаслідок розтягнутого в часі льоту і спаровування метеликів відкладання самицями яєць і відродження з них личинок відбувається протягом 2–3 тижнів. Період захисної дії препарату перевищує 3 тижні, чого цілком достатньо для надійного контролю цих фітофагів.
Крім гусениць, хлорантраніліпрол впливає ще й на яйця, тобто має овіцидну дію. Це означає, що після його контакту з яйцями личинки з них уже не відроджуються. А наявність у складі препарату лямбда-цигалотрину, який, своєю чергою, ефективно знищує личинок та імаго, забезпечує максимально широке стадіальне вікно застосування. Отже, Ампліго® працює комплексно, не залишаючи шкідникам жодних шансів. Наразі цей інсектицид єдиний із зареєстрованих в Україні, який діє на всі важливі стадії розвитку лускокрилих шкідників — на метеликів, яйця і гусениць.
Для досягнення максимальної ефективності обробку інсектицидом Ампліго® слід проводити в період масового відкладання яєць — на початку відродження личинок. Саме завдяки тому, що препарат діє на обидві ці стадії фітофагів, його без ризику втрати ефективності можна застосовувати в ширшому часовому діапазоні, ніж більшість інсектицидів без овіцидної дії.
Основні цільові об’єкти для застосування Ампліго® — шкідники ряду лускокрилі (Lepidoptera). Відповідно до офіційних регламентів і рекомендацій компанії «Сингента», цей інсектицид на посівах соняшнику можна і потрібно застосовувати проти бавовникової совки й лучного метелика з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. За умови вчасного внесення він також буде ефективний проти люцернової й інших видів листогризучих совок, соняшникової вогнівки і стеблового кукурудзяного метелика. Щодо останніх двох видів, варто ще раз нагадати, що їхні личинки ведуть прихований спосіб життя, проникаючи всередину органів рослин. Тому боротьбу з ними дуже важливо починати ще до їх масової появи, тобто обприскування слід проводити по яйцекладці — на початку відродження личинок. Адже в разі запізнення з обробками знищити гусениць, які потрапили в паренхіму кошиків чи стебел, уже неможливо.
Водночас регламенти передбачають і дворазове застосування Ампліго®. Другу обробку препаратом у зонах постійних та інтенсивних розмножень бавовникової совки (Схід, Південь і частково Центр України) зазвичай проводять у фазу бутонізації. Вона буде ефективною саме проти другої генерації цього шкідника, яка створює істотну загрозу соняшнику, пошкоджуючи його генеративні органи. У таких регіонах ця обробка вже стала обов’язковою, і її часто поєднують із фунгіцидним захистом. При цьому слід пам’ятати що останнє обприскування Ампліго® потрібно завершити до початку цвітіння культури, щоб убезпечити корисних запилювачів (бджіл) від імовірних отруєнь і загибелі. Тобто гранична фаза рослин для застосування препарату — кінець бутонізації. Також важливо не забувати й про період очікування (мінімальний строк від останньої обробки до збирання врожаю), який у цьому випадку має становити не менше як 30 днів.
Забезпечуючи неперевершений захист рослин соняшнику від лускокрилих, цей інсектицид ще й істотно знижує ризики розвитку грибних захворювань на рослинах, передусім на генеративних органах. Адже в разі пошкоджень гусеницями кошики з насінням досить часто уражуються білою і сірою гнилями, що їх спричиняють патогенні гриби родів Sclerotinia і Botrytis. Застосування ж Ампліго® надійно захищає посіви соняшнику від пошкоджень комахами-фітофагами і в такий спосіб не допускає їх ураження фітопатогенами.
Препаративні форми Енжіо® й Ампліго® — концентрат мікрокапсульованої суспензії — створено за унікальною технологією «Зеон-капсуляції», яку свого часу розробила і запатентувала компанія «Сингента». Завдяки захисту від деструктивного сонячного (ультрафіолетового) опромінення ця технологія забезпечує триваліший період розпаду піретроїдного складника (лямбда-цигалотрину) і, відповідно, удвічі довший строк його інсектицидної активності. Ще одна важлива властивість такої формуляції — можливість поступового вивільнення цієї діючої речовини з мікрокапсул після нанесення робочого розчину на листковий апарат рослин, що також сприяло подовженню періоду ефективної дії.
Як один із цінних технологічних моментів варто виділити і можливість безпечного для рослин поєднання Енжіо® чи Ампліго® з різноманітними грамініцидами (за ранніх інсектицидних обробок) і фунгіцидами. Особливо актуальні у виробництві бакові суміші з фунгіцидами у фазу бутонізації. Компанія «Сингента» навіть рекомендує в той період поєднувати Енжіо® чи Ампліго® (залежно від домінантних видів фітофагів) із препаратом Амістар® Голд (0,7–1,0 л/га) для захисту від хвороб кошика й вегетативних органів, а також для фізіологічного ефекту на рослини соняшнику з метою підвищення їхньої продуктивності.
Отже, наявність у портфелі ЗЗР компанії «Сингента» таких високотехнологічних та інноваційних інсектицидів, як Енжіо® й Ампліго®, забезпечила можливість гарантованого контролю будь-яких фітофагів у посівах соняшнику. Маючи високу ефективність і тривалий період захисної дії, вони здатні надійно й надовго захистити посіви, чого не вдавалося досягти раніше звичайними однокомпонентними препаратами. Щоб досягти успіху, потрібно лише дотримуватися офіційних регламентів і рекомендацій від «Сингенти», які було розроблено за результатами численних досліджень і з урахуванням практичного досвіду.
Микола Дем’янюк, менеджер з технічної підтримки компанії «Сингента»
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
