Якість плодів черешні і вишні буде високою за належного забезпечення насаджень вологою. Є сенс й у вирощуванні сортів, що стійкі до спекотно-посушливих умов вегетації.
Удосконаленню технології виробництва фруктів та розширенню сортименту свіжої і переробленої плодової продукції садівнича галузь нині приділяє посилену увагу. Харчова цінність обох згаданих видів товару залежить від біохімічного складу плодів. На Сході України основним метеочинником, що лімітує оптимальний розвиток рослин і, відповідно, якість урожаю, є волога. Для клімату регіону характерне спекотне, посушливе літо та холодна зима з незначним і нестійким сніговим покривом. Середня температура найбільш теплого місяця — липня становить +21,5 °C, а найхолоднішого — січня, –10,6 °C. Максимальна температура улітку сягає +38…+40 °С, мінімальна узимку опускається до –28…–34 °C.
Науковці Бахмутської ДСР ІС НААН вивчали, як змінюється біохімічний склад плодів черешні та вишні залежно від погодних умов вегетаційного періоду. До уваги брали умови вегетації 2018–2020 рр. (квітень — липень) та якість плодів, отриманих у ці сезони — уміст накопичених ними цукрів, органічних кислот та вітаміну С. Біохімічний склад плодів вивчали за зразками, відібраними на 8 сортах черешні й вишні селекції Бахмутської ДСР. Зокрема, ішлося про чотири сорти черешні — Прощальна Тараненко, Василиса прекрасна, Отрада та Анушка, і чотири сорти вишні — Чудо, Ксенія, Альтруїстка (Слов’янка), Ночка №2. Насадження, продукцію з яких досліджували, закладені за схемою 5 × 3–4 м на насіннєвій підщепі магалебська вишня. Сади не зрошувані. Ґрунт дослідної ділянки — чорнозем звичайний середньосуглинковий. Реакція ґрунтового середовища слаболужна (рН 7,25). Наявність органічної речовини у горизонті 0–60 — 4,36%. Середня потреба рослин у азотних добривах у шарі 0–60 см — 114,1 мг/кг, уміст рухомого фосфору в шарі 0–40 см — середній (3,82 мг/100 г ґрунту), оптимальний уміст обмінного калію у горизонті 0–60 см — 25,54 мг/100 г ґрунту.
У рамках дослідження обраховували суму активних температур понад +10 °C під час вегетації, кількість опадів та гідротермічний коефіцієнт — ГТК. Останній показник визначають як співвідношення кількості опадів за вегетаційний період до суми добових температур повітря понад +10 °C в означеному періоді. За оптимальних для обох культур умов зволоження ГТК становить 1–1,4, якщо ж цей показник опускається нижче від 1, то умови є посушливими. Так, ГТК на рівні 0,6 є ознакою середньої посухи, а нижчий за 0,5, — значної.
Дані метеорологічних спостережень, які у місцевості виконували з 2005 по 2020 роки, свідчать, що посуха на Сході України стається через 1–2 роки, а в останні п’ять років посушливим був кожен (рис. 1).
За останні три роки (2018–2020 рр.) найменшу кількість опадів і найнижчу суму активних температур протягом вегетаційного періоду спостережено в сезоні-2020 — 106,1 мм та 1973,2 °C, найвищими сума активних температур та кількість опадів були 2018 року — 2184,1 °C та 181,2 мм. За метеорологічними даними Бахмутської агрометеорологічної станції з 2018 по 2020 роки гідротермічний коефіцієнт під час вегетації вишні й черешні у регіоні становив 0,8, 0,7 та 0,5 (відповідно), що свідчить про посушливі умови (рис. 2).
Унаслідок посушливих умов вегетації під час 2018–2020 рр. у плодах черешні з урожаю зазначених трьох сезонів спостережено загальне зменшення умісту цукру, вітаміну С й органічної кислоти. У 2018 році плоди черешні містили найбільше цукрів — сума активних температур і кількість опадів за вегетаційний період становили 2184,1 °C та 181,2 мм (ГТК 0,8). За зниження гідротермічного коефіцієнта поступово знижувався й уміст цукру. Так, у сортів Прощальна Тараненко, Василиса прекрасна, Отрада та Аннушка цей показник 2018 року відповідно становив: 10,75%; 9,85; 8,1; 8,65%. Натомість плоди з урожаю 2020 року містили: 7,85; 7,9; 8; 8,4% цукру відповідно (рис. 3).
Метеорологічні умови вплинули й на кількість вітаміну С, накопиченого плодами черешні. За зниження гідротермічного коефіцієнта падіння цього показника у сортів коливалося в межах 14–37%. Вищий уміст вітаміну С спостерігали 2018 року, коли він варіював від 16,9 мг/100 г (Василиса прекрасна) до 10,73 мг/100 г (Отрада). Натомість 2020 року максимальний уміст вітаміну С з-поміж чотирьох досліджуваних мали плоди сорту Прощальна Тараненко — 10,56 мг/100 г, мінімальний — плоди сорту Аннушка — 6,69/100 г (рис. 4).
Посушливі умови вегетації вплинули й на уміст органічної кислоти у плодах черешні. У дуже посушливому 2020 році спостережено її найменший рівень — 0,74–0,78% залежно від сорту, натомість у плодах, що вродили 2019 року, уміст органічної кислоти сягав 0,75–1%, а з урожаю-2018 — 0,87–1,01% (рис. 5).
Вплив погодних умов (ГТК) на уміст цукрів, вітаміну С та органічної кислоти засвідчило й вивчення біохімічного складу плодів вишні з урожаю 2018–2020 рр. Так, 2018 року загальний уміст цукру сягав: у плодів сорту Чудо — 9,95%, сорту Ксенія — 7,95; Альтруїстка (Славянка) — 8,1; Ночка №2 — 7,5%. У 2020 році через посушливі умови цей показник залежно від сорту зменшився на 14–29% (рис. 6).
Як і в черешні, уміст вітаміну С у плодах вишні теж залежав від суми активних температур та обсягу опадів під час вегетації. Так, 2018 року вони накопичували більше вітаміну С: сорт Чудо — 12,14 мг/100 г; Ксенія — 10,62; Альтруїстка (Славянка) — 13,04; Ночка №2 — 10,56 мг/100 г. Натомість 2020 року ці показники відповідно сягали: 10,56 мг/100 г; 10,03; 9,15; 9,68 мг/100 г (рис. 7).
Уміст органічної кислоти у плодах досліджуваних сортів вишні також знижувався унаслідок спекотних і посушливих умов. Так, 2018 року, коли порівняно з двома іншими роками спостережень умови вегетації були сприятливішими, плоди вишні накопичили 1,14–1,5% органічної кислоти. Менш сприятливого 2019 року цей обсяг знизився до 1,07–1,54%, а найпосушливішого 2018-го плоди накопичили лише 1,01–1,34% органічної кислоти (рис. 8).
Отже, дослідженнями встановлено вплив посушливих умов на біохімічні показники плодів черешні та вишні. Окремі з досліджуваних сортів на малосприятливі умови вегетації реагували менш негативно. Так, уміст цукрів у плодах черешні сорту Аннушка та вишні сорту Чудо за зменшення ГТК був більш стабільним.
Наталія Чигрин, Любов Можаєва, Андрій Тонконоженко, канд. с.-г. наук, Бахмутська ДСР ІС НААН
журнал “Садівництво по-українськи”, жовтень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
