Буває, що при закладці саду господар не впевнений, чи потрібен йому захист від граду. Час від часу я чую аргумент: у нас не градобійний регіон, сітку ставити не будемо, нам достатньо шпалери. Кліматичні зміни останніх років доводять, що розраховувати на це не варто: один град може звести нанівець рік роботи в саду. За годину ви втратите кошти, вкладені протягом усього сезону. Так, на превеликий жаль, сталося цього року у ряді господарств Вінницької, Тернопільської та Чернівецької областей.
Тому найбільш надійний варіант — встановити протиградову сітку при посадці саду. Але через необхідність інвестувати насамперед у саджанці, шпалеру та систему поливу більшість садівників відкладають це на наступні роки. Так, цей процес можна розбити на 2–3 етапи.
При посадці інтенсивного саду ви обов’язково встановлюєте опорну систему для дерев. Якщо у вас ще є сумніви щодо сітки, все ж краще при установці шпалери врахувати певні аспекти, такі як висота та розташування стовпів чи розмір анкерів, які дозволять Вам у майбутньому легко додати сітку, якщо виникне така необхідність. Встановлення захисту також можна поділити на два етапи: спочатку поставити ковпаки на стовпчики, дроти та троси поверх них, потім — саму сітку. Це особливо актуально для великих площ, адже монтаж сітки потребує значного часу. Розглянемо, які нюанси варто врахувати, якщо ви плануєте накрити сад сіткою не у рік посадки, а пізніше.
ПЛАНУВАННЯ ТА РОЗМІТКА
З мого досвіду багато садоводів недооцінюють важливість цього етапу, через що стикаються з ускладненнями пізніше. Тому краще доручити цю справу професіоналам.
Необхідно обрати оптимальний розмір блоків, або, як їх іще називають, — кліток. Чим він більший — тим дешевшою буде вартість захисної системи на гектар, бо найдорожчі комплектуючі встановлюються по периметру. Якщо є можливість, краще розбивати сад на блоки площею 5 га та більше. Накривати протиградовою сіткою блоки по 1–2 га дуже дорого. Для систем захисту від граду є обмеження по ширині клітки — вона не повинна перевищувати 400 м. Тобто, при стандартних міжряддях 3,5 м — не більше 110 рядів у одному блоці.
Коли проект готовий та затверджений, проведена підготовка ґрунту, можна переходити до GPS розмітки ділянки під сад. За допомогою геодезичного приладу треба визначити положення кожного стовпа та анкера. Протиградові системи мають чіткі вимоги щодо геометрії та дотримання відстані між стовпами і однакової ширини міжрядь, тому варіант розбити ряди «на око» тут не підходить. Такі компанії як наша, що спеціалізуються на постачанні та установці протиградових систем, знають ці вимоги і враховують їх при розробці проекту та здійсненні розмітки.
Нерідко через обмеженість у часі або коштах садівник спершу саджає дерева, а потім встановлює опорну систему. У цьому випадку вкрай необхідно зробити розмітку під стовпи до посадки саджанців. Це полегшить процес посадки та дозволить уникнути неприємної ситуації, коли у вже посадженому саду дерево росте саме у тому місці, де потрібно поставити стовп. Також важливо при плануванні саду врахувати відстань, необхідну для розвороту техніки на кінцях рядів. Зазвичай вона повинна складати не менше 8 м.
Протиградова система потребує анкерів не тільки на кінцях рядів, а по всьому периметру блоку, тобто і за крайніми бічними рядами. Якщо сітку планують ставити пізніше, то нерідко забувають залишити достатньо місця під їх установку.
СТОВПИ ТА ЇХ УСТАНОВКА
Найбільш популярна довжина стовпів під протиградову систему — 4,5 м. Стовпи ставляться у землю на 7080 см і, відповідно, висота над землею складає 3,7–3,8 м. Це дозволяє мати плодову стіну висотою до 3,5 м. Однак виробник стовпчиків може виготовити будь-яку довжину під замовлення. Наприклад, для кісточкових культур частіше використовуються стовпи 4,8-5 м. Також слід врахувати висоту техніки, якою ви плануєте працювати під сіткою.
Бетонні стовпи під протиградову систему повинні бути попередньо напружені. Загальновизнано, що найкращої якості стовпчики виготовляються на півночі Італії. Там є кілька великих виробників, які постачають їх не лише садівникам Європи, а й усього світу. Звісно, витрати на доставку до України складають суттєву частку у їх собівартості. Можна придбати стовпи безпосередньо у виробника або у його регіонального представника. Більшість великих італійських заводів мають дистриб’юторів в Україні.
Звертайте увагу на запропоновані терміни поставки. Навесні, у розпал сезону посадки, термін поставки стовпів для великих площ може складати від одного до трьох місяців, тому важливо замовляти їх заздалегідь. Те саме стосується і сітки. Ми рекомендуємо своїм клієнтам, що планують встановлення сітки весною, замовляти її у грудні-січні, щоб отримати вчасно.
Стовпчики та анкери встановлюються за допомогою екскаватора, обладнаного спеціальними насадками для вдавлювання стовпів у землю та вкручування (або забивання) анкерів. Розмір та модель анкера залежить від типу ґрунту. Для важких ґрунтів потрібні гвинтові анкери меншого розміру, для легких — більшого. Анкер повинен витримувати навантаження до 3 т, не витягуючись при цьому із землі. Також передбачені спеціальні моделі анкерів для кам’янистого ґрунту та ґрунтів змішаного типу.
Дуже важливу роль має коректна установка пластин проти вгрузання, що запобігають зануренню крайніх стовпів у землю. Загалом можна порівняти опорну та протиградову систему з ланцюжком: якщо хоча б одна ланка буде ненадійною, то він розірветься. Тому при виборі компанії-постачальника варто віддати перевагу тим, що можуть не лише забезпечити якісними матеріалами, а й надати послуги з монтажу чи шеф-монтажу. Все частіше садоводи обирають компанії, які пропонують проекти «під ключ».
Якщо планується весняна посадка, ми рекомендуємо клієнтам, що мають таку можливість, придбати і встановити стовпчики напередодні восени. Це пов’язано з тим, що навесні потрібно за обмежений період часу зробити розмітку, встановити стовпи та анкери, змонтувати шпалеру, обладнати полив і вчасно здійснити посадку. Пізня весна може ще більше ускладнити цю задачу. Хоча, звичайно все залежить від площі.
Роботи з розмітки, установки стовпів і монтажу шпалери потребують, в середньому, три дні на один гектар. За умови, що вони будуть здійснюватись компанією-постачальником, яка має необхідну техніку, обладнання і досвідчений персонал. Якщо господарство вирішить робити це своїми силами, не маючи попереднього досвіду, то часу буде потрібно більше. Тепер порахуємо: для того, щоб повністю підготувати 10 га до посадки знадобиться 30 робочих днів (без урахування часу на встановлення крапельної системи поливу). А ще зважте на не завжди сприятливі для виконання робіт погодні умови.
ВИБІР СИСТЕМИ
Якісна протиградова сітка також виготовляється в Італії. Виробник або його представник в Україні допоможуть визначитися з кольором сітки залежно від потреб садівника, культур та сортів. Наприклад, для південних регіонів найчастіше обирають сітку чорного кольору, оскільки вона має найбільшу ступінь затінення і може захистити плоди від опіків. Також чорна сітка має найдовший термін служби. Її використовують на сортах яблук зеленого кольору, таких як Гренні Сміт, щоб запобігти появі рожевого боку, що є недоліком для цього сорту. Водночас, на сортах червоного кольору у певних регіонах України з меншою кількістю сонячного випромінювання, чорна сітка може запобігати забарвленню яблук. У такому випадку слід обрати сіру або прозору.
Не менш важливим, ніж якісні матеріали, є розуміння і дотримання вимог до їх установки. Як приклад приведу одну з найбільш розповсюджених помилок — недостатня відстань від анкерного стовпа до анкера. Досить часто бачимо сади, де вона складає 1–1,5 м, в той час як має бути мінімум 2,5 м, а краще — 3 м. Причому, чим більша висота стовпа над землею, тим більшою має бути відстань до анкера. Анкери, встановлені занадто близько до крайнього стовпчика, — це зменшення стійкості усієї конструкції до навантажень. Існує кілька типів систем для захисту насаджень від погодних ризиків. Перерахую найбільш розповсюджені.
1. Традиційна протиградова система. Наразі найбільш розповсюджена та популярна як серед європейських, так і українських виробників фруктів. Вона має металеву тросову конструкцію, яка утримує сітку зверху. Анкери, що розташовані по периметру, особливо бічні, повинні витримувати вагу граду та поривів вітру. Може встановлюватись на ділянках з нерівним рельєфом. Можлива комплектація УФ-сітками для систем затінення.
2. Плоска протиградова система. Необхідна у садах, де користуються трьохрядними оприскувачами. У ній сітка тримається на більш високих стовпах у кожному третьому ряду. Ця система потребує плоского рельєфу.
3. Закрита протиградова система. Сітка встановлюється не лише згори, а і по периметру, включаючи проїзди для розвороту техніки. Доступ всередину забезпечується за допомогою воріт (що відкриваються автоматично чи вручну) або за рахунок піднімання фронтальної сітки. Такі системи дозволяють зменшити інсектицидне та гербіцидне навантаження і захистити від птахів.
4. Система з плівкою для захисту від дощу. Була спеціально розроблена для запобігання розтріскуванню черешні та вишні. З часом вона стала використовуватись на насадженнях малини і лохини. В останні роки до переліку приєднались суниця, порічка та ожина. Для таких систем застосовується плівка тканого типу з одноабо двостороннім ламінуванням. Ткана плівка також має дифузний ефект, тобто розсіює світло, запобігаючи сонячним опікам. Плівка вимагає більш потужних стовпів, більших анкерів і меншої відстані між стовпами в ряду. Плівка може комбінуватись з протиградовою сіткою, що встановлюється над нею і по периметру блока, або лише по периметру. Чи з сіткою для захисту від комах по периметру (сітка для захисту від комах, має набагато менші вічка, ніж протиградова). Такі системи багатофункціональні. Вони забезпечують захист від дощу, граду, комах, птахів, сонячних опіків, весняних приморозків. А також дозволяють впливати на строки дозрівання. Краї сітки над міжряддями з’єднуються з допомогою еластичних шнурів, що робить конструкцію вітростійкою, а також дозволяє легко розгортати та згортати плівку кілька разів протягом сезону, наприклад навесні у період, коли існує ризик приморозків. До речі, плівку і сітку теж можна встановлювати не одночасно, а поетапно.
5. Сітка від дощу. Новинка на ринку, аналогічна плівковій, але замість плівки застосовується спеціальна сітка від дощу. Така сітка має дуже щільне плетіння і затримує 90% вологи від дощу. Вода стікає по верху сітки у міжряддя. Та частина, що потрапляє під сітку, розбивається на дуже дрібні краплини і виглядає як туман. Додаткова перевага сітки від дощу — краща вентиляція порівняно з плівкою.
Садівництво по-українськи
