Агрономія

Дослідження способів вирощування високоолеїнового соняшнику для умов Степу

Складова врожаю

Складова врожаю

Застосування багатофункціонального рістрегуляційного препарату у вирощуванні високоолеїнового соняшнику впливає на різні показники  

Популяризація здорового харчування стала істотним поштовхом у розвитку нової підгалузі вирощування високоолеїнових гібридів соняшнику. У розвинених країнах під посівними площами такого соняшнику майже 100% усіх гібридів, що вирощують товаровиробники. У країнах ЄС частка вирощування високоолеїнових гібридів сягає 50% усіх посівних площ під соняшником. Така популярність пояснюється біологічними властивостями високоолеїнових гібридів, в олії з їх насіння міститься до 95% олеїнової кислоти. Жодна інша культура не може наблизитися до цього показника. Строк зберігання олії високоолеїнового соняшнику вчетверо довший, ніж у звичайної соняшникової олії класичних сортів. Високоолеїнова олія витримує більшу кількість циклів смаження, а під час смаження на ній виділяється набагато менше трансжирів. 

В Україні цей напрям тільки набирає популярності. Головним лімітаційним чинником реалізації потенційної врожайності гібридів в умовах Південного Степу України є дефіцит вологозабезпеченості. 

Польові дослідження 

Усе сказане вище стало основою вибору напряму наших досліджень, метою яких є розробка ресурсоощадних способів вирощування соняшнику високоолеїнового типу для умов Степу. Дослідження проводили на землях Миколаївської державної сільськогосподарської дослідної станції ІЗЗ НААН протягом двох років. Клімат Миколаївщини — континентальний, із різкими та частими коливаннями річних і місячних температур повітря, великими запасами тепла та посушливістю. 

Пoпередником виступала пшениця oзима, після збирання якoї здійснювали двoразoве лущення стерні. Дoбрива внoсили під oснoвний oбрoбітoк у дoзі N60P60K60 (нітрoамoфoска — 353 кг/га ф. м.). Вoсени прoведенo oранку на глибину 28–30 см. Навесні, після дoсягнення фізичнoї стиглoсті ґрунту, прoвoдили бoрoнування зябу важкою бороною з наступним передпoсівним oбрoбіткoм ґрунту на глибину 12–14 см. Висівали в оптимальні для культури строки. 

Програмою наукових досліджень передбачалося закладання двофакторного польового досліду, у якому вивчали гібриди соняшнику високоолеїнового типу вітчизняної й закордонної селекції, а також норми внесення багатофункціонального рістрегуляційного препарату з фунгіцидними властивостями. 

Гібриди соняшнику, що вивчалися, — Гектор і Оплот, ДСЛ403, П64ГЕ133 та 8Х477КЛ. Серед досліджуваних гібридів Оплот виявився найскоростиглішим — період його вегетації був на 8–20 днів коротшим, ніж в інших гібридів. У середньому вегетаційний період по досліджуваних гібридах, окрім 8Х477КЛ, становив від 109 до 120 днів, що свідчить про їх середньостиглість. Гібрид 8Х477КЛ був середньопізнім — повної стиглості він досягав на 129-й день від дати сівби. 

У досліді застосовували багатофункціональний рістрегуляційний препарат хімічного походження, вносили його у вигляді позакореневих обробок у фазу 6–8 справжніх листків рослин і на початку формування суцвіття дозами 1 і 2 л/ га. Багатофункціональність препарату полягає у тому, що крім рістстимуляційних властивостей він також має фунгіцидний ефект. 

Коефіцієнт водоспоживання 

У посушливих степових умовах рівень вологозабезпечення ґрунту — один із вирішальних чинників формування продуктивності агроценозів. Інтегральним виразом усіх складових водного режиму є коефіцієнт водоспоживання. 

Аналізуючи цей показник, було встановлено, що за умов застосування комбінованого препарату коефіцієнт водоспоживання мав тенденцію до зниження за всіма гібридами, як порівняти з конт рольними варіантами, де рослини соняшнику не обробляли. Так, найнижчого рівня коефіцієнт водоспоживання (1144 м./т) був зафіксований у гібриду Оплот за умов обробки рослин соняшнику препаратом дозою 2 л/га у фазу 6–8 справжніх листків, а найвищим він був у гібрида Гектор на контрольному варіанті — 1753 м./га. Таке зменшення коефіцієнта водоспоживання за умов обробітку рослин соняшнику багатофункціональним препаратом свідчить про економніше використання ґрунтової вологи. 

Посилення стійкості 

За невисокого рівня ураження рослин соняшнику шкодочинність патогенів була незначною. Загалом усі гібриди показали себе як стійкі до несправжньої борошнистої роси та білої гнилі кошика. У гібридів П64ГЕ133, 8Х477КЛ було зафіксовано слабке ураженням фомозом, а в гібридів Оплот, Гектор і ДСЛ403 — середнє. 

Застосування препарату, що поєднує властивості рістрегуляційного препарату та фунгіциду, призводило до зниження рівня захворюваності рослин. Принципової різниці між різними варіантами внесення препарату не спостерігалось, однак, порівнюючи з контролем, різниця становила: по фомозу — на 9–12%, по переноспорозу — на 4–7, по білій гнилі — на 3–7% менше за застосування РРР. У посівах соняшнику П64ГЕ133 виявлено зараження вовчком соняшниковим (за щільності 2–5 екз./рослину). 

Визначення дози 

Якщо проаналізувати наведені вище результати супутніх досліджень, то можна стверджувати таке: внесення різних доз комбінованого рістрегуляційного препарату в різні фази розвитку гібридів соняшнику є ефективним і дієвим способом поліпшення умов розвитку рослин. Справді протягом 2019–2020 рр. досліджень спостерігається стійке зростання врожаю від застосування препарату. Урожайність соняшнику також залежала від доз унесення рістрегуляційного препарату і фази розвитку культури. 

Так, чотири гібриди показали найвищу врожайність за внесення рістрегуляційного препарату в нормі 2 л/га у фазу 6–8 справжніх листків: Оплот — 3,19 і 2,11 т/га, Гектор — 2,23 і 1,72, ДСЛ 403 — 2,63 і 1,93, П64ГЕ133 — 2,89 і 2,02 т/га (відповідно у перший і другий досліджувані роки). А ось гібрид 8Х477КЛ показав найвищі та водночас майже однакові результати за умов застосування в різні фази та з різними нормами (1 і 2 л/ га — фаза 6–8 справжніх листків, 2 л/ га — у фазу утворення кошиків) — на рівні 2,37 і 1,74 т/га відповідно у 2019 і 2020 рр. 

У середньому за роки проведення досліджень найбільшу продуктивність сформували гібриди Оплот і П64ГЕ133, дещо поступалися за рівнем урожайності ДСЛ403 та 8Х477КЛ. Якщо проаналізувати продуктивність гібридів у розрізі років досліджень, то всі гібриди мали тенденцію до зниження врожайності майже на 30% в екстремальний за метеоумовами 2020 рік. 

Позакореневі обробки комбінованим рістрегуляційним препаратом позитивно впливали на підвищення продуктивності всіх досліджуваних гібридів соняшнику. Так, найвищу врожайність 2,65 т/га по досліду в середньому за два роки сформував Оплот у варіанті обробки рослин препаратом дозою 2 л/ га у фазу 6–8 справжніх листків. Дещо поступався за врожайністю П64ГЕ133, формуючи врожайність 2,45 т/га. 

За різними показниками 

Позитивна реакція рослин на внесення рістрегуляційного препарату помічена за такими структурними показниками врожаю, як діаметр кошиків і маса 1000 насінин. 

Діаметр кошика. Обробка рослин соняшнику регулятором росту сприяла збільшенню діаметра кошиків на 6–19%. Якщо на контролі цей показник становив 12,1 см, то за обробки рослин у фазу 6–8 справжніх листків діаметр збільшувався до 13,7–14,8 см, за обприскування у фазу утворення кошиків — до 13–13,1 см. Найбільшим цей показник спостережено за обприскування у фазу 6 справжніх листочків у дозі 2 л/га — 13,4–16,7 см залежно від гібрида. 

Маса 1000 насінин. За вирощування культури без застосування регулятору росту маса 1000 насінин була найменшою — 34–50,2 г, застосування препарату збільшувало цей показник відповідно на 4–11%. Маса 1000 насінин мала добре виражену сортову специфічність: максимальним цей показник формувався у гібридів Оплот і П64ГЕ133. 

Уміст жиру. Важливим елементом характеристики якості насіння соняшнику є показники вмісту жиру. Лабораторним аналізом доведено, що вміст жиру в насінні гібридів коливався різною мірою, що було зумовлено в основному, сортовими особливостями. Проте обробка рослин рістрегуляційним препаратом позитивно впливала на всі досліджувані гібриди — на олійність насіння й на частку олеїнової кислоти в олії. 

Так, у середньому за 2019–2020 рр. максимальний уміст жиру в насінні був на рівні 45,9% у гібрида Гектор, а мінімальним — у гібрида 8Х477КЛ (39,9%). У розрізі варіантів обробки у того самого гібрида Гектор установлено найвищий показник олійності — 45,9%. Проте таке покращення хімічних якостей насіння на фоні внесення рістрегуляційного препарату — в межах похибки досліду. 

Уміст олеїнової кислоти в олії насіння соняшнику коливався від 80,1 до 86,8%. Максимальним цей показник виявився в гібрида П64ГЕ133 у варіанті обробки рослин препаратом. Достатньо високий уміст олеїнової кислоти в олії (83,9–85,9%) встановлено в гібридів ДСЛ403 та Оплот. 

Щодо впливу обробок рослин соняшнику, то було встановлено, що препарат мав тенденцію до підвищення вмісту олеїнової кислоти в насінні, проте в межах похибки досліду і не перевищував показника НІР. Можливо, в роки з доброю вологозабезпеченістю реакція рослин соняшнику на обробки комбінованим препаратом буде відчутнішою. 

Уважаємо, що дослідження у цьому напрямі треба вести й далі та дослідити різні рістстимуляційні препарати з фунгіцидною дією. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ