Агромаркет

Сезон для яблучників триває в режимі невизначеності, овочівники роблять висновки з минулого сезону та розмірковують чи продовжувати бізнес

Вихід із турбулентності

Вихід із турбулентності

Сезон для яблучників триває в режимі невизначеності, овочівники роблять висновки з минулого сезону та розмірковують, чи продовжувати бізнес із весни.

 Ціни на яблука з кінця минулого року підвищилися, а овочеві лишаються тільки в межах сезонних коливань, цибуля взагалі стабілізувалася. Поточний експортний сезон яблук із такого, що давав дуже оптимістичні очікування впродовж зими, перетворюється на досить складний для всіх гравців ринку. Вимушені логістичні затримання через низку форс-мажорів і зниження виробництва яблук відбиваються на цінах та позиції українських експортерів. 

Чи вистачить запасів українських яблук та цибулі до початку наступного сезону? Чим українським експортерам загрожує яблуко з ПАР? Чи лишаться в овочевому бізнесі ті, хто стикнувся з останнім складним сезоном? На ці та інші запитання відповідають експерти «Садівництва по-українськи» в новому ринковому огляді. 

РИНКОВА СИТУАЦІЯ 

За даними EastFruit, ціни на яблука в Україні за січень зросли на 2–4 грн/кг, або 15–25%, але основне подорожчання відбулося на межі грудня та січня. Згідно зі статистикою гуртового ринку «Шувар», із початку року основні сорти яблук показували подорожчання в середньому на 5 грн, тоді як торік такого підвищення не відбувалося або взагалі йшло її зниження. Надалі внутрішньоукраїнські ціни стабілізувалися в новому діапазоні й поки що є незмінними в межах 14–22 грн/кг або, 0,37–0,58 дол./кг.

«Для кінця січня це рекордний показник, а поточна середня ціна в півтора раза перевищує середній показник за попередні п’ять років», — коментує цінову ситуацію Євген Кузін, аналітик плодоовочевого ринку в проєкті EastFruit, міжнародний консультант ФАО.

 За його словами, високі ціни поточного сезону яблук — це результат одразу кількох важливих чинників: 

• Стагнація свіжого ринку в попередні роки зменшила цікавість виробників фруктів до цього сегмента. 

• Багато фермерів не змогли дозволити собі постачання яблук для свіжого ринку через подорожчання витратних частин, тому перейшли на яблука для переробки. 

• Поточного сезону суттєво підвищилися ціни на яблука для переробки. 

Виробництво яблук зменшилося не лише в Україні, а й загалом по ЄС, тому ціни нині високі й на українському ринку, і, наприклад, на польському. 

На підвищення цін на яблука цього сезону не в останню чергу впливає стратегія виробництва та збуту продукції, яку обирають українські виробники. Ті, хто не зміг або не планував працювати на свіжому ринку, або не зібрали яблука, або працювали з виробниками яблучного концентрату, пояснює Кузін. З тим ціни на промислове яблуко з початку поточного сезону складались майже рекордні, що й дозволяло таким виробникам усе ж таки отримувати прибуток від продажів. Інші фермери, як і раніше, працювали за традиційними напрямами продажів. Це в основному співпраця з мережами супермаркетів або продажі на експорт — в обох варіантах могли бути або прямі продажі від виробника, або через професійних посередників (гуртових компаній). 

Це яблуко виробник продав експортеру як сорт Гренні Сміт, який за специфікацією має бути яскраво-зеленого кольору без жовтизни та рожевих бочків

Зважаючи на активніший експорт свіжих яблук восени 2023 року (порівнюючи з осінню 2022-го), доволі високий експорт яблучного концентрату, загальне зниження виробництва яблук у країні та високі ціни, поточні запаси фруктів у сховищах в Україні є помітно нижчими за тогорічні, констатує аналітик EastFruit. 

«Поготів, подальший вплив цього чиннику на ціни не буде однозначним, — зауважує Євген Кузін. — Так, ціни на яблука до кінця поточного сезону навряд чи знизяться, а от темпи їх підвищення можуть сильно залежати від кількох чинників. З одного боку, яблук в Україні однозначно менше, ніж у попередні сезони, а ціни їх головних конкурентів (бананів і цитрусових) — високі. З іншого боку, високі ціни зазвичай відлякують споживачів, кількість яких у країні не збільшилася за 2023 рік, а поруч з Україною є й польський ринок, де ціни нижчі за українські». 

Видно, що по цьому яблуку, яке виробник відправив експортеру, працювали гібереліном, але агроном допустив, що яблуко отримало пошкодження плодожеркою, паршу, підширку, сітку,також було брудним. Таке яблуко може піти тільки в переробку

Володимир Гуржій, керівник компанії USPA Fruit, уважає сам тренд підвищення з початку сезону до його кінця нормальним явищем. Він також наголошує, що, незалежно від стратегії, яку обирає український садівник, яблук сьогодні стає менше, і це підвищує ціну. Поступове підвищення ціни на ринках експерти вважають нормальними для економіки, до того ж цей процес підкріплює підвищення собівартості яблука, адже все більш коштовним стає його зберігання. Дуже часто ринкове підвищення ціни не перекриває витрати на його зберігання. 

«Коли ми констатуємо, що ціна на яблуко підвищилася, ми маємо зауважувати, що вона підвищилась також і на плоди технічної якості — це також один із чинників, що підтискає ціну яблука догори, — аналізує ситуацію Гуржій. — А коли ми кажемо про зростання ціни на яблука, то маємо на увазі, що вона зростає здебільшого тільки на продукцію для свіжого ринку, зокрема і експортне яблуко. Тому, коли є високий попит на експортні сорти яблука (Роял Гала, Голден, Ред Делішес, Гренні Сміт та Фуджі), то решта сортів також підтягуються по ціні». 

Упродовж сезону найактивніше, як і раніше у всьому світі, експортується Роял Гала. За даними Гуржія, наразі залишки цього сорту в українських холодильниках мінімальні, тому це також деякою мірою драйверить ціну догори. 

«Я б не назвав внутрішній ринок дуже активним щодо яблука в принципі — зрозуміло, що деякі позиції продаються непогано, — резюмує експерт. — Зауважу, що саме експортних сортів, зокрема Роял Гали, у сховищах лишилося мало». 

У міжсезоння, плануючи насадження та розподілення зусиль, садівники аналізують також ситуацію, що складається з кісточковими, які переживають релокацію у північніші регіони. За словами Кузіна, ситуація дуже різниться залежно від сегмента. У деяких із них, наприклад, на ринку сливі, вплив окупації південних областей був несуттєвим. До того ж велика кількість споживачів фруктів виїхала з країни через війну. 

«Звісно, що площі під більшістю кісточкових (абрикоси, персики, черешня) будуть розширюватися в нових виробничих регіонах, але цей процес тривав в Україні й до війни, — каже аналітик. — Наприклад, у сегменті черешні до повномасштабного вторгнення одним із найцікавіших сегментів для інвестицій були пізні сорти, які виходять на ринок у період, коли основний вал продукції з Півдня вже пройшов». 

Водночас ринок кісточкових сам по собі доволі складний: сезон їх продажів — короткий, і його результат залежить не лише від самого господарства, а й від погодних умов і конкурентів усередині країни та поза нею, нагадує Кузін. Нівелювання погодного чинника укриттям і захистом від заморозків є доволі витратним заходом і суттєво подовжує період окупності кісточкового проєкту. В той самий час основні канали продажів кісточкових (мережі супермаркетів) орієнтуються на імпорт, тому конкурувати за них треба буде не лише з іншими фермерами, а й з постачальниками з Греції, Туреччини, Іспанії тощо. 

«Щодо можливого експорту, то в Україні успішних прикладів практично немає, за винятком кількох тисяч тонн колишнього щорічного постачання черешні на ринок Білорусі та періодичного експорту слив до Польщі в періоди польського неврожаю», — резюмує Кузін. 

Ситуацію з продажами українських фруктів визначає серед інших чинників ринкова позиція імпорту. Основними категоріями в зимовий період є цитрусові та банани. За даними EastFruit, ціни на апельсини нині є високими через неврожай у країнах ЄС (особливо Іспанії), хоча ситуація все ще може змінитися через блокаду Червоного моря. 

Атака на контейнерне судно Al Jasrah 15 грудня у південній частині Червоного моря безпілотником або ракетою, яка влучила в лівий борт судна

«Через діяльність єменських хуситів експорт апельсинів з Єгипту до країн Азії практично зупинився, — каже Євген Кузін, — І єгипетські експортери можуть збільшити присутність у Європі, зменшивши ціни на ринку». 

Ціни на мандарини теж є доволі високими, веде далі експерт, але в Україні вони, наприклад, нині є нижчими за тогорічні внаслідок значного збільшення їх виробництва в Туреччині. 

Ціни на банани також нижчі за торішні, але тут усе може швидко змінитися через подорожчання морської логістики у світі, пов’язане з блокадою Червоного моря, каже Кузін. З іншого боку, заборона імпорту бананів з Еквадору в рф може призвести до певного зниження світових цін через швидку переорієнтацію суттєвих обсягів еквадорських бананів на нові ринки збуту. 

«Ціни на імпортну лохину набагато вищі за тогорічні через неврожай цієї ягоди в Перу на фоні негативного впливу Ель-Ніньйо, — розповідає аналітик EastFruit. — Високі ціни на лохину підтягують за собою і ціни на інші імпортні ягоди (малину з Марокко, суниці садові з Греції тощо).» 

За даними EastFruit, Україна досі є нетто-імпортером фундука, хоча виробництво місцевого фундука потроху зростає. Якщо 2021 року Україна імпортувала 1,5 тис. тонн фундука, то 2023-го — вже близько 950 т. 

«З одного боку, зниження імпорту відбулося через збільшення місцевих обсягів, — каже Кузін. — З іншого — це більше все ж таки відбиває падіння споживання через виїзд мільйонів людей за кордон. Про експорт фундука з України говорити взагалі дуже зарано, хоча за 2023 рік його було експортовано вже 55 тонн». 

Фундук і волоський горіх виявилися найпопулярнішими напрямами, за якими фермери отримували державну підтримку у вигляді грантів. Загалом ці дві категорії за площами, які подавали на підтримку, обійшли навіть яблука або лохину. Це підтверджує підвищення інтересу українських фермерів у розвитку горіхоплідного напряму, резюмує експерт EastFruit. 

Щодо волоських горіхів, то їх експорт в останні сезони знижувався через експансію країн-конкурентів і брак якісної продукції в Україні. Незважаючи на збільшення частки сортових волоських горіхів на українському ринку, багато його операторів досі орієнтуються на горіхи, зібрані в старих насадженнях та в населення, а попит на таку продукцію на світовому ринку менший. 

АНАЛІЗ РИЗИКІВ 

Тим часом на зовнішніх ринках упродовж сезону ціна яблука є більш-менш стабільною проти локальних ринків, тобто в країнах, де це яблуко виробляють, каже керівник USPA Fruit. Упродовж активного сезону, який у північній півкулі починається з осені, а в південніших країнах — з кінця літа і триває до квітня-травня, ціна має деякий тренд підвищуватися, але на це треба дивитись, ураховуючи собівартість виробництва у кожній окремій країні й те, як це впливає на виробника. 

Собівартість зростає не лише у фермера, а й в інших гравців ланцюга постачань. Наприклад, у середині сезону завжди є тенденція до збільшення ціни логістики, бо ближче до зими починається період штормів. Усе це впливає на підвищення ціни та на зовнішніх ринках. Поточний експортний рік складається не найкраще: взимку низка негативних чинників зійшлись в одній точці, ускладнивши процес. 

«Ще в листопаді ми констатували, що є тренди до покращення ситуації з логістикою, і це не могло не тішити, — каже Гуржій. — Це був один із променів сонця для експортерів. Ми всі раділи, але буквально протягом місяця почалися страйки на кордоні з Польщею, які потім переросли і в інші європейські страйки, а потім ще додала проблем ситуація у Червоному морі. Таким чином, логістична ситуація значно погіршилася. І, що головніше, дуже складно стало прогнозувати деякі процеси в умовах, коли всі чинники склалися до купи». 

Через страйки на Заході яблуку доводилося стояти тижнями на кордоні, через що не так страждала якість, як дорожчала логістика й погіршувався імідж як конкретного постачальника, так і країни-експортера загалом. Ситуація у Червоному морі з обстрілами торгових суден бойовиками з Ємену була складною із самого початку, втім, всі очікували її швидкого розв’язання. Проте військові конвої та інші альтернативні шляхи захисту контейнеровозів не давали гарантованого стовідсоткового результату. 

«Ми вкотре отримували листи від морських ліній CMA та Maersk про те, що вони в морських перевезеннях насамперед віддають пріоритет безпеці, тому найімовірніше судна будуть ходити оминаючи всю Африку, а потім це вже стало і фактом», — розповідає Гуржій. 

За його даними, наразі всі транспорти, що везуть вантажі далі Саудівської Аравії, пішли саме цим маршрутом, підвищивши ціни за такий вимушений гак. Саудівська Аравія й далі отримує яблука та інші товари через Суецький канал, наприклад, через порт Джидда, що доволі далеко від Ємену. Але ризик для суден є і в таких портах, тому морські лінії, які й нині возять саме цим напрямком, також підвищили ціну логістики. Українські експортні яблука в таких обставинах уже не прийдуть до кінцевого споживача у належний термін. 

Есмінець ВМС США Carney збиває безпілотники та ракети хуситів над Червоним морем. Фото ВМС США

«Контейнери, які були вже завантажені на судна на момент початку конфлікту у Червоному морі, почали, умовно кажучи, «блукати» на маршрутах, і, таким чином, навіть ті з них, які ми завантажили в листопаді й на початку грудня, ще не дійшли, наприклад, до Гонконгу. З того, що ми бачимо на сьогодні, орієнтовна дата їх прибуття буде на початку або в середині березня. Тобто графіки постачання значно збилися», — констатує керівник USPA Fruit. Решта контейнерів, які відправлялися вже після початку конфлікту в Червоному морі йдуть за більш прогнозованим графіком, але ризи зміни термінів залишається. 

Отже, події цієї зими значно зіпсували прогнозованість експорту та здорожчали собівартість постачання експортного яблука, резюмують експерти. 

«Спочатку всі наші партнери дивувались і хтось скасовував поставки, наприклад, через те, що ціна підвищилась, — розповідає Гуржій. — Але наразі всі сприймають ці обставини більш-менш нормально, розуміючи їх природу та як з цим працювати».  

Тим часом підходить сезон південноафриканського яблука, і ця обставина неминуче накладеться на сезон Північної кулі й впливатиме на темпи та обсяги продажів нашого яблука, ядже багато країн віддають перевагу свіжому яблуку. Для прикладу, яблуко сорту Фуджі ми змогли «розкачати» в Південно-Східній Азії, і його можна успішно продавати в цьому регіоні до весни, а пізніше продажі на яблуко сорту Фуджі з Північної кулі падають, бо покупці обирають свіже яблуко з ПАР. 

«У ПАР є принаймні три яблучних регіони, перший з яких вступив у плодоношення, так що перші контейнери з Роял Галою вже відправили з цієї країни до основних портів Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африки, — пояснює Гуржій. — А це саме властиві українському експорту ринки, до яких ми прагнули та які розвивали останні роки. Тому всім гравцям ринку треба уважно стежити, який урожай очікується у ПАР, бо вони постачають одне з ранніх яблук і мають одне з найдемократичніших ціноутворень на якісне яблуко». 

Українські контейнери, які затримав конфлікт у Червоному морі, дійдуть до кінцевого покупця наприкінці лютого, тоді як у березні-квітні вже масово піде яблуко від конкурентів із Південної півкулі. Тому є ризик, що українське яблуко буде продаватись не так швидко, як свіже африканське. До того ж яблуко з ПАР досить якісне, і за нього будуть платити більше, ніж за таке саме українське, але зірване набагато раніше. Хоча буває і так, що південноафриканське яблуко продається дешевше ніж яблуко з нашої півкулі, і в такому разі для українських експортерів складаються досить негативні умови. 

«Тому важливо розуміти, що яблуко, яке експортують з України у лютому-квітні, повинно мати однакові характеристики з тими, які ця продукція мала восени, — зауважує Гуржій. — Цьому має сприяти правильний підхід виробника до технологій, зокрема сортування та зберігання. Треба пам’ятати, що ймовірність отримати рекламації під кінець сезону стає більшою, решту яблука з Північної півкулі починають купувати менше, а з Південної — більше». 

За спостереженнями керівника USPA Fruit, наявні обсяги яблук у сховищах українських виробників сьогодні — у межах річної норми: ніяких перегинів, характерних для минулих сезонів, немає. Наразі ще багато яблука тримають у холодильниках. Багато виробників з якісним яблуком лишили його на другу половину сезону. Немало й тих, хто починав відкривати сховища з яблуком експортного потенціалу після Нового року. Нарешті, достатньо й тих, хто тримає таке якісне яблуко у холодильниках у повному обсязі. 

Володимир Гуржій наголошує: навіть у щасливі роки українські експортери отримують доволі багато рекламацій на товар, а цього складного сезону до такого чинника треба ставитись особливо уважно. 

«Загалом, коли cold chain, тобто холодний ланцюг, був збережений на всьому ланцюгу постачання, то проблем, як правило, не виникає, — каже він. — Якщо яблуко оброблено 1-МЦП, закладено у контрольовану атмосферу (РГС), сортується уважно й обережно — таке яблуко буде мати серйозний потенціал для експорту й не отримає рекламацій». 

Цей аспект важливий ще й тому, що на українське яблуко все більше тиснуть найближчі конкуренти — Сербія, Молдова, Польща й Туреччина. Наразі остання з продажами Роял Гали вже закінчила, у Сербії її лишилось дуже мало, у Молдові воно ще є. До речі, Молдову експерти поки що вважають найслабкішим конкурентом України та відносно рівним їй експортером. 

«Уже варто молдавським виробникам переходити зі стандартів пакування, які вони використовували для експорту у рф, та інших стандартів — графіків відвантажень, системи калібрів та якості яблук. Над цими чинниками нашим сусідам ще треба працювати. Плюс-мінус їхнє яблуко продається на зовнішні ринки, як і українське», — каже Гуржій. 

У Польщі ще достатньо яблук, зокрема і Гали, Голдена та деяких інших сортів, але безумовно ця країна перебуває у дещо виграшному стані, як порівняти з Україною, через коротший перелік країн, з якими узгоджено фітосанітарні умови. 

«Наприклад, на відміну від нас, Польща легко постачає яблука до кількох країн Південної Африки, і в кілька, я би так сказав, “преміальних” країн Південно-Східної Азії, — розповідає Гуржій. — Загалом Україна нормально конкурує з названими вище країнами, нам тільки бракує того переліку імпортерів, що є у Польщі, і ми б змогли стати більш системними, прогнозованими та сильнішими як експортери». 

Керівник USPA Fruit уважає нинішні ціни на яблука експортної якості дуже адекватними для виробника. 

«Тому грати у “казино”, можливо, і не потрібно, але я не бачу й ніяких ризиків для падіння цін на українське яблуко — тут, наголошую, потрібно рахувати собівартість: чи варто далі його тримати у сховищах, чи — ні, — розмірковує Гуржій. — У мене на цей випадок порада завжди одна: якщо ціна влаштовує, то потрібно продавати. До того ж треба враховувати загальну невизначеність: що буде з військовими ризиками, зі страйками тощо». 

РОЗДУМИ ПЕРЕД ПОСАДКАМИ 

Ціна на ріпчасту цибулю в Україні є відносно стабільною з початку листопада 2023 року. До того ж нині ціни стабільні, навіть незважаючи на доволі активний експорт української продукції в Румунію. 

«Через рекордне підвищення цін на цибулю та деякі інші овочі борщового набору площі під ними суттєво розширилися, а виробництво збільшилось», — пояснює Євген Кузін причину відсутності особливих коливань у цінах до цього часу. 

У цих обставинах постає питання: чи вистачить запасів української цибулі минулого врожаю до початку наступного сезону — і експерт вважає його доволі важким. Воно, на його думку, має вирішитись у лютому, коли багато хто з фермерів проведе пересортування продукції в сховищах, і буде зрозуміло, який обсяг продукції зберігся в товарному стані до цього часу. 

«Також не варто забувати, що Україна є тільки частиною світового ринку ріпчастої цибулі, й багато чого залежить від ситуації в інших країнах, — зауважує Кузін. — До речі, в березні на регіональному ринку цибулі почне з’являтися новий урожай продукції, тому до завершення поточного сезону не так уже й багато часу. З іншого боку, Україна в останні тижні значно активізувала експорт цибулі, що може виявитися позитивним чинником у процесі ціноутворення». 

За даними EastFruit, станом на початок лютого (порівнюючи з початком січня) ціни на моркву та столові буряки в Україні зросли на 2 грн/кг, або 20%, а капуста білоголова в ціні не змінилася. Протягом січня були певні коливання в цінах, але для січня це є стандартною ситуацією. По-перше, після новорічних свят попит із боку покупців зазвичай знижується, а потім повертається до нормальних показників, що відбивається в ціновій динаміці. По-друге, поточний сезон зберігання овочів характеризується, з одного боку, суттєвішими запасами продукції у сховищах, а з іншого — проблемами з якістю цих запасів. Це також позначається і на цінах. 

«У період, коли пропозиція продукції проблемної якості збільшується на ринку, ціни знижуються, — зауважує Кузін. — І навпаки, якщо більшість виробників притримують овочі у сховищах, ціни на ринку підвищуються через зниження пропозиції. Тому поки що на ринку фіксували тільки стандартні для січня коливання цін, й більш однозначною ситуація може стати вже в лютому». 

Щоб підбити фінальні підсумки по успішності чи неуспішності поточного сезону овочів борщового набору, експерти радять дочекатись його закінчення, але вже констатують, що для новачків галузі він виявився нелегким. Падіння цін, боротьба за якість продукції під час зберігання та битва за покупця в період зростання пропозиції продукції на ринку, з якими вони зіштовхнулися поточного сезону, можуть, на думку Кузіна, відлякати їх від овочевого бізнесу вже наступного року. Поготів, багато хто з нових виробників усе ж таки ухвалять рішення лишитися на новому ринку, розглядаючи поточний сезон як період набивання ґуль. 

Щодо тепличних овочів, то український ринок огірків і помідорів у січні практично повністю орієнтувався на Туреччину, хоча в сегменті огірків деякі українські тепличні комбінати все ж таки були в пропозиції. 

Власне тому динаміка цін на ці дві категорії є зазвичай відображенням динаміки цін на турецькому ринку, до якої додається чинник вартості логістики, додають експерти. Також важливими у ціноутворенні в цей період є погодні умови в Туреччині та попит на турецьку продукцію в інших країнах-імпортерах. 

«Усе це у комплексі й призвело до того, що ціни на тепличні огірки та помідори в Україні в січні були рекордними або дуже близькими до рекордних, — резюмує Євген Кузін. — Щодо подальшого розвитку цін, усе залежатиме від того, у яких обсягах і коли вийдуть на ринок основні тепличні комбінати, та знову ж таки від ситуації в Туреччині».

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
1
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ