Тренд ресурсоощадності й екологічності вже не перший рік шириться світом. Чи не найбільше торкнувся він сільського господарства, наслідком діяльності якого є значні викиди парникових газів в атмосферу, зокрема через розорювання земель. Боротьба зі шкідливими викидами СО2 вийшла на новий рівень із появою на ринку такої опції, як вуглецеві кредити (сертифікати), що спонукають до переходу на технології без обробітку або з мінімальним обробітком ґрунту з можливістю залучити додаткові кошти з гектара завдяки збереженню й поглинанню атмосферного вуглецю в ґрунті.
Такі можливості фермерам у різ них країнах, зокрема й в Україні, з повним супроводом надає чеський проєкт Carboneg. Нещодавно компанія провела консультаційну зустріч із тими, кого так чи інакше залучено до проєкту, для кращого розуміння шляхів його реалізації в різних країнах.
Пілотний проєкт Carboneg стартував 2021 року в Чехії, 2022-го до нього приєдналися Словаччина, Угорщина, Киргизстан, а 2023-го — приєдналися ЮАР, Перу, Зімбабве, Туреччина, Румунія та Україна. Також 2023 року розпочалися перші виплати за так званими «карбоновими» сертифікатами.
Як розповів учасникам зустрічі спеціаліст із розвитку бізнесу Carboneg Кевін Перуджо Холланд, ціль проєкту — навчити фермерів керувати вуглецем, що покращує родючість ґрунту, коли акумулюється в ньому, і шкодить довкіллю, коли потрапляє в атмосферу. Відтак фахівці Carboneg надають фермерам у різних країнах агрономічні рекомендації щодо переходу на ресурсоощадні технології з мінімальним застосуванням пестицидів та міндобрив і забезпечують повний супровід від укладання контракту аж до отримання коштів за вуглецевими кредитами, що генеруються шляхом збільшення вмісту органічного вуглецю в ґрунті (ОВҐ).
Участь у проєкті Carboneg для фермерів безплатна й розпочинається з укладання контракту. Після цього фахівці проєкту відбирають проби ґрунту в господарстві для фіксації початкового вмісту ОВҐ у спеціальній сертифікованій лабораторії (така нині вже є і в Україні). Однак важливо пам’ятати, що в разі співпраці щодо карбонових сертифікатів паралельно зі ще однією компанією тягне за собою штраф і припинення контракту.
«Щороку ми відбираємо проби ґрунту, щоб визначити, чи підвищується рівень органічного вуглецю в ньому. Додатково для спостереження за станом ґрунтів застосовуємо супутникові дані, — розповів Кевін Перуджо Холланд. — Далі лабораторним аналізом ми вираховуємо кількість збереженого карбону на гектар у тоннах (1 т вуглецю = 1 вуглецевий кредит). Так фермери, які цим опікуються, переконуються в покращенні якісних показників своїх ґрунтів, а разом із тим їхня діяльність конвертується в карбонові сертифікати».
Проєкт Carboneg співпрацює з великими міжнародними компаніями, які купують ці карбонові сертифікати, наприклад Deloitte, а фермер, відповідно, отримує кошти. Виплати відбуваються кожен рік, до того ж 20% суми виплат утримують протягом п’яти років, а потім виплачують фермеру повністю після завершення 5-річного контракту. Утім, якщо протягом трьох років збільшення кількості СО2 в ґрунті не зафіксовано, Carboneg припиняє співпрацю з господарством.
«Наш проєкт працює по всьому світу, а на місцях ми маємо місцевих агентів. Carboneg надає консультації й проводить навчання для всіх своїх учасників, допомагає з внутрішнім аудитом діяльності фермерів і в частині маркетингу при переході на ресурсоощадні технології», — додав Кевін Перуджо Холланд.
Власник і засновник Carboneg Вацлав Курел зазначив, що проєкт має певні обмеження щодо масштабів і тривалості. По-перше, щойно якійсь із країн вдасться додати до проєкту 50% сільськогосподарських угідь, фермери в межах цієї країни більше не залучатимуться. Це пов’язано з тим, що Carboneg прагне бути присутнім у всьому світі, тож може містити максимум 5% фермерів у межах однієї референтної зони (територія зі схожими кліматичними й соціальними умовами).
«Щодо тривалості проєкту, то є обмеження в 10 років на одного фермера, з тим 5-річний контракт із фермером може бути подовжено тільки один раз на ще 5 років. Також рано чи пізно настане момент, коли кількість вуглецю в ґрунті досягне максимуму й перестане збільшуватися, відтак, припиняться і виплати», — додав Вацлав Курел.
Для України цей проєкт особливо перспективний, адже відсоток розореності земель у нас один із найвищих у світі. А окрім переваг ресурсоощадних технологій (оптимізація витрат, покращення здоров’я й родючості ґрунту, екологічність технології тощо) аграрії мають змогу ще й отримати додаткове фінансування.
The Ukrainian Farmer
