Практично кожен грушевий сад стикається з медяницею, яка завдає чимало клопоту. Найрозповсюдженішим методом контролю цього шкідника є хімічний. Часто трапляються рекомендації, що вже в лютому потрібно застосовувати різні фосорганічні препарати (Нурел-Д, Пірінекс тощо).
Проте розгляньмо позитивні та негативні сторони хімічного методу, а також альтернативу. Вище наведені препарати здатні довго зберігати токсичність на рослині, в деяких випадках аж до шести місяців. Відповідно, після застосування Нурел-Д можна забути надовго про корисних комах — природних хижаків, запилювачів тощо. Тож господар залишається наодинці з медяницею, яка поступово виробляє резистентність, а препарати з часом перестають контролювати шкідника.
Не забуваємо і про наслідки застосування хімікатів — накопичення токсинів у плодах, ґрунті та зменшення врожайності, оскільки кожне оброблення — це стрес для рослини. Вживання плодів груші з хімією може спричинити в майбутньому цілу низку хвороб у людей. Саме тому я б не хотів, щоб такі плоди їли мої діти.
ЗВІДКИ ШКІДНИКИ В САДУ
У природному середовищі не так часто можна зустріти неконтрольований розвиток тих чи інших популяцій фітофагів (шкідників). Це пов’язано з тим, що природа насичена великою різноманітністю живих організмів, які перебувають у постійній динамічній рівновазі, взаєморегулюючись. На рівні комах ми можемо спостерігати велику кількість як тих, хто живиться рослинами (гусениці, попелиця тощо), так і хижих комах (павуки, сонечка, трихограма тощо). У природі щодня може мігрувати незліченна кількість шкідників, але як тільки кількість одного шкідника збільшується, то невдовзі збільшується популяція хижака, який харчується цим фітофагом. Таким чином відбувається природна регуляція шкідників.
Та що ж не так із садами? Сад — це видозмінена екосистема, де людина штучно створює монокультуру, що не характерно для природного середовища. Все б нічого, але де є наявність великої кількості їжі одного виду, обов’язково появляється шкідник, який починає в такому місці неконтрольовано розмножуватись. І що господар робить, коли бачить, як врожай їсть фітофаг? Починає шукати, чим можна вбити того шкідника. А що ми бачимо в інтернеті або магазинах засобів захисту рослин? Лише купу порад, як токсичними пестицидами можна легко вбити шкідників. Проте ніхто не замислюється над тим, що ті всі препарати вбивають не тільки шкідників, а й наших помічників — хижих комах.
Завдяки біологічним особливостям шкідники здатні швидше виробити резистентність до пестицидів, на відміну від хижаків. Отже, після оброблення наш сад залишається без помічників. Відповідно, надалі відбувається накопичення та селекція стійких шкідників у садах.
Тож передусім треба відмовитися від використання важких пестицидів, перейти на інтегрований метод конт ролю, застосовуючи лояльні до корисних комах препарати, а також відновлюючи природний баланс хижаків. До речі, зверніть увагу, що всі провідні виробники хімічних пестицидів намагаються винаходити препарати, лояльні до корисних комах.
Для впровадження інтегрованого методу контролю шкідників потрібно проаналізувати власну схему захисту (інсектициди та фунгіциди) та прибрати зі списку високотоксичні препарати. Для уточнення деталей звертайтеся до спеціалістів з біозахисту. Для раннього контролю медяниці в лютому можна застосувати препарати на основі олії чи олійної емульсії, також каолінову глину. Проте в березні-квітні рекомендую внести природного хижого клопа проти медяниці — Антокоріс немораліс (Anthocoris nemoralis).
ХИЖАК ПРОТИ ЧУЖИХ
Антокоріс — це дрібний активний літаючий хижий клоп-поліфаг. Його широко застосовують в органічних грушевих садах. Антокоріс здатен повністю контролювати всю популяцію медяниці. Хижак має гострий хобот, яким протикає шкідника і висмоктує з нього гемолімфу. Антокоріс вбиває більше, ніж може з’їсти. Саме ця особливість дає змогу досягти успішного біологічного контролю навіть у разі наявності великої кількості шкідника. Окрім медяниці, хижак здатен живитись яйцями совок, дрібними гусеницями, павутинними кліщами, трипсами та попелицями тощо.
Застосування антокоріса у своєму саду дасть змогу також відновити популяцію природних хижаків, що зміцнить стійкість такої екосистеми. Важливою особливістю клопа є те, що він здатен працювати вже за температури +10…+15 °С. Також антокоріс може перезимовувати, що дає змогу в майбутньому зменшити витрати на захист груші від шкідників.
Як застосувати антокоріса? Передусім треба замовити цього ентомофага (у мене) за 2‒4 тижні до моменту застосування в саду. Це пов’язано з тим, що весь антокоріс нині імпортний і треба його ще доставити. Замовляти потрібно з розрахунку 1500‒2000 осіб хижака на гектар, як правило, це 3‒4 пляшки. Під час виселення в сад важливо підготувати по 5‒6 рівновіддалених точок на гектар, де буде виселятися хижак. У таких місцях можна просто підвісити пластиковий чи паперовий стаканчик, в який безпосередньо треба буде висипати антокоріса з пляшки.
Отже, застосування антокоріса доволі простий та легкий метод біологічного контролю медяниці. Перехід на такий безпечний метод захисту забезпечить чистий від інсектицидів врожай, який можна відправляти на експорт з позначкою «ЕКО».
Садівництво по-українськи
