Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Вісті з полів

Вісті з полів

«Птахівництво в Україні — дуже перспективний і цікавий напрям виробництва», — вважає заступник директора ТОВ «АВІС — УКРАЇНА» Валерій Макаренко.

 

Валерій Макаренко

Основна мета компанії «АВІС — УКРАЇНА» — налагодити замкнутий цикл виробництва. Найбільший виробник курячого яйця Сумщини вже багато років поспіль планомірно нарощує обсяги виробництва й не збирається зупинятися на досягнутому. Про ситуацію на ринку курячого яйця, експортні можливості та плани розвитку цього підприємства Валерій Макаренко розповів журналу «Наше Птахівництво».

 

– Валерію Івановичу, яка сьогодні ситуація на ринку курячого яйця?

 

– На сьогодні ми можемо спостерігати динамічний розвиток виробництва курячого яйця як у світі, так і в нашій країні. Україна посідає 12-те місце з виробництва курячого яйця, обігнавши такі країни, як Німеччина, Іспанія, Італія й інші. Згідно з поточними розрахунками, у 2020 році середній показник споживання курячого яйця на душу населення досягне в нас 150 штук на рік. На мій погляд, нарощуванню виробничих потужностей сприяє, з одного боку, ціна, бо продукція птахівництва є відносно дешевою та доступною для населення, а з іншого — якість вітчизняних яєць не відрізняється від імпортної й навіть вища. Отже, ми з упевненістю можемо стверджувати, що галузь птахівництва — це перспективний напрям й майбутнє для розвитку нашої держави.

 

– Чи відбулися суттєві зміни в географії експорту харчового яйця з України?

 

– Традиційно, як і кілька років тому, так і цього року, основними імпортерами курячого яйця власного виробництва є ОАЕ, Ірак, Катар, із країн Африки — Сьєрра-Леоне, Нігерія, Конго. В нас є всі дозволи на експорт яйця до цих країн. Існують додаткові вимоги до експортерів курячого яйця, як порівняти з вимогами до продавців цієї продукції на внутрішньому ринку? У ті країни, куди ми експортуємо продукцію, їх вимоги збігаються й відповідають ветеринарно-санітарним нормам і законодавству України, тому нам із ними працювати комфортно. Вимоги ЄС на сьогодні набагато суворіші, є купа нюансів (тарифні квоти, страхові внески, ліцензії тощо). Одне можу сказати — нас там не чекають, до того ж процедура оформлення дозволу на експорт складна й не довгострокова.

 

– Який відсоток виробленого курячого яйця ви реалізуєте на експорт? Яке яйце має найбільший попит у закордонних покупців?

 

– Якщо взяти середній показник частки експорту нашого підприємства, то до 10% нашої продукції ми експортуємо, а майже 90% — реалізуємо на внутрішньому ринку через торгових партнерів: від невеликих приватних торговельних точок до національних і міжнародних мереж, таких як «Сільпо», «АТБ», «Екомаркет», «Варус», «Караван», «Мегамаркет», «Брусничка», «Новус», «Ашан» і «Білла». Для експортних поставок яйце куряче відбираємо залежно від категорії (маси) та класу (дати знесення). Згідно з практичним досвідом, найбільший попит має яйце категорії С1 (55–65 г). Ця категорія середня за розмірами та ціною, тобто є економічно вигідною, і кінцевий споживач обирає саме такі яйця. Класи яєць, згідно з державними стандартами, визначаються вимогами до характеристик білка, жовтка та повітряної камери, а також до чистоти й окрасу шкарлупи.

На експорт відправляємо класи «Екстра», А, В, відповідно до вимог замовника. Кон’юнктура українського ринку така, що ціна на куряче яйце влітку має тенденцію до зниження, й тоді експортні поставки рятують нас від таких сезонних коливань цін. Таким чином, ми зберігаємо на сталому рівні виробничоекономічні показники підприємства. Взагалі куряче яйце ми експортуємо цілий рік згідно із заявками замовників і попиту. Потужності нашого підприємства дозволяють нам закривати питання з реалізації курячого яйця як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

– Чи впливають сезонні коливання попиту на ваше виробництво?

 

– У сезонних коливаннях ціни та попиту існує два моменти: перш за все ціни на яйця найвищі в період з пізньої осені до середини весни, коли пропозиція на ринку знижується через скорочення виробництва яєць у домогосподарствах — у цей час кури менше несуться, а частину поголів’я вирізають. Другий момент: на деяких промислових підприємствах є брак холодильного обладнання, коли немає можливості зберігати продукцію у великих обсягах, що призводить влітку до зниження цін. До речі, якщо аналізувати минулий рік, коли тимчасово були припинені поставки курячого яйця з України через спалах пташиного грипу й погіршенням санітарного стану внаслідок сальмонельозу, то підприємства були обмежені в поставках. Саме в такий період ціна на продукцію була мінімальною, і підприємства працювали собі в збиток. Хочу зазначити, що сьогодні наше підприємство не реалізує свою продукцію за низькими цінами, навпаки, продає навіть дорожче проти інших. Це завдяки високим стандартам виробництва.

 

– Коли ви кажете про високі стандарти виробництва, то маєте на увазі особливості годівлі чи утримання птиці?

 

– Мета нашого підприємства — повністю зробити замкнутий цикл виробництва починаючи з виробництва комбікорму, яким ми годуємо птицю, й закінчуючи перевіркою якості та безпечності готової продукції. Основні компоненти комбікорму (кукурудзу, сою) ми вирощуємо на своїх полях, далі виготовляємо повноцінні комбікорми у власному цеху. Постійно проводимо лабораторні дослідження у власній сертифікованій лабораторії як сировини, так і готового комбікорму за основними показниками: протеїном, жиром, кальцієм, фосфором, токсичністю, сіллю, кислотним і перекісним числом. Виходячи із цього ми контролюємо весь технологічний процес вирощування птиці, можна сказати «від лану до столу», бо велику увагу приділяємо якості та безпечності своєї продукції.

 

– Сьогодні досить актуальною є проблема з кадрами. Як ця ситуація складається на вашому підприємстві?

 

– Загальна тенденція, що ми можемо спостерігати останні кілька років, це відтік людей за кордон. Особливо від трудової міграції потерпають західні регіони. Наш регіон така проблема майже не торкнулася, і якщо люди звільняються, то тільки не спеціалісти підприємства. Наразі на птахофабриці працюють понад 200 працівників, в основному це випускники Сумського національного аграрного університету, які раніше, ще студентами, проходили виробничу практику з подальшим працевлаштуванням.

 

– Чи плануєте найближчим часом нарощувати виробництво й збільшувати поголів’я птиці?

 

– На сьогодні реконструюємо два пташники по 90 тис. птиці в кожному для збільшення поголів’я до 720 тис. І вже найближчим часом плануємо посадити туди курчат, щоб взимку отримати від них перше яйце. Усі свої зусилля сьогодні спрямовуємо на підтримання біобезпеки підприємства, тому що епізоотичне благополуччя господарства насамперед залежить від ветеринарно-санітарних заходів. Реконструюємо дезінфекційний блок і санітарний пропускник. Як я вже сказав, ми реконструюємо пташники для збільшення поголів’я курей-несучок, що, у свою чергу, передбачає збільшення обсягів реалізації харчового яйця як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринків.

 

– Чи входить у ваші плани налагодити переробку курячих яєць на меланж чи яєчний порошок?

 

– Так, плануємо поставити через кілька років таку лінію, бо це вигідно, і в цьому є багато переваг: такі продукти можна зберігати тривалий час поза холодильником (яєчний порошок), вони більш транспортабельні й разом із тим високопоживні, мають добру розчинність, їх зручно використовувати в кондитерській промисловості, на підприємствах громадського харчування тощо. З погляду ветеринарії в сухому порошку не розвиваються мікроорганізми через те, що вони гинуть упродовж сушіння яєчної маси та зберігання готового продукту, який має низьку вологість.

 

 

Наталія Жейнова

журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
5
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали