Для будь-якого сучасного агровиробника стає все важливіше оптимізувати витрати на свою продукцію, зважаючи на підвищення вартості потрібних засобів, насамперед — мінеральних добрив та енергоносіїв. З іншого боку, незмінною є необхідність підтримувати родючість ґрунту. У цьому контексті роль органічних добрив, особливо для господарств, що, окрім рослинництва, спеціалізуються й на тваринництві, набуває особливої ваги. Адже корови чи свині — це носії не лише молока, м’яса чи сала, а й продуценти цінного органічного добрива — рідкого гною. Також варто пам’ятати: щороку, вносячи на поля якісний гній, можна збільшити вміст органічних елементів у ґрунті. Якщо ж цього не робити, то відсоток вмісту органіки можна втратити за кілька років.
Уносячи гній на поля для удобрення під конкретну культуру в певну фазу розвитку та визначеними нормами, ми покращуємо мікробіологію, хімічний і фізичний стан ґрунтів, а отже — і родючість. Природним шляхом без людського втручання цей процес триватиме десятки років. Тож протягом останніх років спостерігається тенденція, коли навіть господарства, які не мають тваринницьких комплексів, шукають джерело органічних добрив.
Уносячи такі добрива в поля, слід брати до уваги кілька важливих нюансів:
• період і метод їхнього внесення, що впливає на забезпечення рослин азотним живленням;
• походження цих добрив, а також їхні характеристики (склад, агрономічну та фінансову цінність тощо);
• вплив наступної в сівозміні культури на забезпеченість ґрунту хімічними елементами.
Добрива ферми поділяються на дві категорії: повільної та швидкої дії. До першої належить переважно гній (крім пташиного посліду). Вносити такі добрива потрібно влітку, перед сівбою озимини, або в осінній період. «Швидкі» добрива — це гноївка та пташиний послід. Гноївку краще вивозити на поля навесні, безпосередньо перед або під час оранки.
Якщо питання, який гній вносити, перед власниками тваринницьких комплексів не стоїть, — так би мовити, маємо те, що маємо, — то над тим, яким чином вносити, варто поміркувати: бочками чи шланговими системами. Компанія «А.ТОМ» із 2017 року надає послуги внесення на поля органічних відходів і має досвід застосування та порівняння ефективності цих двох систем.
За допомогою одного комплекту обладнання шлангової системи, тобто із застосуванням однієї насосно-дизельної станції, можна подавати гній на 4 км. Але цю відстань можна збільшити за допомогою контейнерної системи, коли гній подають шлангами не безпосередньо в бочку з аплікаторами, а в контейнер у полі. З контейнера гній подають у бочку, що агрегатується з трактором, який розвозить його на поля. Таку систему доволі широко застосовують на великих тваринницьких комплексах. Торік ми також її застосовували.
Збільшити відстань подавання гною в поля можна також, застосовуючи більшу кількість бустерних (проміжних) насоснодизельних станцій. Так, торік ми подавали рідкі органічні добрива (дігестат) на відстань 20 км від лагуни із застосуванням п’яти станцій.
Шлангова система
Ефективною альтернативою вивезенню гною бочками є шлангова система, що складається з міксера для перемішування, насосно-дизельної станції, транспортувальників шлангів і аплікатора — інжекторного для внесення в ґрунт чи поверхневого. У насосно-дизельних станціях А.ТОМ PUMP 290 встановлено надпотужний відцентровий насос Сornell (США) для перекачування гноївки, який виготовлено з високоякісних матеріалів і має тверді механічні торцеві ущільнювачі для додаткової герметизації під час роботи в абразивних середовищах. Він здатний подавати до 330 м. гною на годину.
Подавання гноївки до поля ми здійснюємо за допомогою зносостійких, надміцних поліуретанових шлангів виробництва компанії Mandals (Норвегія). Для транспортування, розмотування і змотування шлангів використовуємо котушки — транспортувальники шлангів місткістю від 1600 до 2400 м. Стандартна довжина одного відрізка шланга 6 дюймів — 200 м, тому тому з’єднуємо їх міцними муфтами з анодованого алюмінію американського виробництва.
Аплікатор для внесення гною агрегатується з трактором від 250 к. с. В аплікаторах встановлено розподільник, який примусово рівномірно розподіляє гній по всіх шлангах і сошниках, що дуже важливо для отримання рівномірного внесення і, відповідно, надалі — рівномірності сходів. Інший трактор застосовують для укладання шлангів і транспортування котушок.
Важливий момент перед початком викачування гною з лагун — байдуже, шланговою системою чи бочкою — перемішування, щоб зробити гній однорідної консистенції. Міксери-насоси шнекового типу виробництва ТМ «А.ТОМ» справляються із цим завданням набагато швидше, ніж будь-який інший агрегат пропелерного типу. До того ж, на відміну від звичайних міксерів, їх можна застосовувати не лише для перемішування, а й для закачування в бочки. Залежно від типу гною, розмірів лагуни та її конструктивних особливостей підбирають міксер-насос оптимальної довжини. Міксер застосовують і для закачування гною в бочку через шланг. У модельному ряді «А.ТОМ» представлено міксери завдовжки від 7 до 15 м.
Переваги шлангової системи
Вище було сказано, що вивозити гній бочками вигідно на значні відстані. На менші відстані перевага — однозначно за шланговою системою, що доведено нашою практикою. Так, за 12 год бочкою наша мобільна бригада вивезла на відстань 4 км 480 м. гною, натомість за такий самий час шланговою системою викачала і вивезла 1800 м. несепарованого гною, або 2160 м. гноївки. Таким чином, установлено: продуктивність шлангової системи становить 150 м./год викачування й транспортування несепарованого гною або 180 м. сепарованого. Водночас продуктивність вивезення гною трактором із бочками — 40 м./год. Відповідно, витрати на внесення в поля шланговою системою несепарованого гною становили 36 грн/м., сепарованого — 30 грн/м.. Внесення гною бочками обійшлося в 57 грн/м..
Підсумовуючи, зазначимо, що переваги внесення рідких органічних добрив за допомогою шлангових систем очевидні:
• скорочення операційних витрат;
• скорочення витрат на внесення;
• підвищення продуктивності внесення (до 3000 м./добу);
• пришвидшення термінів унесення;
• скорочення парку спецтехніки;
• зменшення витрат на пальне, ремонт і запчастини;
• суттєве скорочення витрат на мінеральні хімічні добрива;
• покращення родючості ґрунтів;
• підвищення врожайності культур.
Очевидно, одноразова оренда шлангової системи для викачування великої лагуни є економнішою, ніж класична систему внесення бочками. У ситуації, коли господарство щорічно має справу з великими обсягами гною, витрати на придбання шлангових систем також будуть нижчими проти купівлі кількох тракторів і цистерн.
Врешті, слід зазначити: внесення рідких органічних добрив — не лише ефективне спустошення лагун, а й покращення родючості ґрунтів, підвищення доступності поживних речовин для рослин, збільшення врожайності культур за менших витрат на мінеральні добрива.
Пам’ятаймо: ми відповідальні за землю, на якій живемо!
The Ukrainian Farmer
