Агрономія
Головне:
Агрономія

Удобрення дорожчає

Удобрення дорожчає

У найближчі півроку зростатимуть ціни на добрива практично всіх видів. Вартість аміачної селітри навесні може підвищитися до 3500 грн/т.

 

Криза не обійшла ринок мінеральних добрив, а, скоріше, потопталася по ньому. Після 2008 року виробничі потужності українських заводів суттєво скоротилися. Пояснюється це їхньою повною залежністю від імпортної сировини, насамперед газу. Відповідно, конкурентоздатність вітчизняних виробників суттєво нижча порівняно з тими ж російськими, білоруськими колегами. Починаючи з осені 2010 року вартість добрив підвищилася й експерти прогнозують, що ця тенденція збережеться й у першому кварталі 2011 року.

 

Структура споживання

 

Структура внутрішнього споживання добрив в Україні є доволі традиційною. Більшу частину — 57% займає аміачна селітра. Друге місце за значенням мають комплексні NPK-добрива — 22%, далі йдуть карбамід — 6% та хлорид калію — 5%. За минулий рік зросло споживання сульфату амонію і карбамідо-аміачної суміші, які разом становлять 5% загального обсягу ринку міндобрив. 2010 року відзначалася динаміка у бік збільшення внутрішнього ринку аміачної селітри та амофосу.

 

Аміачна селітра

 

Аміачна селітра є стратегічним продуктом для аграріїв. Останні чотири роки ємність цього ринку тримається приблизно на одному рівні — 1,3—1,45 млн т. Обсяги імпорту теж достатньо стабільні — 350 тис. т за 10 місяців 2010 року.

 

Аміачну селітру виробляють шість вітчизняних заводів. Основну частку на ринку — близько третини традиційно тримає черкаський «Азот». Завдяки своєму виграшному географічному розташуванню він має змогу реалізовувати продукцію практично по всій країні, тоді як «Рівнеазот» та сєвєродонецький «Азот» в основному закривають потреби у добривах у своїх регіонах та займають по 23% ринку відповідно. «ДніпроАзот» та «Одеський припортовий завод» 2010 року випускали лише карбамід, який в основному йшов на експорт. Концерн «Стирол» відновив виробництво аміачної селітри лише в грудні, і завдяки цьому структура ринку цього добрива у 2011 році зміниться.

 

2010 рік завершився із цінами на аміачну селітру на рівні 2900—3000 грн/т. Надалі на них впливатимуть ціла низка факторів. Чи не вперше за кілька років питання газу — найважливішої сировини для ринку азотних добрив — вирішене, правила гри для учасників ринку розписані, а собівартість продукції суттєво нижча поточних цін на ринку. Другий чинник — зміни світових котирувань та присутність імпортної продукції. Імпорт традиційно балансує ринок і завжди дуже позитивно впливає на зниження цін від вітчизняних виробників.

 

Не менш важливою є консолідація українських хімічних активів. Група компаній DF Group, підконтрольна Дмитру Фірташу, володіє в Україні двома підприємствами — «Стирол» та «Рівнеазот», й експерти прогнозують можливість приєднання до цього холдингу ще двох заводів — черкаського «Азоту» та Одеського припортового. Відповідно, внутрішня конкуренція між українськими підприємствами може відійти в небуття і вони перетворяться на такі собі виробничі склади, а відвантаження та ціни будуть регулюватися керуючою компанією.

 

Ринок мінеральних добрив не може функціонувати без ринку АПК, і показники, які демонструють аграрії, впливають і на попит добрив. Так, більші валові збори сільгосппродукції зумовлюють зростання споживання і, відповідно, вартості добрив. Крім того, є інша чітка тенденція: зміна котирувань на будь-якій біржі на сільгосппродукцію зумовлює зміну через 10—20 днів цін на мінеральні добрива.

 

Не варто забувати і про ще один фактор впливу — державну регуляторну політику щодо цін як на добрива, так і на сільгосппродукцію. Введення жорстких квот знижує ціни на зерно на внутрішньому ринку, тому платоспроможність аграріїв та попит на добрива падає.

 

Амофос

 

2010 року обсяги споживання амофосу виросли як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. За 10 місяців 2010 р. українські аграрії закупили 120 тис. т цього продукту. Ціни теж почали повзти вгору слідом за світовими котируваннями. У листопаді 2010 р. продавці вже просили 5200 грн/т, а на середину грудня ціна доповзла до 5600 грн/т на український продукт. Частка українських постачальників амофосу (ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» та ЗАТ «Кримський ТИТАН») на вітчизняний ринок 2010 року становила майже половину спожитого обсягу (46%). Це позитивна динаміка для українських заводів, адже у 2009 році вона не перевищувала 12—15%.

 

Складні добрива

 

2010 року ємність ринку складних добрив виросла до 550 тис. т. Традиційним продуктом для українських виробників залишився NPK 16:16:16, значне зростання споживання (на 30%) показав діамофос (NPK 10:26:26). Ціни та обсяги поставок складних добрив повністю визначають іноземні виробники. На частку російських та білоруських постачальників припадає 96-97% всіх поставок NPK-добрив в Україну.

 

Збільшили свою присутність на українському ринку білоруські добрива: Гомельський хімзавод зміг зайняти третє місце за обсягами поставок з часткою 17%. Проте основну частку на українському ринку складних добрив займають два російських підприємства: ВАТ «Дорогобуж» та ВАТ «Міндобрива» (Россош). Сумарно вони забезпечують до половини потреби українських аграріїв у складних добривах. З цими заводами працює величезне число трейдерів. Деякі російські експортери працюють в Україні через власних офіційних дилерів (наприклад, «ЄвроХім», «Акрон», «МД Розсох»), інші мають контракти з низкою трейдерських структур («УкрАгро НПК», «Агроімпорт», «Агропартнер» та ін.).

 

Завдяки великій кількості постачальників та трейдерів вартість складних добрив була збалансована аж до осені, коли почала стрімко зростати через підвищення котирувань на світовому ринку. Нині трейдери не поспішають закуповувати цю продукцію, бо попит на неї невисокий, а ціна пропозиції для українських торгових компаній зросла.

 

Динаміка цін

 

Традиційно наприкінці року трейдери намагаються запастися селітрою для періоду весняної посівної кампанії. Зумовлене це як і прийнятною ціною у зимовий період, адже навесні вона традиційно росте, так і питаннями логістики.

 

Існує оптимістичний та песимістичний прогнози динаміки цін на аміачну селітру. За даними Мінагрополітики, станом на кінець 2010 р. на складах трейдерів та сільгоспвиробників зібрано близько 150—250 тис. т азотних добрив. Відповідно, на весну аграріям потрібно буде поставити 750—850 тис. т аміачної селітри. Виробничі потужності наших заводів сумарно за півроку можуть виробити 1,4 млн т цієї продукції. Отже, цього обсягу вистачить, щоб покрити і внутрішні потреби ринку, і продавати на експорт.

 

Однак слід зважати і на те, що хімічним заводам набагато вигідніше виробляти і реалізовувати аміак, рентабельність якого набагато вища, ніж аміачної селітри. Відповідно, українські заводи не завантажують свої потужності виробництвом аміачної селітри на повну, і найближчим часом навряд чи це трапиться.

 

За іншими оцінками, на складах виробників і торгових компаній зібрано не більш ніж 100 тис. т аміачної селітри. Відповідно, нестача становить 900—950 тис. т. Значних обсягів імпорту найближчим часом не передбачається. Російські виробники, через жорстке державне регулювання, більше постачають продукт на внутрішній ринок. Отже, ринок буде дефіцитним, і на динаміку внутрішніх цін впливатиме тільки вітчизняний виробник.

 

Втім, за будь-якого розвитку подій вартість аміачної селітри в Україні не знизиться. Якщо ринок буде збалансований, то ціна не перевищить 3200 грн/т. У разі, якщо на ринку буде відмічений дефіцит, вартість може підвищитися до 3500 грн/т і більше.

 

 

Зоряна Гошовська

За матеріалами виступу Сергія Пісоцького, головного редактора журналу «Маркер», на конференції «Агроресурси-2010».

журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2011 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали