У лютому-травні 2022 року експорт українських горіхів упав на 40−50%, до того ж періоду минулого року. Треба, щоправда, зробити знижку на сезонність: основний пік продажу горіхів триває з жовтня до січня, далі слідує спад. Та з огляду на війну та пов’язане з нею порушення логістики й заморожування експорту, зниження дуже велике, вважають експерти.
«Попит на горіхи з України впав дуже різко, дехто взагалі викреслив її зі списку постачальників волоського горіха, переключився частково на Молдову, частково на Каліфорнію. Крім того, травень — це початок продажу чилійського горіха, хоч і дуже дорогого», — розповідає Володимир Чуба, власник компанії «Укр Волнат», переробника та експортера горіха. Вона позиціонує себе як єдина в Україні компанія, яка має повний набір міжнародних сертифікатів: 5 ISO, HACCP та Organic і статус уповноваженого експортера України.
Ми поговорили з Володимиром Чубою про те, чому в Україні досі 98% горіхового бізнесу працюють за «схемами», як початок війни вдарив по офіційних експортерах і що очікує на виробників горіха восени.
— Пане Володимире, як проходив експорт горіха після 24 лютого?
— За лютий і березень Україна здійснила 150−200 відвантажень (одне відвантаження — фура 20 т) на місяць, хоча в ті ж місяці 2021-го це були 300−400 відвантажень. Закордонні партнери дуже побоювалися проводити логістику територією України до кордону: що законтрактуються, а постачання не відбудеться. Були побоювання, що вантаж буде знищено або пошкоджено під час перевезення. Тільки у нашої компанії скасувалися два контракти з цієї причини. А страхувати вантаж коштом продавця… Навіть якби страховка і спрацювала за втрати вантажу, то отримати її буде неможливо. Деякі покупці пропонували самі застрахувати, але страхові компанії втрату та пошкодження вантажу внаслідок воєнних дій взагалі не страхували. І це при тому, що від Хмельницького до Львова їхати недалеко, та й бойових дій на цій ділянці не ведуть, окрім ракетного обстрілу. Тобто ризик був мінімальний, проте партнери не погоджувалися.
— Експорт горіхів зараз зосереджений лише на західному напрямку?
— Зараз — так, бо порти заблоковані. Хоча експорт нашої компанії на 99% зосереджено на Євросоюзі. Ми поставляємо продукцію вищої якості, ніж приймають Туреччина та арабські країни. Якщо у минулі роки ми відвантажували товар до червня включно, то цього року на початку травня вже закрили продаж урожаю 2021 року. Цьому є кілька причин. По-перше, деякі райони, звідки ми приймаємо горіхи, були окуповані. Згодом, з початком бойових дій заготівельники не ризикували працювати, тобто вкладати гроші в сировину, а потім її продавати. Ніхто не розумів, який буде попит. І, найголовніше, — курсова різниця між безготівковою та готівковою валютою, якою оперують більшість «експортерів» — тих, що працюють через «схемний» експорт. Вони отримують готівкову валюту, змінюють її за курсом 38 грн за євро, а мені банк змінює безготівковий євро за курсом 30,5 грн. Таких операторів, які працюють через «схемний» експорт, у нас 98%.
— Тож ви як офіційний експортер зазнаєте великих втрат в основному через курсову різницю?
— Ось дивіться: я продаю на експорт ядра волоського горіха хорошої якості з огляду на повну сертифікацію виробництва за європейськими стандартами по 6 євро/кг. Мені приходить валюта, і я її продаю по 30,5 грн. На ці гроші мені потрібно купувати сировину, яка піднялася за ціною за курсом 38 грн за євро. Виходить, що в мене абсолютно неконкурентна робота. Якщо у нас середній прайс постачання 120 тис. євро, і наші втрати на одному євро 8 грн, то це виливається у мінус 1 млн гривень. Та наш Нацбанк під тиском уряду продовжує політику щодо утримання курсу і начебто не помічає, що у нас так званий критичний імпорт в умовах різниці офіційного та неофіційного курсів не подешевшав, а навпаки, подорожчав.
— Як у цій ситуації поводитись офіційним експортерам горіхів та плодової продукції?
— Наскільки я знаю зі спілкування з ними, ніхто сьогодні валюту в Україну не заводить. При цьому Нацбанк заявляє, що відпустить курс безготівкової валюти у вільне плавання лише тоді, коли почне отримувати фінансування від наших західних партнерів, плюс експортери почнуть заводити валютну виручку. Та останнього вони дуже довго чекатимуть. Якщо така ситуація триватиме до жовтня-листопада, як працювати? Я поки що не бачу варіантів.
— Які ринки зараз приймають українські горіхи?
— Ринок Нідерландів закрився для України, крім органічної продукції. Французький ринок — як такого попиту не спостерігається, хіба кожна компанія працює зі своїми партнерами, то якісь відвантаження є. Останні місяці активізувалася Молдова, там урожай незрівнянно менший за наш. Все, що можна було вивезти з України, вони купували. Горіх — специфічний продукт. З настанням тепла понад 22 °С його потрібно правильно зберігати, інакше у ньому з’являється моль. Орієнтовно у квітні заготівельник повинен провести фумігацію, щоб уникнути зараження. Та здебільшого вони не морочаться цим. Тому продукції зараз в Україні лишилося багато. Щось можна продати до регіону колишньої Югославії, щось до Туреччини автотранспортом через Болгарію, але це все продукція низької якості. Я нею не займаюся. А у Європі покупці різні. Наприклад, є ті, кого цікавить лише низька ціна і не хвилює якість, і ті, хто ніколи не купить горіха без сертифікатів відповідності, але якісний товар візьме і за високою ціною. Тому кінець сезону горіха цього року вийшов млявим. Хто зміг зібрати товарні партії плюс підтвердити їх, той зміг продати. А ті компанії, у кого до літа залишився товар на складах, або вони не встигли його переробити, зараз відчувають труднощі з продажем. Попит як такий сьогодні відсутній. Цей горіх вже вважається старим, тим більше, що надходить на ринок новий чилійський.
— Якою є цінова кон’юнктура цього сезону, чи змінювалися ціни після 24 лютого?
— Ціни не змінилися, ніхто не вимагав знижки. Була середня ціна 4,95 євро/кг за світлу чверть ядра, а ми продавали 5,35−5,40 євро/кг. Органічна світла чверть коштувала 5,90 євро/кг. Взагалі ціни різні. Але якщо враховувати вище описану курсову різницю та працювати за «схемою», то націнку можна навіть не ставити — на одній цій різниці реально заробити мільйон. Якщо я продавав світлу половинку по 6,30, а органіку по 6,70−6,80, то ті, хто працював за схемою, пропонували їх по 5 євро з копійками.
— Розкажіть про види вашої продукції та яку підготовку вона проходить.
— Сьогодні, згідно з договорами України та ЄС, кожен виробник горіхів має бути сертифікований за системою якості та безпеки харчових продуктів HACCP та ISO. Досі це зробили одиниці. Тому загалом українська продукція коштує дешевше, ніж, наприклад, молдавська. Ми є єдиною компанією в Україні, яка має повний набір міжнародних сертифікатів: п’ять ISO, HACCP та Organic плюс статус уповноваженого експортера України. «Укр Волнат» досягає 99,99% очищення горіха. Обладнання, на якому ми працюємо, — аспірація, калібратори вітчизняного виробництва, а фотосепаратори імпортні. До того ж у нас ще ручне доочищення.
— Чи вводили нововведення у виробництво останнім часом?
— У жовтні запустили продуктивнішу сушарку для ядра волоського горіха. Сировина надходить із 6−7,5% вологості, а експорту необхідно до 5%. Після закінчення сезону планували масштабне переоснащення обладнання, але… Я вірю в перемогу ЗСУ, та, все ж таки, в такий період вкладати в переобладнання, та ще й за такої політики Нацбанку та курсової різниці нереально. Тут би взагалі розпочати роботу в жовтні.
Я надсилав Гетьманцеву (голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев — Прим. ред.) законопроєкт, який міг би впорядкувати горіховий ринок, вони його три тижні аналізували, потім депутат попросив вказати суми, які додатково надійдуть до бюджету після запровадження цього законопроєкту. Я це зробив. Але… нічого так і не зрушило.
Тобто просити у західних партнерів 5−7 млрд доларів на місяць це нормально, а просто підняти гроші, які лежать на землі, від того ж експорту волоського горіха або насіння гарбуза, або ягід, які щойно вступили у сезон, вони не хочуть. До речі, подивимося, як зараз ягідники почнуть експортувати і як тепер вони «пищатимуть» від цих курсів. Швидше за все, теж почнуть іти у «схемний» експорт. А іншого виходу немає, хіба взагалі нічого не експортувати, піти з європейського ринку, звільнити працівників. Хоча під час війни все має бути навпаки: експортера влада повинна носити на руках, бо він приносить валюту. А носить імпортера, офшорників, які виводять валюту.
— Що зараз відбувається з вашими українськими постачальниками сировини?
— Це заготівельники волоського горіха, приватні підприємці. Сади, де вирощують горіхи, розкидані по всій країні. В основному ми приймаємо несортовий горіх, який вирощують непромисловим способом у приватних домогосподарствах. Я радів би працювати з сортовим горіхом, якби у його виробників була інша цінова політика, і вся Україна була б у культурних садах.
— Однією з причин короткого сезону горіхів ви назвали окупацію зон вирощування. Наскільки це істотно позначилося на ситуації?
— Україна велика: східний регіон зараз відрізаний, та для нас це не критично. Переробникам волоського горіха завжди вистачало сировини для нормального експорту. Істотно відбилось інше: у перші дні війни здавання дрібного опту ядра горіха в принципі різко впало, експорт практично зупинився. Потім ринок трохи пожвавішав, але ціни почали сильно коливатися. Можна було сьогодні купити по 100 грн/кг, а завтра не продати і за 90 грн/кг. Багато хто через це просто припиняв роботу. Зменшилися можливості підготувати партії від 2 до 10 т для перероблення. До того ж строк придатності, що минув, у горіхів, зібраних у жовтні 2021-го, і ризики зараження, а також подорожчала логістика і курсова різниця.
— Яка якість та обсяги горіха, що ви отримуєте від заготівельників?
— Все залежить від погодних умов кожного року, особливо в період цвітіння, наприклад від дощу чи нічних заморозків. У Молдові були заморозки, і попередньо можна сказати, що вони матимуть приблизно мінус 15% урожаю, як порівняти з 2021 роком. В Україні все сталося благополучно, але поки що про майбутній урожай все одно говорити дуже рано. У будь-якому разі, зважаючи на статистику останніх 10 років, можна розраховувати плюс-мінус на 120 тис. тонн, реальнішу картину можна побачити ближче до серпня.
— Чи можна припустити, як складеться ситуація на ринку в майбутньому сезоні?
— Усі, як і раніше, працюватимуть через «схемний» експорт — Україна не прямує до підвищення якості експортного продукту. Що стосується найближчої осені, то багато залежатиме від погоди. Якщо вона буде сухою з нормальним температурним режимом, то перероблення та експорт почнуться раніше звичайного терміну — у першій половині жовтня. Якщо дощова, то на другий. У будь-якому разі попит на український горіх з країн ЄС буде. Які складуться ціни, ми не знаємо, бо й у нас, і в Євросоюзі спостерігається інфляція. Логістика також не подешевшає. Виходитимемо з тих реалій, які складуться. Важливо, що буде з кредитами, бо зараз банки дуже підняли відсоткову ставку. Чи працюватиме програма «5−7−9» восени, поки що незрозуміло.
— Яку тактику можна рекомендувати горіховодам, переробникам та експортерам горіха в нинішніх умовах?
— Головне, це підтвердження обсягів, які вони можуть запропонувати на ринок Євросоюзу. Якщо ви можете поставити 1 тис. тонн волоського горіха високої якості, це вже чудово. Плюс правильна цінова політика й підтверджена якість. За якісний продукт європейці готові сплачувати високу ціну.
Садівництво по-українськи
