Доки Мінекономіки вдосконалює неефективну систему компенсацій від посухи, аграрії вчаться самостійно керувати ризиками і допомагають один одному без вказівки «зверху».
Небесна канцелярія цьогоріч не надто прихильна до майбутнього врожаю: посуха, град, заморозки, затяжні дощі. Власне, погодний ризик чи не найбільше впливає на фінансові показники господарювання — до 38%, згідно з дослідженнями WorldBank. От тільки запобігати втратам, як це робить увесь цивілізований світ, українські фермери фактично не мають можливості. Та й модель державної допомоги — через «Аграрний страховий Пул» — неефективна й потребує реформування з урахуванням попереднього досвіду.
Проблему визнають і сільгоспвиробники, й чиновники. Зокрема, на своїй сторінці у фейсбуці заступник міністра розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Тарас Висоцький зауважив, що через посуху обсяги заактованих втрат озимих на Одещині, особливо в Бессарабії, сягають близько 310 тис. гектарів, а це орієнтовно 30, 5% (на тлі 2% загальних втрат сукупної виручки по всій Україні). Відтак, за його словами, уряд вийшов з ініціативою до народних депутатів щодо удосконалення Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який мав би захищати майнові інтереси страхувальників у сільському господарстві. В липні агроспільноті обіцяють репрезентувати законодавчі зміни, згідно з якими держава визначатиме прогнозовані обсяги видатків на агрострахування, затверджуватиме стандартні страхові продукти й об’єкти страхування (посіви, насадження, урожай, тварини, риби, біоресурси, сім’ї бджіл у вуликах), що підлягають державній підтримці; відшкодовуватиме частину страхового платежу.
От тільки довіру до цього механізму керування ризиками український ринок висловлює вельми обережно. Хтось — через проблеми взаємодії з представниками страхових агенцій, інший — через непривабливість умов страхування й про дисбаланс у розумінні сторонами нюансів агротехнології. У більшості малих та середніх господарств, як розповіли нашому кореспонденту сільгоспвиробники, процес виробництва, умовно кажучи, «живий» — ситуація часом вимагає відхилення від технології, і такі оперативні рішення доводиться ухвалювати, покладаючись на практичний досвід агронома, фінансові можливості господарства тощо. І це неодноразово ставало на заваді отримання страхових виплат.
«Я мав досвід агрострахування, коли це було однією з умов форвардного контракту, — каже голова ФГ „Соната” Іван Якуб (Чернігівська обл.). — Так сталося, що саме того року в господарстві й трапився страховий випадок. Однак ми так і не отримали, адже виконати всі умови страховиків дуже складно — потрібно надати не лише докази втрати врожаю, а й дотриману до найменших дрібниць технологію вирощування культур».
Схоже, повернути довіру до агрострахування можна лише тоді, коли буде зведено до мінімуму людський чинник — щоби так звана страхова формула не піддавалася коригуванню й унеможливлювала корупційну складову. Тим паче, що сучасні технології вже дають таку можливість: наприклад, супутниковий моніторинг полів дає змогу чітко встановити, коли, на якій ділянці землі і які були сходи, які площі й наскільки були пошкоджені морозом, посухою чи шкідниками.
Цього року погодні катаклізми неабияк зашкодили врожаю і, здавалося б, саме час замислитись над можливістю убезпечитися від збитків. Однак фермери не поспішають страхувати погодні ризики. «Я час від часу цікавлюся пропозиціями на цьому ринку і можу сказати, що протягом останніх 3–5 років не зустрів жодної, яка б мене зацікавила простими й прозорими умовами, — зауважує головний консультант ТОВ «Агро-Класік» Володимир Присяжненко (Рівненська обл.). — Страхування погодних ризиків — продукт недешевий, тому ми вирішили керувати ризиками самостійно. Проаналізували показники підприємства за минулі п’ять років і порахували, скільки за цей період у нас було таких „страхових” випадків. Вирахували для себе приблизну суму, необхідну для покриття такого роду збитку, і фактично створили власний страховий фонд із частково нерозподілених дивідендів».
Чи доведеться підприємству скористатися власною фінансовою «подушкою безпеки» поточного року? Наразі аграрії не дають прогнозів — із кожною бодай невеликою зміною ситуації в регіоні, країні й загалом у світі змінюються й ціна на зерно (що його менше, то більше воно коштує). І цей чинник може з лишком покрити завдані погодою збитки. Крім того, суттєві корективи у фінансову звітність компаній може вносити нестабільний валютний курс та інші непередбачувані обставини.
Наразі, як показує досвід, реальна підтримка завжди приходить від тих, із ким спілкуєшся однією мовою. Тож доки чиновники ламають списи за якусь там гіпотетичну (чи теоретичну) «компенсацію», активісти Аграрного союзу України доправили постраждалим від посухи аграріям з Одещини безповоротну допомогу у вигляді 180 посівних одиниць насіння соняшнику за символічну 1 гривню. «Чекати допомогу від держави не варто. Та й хіба потрібна вказівка „зверху”, щоб допомогти людям у важкий час? Не дай Боже комусь опинитися у їхній ситуації. Сподіваємось на широку підтримку з інших регіонів України», — написав на своїй фейсбук-сторінці очільник ГО «Аграрний союз Запорізької області», директор ТОВ «Агрофірма «Ольвія» Анатолій Тиховод. За словами аграрія, у різні часи траплялися природні катаклізми і втрати врожаю. Раніше у таких випадках за кожним потерпілим господарством закріплювали інше, — з тих регіонів, де природа милувала, для надання шефської допомоги. І нині своє плече допомоги фермерам з Одеської та Миколаївської області підставили небайдужі колеги з усіх усюд. Нехай які випробування попереду в українських землеробів, взаємодія і єдність допоможуть вистояти і стати сильними.
Анжела Гаврилюк
газета “АгроМаркет”, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
