Цибуля, яку поет Іван Драч називав золотощокою богинею продажних ринків, минулого року виявилася чи не найбільшим розчаруванням українських фермерів. Ціна на овоч була настільки низькою, що деякі господарства заорали вирощене. Та якщо вплинути на ціну на ринку фермер не може, під його контролем лишається собівартість. А в її структурі істотну роль відіграють витрати на ЗЗР, зокрема на боротьбу з трипсами.
СЕЛЕКЦІЯ ЗА ВОСКОВИМ НАЛЬОТОМ
Трипси (Thrips tabaci) та вірус жовтої плямистості (IYSV), який вони переносять, щороку завдають клопоту українським виробникам цибулі. Витрати на засоби захисту для контролю цих дрібних шкідників істотно збільшують собівартість пекучого овочу, та й шкода від їх діяльності у вигляді недобору врожаю теж негативно впливає на виробничі показники.
Боротьбу з трипсами ускладнюють кілька чинників: значна кількість відтворень (поколінь шкідника) за сезон, його неперебірливість у базі живлення й біологічні особливості (шкідник активний рано вранці, вдень ховається в пазухах листя, які складно якісно обробити препаратами).
Служба сільськогосподарських досліджень США (USDAARS) займається дослідженням стійкості трипсів до пестицидів понад 90 років.
На початку 1930-х років доктор Генрі Джонс спостеріг, що на фоні сильного ураження трипсами сорт цибулі Біла перська походженням з Ірану постраждав значно менше порівняно з іншими сортами. При цьому Джонс помітив, що листя сорту цибулі Біла перська мало світліший зелений колір порівняно з листям чутливих до трипсів сортів із сизуватим відтінком.
Після спостережень Джонса численні дослідники протягом наступних років фіксували, що сорти цибулі зі світлішим зеленим листям зазнають менше пошкоджень від трипсів порівняно з іншими сортами.
У 1950-х роках зразки сорту цибулі Біла перська були в центрі уваги докторського дослідження Клінта Петерсона з Університету штату Айова. Петерсон ретельно вивчив і дав оцінку численним характеристикам листя, таким як епідерміс і товщина, щоб визначити основу стійкості сорту до трипсів. Однак жодна з цих характеристик не пояснила причини стійкості сорту Біла перська.
У 1968 році Петерсон приєднався до команди USDA-ARS в Університеті штату Вісконсин (UW) та продовжив дослідження стійкості цибулі до трипсів. Він схрестив сорт Біла перська із сортами сизої цибулі (дослідник також називав ці сорти восковими) й отримав дві інбредні лінії, B9897 та B9885. Останній аспірант Петерсона в Університеті штату Вісконсин Нік Моленаар вивчав глянцеве листя сорту Біла перська у своїй науковій роботі на ступінь доктора філософії. Він з’ясував, що кількість воску (щільність воскового нальоту) на листі глянцевої цибулі була набагато меншою за щільність воскового нальоту більшості інших сортів. Цей восковий наліт важливий для захисту листя від втрати вологи або пошкодження деякими спектрами сонячного світла, а також для взаємодії зі шкідниками.
Утім, хоча глянцевий сорт Біла перська доволі стійкий до трипсів, він ніколи не вирощувався комерційно через погану врожайність на полі та чутливість до ураження грибними хворобами.
МЕНШЕ ВОСКУ — БІЛЬША СТІЙКІСТЬ
За останні 10 років фахівці USDA-ARS та Університету штату Вісконсин продемонстрували, що колір листя цибулі в основному обумовлений кількістю воскового шару й типом воску на поверхні листя. Глянцеве листя сорту Біла перська має такі ж компоненти воску, що й сизі (воскові) сорти. Однак загальна кількість воску на ньому доволі низька.
Листя солодкої іспанської цибулі має проміжну кількість листових восків: їх більше, ніж у глянцевих, але менше, ніж у воскових сортів. Тому ці сорти називають напівглянцевими. Вони демонструють певну стійкість до трипсів.
Хоча щільність воскового нальоту напівглянцевих сортів цибулі аналогічна щільності чутливих сортів, склад його різний. У восковому нальоті напівглянцевих сортів міститься помітно менше кетону 16-Hentriacontanone — це специфічний компонент воску, що має відношення до чутливості сорту до трипсів та багато інших компонентів, таких як жирні спирти й алкани.
У польових дослідах напівглянцеві й воскові сорти з однаково щільним восковим нальотом на листі вирощували поруч. І напівглянцеві постраждали значно менше через ураження трипсами. На підставі цих результатів науковці тепер займаються селекцією нових сортів і гібридів цибулі з певним восковим профілем, який був би достатнім для захисту листової поверхні від впливу зовнішнього середовища й хвороб, але при цьому виявляв достатню стійкість до трипсів. Такі сорти й гібриди все одно потребуватимуть обробок інсектицидами, але науковці сподіваються, що в значно меншій кількості. Це зекономить фермерам витрати на препарати й дозволить уникнути появи комах, резистентних до діючих речовин.
ВИТРАТИ ФЕРМЕРА В США
Ступінь активності шкідників може різнитися від року до року. На кожному окремому полі завжди своя ситуація, що залежить від погодних умов, дотримання сівозміни, культур на довколишніх полях тощо. Витрати на захист залежать від того, наскільки масово шкідник атакує посіви та які препарати для його контролю фермер запускає в дію.
Інтернет-видання onionworld.net спробувало порахувати, скільки виробники в США витрачають на боротьбу з трипсами. При цьому брали до уваги кілька можливих сценаріїв розвитку подій.
Американський виробник, який чотири рази за сезон обприскав посіви цибулі (дві перші обробки — препаратом на основі д. р. спіротетрамат, далі — внесення препарату із активним інгредієнтом спінеторам, згодом — метоміл) витратить на гектар приблизно 67,2 дол. лише на закупівлю самих ЗЗР. Сюди слід додати витрати на внесення. Якщо виробник проводив обприскування шість разів, він витратить на гектар майже 100 дол. (препарати з діючими речовинами: Aza-Direct і M-Pede + спіротетрамат + спіротетрамат + абамектин + спінеторам двічі).
Вісім обробок (спіротетрамат двічі + абамектин двічі + спінеторам двічі + метоміл двічі) будуть коштувати фермеру 122 дол./га
Без сумніву, контроль трипсів на цибулі — дороге й виснажливе задоволення.
Якщо фермери не хочуть, щоб ці комахи перетворилися на живучих кіборгів, слід уважно ставитися до підбору й чергування діючих речовин.
НА УКРАЇНСЬКИХ ПОЛЯХ
Минулого року ситуація з трипсами на більшості цибулевих полів в Україні була невтішною. Уже в середині травня на півдні трипси масово атакували посіви озимих сортів і гібридів. Фермери спочатку губилися в здогадах, що за пошкодження вони спостерігають на рослинах, адже зазвичай трипси проявляють активність на цибулі пізніше. Причиною підвищеної шкодочинності комах стала аномально тепла зима 2019–2020 років та рання весна. Восени на озимих сортах у пазухах листків лишилася значна популяція трипсів, які мали б вимерзти в стандартну морозну зиму. Але через відсутність морозів комахи добре перезимували й навесні почали харчуватися, не змінюючи локації.
Після їх живлення на листі цибулі залишалися характерні перетяжки, часто — на відстані 7–10 см від кінчика пера. Фермери також зазначали неоднакову стійкість гібридів до трипсів: на деяких ураження були одиничними, на інших — масовими.
Трипси традиційно не давали спокою фермерам не лише з озимими, а й з ярими сортами. Через низьку ціну на цибулю деякі фермери припинили догляд за посівами й потім задискували їх, не бажаючи витрачатися на збирання.
Зима 2020–2021 років у більшості регіонів України супроводжувалася щонайменше тижневим морозним періодом (на рівні –8….–10 °С). Відповідно, всі шкідники, включно з трипсами, перезимували гірше. Затяжна прохолодна весна теж стала для них стримувальним чинником. Однак спрогнозувати активність популяції протягом сезону неможливо. Тож фермери, які не відмовилися від вирощування цибулі попри тогорічні цінові негаразди, мають ретельно готуватися до зустрічі з трипсами на полях. Доки науковці не вивели стійкі до цих шкідників, покладатися можна лише на сівозміну, агротехніку й надійні препарати. Їх чергування, застосування в правильний час і в потрібних дозах дозволить отримати оптимальний урожай за оптимальної собівартості.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Тарас Рубанка, спеціаліст із розвитку овочевих культур компанії FMC:
— Для захисту цибулі від такого небезпечного шкідливого організму, як трипс, важливо, щоб культура була захищена впродовж всього періоду присутності шкідника. Так, повний розвиток генерації тютюнового трипса триває 15–30 днів. За вегетаційний період шкідник може давати до 6–8 поколінь.
Добре зарекомендувала себе на практиці така система інсектицидного захисту: у ситуації ранньої появи шкідника застосовуємо Ексірель® 1,0 л/га + Кодасайд 2,0 л/га. Потім з інтервалом 10 днів знову проводимо обприскування препаратами Ексірель® 1,0 л/га + Кодасайд 2,0 л/га. Після цього через 10 днів застосовуємо Данадим® Мікс нормою 1,5 л/га. Результат відмінний. Це надійна та перевірена схема, яку вже масово впроваджено в системи захисту в усіх регіонах України.
Інсектициди Ексірель® і Верімарк® є представниками найновішої групи препаратів — це антраніламіди. Найоптимальніше застосувати Ексірель® на початковому етапі появи шкідників. Препарат викликає швидку зупинку живлення комах, унеможливлюючи пошкодження ними культур. Для отримання вищої ефективності, особливо проти сисної групи комах, до інсектициду Ексірель® потрібно обов’язково додавати багатофункціональний ад’ювант на основі рослинної олії Кодасайд нормою 2,0 л/га, який дозволяє препарату краще закріпитися на обробленій поверхні рослин.
Данадим® Мікс має контактні, системні, трансламінарні та фумігацій ні властивості; широкий спектр та тривалу дію на шкідників. Хімічний клас — фосфорорганічні сполуки + синтетичні піретрої ди. Використовується для захисту зернових культур, ріпаку, овочів, садів та виноградників.
Максимальна ефективність обробок досягається, якщо їх проводити у вечірні або ранкові години за температури від +15 °С до +22 °C, оскільки зі сходом сонця та настанням високих температур трипси ховаються в пазухи листків цибулі, тож покрити комах робочим розчином буде майже неможливо (це важливо для контактних інсектицидів). Та й для більшості інсектицидів максимальні робочі температури становлять до 25 °С.
Джерела: onionworld.net, Onion World (February 2020)
Плантатор
