Наш візит до підприємства «Крячківка-Агро Плюс» був зумовлений насамперед позицією керівництва щодо використовуваної техніки. Тут намагаються не користуватися вживаними машинами, як причіпними, так і самохідними. З тим значна частина обладнання на підприємстві — від відомих виробників. З’ясувалося, що преміумклас допомагає бути ефективними, незважаючи на погодні й ринкові негаразди.
Приватне підприємство «КрячківкаАгро Плюс» має в обробітку 4000 га, на яких вирощують три основних культури — кукурудзу, соняшник і озиму пшеницю. Також сіють невелику кількість ячменю (близько 50 га, щоб натюкувати соломи пайщикам), інколи горох. Від сої поки що вирішили відмовитись, і замість неї планують збільшити частку ранніх зернових. Усе залежатиме від ринкової ситуації, а також погодних умов.
Загалом частка зернових поки що незначна й становить 400 га. Для сівби наймають сусідів, бо власна зернова сівалка (вітчизняного виробництва) є застарілою і не забезпечує потрібну якість сівби. Якщо ухвалять остаточне рішення щодо збільшення частки зернових культур, а також додано до структури посівів ріпак, буде розглядатися придбання власного посівного комплексу. Було підраховано, що економічна доцільність у придбанні власного посівного комплексу для зернових культур настає за умови, коли щорічне напрацювання агрегата становитиме не менше як 1000 га. За таких обсягів наймана техніка навряд встигатиме сіяти в оптимальні строки, що призведе до недоотримання врожаю.
За словами керівника підприємства Дмитра Ральця, сьогодні кліматичні умови поки що дозволяють не відходити від класичного обробітку ґрунту — оранки. Саме за допомогою плуга вдається отримувати найкращі результати. Хоча пробували глибоке розпушування й дискування, коли кілька років тому до підприємства відійшла частина земель від сусіднього підприємства. Там застосовували обробку дисколаповими агрегатами, тож вирішили нічого не змінювати й спробувати працювати за прикладом попереднього користувача.
Для цього навіть придбали агрегат Horsch Tiger і протягом двох сезонів обробляли поля за схемою попередників. Однак поля ділили навпіл — одну половину орали, щоб порівняти результати в кінці сезону. Коли два роки поспіль «бункер» показав вагому перемогу оранки, до того ж це стосувалось як соняшнику, так і кукурудзи, було вирішено не відходити від класичного обробітку. Агрегат Horsch Tiger продали практично новим із наробітком не більше як 300–400 га.
Основний обробіток ґрунту
Головні ґрунтообробні агрегати — плуги LEMKEN Diamant 11 і 16. Модель Diamant 16 оснащено системою довантаження ведучих коліс трактора і системою компенсації бічного зміщення, що збільшує тягове зусилля й скорочує витрати пального.
На запитання: чому саме обрали LEMKEN — нас чекала досить несподівана відповідь. На підприємстві працює досвідчений механізатор, який добре знається на сучасній техніці й попрацював із великою кількістю знарядь. До його думки керівництво уважно дослухається, бо це справді хороший спеціаліст. Коли обирали плуг, спочатку вивчили всі особливості й технічні характеристики, випробували на власних полях, поцікавилися думкою власного експерта-механізатора і вирішили працювати саме з LEMKEN.
Коли купували Horsch Tiger, одразу придбали й дисковий агрегат Vaderstad Carrier XL з 510-мм дисками для лущення стерні після зернових. Також його застосовують для обробітку нових полів перед оранкою, а також поля, що переходять від сусідів. Загальне напрацювання за сезон становить 500–1000 га. За 3 роки експлуатації довелося замінити тільки кілька підшипників.
Передпосівна підготовка ґрунту
Зазвичай для передпосівної підготовки застосовували культиватор FARMET Kompaktomat. Цього року спробували взагалі відійти від культивації, бо така операція сприяє втраті вологи з посівного горизонту. Тому обробили лише краї полів, де розверталася техніка і спостерігалося помітне ущільнення верхнього шару ґрунту. Також поля обробляли двома боронами українського виробництва й однією шлейф-бороною американського виробництва (MacFarlane). На жаль, за українськими агрегатами все ж довелось запускати культиватор — вони погано впорались із завданням.
Сівалки
Оскільки зернові сіють найманою технікою, у парку є тільки стара зернова сівалка «Ніка». З просапними сівалками ситуація зовсім інша. До недавнього часу кукурудзу і соняшник сіяли агрегатами Great Plains UP 825 і Kverneland Optima. Вони непогано виконували свою роботу, але настав час якісних змін. Почали шукати сучасну сівалку, яка могла б вивести якість і продуктивність сівби на новий рівень. У результаті обрали Vaderstad Tempo L16, яка успішно відпрацювала вже третій сезон.
Як розповів керівник підприємства, їх довго вмовляли не купувати цю сівалку й обіцяли, що вона не зможе працювати через те, що вловлювальне колесо, розташоване одразу за сошником, буде постійно забиватись. Однак насправді виявилося, що все працює нормально. Сівалка Vaderstad Tempo L16 здатна виконувати свою роботу навіть у вологіших умовах, ніж інші сівалки. І це з тим, що місцеві ґрунти схильні до налипання.
Незважаючи на появу нової сівалки, старі й нині запускають у поле, щоб максимально потрапляти в оптимальні строки. Ураховуючи значні площі (3500 га проспаних культур) доводиться використовувати всі наявні механізми. На сівбу наймасовішої культури (кукурудзи) вистачає двох тижнів. Наприклад, цього року царицю полів почали сіяти 20 квітня й закінчили 3 травня. Соняшник цього року сіяли після кукурудзи, і це було правильне рішення: отримали швидкі сходи й швидкий старт, а на середину червня соняшник наздогнав за розвитком кукурудзу. Торік незначну частину соняшнику теж сіяли після кукурудзи (так сталось випадково), але саме з цих посівів отримали найкращий урожай.
Живлення
Унесення добрив виконується в основному під закриття вологи. Наприклад, під соняшник уносять добрива з осені навісними розкидачами Bogballe, разом з основним обробітком ґрунту. Потім уносять азотні добрива під закриття вологи, а складні добрива потрапляють у ґрунт одночасно із сівбою. Під кукурудзу на слабші поля NPK у рядок, а азотних добрив більше дають під закриття вологи. Протягом вегетації вносять цинк і бор. По міжряддях не працюють, бо для сухих добрив зрідка складаються умови й вчасно йде дощ. Для підживлення розглядають рідкі добрива, але остаточне рішення про їх застосування ухвалюватимуть після того, як подивляться на досвід сусідів і порахують доцільність інвестицій.
Захист рослин
Мабуть, єдина слабка ланка на підприємстві — це обприскувачі. Тут й досі експлуатують причіпні богуславські моделі з бочками на 3 «куби». Вони чесно відпрацювали 6–7 років, але без сучасних систем керування й контролю ці машини не відповідають вимогам сучасності. Навіть елементарне відімкнення секцій, яке дає змогу економити робочий розчин і не пошкоджувати рослини, могло б суттєво покращити ефективність обприскування. Керівництво підприємства це добре усвідомлює і на наступний рік запланувало придбання самохідного обприскувача. Це буде нова машина, бо до вживаної техніки тут ставляться негативно, розуміючи, що, крім головного болю, вона нічого не дасть підприємству.
Збирання
Комбайни застосовують як власні, так і наймані, бо під час збирання кукурудзи потрібна значно більша продуктивність. Залишати частину врожаю в полі означає втратити чималий відсоток прибутку. Тож краще заплатити за послуги, але отримати зерно в повному обсязі й нормальної якості. Підприємство має два власних комбайни: Case IH 7250 (працює 3-й сезон) і New Holland CX 6090 (працює 7-й сезон).
Case IH потужніший, за день встигає зібрати до 50 га соняшнику або 35-45 га кукурудзи. Продуктивність комбайна New Holland приблизно на 25% менша. Кукурудзи він встигає зібрати максимум 30 га, соняшнику — 35–40 га. Також ним збирають зернові культури, оскільки для комбайна Case IH навіть зернову жатку не купували. Під час збирання використовують бункер-перевантажувач на 16 м. «Заводу Кобзаренка».
Зберігання
Зерно з поля везуть на власний тік, де його чистять і сушать, а потім завантажують у підлогові склади або відвозять на елеватор. Зерно обов’язково доводять до базових параметрів, щоб не сплачувати за послуги доробки — так значно вигідніше. Загальний обсяг власного зберігання — 10 тис. тонн.
На підприємстві встановлено сушарку вітчизняного виробництва, яка працює на альтернативному пальному (пелетах) і має продуктивність 350–400 т кукурудзи на добу за вологості 20–22%, і до 800 т на добу, якщо вологість зерна не перевищує 16–17%. Використання пелет мінімізує витрати на сушіння й дозволяє досягти максимального прибутку.
Загальна потужність одночасного зберігання недостатня, щоб умістити все вирощене протягом сезону зерно. Однак будувати додаткові сховища (підлогові або вертикальні) поки що немає сенсу. Дмитро Ралець зазначив, що за чіткої стратегії частину врожаю (близько 30%) можна продавати за форвардними контрактами, і цей обсяг не потрібно зберігати тривалий час. Ще 20% можна продати перед зимою, і ця кількість також не потребує особливих умов для зберігання. Те, що лишається, можна притримати й продавати пізніше, коли ціни стануть вигіднішими. У цьому разі додаткові потужності для зберігання просто не потрібні.
Трактори
Основний трактор господарства — Claas Axion потужністю 370 к. с., який працює з плугами й сівалкою Vaderstad Tempo L16. Ще один потужний трактор Challenger MT685D (340 к. с.) працює з різними ґрунтообробними знаряддями. Сівалки Grait Plains (їх у господарстві дві) агрегатують із трактором МТЗ 1221 і МТЗ 892. Обприскувачі працюють із тракторами МТЗ і трактором Deutz.
Керівник розповів, що працювати з тракторами МТЗ не просто набридло, а й невигідно. Ці машини працюють у період посівної, коли зупинятися не можна. А цього року два трактори зламались у відповідальний весняний період. У господарстві працює трактор такого самого класу — Deutz Fahr. Він коштує удвічі дорожче за МТЗ, але надійність його незрівнянно вища. Якщо порахувати, скільки витрачається на ремонти тих самих МТЗ, і скільки витрат потребує Deutz Fahr, вигідніше купувати дорожчу техніку і не мати проблем. На думку Дмитра Ральця, головною перевагою трактора Deutz Fahr над МТЗ є те, що він працює, коли МТЗ ремонтується. У розпал сезону це має неабияке значення.
Коли ми зайшли до тракторного парку, то справді побачили, що з двох тракторів МТЗ були зняті двигуни, які очікували ремонту. Це яскраве підтвердження того, що настав час змін.
— Заміна тракторів МТЗ — справа вирішена, але на які будемо міняти, ще не визначились і досі розглядаємо варіанти, — наголошує керівник. — Обираємо між Deutz Fahr і New Holland, і, незважаючи на те, що трактори цього класу не є головним «ударним» інструментом, хочемо знайти оптимальне співвідношення ціни та якості.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Дмитро Ралець, керівник ПП «Крячківка-Агро Плюс»
— Підрахунок показав, що витрати пального і часу за обох способів обробітку практично однакові, але врожайність помітно відрізняється. Комбайнер одразу помічав різницю, коли переходив з однієї половини поля на іншу. Ми навіть не робили контрольних зважувань — різниця була очевидною. Тому ми й далі оремо, і головні інструменти ґрунтообробітку в нас — плуги LEMKEN Diamant 11 і Diamant 16.
The Ukrainian Farmer
