Тваринництво

Технологічна кухня

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Технологічна кухня

Чим годувати курку, щоб отримати кращу конверсію корму та більший вихід філейної частини, розповів директор із виробництва «КПК Агроінвест» Олег Наконечний.

  

Олег Наконечний

– Олегу Романовичу, ви курей на відгодівлі годуєте розсипними кормами. Чи не поступається такий корм за якістю гранульованому?

 

– Ні в якому разі. На деяких птахофабриках, де годують птицю гранульованим кормом, показники продуктивності набагато відстають від наших. До того ж треба рахувати економічну доцільність грануляції комбікорму. Якщо ми порахуємо, скільки в нас витрачається кіловат електроенергії, газу й пару на процес грануляції й порівняємо з тією метою, що ми переслідуємо, то з’ясується, що не завжди воно буде виправдано. Різниця в конверсії корму у 0,3% не варта тих витрат, що ми під час його виготовлення зазнаємо. Тому тут питання: а навіщо корм взагалі треба гранулювати?

 

Ми пішли іншим шляхом — придбали вальцеві станки, за допомогою яких дробимо зерно. Технологія така, що зерно не перемелюється на муку, а дробиться, розколюється на кілька частин. Таким чином, ми отримуємо гарний, сипучий корм без пилу й муки. Таке зерно добре розсипається в годівницях, птиця його із задоволенням споживає.

 

За грануляції комбікорму не менше як 10% його загального обсягу буде розсипатися до пилової фракції — птиця корм у такій консистенції не вживає, тому це будуть для господарства чисті витрати. У змішувач корму додаємо подрібнене зерно й 2,5% премікс. Готуємо 10% суміш. Туди ж, у змішувач, додаємо останнім інгредієнтом олію. Купуємо соєву — вона в нас завжди тільки свіжа, бо зберігається в господарстві максимум тиждень, тому окислюватись і згіркнути не встигає.

 

За змішування із зерна вивільняється частина вологи, завдяки чому до нього прилипають частинки вітамінно-преміксної суміші. Осипатися в годівницях суміш не встигає — курка все швидко з’їдає. Тому в годівницях пилу зовсім немає. А от у годівницях курчат він є, бо ми їм даємо гранульований корм, який із часом частково розсипається.

 

– Що у вас в основі раціону?

 

– В основі раціону — пшениця, кукурудза, соєва макуха. На початку вирощування даємо птиці ще соєвий шрот. Застосовуємо високобілкову соєву макуху — в ній більше легкозасвоюваних амінокислот, а це відбивається на приростах птиці. За споживання якіснішої сировини курка краще росте. Інакше у птиці одразу ж збільшується конверсія корму, вона починає повільніше набирати вагу.

 

Прирости в нашої птиці часто перевищують технологічні показники постачальника кросу. Робимо так, щоб у 7 днів курча важило 200 г (постачальник кросу рекомендує 185 г). У два тижні курча важить 0,5 кг, у три — 1 кг, у чотири — 1,5 кг. З 28-ї доби середньодобові прирости становлять від 90 г.

 

Нашу курку на ринку добре знають і з великим бажанням беруть, бо вона має великий вихід філейної частини (до 32%). Коли ми годували птицю дешевшими компонентами корму (соняшниковою макухою, м’ясо-кістковим борошном), ми отримували 28% виходу філе. Тобто в нашому випадку більш дорогий і якісний раціон себе окупає. Тепер ми даємо тільки соєву макуху, а не соняшникову, бо маємо на ній кращу конверсію корму. Соняшникова макуха містить велику кількість клітковини, згодовуючи її, потрібно додавати в раціон ферменти. Проте все одно конверсія корму, а відповідно й собівартість курятини, зростатимуть.

 
 

 

– Чи додаєте щось у корм, щоб уберегти його від бактеріального обсіменіння?

 

– У нас немає потреби його знезаражувати. Ми комбікорм не зберігаємо. В кожному нашому господарстві є кормові цехи. Максимально готова суміш комбікорму зберігається три дні (це на вихідні, а так — готуємо його день у день).

 

Ми додаємо в корм тільки підкислювачі, але це навіть не для того, щоб уберегти його від бактеріального зараження, а щоб стимулювати поїдання корму птицею. Також для профілактики вводимо в корм адсорбенти мікотоксинів.

 

– А навіщо адсорбент мікотоксинів, якщо ви ретельно перевіряєте кормову сировину?

 

– Тому що іноді можна пропустити проблему. Наприклад, усередині машини буде трохи замокше зерно тощо. Ми ж відбираємо кілька проб, а не перевіряємо всю партію. Тому буває таке, що неякісне зерно виявляємо вже після розвантаження машини, коли частину сировини використали.

 

Використовуємо біосорбент, виготовлений із мікроорганізмів. У ньому ще є частка дріжджів із глиною, які адсорбують мікотоксини. Додаючи в корм адсорбенти мікотоксинів, ми враховуємо те, що вони можуть адсорбувати також деяку частину вітамінів і мікроелементів, тому регулюємо їх кількість у преміксі. Таким чином урівноважуємо баланс.

 

Обов’язково ще контролюємо якість води у всіх пташниках. Наприклад, нещодавно дослідили, що в одному з наших господарств рівень заліза у воді перевищував норму у 25 разів. А ми не могли зрозуміти, чому там гірші показники продуктивності, ніж в інших наших птахофабриках. Хоча і там, і там згодовували однакові раціони, були однакові умови утримання, а показники кардинально відрізнялися. Після усунення проблеми з водою показники вирощування зрівнялись з іншими нашими господарствами.

 

Таким чином, ми намагаємося враховувати всі, навіть найдрібніші деталі — обов’язково контролюємо стан фільтрів, чистоту обладнання тощо. Якщо будуть забиті водяні фільтри, тиск води в системі буде слабким і птиця недопиватиме.

 

 

Вікторія Дичаковська

журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
6
Статті з журналу:
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями