Тваринництво

Стратегія для телиць

Стратегія для телиць
Про важливі аспекти вирощування ремонтних теличок до шестимісячного віку.

Про важливі аспекти вирощування ремонтних теличок до шестимісячного віку.

  

Організація інтенсивної повноцінної годівлі телят в молочний період має вирішальне значення. Уже при вирощуванні телят в молочний період необхідно враховувати таку закономірність індивідуального розвитку, як висока енергія росту в перші місяці життя, що забезпечує одержання повноцінного молодняку.

 

На початку молочного періоду основним кормом у телят є молоко. Цей період характеризується інтенсивним розвитком передшлунків, через що у тварин з’являється потреба в споживанні рослинних кормів, здатність їх перетравлювати і засвоювати. До кінця молочного періоду такі корми переважають в раціонах телят.

 

У молочний період телята здатні давати високі прирости живої маси та ефективно використовувати корми, що зумовлено специфікою приросту і використання кормів у ранньому віці. До трьох місяців життя основою живлення телят є молочні корми. Доки не функціонує рубець і синтез білка в передшлунках відсутній або до 2-місячного віку — недостатній, телята повинні одержувати корми з високою біологічною повноцінністю протеїну. У цей період практично неможливо одержати задовільні результати приросту живої маси без молочних кормів. Слід відмітити, що використання протеїну на синтез білка тіла у перший місяць життя телят, включаючи молозивний період, досить високе і становить 73−85%. У 2–2,5-місячному віці цей процес знижується до 39−48%, а у старших від 5 місяців — до 22%.

 

За метою вирощування i виробничим призначенням розрізняють такі групи молодняку: ремонтні телички та надремонтний молодняк, призначений для забою на м’ясо. До останньої групи належать бугайці та телички, які не використовуватимуться для ремонту стада. У племінних господарствах додатково виділяють групу племінних бугайців.

 

Відповідно до мети вирощування розробляються плани росту молодняку. Ремонтних теличок вирощують за середньої інтенсивності годівлі, ставлячи за мету повноцінний розвиток систем і органів, надремонтний молоднякінтенсивно, для найшвидшого збільшення живої маси за найменших витрат.

 

З урахуванням фізіологічних особливостей росту і розвитку телят, вимог до кількості та якості кормів, норм годівлі встановлюються технологічні схеми годівлі телят. У схемах годівлі вказується, яку кількість кожного виду корму має одержувати щодня в тому або іншому віці теля, а також загальна кількість згодовуваних кормів за 6 місяців вирощування.

 

В Україні склалася критична ситуація з поголів’ям ВРХ, яке не забезпечує населення молоком згідно з нормами живлення. Щоб вирішити цю проблему, необхідно максимально відновити поголів’я корів, а для цього потрібніремонтні телиці, інтенсивно вирощенні з використанням світового та вітчизняного досвіду.

 

Сучасні плани росту ремонтних теличок розраховані на те, щоб у 6-місячному віці вони мали живу масу 180 кг, а при першому паруванні у віці 14–15 місяців досягали живої маси 400–420 кг. Це дає змогу отримати перше отелення у 24-місячному віці.

 

Аналізуючи систему вирощування ремонтного молодняку, яка практикується у більшості молочних господарств України, необхідно відзначити, що вона має суттєві недоліки, які не дозволяють вирощувати резистентних до захворювань ремонтних теличок і високопродуктивних корів з надоєм 8 тис. кг молока і більше. За цієї системи вирощування тварини не можуть мати тривалого продуктивного довголіття й багаторічного використання.

 

Основними недоліками традиційної системи вирощування ремонтного молодняку в більшості господарств України є:

 

  • надмірно тривалий період випоювання телят молоком і молочними кормами (до 4–5 місяців замість оптимальних 2–2,5 місяці);
  • перевитрати молочних кормів у 1,5–2 рази проти фізіологічно необхідних згідно з сучасними схемами годівлі;
  • обмежене згодовування комбікормів, їх низька якість і біологічна неповноцінність, в результаті чого телята не підготовлені до безстресового фізіологічно обґрунтованого виключення молочних кормів з їх годівлі, і перехід їх на вегетативні корми;
  • кормовий стрес при відлученні внаслідок недорозвинення рубця, яке виникає за обмеженого згодовування комбікормів і раннього згодовування сіна з першої декади життя;
  • різке зменшення середньодобових приростів телят у перший місяць після відлучення (до 300–400 г) і масове їх захворювання;
  • гальмування інтенсивності формування залозистої тканини вимені теличок до 6-місячного віку внаслідок вищеназваних порушень, відсутності стартерних комбікормів, преміксів і незбалансованості раціонів за комплексом вітамінів, мікро- і мікроелементів. Нестача останніх у раціоні викликає порушення росту і розвитку, обміну речовин, затримку росту, втрату апетиту і його спотворення.

 

У більшості рекомендацій щодо вирощування ремонтного молодняку у період новонародженості не передбачена підгодівля телят додатково до молока мінеральними речовинами. Телята від матерів з високою продуктивністю уже при народженні можуть потерпати від мінеральної недостатності. Вони жують підстилку, облизують стіни клітки, що часто приводить до розладу травлення і відходу телят у перші дні їх життя. А тому телят необхідно підгодовувати сіллю-лизунцем, чистою крейдою та іншими мінеральними добавками.

 

Головна вимога до направленого інтенсивного вирощування ремонтних теличок для високопродуктивного стада корів — забезпечити оптимальний рівень і біологічну повноцінність їх годівлі.

 

Для досягнення цих оптимальних на сьогоднішній день технологічних параметрів необхідно дотримуватись таких правил:

 

  • помістити корову на період отелення в чистий, продезінфікований родильний станок-бокс. Отелення у таких боксах корисні як для корів, так і новонароджених телят. Ретельно облизуючи новонародженого, корова заковтує навколоплідні води, багаті на біологічно активні речовини, які в поєднанні з актом ссання значно посилюють скорочення матки, в результаті прискорюється процес відділення посліду, попереджається розвиток субінволюції матки і післяпологових ендометритів. У телят, які народилися в боксах, в результаті їх ретельного облизування матерями та своєчасного прийому молозива посилюється функція травної, серцево-судинної, дихальної та інших систем, забезпечується нормальна терморегуляція, у них безболісно відходить первородний кал;
  • прослідкувати за тим, щоб новонароджене теля встало і почало ссати корову у перші 20–30 хв після народження. Оскільки молозиво є незамінним джерелом специфічних антитіл, які забезпечують імунітет новонароджених телят до інфекційних агентів;
  • обробити пуповину теляти розчином йоду;
  • забезпечити повноцінне споживання молозива телятами упродовж перших 3–5 діб після народження. Якщо молозиво матері невисокої якості, то слід випоювати збірне молозиво, перевірене колостриметром, яке зберігається у замороженому вигляді;
  • утримувати телят в індивідуальних клітках, в чистих, сухих, добре вентильованих приміщеннях на солом’яній підстилці або практикувати холодний метод вирощування в індивідуальних будиночках;
  • переводити з 4–5-ї доби на випоювання незбираного молока або високоякісного його замінника, кількість якого збільшують мірою росту тварин;
  • для інтенсивного розвитку папіл рубцяі ферментної активності його мікроорганізмів забезпечити вільний доступ телят з першого тижня життя до високоякісного, біологічно повноцінного гранульованого передстартерного комбікорму та до чистої води, яка є незамінним середовищем для ферментації сухого комбікорму.Використання передстартерних та стартерних комбікормів без сіна стимулює інтенсивний ріст популяцій мікроорганізмів в рубці і, перш за все, відповідальне за виробництво пропіонової кислоти, яка найбільшою мірою стимулює ріст папіл в довжину, у результаті чого збільшується всмоктувальна поверхня рубця;
  • витрати молочних кормів за перші 8 тижнів життя телят раціонально планувати залежно від їх племінної цінності і подальшого призначення. Таке раннє відлучення від молока у восьмитижневому віці відбувається, якщо теличка за добу споживає не менше ніж 1 кг спеціалізованого комбікорму, і після дня відлучення вона ще 15 діб отримує комбікорм по 1,5 кг і воду вволю;
  • постійно, щомісяця, контролювати розвиток телят за живою масою, висотою в холці і висотою в крижах;
  • не рекомендується згодовувати телятам до 35 діб сіно та до 50–60-добового віку — силос;
  • проводити ветеринарно-профілактичні заходи за планом з метою профілактики імунодефіциту та підтримання здоров’я теличок.

 

Середньодобовий приріст за перші 75 діб життя телят має становити 650−700 г.

 

У віці 75 діб (кінець молочного періоду) молодняк живою масою 80−85 кг переводять в наступну технологічну групу 3−6 місяців.

 

Основне завдання цього періоду вирощування — привчити молодняк до споживання грубих, соковитих (об’ємних) кормів і включити у активну фізіологічно-біохімічну функцію рубець та інші відділи передшлунка.

 

У групі 3−6 місяців телята знаходяться 115 діб, середньодобовий приріст близько 800−850 г. У раціон молодняку в цей період вводять високоякісне сіно із багаторічних злаково-бобових трав з листочками, продовжують згодовувати стартерний комбікорм і привчають до споживання повнораціонних кормосумішей (сіно, силос, сінаж).

 

Головною метою за організації повноцінної годівлі молодняку великої рогатої худоби має бути досягнення його генетичного потенціалу продуктивності, забезпечення інтенсивного росту, гармонійного розвитку, міцної конституції, високої резистентності до захворювань і конверсійної здатності до перетворення (трансформації) енергії та протеїну кормів на високоякісну продукцію тваринництва. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити фізіологічну потребу організму молодняку в енергії, протеїні, мінеральних речовинах (макро- та мікроелементах), вітамінах згідно з деталізованими нормами годівлі, які відрізняються залежно від віку, живої маси, статі, фізіологічного стану, породи та напряму виробничого використання молодняку.

 

 

Сергій Чернюк, канд. с.-г. наук, доцент

Білоцерківський національний аграрний університет

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ