Ферма агрофірми «Соняшник» за два роки оновила обладнання, на 14 л збільшила добові надої на одну корову й вийшла в прибуток.
Агрофірма «Соняшник» протягом багатьох років успішно вирощує зернові в Глобинському районі на Полтавщині. Господарство обробляє 2500 га, а в сівозміні має крім зернових і технічних культур, ще й кормові, адже активно розвиває молочне тваринництво.
Кілька років тому господарство провело реновацію ферми: перебудували два корівники, і тепер у них можна розмістити 400 дійних корів, замінили стійлове обладнання, встановили вентилятори та сучасну систему доїння виробництва компанії «ДеЛаваль». До оновленої ферми завезли худобу породи українських червонорябих корів. Також упорядкували територію: проклали доріжки, розбили газони й посадили алею троянд — гості підприємства знають, що тут люблять порядок і підтримують чистоту.
Чимало змін на краще відбулося і в технології утримання, годівлі та профілактиці тварин. Зокрема, прив’язну систему утримання змінили на безприв’язну; жолоби — на кормовий стіл, налагодили роботу щодо заготівлі кормів і підвищення їх якості. Для ефективного менеджменту встановили систему «Інтесел Орсек» вітчизняного виробника, призначену для оперативного керування виробничими і селекційними процесами в молочному стаді.
Результати вкладених інвестицій не забарилися: за два останніх роки ферма збільшила надої від однієї корови з 21 до 35 л молока класу екстра на добу й почала працювати в прибуток. Показники продукту викликають здивування навіть у бувалих представників молокопереробних підприємств. Щомісяця ферма замовляє аналізи зразків молока, а їх результати підтверджують ефективну роботу підприємства. Так, загальна кількість соматичних клітин у загальному збірному молоці становить 60–70 тис./см., а бактеріальне забруднення не перевищує 30–40 тис. мікроорганізмів/см.. Завдяки низькій кількості соматичних клітин корови майже не хворіють на мастит (кількість захворювань не перевищує 0,4% молочного поголів’я).
Показник вибракування теличок знизили вчетверо проти попередніх років: за шість місяців поточного року він становить 11% загальної кількості. Також суттєво оновили стадо: якщо у 2018 році було 70% первісток, тепер — третина.
Нині на фермі утримують 290 фуражних корів і 250 телиць, мають сотню бичків на відгодівлі й кілька десятків нетелів на продаж, адже поки що не планують збільшувати поголів’я.
Наразі перед колективом ферми стоїть завдання — закріпити досягнуті результати, далі удосконалювати технологію вирощування молочного стада й збільшити надої на одну корову до 11 тис. літрів молока на рік.
«На цьому етапі розвитку ферми важливо переконатися, що молочне тваринництво, як і рослинницький напрям діяльності агрофірми, здатне приносити стабільні доходи впродовж тривалого терміну, — зауважує директор ТОВ АФ „Соняшник” Олександр Яресько. — Після цього можна переходити до нарощування молочного поголів’я й розширення площі під заготівлю кормів. Резерви для досягнення планів у нас є».
Про нюанси утримання молочного поголів’я поділилася Світлана Юрковська головний зоотехнік АФ «Соняшник».
Свободолюбні телички
Корів утримують у приміщенні на прив’язі 4–5 холодних місяців на рік, а решту часу тварини проводять на вигульному майданчику. Стійломісця укомплектовані дерев’яними настилами, які вкривають товстим шаром дрібно посіченої соломи. Результатом застосування такого виду настилу й догляду за ним є здорові ратиці в корів і прочерк у графі «вибракувана через хвороби кінцівок». Так, після профілактичного розчищення ратиць, яке проводили на весні, на короткий «лікарняний» відправили тільки пару корів. Гній від стійл надходить у гноярку, яку тричі на день викачують, що сприяє підтриманню чистоти й санітарії в приміщенні.
Тварини звикли до простору, і коли їх після доїння затримують у корівнику, починають вголос виказувати своє незадоволення. Це й не дивно, адже улюблене заняття «соняшникових» корів — це відпочинок у загоні на землі, вкритій утрамбованою глиною та застеленій соломою. У спекотні години вони можуть заховатися під накриття. Підстилку під яким міняють раз на місяць, а в загонах — регулярно підсипають, щоб була суха, і чистять тричі на рік.
Комфорт і спокій корів не порушують навіть набридливі мухи, ґедзі та небезпечні кліщі. Від них захищають прикріплені на вуха бирки зі спеціальною речовиною, яка відлякує комах і запобігає укусам. Речовина не шкодить коровам і не має терміну каренції (мінімального часу, коли отримане молоко не повинно поступати на переробку).
Двічі на день корів заганяють у приміщення на доїння, кожна тварина знає своє стійло. Під час цього процесу операторки з доїння оглядають їх і за потреби чистять. Усі тварини після першого отелення отримують клички, які автоматично обирає програма менеджменту стадом за принципом, щоб кличка доньки починалася з тієї самої літери, що й у мами.
Усі доярки знають своїх пів сотні «підопічних» за кличками, завжди мають для кожної добре слово. Корови віддячують добрими надоями. Так, рекордсменка на ім’я Дюна за 305 днів дала майже 13,6 тис. літрів молока.
Молочні ріки
Процес доїння відбувається у стійлах, проходить оперативно й комфортно для корів. Після встановлення системи доїння компанії «ДеЛаваль» на фермі відразу відчули й оцінили її переваги. «Коли корова закінчує доїтися, тиск у вакуумі плавно зменшується, і навпаки: якщо в корови ще немає повної молоковіддачі, то апарат автоматично приглушує вакуум. Так не виникає сухого доїння, яке може псувати канали для доїння», — пояснює пані Світлана.
З досвіду доярок, апарати виявилися прості й надійні в користуванні, їх зручно мити. Молоко через молокопровід потрапляє до 5-тонного танка. Останнім часом через збільшення надоїв наявної місткості вже замало для зберігання виробленого молока й доводиться двічі відправляти на переробне підприємство, щоразу мити місткість, витрачаючи час і ресурси. Тому агрофірма замовила вдвічі більший холодильник — на 10 т.
Нині на фермі працюють понад 20 працівників. Інвестиції в автоматизацію ферми сприятимуть не лише зменшенню впливу людського чинника на процес виробництва молока, а й на оптимізацію кадрів. Так, для обслуговування більшого танка знадобиться менша кількість працівників, а будівництво загонів для бичків на дорощуванні, встановлення автоматичних напувалок і роздавача кормів дозволить обходитися без ручного розкидання соломи та кормів.
Смачно та корисно
Корови отримують загально змішаний раціон і мають цілодобовий доступ до кормів. З грубих кормів їм дають силос кукурудзяний, люцерновий сінаж, сіно; згодовують зерно кукурудзи, ячменю, пшениці, горох і екструдовану сою. Докуповують тільки соняшниковий шрот, сіль, соду та крейду. Місяць тому почали давати вітамінні добавки з вітамінами А і Е, що сприяє відтворенню.
«Попередніх два роки ми годували тільки зеленою масою, але цього року змінили концепцію, — розповідає головний зоотехнік. — Це пов’язано з тим, що зібрали добрий перший укіс сінажу й запаслися сіном на рік. Відтак відмовилися від годування зеленою масою, яка є нестабільною й дуже залежить від погодних умов».
Вирощування власних кормів є «вузькою» точкою в менеджменті ферми, адже через малу кількість річних опадів у цьому районі кормові культури дають низьку врожайність. Так, торік через посуху отримали тільки один укіс люцерни, цьогоріч — добрий перший укіс, а вдруге люцерна трохи підросла й зацвіла — довелося скосити, щоб отримати третій укіс. Тому в агрофірмі планують встановити систему поливу для вирощування кормових культур, зокрема люцерни.
«Національність» не важлива
Селекційна робота щодо поліпшення стада відбувається постійно. В штаті мають техніка зі штучного осіменіння, а для осіменіння поголів’я використовують готові спермодози голштинських бугаїв. «Ми не прив’язуємося до якоїсь фірми — постачальниці спермодоз, — наголошує пані Світлана. — Селекція теж може бути різною — канадська, американська чи інша. Головні критерії у виборі бугаїв-плідників — це продуктивне довголіття й прибуток, який принесуть його дочки».
Перевагу віддають сексованій спермі. Проте, оскільки її запліднювальна здатність нижча проти звичайної, то середні витрати спермодоз на телиць — вищі. Так, середня кількість витрачених спермодоз на корову становить 2,2, на телицю — 1,7.
Утім, по-справжньому оцінити й проаналізувати перспективність того чи іншого «батька» можна тільки за кілька місяців. Наприклад, протягом останніх місяців на фермі простежують певну закономірність: збільшення кількості мертвонароджених телят серед двійнят, народжених від одного бугая-плідника.
Майбутні мами
Загалом така ситуація — швидше виняток, а не проблема. Адже частка мертвонароджених телят у господарстві не перевищує 4% загальної кількості малят. І цьому великою мірою сприяє комплексний догляд за коровами на сухостої. Їх утримують цілорічно на вулиці на глибокій солом’яній підстилці, де тварини мають укриття, воду оптимальної температури та смачні корми у вільному доступі. Годують майбутніх мам хоч і звичайним раціоном, але ретельно подрібнюють солому, завдяки чому корови споживають велику кількість сухого корму (до 13 кг в сухій речовині).
Завдяки доброму догляду неприємних сюрпризів під час отелення не трапляється. Після отелення ветлікар застосовує стандартний протокол догляду за здоров’ям корів: 10 днів — термометрія, на 5-й і 10-й день — перевірка кетозу, на 6-й і 10-й — ректальне дослідження. Також на 6-й день проводять перевірку на субклініку, діагностику голодної ямки (якщо вона менше за 3 бали, закачують електролітами).
Після отелення коровам випоюють 30 л електролітного напою з кальцієм, щоб заповнити місце після народження теляти й поповнити запаси цього мікроелемента в організмі. Найголовніше після отелення — це комфорт, смачна їжа, добра вода, зручна підстилка і спокій — усім цим місцевих корівок забезпечують у повному обсязі.
Для корови й теляти
На фермі принципово не застосовують антибіотики й утеротоніки, і не економлять на профілактиці захворювань. Головний акцент роблять на вакцинації корів на сухостої, таким чином підтримують здоров’я дорослої тварини й забезпечують пасивний імунітет телятам.
Корів вакцинують препаратами виробництва компанії Zoetis від інфекційних захворювань, які можуть вразити респіраторну та репродуктивну системи організму тварин — таких, як інфекційний ринотрахеїт, вірусна діарея, вірусна синцитіальна хвороба, лептоспіроз і клостридіози.
Оскільки два роки тому на фермі була проблема з трихофетією (лишаєм) у телят, новонароджених досі вакцинують від неї на 30-й день, щоб уникнути подібної ситуації. На 80-й день вакцинують від респіраторних захворювань і діареї, у рік — додають вакцину проти клостридіозу. Нетелів вакцинують за 2–3 місяці до отелення.
Усім телятам проводять декорнуацію, застосовуючи спеціальну пасту. «Вона добре виїдає ріжок і сприяє швидкому загоєнню рани, тваринам не докучають мухи. Для телят — це менший стрес, ніж за застосування випалювача», — аргументує пані Світлана. Знероження проводять із 14-го дня після народження, перед вакцинацією.
Кожному — по будиночку
Вирощування здорового молодняку пов’язане з досягненням конкретних цілей — подальшого ремонту стада й ефективної діяльності. Тому малечі з першого подиху створюють комфортні умови.
Після народження теля перебуває в перехідному будиночку в корівнику: там воно обсихає і може обігрітися під лампою.
В перші дві години теляті дають молозиво: першу порцію воно отримує з банки, другу й третю — від матері (всього випоюють 3 л). Після цього телят переводять на випоювання пастеризованим молоком із поступовим переведенням на дорослий раціон для уникнення стресу. Схема випоювання така: 60 днів — по 6 л, 7 днів — по 4 л, ще 7 днів — по 2 л вранці. Усього теля випиває 400 л молока від новорозтелених корів, яке містить багато жирів і білків, що сприяє швидкому росту телят. З другого тижня додають воду й уводять у раціон гранули, з третього — сіно. До 3 місяців телята додають по 860 г щомісяця, до 6 місяців — 980, з 12 місяців — 800 г.
На фермі застосовують холодний метод утримання телята. Перші 75–80 днів їх утримують в індивідуальних будиночках на відкритих майданчиках. Підприємство використовує будиночки вітчизняного виробництва — ТОВ «Лока». За враженням працівників ферми, ці конструкції відповідають усім їхнім вимогам: їх зроблено зі скловолокна, міцні й одночасно легкі, завдяки чому за потреби їх може перемістити одна людина. Завдяки гладкій поверхні будиночки зручно мити дезінфекційним засобом. Для телят перед будиночком передбачено вигульний майданчик.
«Нам вдалося створити умови, необхідні для забезпечення комфортного утримання тварин і реалізації потенціалу їх продуктивності, — зазначила Світлана Юрковська. — Позитивний результат надихає розвиватися й покращувати показники».
Говорить експерт
Руслан Полонський, лікар ветеринарної медицини, представник компанії «Зоетіс Україна» у регіоні Північ України, спеціаліст з питань свинарства та тваринництва
— Наша компанія з агрофірмою «Соняшник» — давні партнери, ми щиро радіємо, що причетні до отримання хороших виробничих показників і досягнення високої ефективності господарства.
Сучасні тваринницькі ферми наражаються на багато викликів, на які потрібно швидко й дієво реагувати. Тому компанія «Зоетіс» інвестує суттєві кошти в аналіз ситуації у світі тварин і наукові дослідження, щоб передбачити майбутні виклики й розробити вакцини та препарати на випередження і з урахуванням генетики тварин і кліматичних зон.
Лариса Степанушко
журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
