Агрономія

Сіємо озиму

Поділитись:
Сіємо озиму

Щоб отримати добрий урожай, треба провести сівбу, дотримуючись усіх агротехнічних вимог.

Сівба озимої пшениці є одним із найскладніших завдань для агронома. Порівняти її можна хіба що із сівбою озимого ріпаку в серпневу спеку, коли умови ще несприятливіші. Однак, незважаючи на труднощі, наші фермери успішно вирощують озиму пшеницю. Для цього вони ретельно обирають сорти, готують насіння, визначають норму висіву залежно від багатьох чинників, готують ґрунт і застосовують відповідну техніку для сівби, яка забезпечує дотримання заданих параметрів. 

Вибір насіння 

Вибір правильного сорту для певного ґрунту й клімату може забезпечити половину успіху. Відомі виробники насіння пропонують сорти з різними характеристиками, але вони можуть коштувати досить дорого. Інститути й дослідницькі станції постійно розробляють нові сорти, що також вартують уваги. Практика показує, що кожне господарство має зробити власні тестування сортів різної селекції, і обрати ті, що стабільно демонструють хороші результати. Враховуючи, що більшість аграріїв вирощує насіння самостійно, слід пам’ятати, що використання другої та подальших репродукцій не є економічно доцільним. Найкраще кожного року купувати невелику кількість «еліти» й вирощувати першу репродукцію для масової сівби. Таким чином генетичний потенціал триматиметься на постійному рівні, що дасть змогу краще розуміти реакції культури в полі на агротехнічні заходи (підживлення, захист тощо). Використовуючи насіння власного виробництва, слід ретельно підійти до його очищення та калібрування. Перед сівбою треба висіяти кілька зразків й оцінити схожість. 

Протруювання насіння для умов України є обов’язковим, бо тільки в прохолоднішому кліматі можна обійтися без додаткового захисту — шкідники й хвороби там зазвичай не пошкоджують посіви озимої пшениці. В теплих регіонах, особливо з м’якими зимами, необхідний хімічний захист насіння. Однак і в північних районах насіння варто захищати, якщо планується сівба на полях із вузькою сівозміною та наявністю хвороб чи шкідників. Під час обробки насіння спеціалісти радять не перевищувати норму, бо це призведе до погіршення проростання та зменшення врожайності. Тривале зберігання протруєного зерна є небажаним — це також призводить до погіршення його якості й, крім того, несе небезпеку для тварин і людей. Залишки протруєної пшениці можна використати для висіву як сидерату протягом поточного сезону. 

Щоразу після калібрування й протруювання насіння слід визначити масу тисячі зернин. Навіть якщо використовується один сорт, з року в рік цей показник маси може відрізнятися через різні ґрунтові й погодні умови. Визначати масу 1000 насінин треба для кожного сорту, щоб забезпечити виску точність дотримання густоти рослин на гектар. 

Глибина висіву не повинна перевищувати 4 см

Коли сіяти 

Терміни сівби озимої пшениці завжди є одним із головних питань для будь-якого агронома. Всі знають, що для українських реалій відсіятися треба протягом 10–25 вересня, хоча за певних умов можна цей діапазон розширити — рішення ухвалюється більше інтуїтивно, якщо погодні чинники не змушують відступати від оптимальних строків. Якщо не вгадати з термінами, можливі дві загрози. Надто рання сівба й тепла тривала осінь сприяють інтенсивному розвитку культури, що не зовсім корисно для входження в зиму. Також за ранньої сівби збільшується ризик ураження сходів шкідниками й хворобами. Пізня сівба й швидке зниження температури, навпаки, не забезпечать нормального вкорінення, пшениця не «підготується» до зими й навряд чи покаже високу врожайність. 

Ще одне питання, яке також турбує багатьох аграріїв: чи сіяти в суху землю в очікуванні дощу? Зрозуміло, що це значний ризик, і багато хто не поспішає із сівбою. Навіть короткостроковий прогноз погоди може не виправдатись, і тоді є ймовірність, що насіння пропаде, або ж сходи будуть такими нерівномірними, що почнеться внутрішня конкуренція — і прощавай урожайність. З іншого боку, якщо є довіра до погодного інформера, можна посіяти напередодні дощу й отримати хороші сходи. 

Налаштовуємо сівалку 

Розпочнемо налаштування з норми висіву. Для озимої пшениці існують досить чітко визначені норми, які забезпечують максимальну продуктивність поля залежно від ґрунтово-кліматичних умов, наявної вологи та сорту. Для звичайних умов норма становить від 3–4 до 5 млн насінини на гектар, для ускладнених (дефіцит вологи, пізній висів) норму збільшують до 5,5–6 млн. Для сортів і гібридів із високим коефіцієнтом кущення норма висіву буде значно нижчою. Її визначає виробник насіння. Також слід орієнтуватися на родючість ґрунтів і наявність вологи: чим більше потенціал поля і чим більше вологи, тим більше рослин зможе вирости на одиниці площі. Однак загущувати посіви теж не варто, бо це може призвести до зворотного ефекту — зниження врожайності. 

Сіяти в сухий ґрунт завжди ризиковано

Оптимальна глибина розташування насіння — 2–3 см, максимум — 4 см. Проте за таких умов погіршується кущення. Якщо висівати на глибину 5 см, а практично не кущиться. І з насінини виростає всього одне стебло й утворюється один колос. До того ж урожайність може зменшитись у 2–3 рази, перекреслюючи сподівання на отримання прибутку. Ще одне негативне явище глибокого висіву — це нерівномірні сходи. Рослини, що проростуть пізніше, будуть слабшими, більше уражатимуться шкідниками хворобами, і, врешті-решт, є велика ймовірність їх загибелі за несприятливих умов (наприклад, під час жорсткої зими). 

Сучасні посівні комплекси здатні працювати на швидкості до 12 км/год і навіть більше. Разом із сівбою вони виконують підготовку ґрунту: розпушують, вирівнюють й ущільнюють. Це значно покращує умови роботи висівних робочих органів. Сошники не «стрибають» на нерівностях, глибина висіву — постійна. Новітні системи автоматичного регулювання притискного зусилля дозволяють забезпечують якісний висів навіть на полях із нерівностями. Однак далеко не всі сівалки та посівні комплекси розраховані на швидкісну сівбу. Тому навіть на рівних полях краще не перевищувати швидкість 7–8 км/год. Посівна кампанія дещо розтягнеться в часі, але насіння гарантовано буде розташоване на заданій глибині. 

Також увагу слід приділити зворотному ущільненню. Насінини слід якісно притиснути до ґрунту, щоб поліпшити контакт із вологою, без якої проростання неможливе. 

Прямий висів 

Озиму пшеницю можна сіяти взагалі без попереднього обробітку ґрунту. Для цього зовсім не обов’язково працювати за технологією no-till — вистачить сівалки з достатнім притискним зусиллям на сошниках. Стерня й рослинні рештки попередника допоможуть затримати сніг, який прикриє паростки пшениці взимку. Навіть за сильних морозів на глибині кілька сантиметрів температура не опуститься нижче від критичного рівня, і рослини добре перезимують. Мінімальна товщина снігового покриву для ефективного захисту озимої пшениці від морозів становить усього 4 см. Крім захисту сніг є джерелом води, тому для снігозатримання потрібна висока щільна стерня ріпаку, ячменю, вівсу або кормових культур. Пшенична стерня хоч і має такі самі властивості, її використовувати не варто через високий ризик зараження нових посівів «старими» хворобами. Важливо під час збирання попередника забезпечити достатню висоту стерні та якісний розподіл і подрібнення рослинних решток. Це створить максимально комфортні умови для висіву й проростання наступного врожаю. 

ДОВІДКА

Чи може безводний аміак нашкодити ґрунту? 

Критики стверджують, що безводний аміак сприяє ущільненню й «спалює» органічну речовину в ґрунті. Однак, коли дослідники Канзаського державного університету (США) вимірювали вплив чотирьох різних азотних добрив на різні властивості ґрунту після десяти років щорічних застосувань, результати показали, що ці добрива не ущільнюють ґрунти й нічого не «палять». Не було отримано даних, які б доводили негативний вплив безводного аміаку на властивості ґрунту. За правильного застосування безводний аміак є прекрасним джерелом азоту для вирощування кукурудзи й зернових колосових. Крім того, цей вид добрив виконує санітарну функцію, пригнічуючи або знищуючи шкідників і хвороби.   

Володимир Огійчук

журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями