Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Сімейний день саду

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Сімейний день саду

6 вересня 2019 року виробник біопрепаратів марки «Жива Земля» — компанія «БТУ-ЦЕНТР» на базі органічного малинового ягіднику у с. Дібрівка Тетіївського району на Київщині провела Сімейний день саду 

Малиновий ягідник, до якого завітали симпатики органічного виробництва, належить СТОВ «Дібрівка-Агросервіс», має площу 35 га й сертифікований у системі «Органік стандарт». Компанія «БТУ-ЦЕНТР» із господарством співпрацює тривалий час: спочатку СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» застосовувало біопрепарати ТМ «Жива земля» у польовому рослинництві. Коли господарство заклало ягідник, то його інсектицидний і фунгіцидний захист, а також удобрення побудували винятково на препаратах ТМ «Жива земля». Нам вдалося відвідати Сімейний день саду і поспілкуватися з його організаторами та учасниками. 

Організатори 

2019 рік для «БТУ-ЦЕНТР» особливий: компанія святкує ювілей. 20 років назад, у далекому 1999-му, у Ладижині Вінницької області її заснувало подружжя Болоховських — Віктор Васильович та Валентина Антонівна. Досвідчений практик й науковець змогли об’єднати навколо себе працівників занепалого ферментного заводу і наново створити потужне біовиробництво. Нині у складі компанії сучасні мікробіологічні і біохімічні лабораторії, музей штамів і продуцентів та новітній завод потужністю 10 тис. тонн біопрепаратів на рік. 

Компанія «БТУ-ЦЕНТР» спеціалізується у кількох напрямках. Передусім — на виробництві біопрепаратів для сільського господарства. У рослинництві це деструктори стерні, препарати для захисту від шкідників і хвороб, мікробіологічні добрива, у тваринництві — ферментні кормові добавки та пробіотики. Деструктори нафтових залишків, які виготовляє «БТУ-ЦЕНТР», використовуються для ліквідації аварійних розливів нафтопродуктів. Ще один напрям, яким пишаються — медичний. Фахівці компанії є розробниками природного імуномодулятора — препарату супроводу в онкології, а також низки біологічно-активних добавок для підтримки здоров’я людини. Сьогодні на заводі та в лабораторіях «БТУ-ЦЕНТР» у Ладижині працює близько 260 осіб, ще 70 фахівців закріплені за київськими й регіональними офісами та відповідають за інтеграцію біопрепаратів у агротехніку польових і багаторічних культур. 

День саду, який компанія «БТУ-ЦЕНТР» організувала 6 вересня 2019 року в Дібрівці, вигідно відрізнявся з-поміж решти галузевих семінарів. Подія зібрала не лише фермерів, а і їхні родини, було там і чимало дітлахів. Алла Болоховська, керівник відділу маркетингу «БТУ-ЦЕНТР», розповідаючи про задум свята, зазначила: «Органічного землеробства і садівництва не слід боятися, воно успішне й прибуткове. Наша компанія — сімейна, і цього року ми зробили наш органічний день саду також сімейним. Хочемо, аби дружини й діти наших фермерів побачили чим живуть аграрії, прагнемо, аби українські сім’ї споживали органічно вирощену продукцію. За допомогою цього свята__  ми передаємо свої знання не лише дорослим, а й дітям, так, аби вони знали, як правильно піклуватися про довкілля». 

Органічний малинник 

СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» заклало ягідники у 2016 році, відразу сертифікувавши їх за стандартами органічного вирощування. Як розповів директор Юрій Демцюра, органічний ягідник із соціального стрімко перетворюється на прибутковий бізнесовий проект. Керівник зазначив: «Наше підприємство створене 2002 року, ми починали із 80 га ріллі, нині обробляємо близько 3 тис. га. Чотири роки тому вирішили: замість розширення земельного банку започаткуємо додаткові виробництва. Посадили сад і заклали малинник — створили робочі місця для молоді аби та не виїздила із села. Органічний ягідник починали як соціальний проект, нині він переростає у соціально-бізнесовий: у нас діє заморозка й ми вигідно реалізуємо продукцію. У саду та ягіднику сформувався кістяк кваліфікованих робітників, аби у травні для них було більше роботи, ми плануємо посадити ще й суницю». 

Про технологію вирощування органічної малини розповідав агроном-садівник Юрій Гончарук. На плантації вирощують три ремонтантні сорти — Полку, Поляну й Поемат. Захист і підживлення насаджень виконують винятково препаратами ТМ «Жива Земля». Урожай збирають уручну і комбайном, механізований збір найкраще вдається на сорті Поляна. Очікується, що середня врожайність у сезоні 2019 року сягне 7 т/га (на початок вересня з плантації 30 га було зібрано 150 тонн малини — 5 т/га, збір має тривати ще місяць). Спеціаліст зазначив: «Органічне вирощування передбачає, що захисні обробітки виконуються наперед, до розмноження шкідників й поширення хвороб. Тому усі обприскування слід виконувати чітко і вчасно, й ми у господарстві цього принципу притримуємося». Наголосив агроном й на важливості обробітку ґрунту ділянки перед садінням препаратом МікоХелп® — ідеться про знищення у кореневмісному шарі ґрунту збудників кореневих, стеблових та плодових гнилей та інших збудників хвороб. 

Органічний захист 

Систему органічного захисту малини на ягідниках СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» допомагав складати агрономом компанії «БТУ-ЦЕНТР» Володимир Сіленко. Ось що він розповів про її особливості. 

«Схеми органічного захисту ремонтантної малини, які господарство застосовувало у сезоні 2018 і 2019 років, різняться. Цього року у неї додано два нових біопрепарати —інсекто-акарицид Актоверм формула® і комплексне добриво на основі гумату калію з додатковим умістом корисних мікроорганізмів Гуміфренд®. Календарний план захисних обробітків ми розробили навесні, але впродовж вегетації його коригували, залежно від погодних умов, інтенсивності розвитку хвороб й наростання популяції шкідників. Аби запобігти стіканню робочого розчину на землю, у кожну бакову суміш обов’язково додавали прилипачі — Липосам® й Енпосам® та калійне мило Біофренд® які, як і решта наших біопрепаратів, сертифіковані для застосування в органічному рослинництві». 

Як пояснив фахівець, захист органічного малиннику базувався на урахуванні фенологічних фаз розвитку культури. Так, у фази вихід зі спокою — ріст кореневих пагонів від шкідників, листкової й малинової пагонової попелиці, малиново-суничного довгоносика, пагонової галиці, кліща і листовійки малину захищали біоінсектицидом Бітобаксицилін-БТУ®. Для захисту від пурпурової плямистості застосовували біофунгіцид ФітоХелп®. 

У фази інтенсивний ріст пагонів — цвітіння згаданих шкідників, а також малинову галицю й стеблову муху долали інсекто-акарицидом Актоверм формула®, для захисту від грибних хвороб застосовували препарати Фітоцид® (сіра гниль та пурпурова плямистість під час інтенсивного росту пагонів), МікоХелп® і ФітоХелп® (антракноз, пурпурова плямистість сіра гниль, септоріоз у період ріст плодоносних пагонів — цвітіння). 

Під час формування та достигання ягід малинову галицю й стеблову муху контролювали біоінсектицидом Лепідоцид-БТУ®, розвиток грибних хвороб обмежували унесенням біофунгіцидів ФітоХелп® та Фітоцид®.  

Оскільки уся площа плантації обладнана системою крапельного зрошення, разом із поливною водою рослинам давали біофунгіциди, рідкі органічні добрива та стимулятори росту. Так, у фазу виходу зі спокою вносили біофунгіцид МікоХелп® й органо-мінеральне добриво ХелпРост укорінювач®, у фази ріст кореневих пагонів — цвітіння застосовували біофунгіцид МікоХелп®, ґрунтове біодобриво Граундфікс® із фосфор-калій мобілізаційними і силікат-руйнівними бактеріями та комплексне добриво Гуміфренд® на основі гумату калію і ґрунтових, силікат-руйнівних й фосфор-калій мобілізаційних бактерій. Під час формування й достигання ягід і до настання періоду спокою по системі крапельного зрошення уносили біофунгіцид МікоХелп® й Органікбаланс® деструктор. 

Протягом вегетації на плантацію вносили листкове підживлення: біостимулятор росту Азотофіт®-р на основі азотфіксувальної бактерії Azotobacter chroococcum (від початку вегетації й до інтенсивного росту пагонів включно), органо-мінеральне добриво ХелпРост® плодові (початок росту плодових пагонів — цвітіння) та ХелпРост® бор й стимулятор росту Органік-баланс® (формування й достигання ягід — закінчення вегетації). 

Описуючи захист органічної малини, Володимир Сіленко наголосив, що аби біопрепарати були дієвими, їх слід застосовувати системно й дисципліновано. 

Учасники семінару 

Сімейний день саду, який організувала компанія «БТУ-ЦЕНТР», зібрав фахових садівників й виробників ягід. Аби перейняти досвід успішного вирощування малини, на семінар з’їхалися представники господарств Вінницької, Житомирської, Київської та Черкаської областей. Так, Віктор Пулковський який на святі представляв розташоване на Житомирщині господарство «Органік Беріз», зазначив: «Ми спеціалізуємося на органічному вирощуванні малини, плантаціям уже три роки, плануємо додати ще й органічну жимолость. Із компанією «БТУ-Центр» співпрацюємо три роки, захист і підживлення малини повністю побудовані із їхніх препаратів. Ефект від використання помітний, тому рекомендуємо його усім плантаторам». 

Були присутні на святі й галузеві діячі. Так, президент спілки «Органічна Україна» Олена Березовська вручила Юрію Демцюрі подяку Мінагрополітики за вагомий внесок СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» у популяризацію українського органічного виробництва. Зокрема, ішлося про участь господарства у виставці «Біофах 2018», що у грудні 2018 року відбулася в Нюрнберзі (Німеччина) й була присвячена органічним продуктам. 

На семінарі вчили не лише вирощувати малину, а й заморожувати та продавати. Так, гості змогли відвідати цех шокового заморожування ягід малини, який у СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» працює з 2018 року. А фахівець з експорту замороженої ягідної продукції Руслан Середа, під керівництвом якого нині створюється інноваційний експортно-орієнтований кооператив, розповів виробникам ягід про можливості вигідного продажу органічної продукції. Він зазначив: «У нас є власне господарство на Київщині, де ми із 2014 року вирощуємо органічну суницю і малину. У системі захисту та живлення використовуємо препарати ТМ «Жива Земля» компанії «БТУ-ЦЕНТР», їх дія нас задовольняє. Кілька років поспіль ми співпрацювали із кооперативом, органічна продукція якого ішла на експорт. Із згаданого кооперативу ми вийшли й плануємо створити свій, виробничо-збутовий. Наша мета — акумулювати великий обсяг органічної замороженої малини та суниці, понад кількасот тонн. Фермери, які виробляють 10–40 т органічної продукції й долучаться до нас, зможуть отримати за вирощене гідну ціну. У попередньому кооперативі я спеціалізувався саме на експорті й хочу застосувати отриманий досвід. Ринок органічних плодів дуже перспективний, адже ціна такої продукції є на 30–50% вищою, аніж вирощеної за конвенційною схемою».  

Леся Каделя 

Інші статті в цьому журналі
Плантатор
Плантатор
Плантатор
5
Статті з журналу:
Джерело:
Плантатор
Поділитись: