Незважаючи на короткочасне існування агроценозів ярих олійних капустяних культур (90–120 днів), їх ентомофауна характеризується значним різноманіттям видового складу. Втрати врожаю від шкідників величезні, особливо за масового розмноження комах. Ентомокомплекс агроценозів олійних капустяних культур надзвичайно насичений і містить кілька сотень видів. Унаслідок їх життєдіяльності може як втрачатися до 50% врожаю й більше, так і може забезпечуватися його зростання на 25–55% комах-запилювачів.
За даними академіка В. П. Федоренка, останніми роками в Україні стрімко наростає чисельність шкідників в агроценозах ріпаку ярого й озимого. Проте, як зазначає М. В. Круть з Інституту захисту рослин НААНУ, різні види шкідників не однаково шкідливі в різних областях України.
Господарське значення шкідників нерівнозначне й значною мірою залежить від щільності популяції та фенофази розвитку культури, а також від погодних умов. Так, наприклад, для хрестоцвітих блішок сприятливою є спекотна посушлива погода, за якої рослини більш ослаблені, а блішки більш прожерливі; а для капустяної попелиці сприятливою є тепла погода.
У фазі сходів — до 4 справжніх листків найнебезпечнішими є комплекс хрестоцвітих блішок, мідляк піщаний, а також кравчикголовач, останній — по периметру поля.
У фазі формування розетки великої шкоди завдають хрестоцвіті клопи та інші багатоїдні види клопів, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, листоїди, гусениці біланів, совок і капустяної молі, а також личинки ріпакового пильщика.
У період стеблування рослин особливо небезпечними є прихованохоботники, бариди й хрестоцвітий стеблоїд.
У фазу бутонізації значної шкоди завдають ріпаковий квіткоїд і капустяна попелиця.
Під час цвітіння рослин особливої шкоди завдають ріпаковий квіткоїд, оленки та капустяна попелиця.
У фазах утворення стручків і дозрівання небезпечними є ріпаковий, або насіннєвий прихованохоботник, стручковий комарик, хрестоцвіті клопи та капустяна попелиця.
Олійні капустяні культури мають два критичних періоди: фенофази сходів і цвітіння. Особливо небезпечними видами в зазначені фенофази є комплекс хрестоцвітих блішок і ріпаковий квіткоїд.
Головними шкідниками озимого та ярого ріпаку й гірчиці у 2020 році були хрестоцвіті блішки, хрестоцвіті клопи, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, оленка волохата, капустяна міль, капустяна попелиця, ріпаковий листоїд, ріпаковий пильщик, а також стручковий комарик.
Найбільшої шкоди жуки завдають у весняний період. На листках блішки вишкрібають маленькі «виразки» та ямки, можуть також знищувати точку росту. Пошкоджена листова тканина підсихає, викришується, внаслідок чого утворюються невеликі отвори. У разі значного об’їдання листки засихають, часто спостерігається масова загибель рослин. Особливо активні й шкідливі жуки в спекотну та суху погоду.
Найпоширенішими блішки були у Лісостепу та Степу, де заселеність обстежених площ становила до 100%, найменша їх чисельність спостережена в Поліссі, де заселеність посівів не перевищувала 50%.
У 2021 році за умови посухи в кінці квітня — на початку слід очікувати на ранній вихід жуків капустяних блішок із місць зимівлі та значне пошкодження сходів ріпаку.
Шкоди завдають дорослі клопи й личинки, проколюючи хоботком шкірку листків або квітконосних пагонів і висмоктуючи з них сік. У місцях проколів з’являються світлі плями, тканина відмирає, випадає й утворюються неправильної форми отвори. За пошкодження квітконосних пагонів обсипаються квітки й зав’язь, погіршується якість насіння. Шкідливість клопів різко підвищується в суху і спекотну погоду.
Найшкідливішими були в господарствах Харківської та Донецької областей, де заселяли до 60% площ.
За сприятливих погодних умов можна очікувати на високу шкідливість клопів у 2021 році, особливо на полях, що межують із місцями їх зимівлі та певне розширення ареалу шкідливості.
Жуки живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки й пелюстки. Пошкоджені бутони обпадають, за слабкого пошкодження утворюються виродливі стручки з низькими врожаєм і якістю насіння. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Масово заселяє посіви у фазу бутонізації. Найпоширенішим ріпаковий квіткоїд був у Лісостепу та Поліссі — до 100% заселеності рослин. У господарствах Степу заселена площа становила до 50%.
У 2021-му слід очікувати на невисоку чисельність цього виду.
Масово заселяє посіви у фазу цвітіння. Зазвичай жуки об’їдають квітки, живляться соком, що витікає з механічно пошкоджених рослин. Ознакою пошкодження оленкою квіток є великі отвори неправильної форми в пелюстках. У період яйцекладки, коли самиці потребують значної кількості вуглеводів для дозрівання яйцепродукції, вони масово перелітають на плодові дерева, де і живляться перезрілими плодами. Поширена осередково по всій Україні. У Херсонській і Донецькій областях було заселено до 100% посівних площ.
У 2021 році слід осередково очікувати на високу чисельність цього виду на ріпаку.
Імаго й личинки попелиці вводять у рослину ферменти слини й висмоктують сік. У рослині знижується кількість хлорофілу, цукрів і вітамінів. Пошкоджені листки жовтіють, скручуються й засихають. Пошкоджені квітконосні пагони та стебла верхівок стають червоно-фіолетовими, засихають і не утворюють насіння. Особливо численна та шкідлива попелиця в другій половині літа. У Київській, Харківській і Житомирській областях спостережено заселення до 100% площ.
У 2021 році за сприятливих погодних умов слід очікувати на повсюдне зростання чисельності попелиці.
Шкодять гусениці, які вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3–4 доби вони лишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, у яких відбувається перше линяння. Надалі гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження набувають вигляду «віконець». Поширена осередково по всій Україні. У Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській і Херсонській областях було заселено до 100% рослин!
Цьогоріч за сприятливих погодних умов слід очікувати на повсюдне розповсюдження шкідника на рівні ЕПШ і вище.
Личинки перших віків скелетують, доросліші об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. На квітконосах несправжньогусениці пошкоджують також квітки, зав’язь і недозрілі плоди. Серед усіх капустяних рослин пильщик завжди віддає перевагу гірчиці. Осередки підвищеної шкідливості спостережено на Поліссі.
У 2021-му не очікується стрімкого зростання чисельності шкідника.
Жуки вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення. Личинки живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись усередину. Одна личинка за період розвитку може пошкодити 6–9 насінин. Зовні заселені стручки майже не відрізняються від здорових. Посіви ріпаку масово заселяються у фазах бутонізації та цвітіння. У Лісостепу й Степу заселяв від 70 до 100% площ.
У 2021 році можна очікувати на ріст чисельності та шкідливості цього виду.
Жуки прогризають у черешках і товстих жилках епідерміс, а потім виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина й утворюються здуття — «бородавки». Іноді прогризають отвори в листках і пошкоджують верхівки молодих стебел капустяної розсади та насінників. Личинки прогризають хід у черешок листка, а потім переміщуються всередині стебла донизу, іноді до кореневої шийки. На великих листках розвиток личинки завершується в черешку, не переходячи в стебло. Ходи личинок добре видно у вигляді коричневих смужок, які просвічуються. Пошкоджені рослини відстають у рості й часто гинуть. На насінниках відмирають і обпадають листки, переламуються квітконосні пагони, насіння стає плоским. У Донецькій, Київській і Черкаській областях заселяв до 100% площ озимих олійних капустяних культур.
У 2021 році можна очікувати на високу чисельність і шкідливості цього виду у вказаних регіонах.
Самка відкладає яйця в молоді стручки через отвори, зроблені іншими шкідниками, зокрема насіннєвим прихованохоботником. Личинки, відроджуючись, висмоктують сік зі стінок стручка. Внаслідок цього останній передчасно жовкне, викривлюється й розтріскується. В одному стручку може бути 15–25 личинок. Найшкідливішим був у Тернопільській області, де заселяв до 80% посівних площ; високою чисельність була у Вінницькій, Волинській і Київській областях.
У 2021 році можна очікувати на ріст чисельності й шкідливості цього виду у Західних регіонах.
Самки відкладають яйця у поверхневий шар ґрунту із серпня по листопад. Шкодять жуки й личинки, які виїдають м’якуш листків, залишаючи товсті жилки. Особливо шкідливий в осередках у Дніпропетровській і Донецькій областях.
У 2021 році можна очікувати на високу чисельність в осередках шкідника в зоні Степу.
Сергій Станкевич, канд. с.-г. наук, доцент
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
журнал The Ukrainian Farmer, квітень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
